четвер, 30 Червень, 2022
pluken
Головна / Новини / Право на правду: де і як шукати інформацію в архівах КДБ в Україні
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Право на правду: де і як шукати інформацію в архівах КДБ в Україні

Share Button

Нещодавно українські архіви КДБ визнали найвідкритішими на пострадянському просторі. Такими є результати дослідження, проведеного Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI) у співпраці з партнерами з країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, України та Узбекистану. Україна отримала найвищий показник – 70,11% в загальному підсумку оцінювання. У трійку лідерів також увійшли Грузія (68,37%) і Казахстан (68,36%).

Відкриття архівів в Україні зайняло 24 роки. Після більше як 10 років боротьби за це, лише 2015 року, після Революції гідності, історики та громадські активісти домоглися прийняття закону про відкриті архіви репресивних органів. Українці врешті отримали право дізнатись правду про своїх родичів, які стали жертвами репресивної машини.

Нині відкритий архів СБУ — це 224 тисячі одиниць зберігання у Києві, або неповних 7 км документів. Ще близько 700-800 тисяч одиниць зберігання є в архівах обласних управлінь СБУ.

Щороку кількість звернень до архівів СБУ в Україні зростає, говорить директор галузевого архіву СБУ Андрій Когут. Якщо у 2014 році в Галузевому державному архіві СБУ в Києві їх було 1329, то вже у 2017 році — 3530. З таким напливом в архіві ледве справляються, адже кількість місць у читальному залі обмежена.

«Ми бачимо величезне зростання зацікавлення українським архівом і серед закордонних дослідників. Для них це вікно у світ радянських спецслужб, які є повністю закриті в Росії чи інших пострадянських республіках. Насправді єдині пострадянські республіки, окрім України, які відкрили архіви, це країни Балтії, але, на жаль, у них збереглось набагато менше документів. Більшість справ там було знищено чи вивезено на початку 1990-х років. Українська ситуація унікальна тим, що архів є цілком відкритим і водночас він зберіг найбільше матеріалів», – сказав у коментарі Рolukr.net директор Українського інституту національної пам’яті та один з ініціаторів відкриття архівів в Україні Володимир В’ятрович.

Polukr.net пояснює, як шукати інформацію про політичні репресії в раніше закритих архівах КДБ.

Хто може користуватись архівом

Архіви КДБ в Україні відкриті для всіх. Не важливо, чи ви родич репресованого, дослідник, журналіст, чи людина, яка цікавиться минулим. Повний доступ гарантує Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Окрім цього, право доступу мають як громадяни України, так й іноземці. Щоправда, деяка різниця є у процедурі отримання дозволу на перебування у читальному залі архіву. Як пояснює Андрій Когут, оскільки архів знаходиться у будівлі СБУ, то, щоб отримати перепустку, громадянам інших країн потрібно заздалегідь подавати копію першої сторінки паспорта. Подбати про це варто за три-чотири тижні до візиту. Українцям достатньо написати листа і тоді, зазвичай, для виготовлення перепустки достатньо кілька тижнів.

Основана частина тих, хто приходить в архіви, а це понад 50% відвідувачів, — ті, хто шукають інформацію про рідних та близьких. Як правило, це третє-четверте покоління, уточнює Андрій Когут.

Яку інформацію можна знайти в архіві СБУ

Більшість справ, що збереглись в архіві КДБ, це документи щодо репресованих осіб.

Загалом, більшість справ в архіві стосуються особи чи групи осіб. Найбільший масив серед них — кримінальні справи на реабілітованих та нереабілітованих українців. Ще частина персоналізованих справ — це справи на працівників органів комуністичних спецслужб: ЧК, МГБ, НКВД і КДБ, а також справи агентів та тих, за ким велось спостереження.

Ще один важливий блок — фонд друкованих видань. Йдеться про підручники та спеціальні методички КДБ, а також про документи організацій, з якими боролись спецслужби, наприклад, ОУН та УПА.

Третій блок документів — документи різних підрозділів КДБ. Тут можна знайти внутрішні документи, переписку та навіть листування з начальством.

Четвертий блок — фонд нормативно-розпорядчих документів: накази та інструкції комуністичних спецслужб.

Для тих, хто звертається в архів, щоб знайти інформацію про рідних, будуть цікаві та важливі передусім кримінальні справи.

«Архівні документи в Києві — це також фонди різних підрозділів КҐБ, фонд наказів, розпоряджень та інструкцій, а також фонд друкованих видань», — пояснює Андрій Когут. Вони можуть більше цікавити дослідників, істориків, журналістів.

Якщо ж немає впевненості, в якому архіві можуть зберігатися необхідні вам свідчення, слід писати відразу до декількох. Це дозволить і заощадити час, і отримати якнайширшу інформацію щодо необхідних документів.

Інформацію стосовно засланих і депортованих родичів, уточнюють в архіві СБУ, треба шукати в архівах МВС, надсилаючи відповідні запити туди.

Як шукати інформацію

Перший крок пошуку — дізнатись максимально точну та детальну інформацію про людину. Звісно, почати варто з прізвища, імені та по батькові. Важлива деталь: їх написання могло бути в різній транслітерації в різні періоди життя людини, надто після розпаду імперій, зміни кордонів країн, окупаційних режимів тощо. Тож якщо знаєте, як саме людина була записана також польською, румунською, угорською, російською, німецькою чи іншими мовами, треба подавати й ці дані, адже вони можуть значно допомогти під час архівного пошуку.

Однак цього, зазвичай, недостатньо. Дуже корисними будуть така інформація, як дата та місце народження, місце проживання, життєва історія та будь-які подробиці арешту чи справи проти особи. Як зазначають архівісти, цілковитий збіг імені, по батькові та прізвища в різних людей трапляється доволі часто, тож дата народження може мати вирішальне значення під час пошуку в архіві.

Передусім, радять архівісти, варто шукати інформацію у справах, що зберігаються за місцем, де людина була засуджена. Якщо йдеться, наприклад, про нинішній Жовківський район Львівської області, спершу варто звернутись до архіву обласного управління СБУ. Альтернативні місця пошуку, якщо справу не знайшли в архіві СБУ, — місцевий державний архів або Державний центральний архів громадських об’єднань.

Першим кроком в отриманні інформації є написання листа, кажуть в архіві СБУ. Найкращий і найшвидший варіант — електронний лист, хоча, звісно, паперові теж приймають. Отримавши запит, архівісти зможуть дати відповідь, чи є документи щодо цієї теми, де вони, та з ким контактувати, аби домовитись про дату та час візиту.

«Найкраще написати листа за місяць до планованого візиту. Це пов’язано передусім з особливостями та вимогами архівного законодавства України, яке дає архівістам максимум місяць для відповіді. До того ж запити бувають різного рівня складності. Інколи достатньо два-три дні для пошуку, іноді ж і місяця замало. Що швидше до нас буде звернення, то більші шанси, що людина зможе відвідати архів тоді, коли їй буде зручно», — пояснює Андрій Когут.

Мінімальний час, за який варто звертатись — тиждень. За цей час відносно без проблем виготовлять перепустку та зарезервують місце у читальному залі. За день в читальному залі в Києві працює в середньому від 12 до 20 осіб при кількості 9 місць.

У зверненні обов’язково мають бути: назва й адреса архівної установи; прізвище, ім’я, по батькові заявника; місце його проживання; суть питання, яка інформація розшукується; дата та підпис (не потрібно при надсиланні електронною поштою).

Усі адреси звернень, а також їхні зразки є на сайті СБУ.

Чи є обмеження у доступі до інформації?

Обмежень на те, з якими документами, що є у вільному доступі, може працювати особа, практично немає.

Єдине обмеження, згідно із законом України, — бажання особи, яка стала жертвою політичних репресій, та інформація про яку є в архівах. Така особа може написати відповідну заяву в СБУ, обмеживши доступ до своєї справи.

«Наразі справа тільки однієї особи є закритою для доступу. Ми отримали загалом три чи чотири листи про закриття архівної інформації, та лише в одному випадку справді мали кримінальну справу, до якої доступ обмежено на 25 років», — говорить Андрій Когут.

Що робити, якщо інформацію не надали

Оскаржити ненадання інформації ви можете, коли вам відмовили в наданні архівної інформації, або ж надали її неповно. Скаржитись потрібно керівництву того архіву, до якого ви звертались. Якщо це Галузевий державний архів СБУ, то голові СБУ, якщо йдеться про архівні підрозділи управлінь СБУ в областях — начальникам обласних управлінь. Паралельно ви можете звернутись до суду. Щоправда, зважайте, що скарга можлива до місяця після того, як ви ознайомитесь з відмовою у наданні доступу.

Процедура захисту права на отримання інформації передбачена у Законі України «Про звернення громадян».

Що і де можна знайти в інтернеті, не виходячи з дому?

Чимало розсекречених справ нині можна знайти, не виходячи з дому та не відходячи від комп’ютера. Завдяки оцифруванню документів, в Україні є декілька джерел, до яких варто заглянути, перед тим як звертатись по інформацію до архіву.

Перший проект, що містить інформацію про понад 200 тис. жертв політичних репресій радянської доби в Україні, — сайт Реабілітовані історією www.reabit.org.ua. Для пошуку за прізвищем та ім’ям потрібно перейти на сайті до вкладення Національний банк даних жертв політичних репресій радянської доби в Україні.

Близько 10 тисяч документів з архіву СБУ викладено на сайті Електронного архіву українського визвольного руху . І це не все. Загалом на ресурсі розміщено скани понад 24 тисяч історичних документів.

На сайті Українського інституту національної пам’яті www.memory.gov.ua можна отримати інформацію про жертв Голодомору.

Велику базу даних про священиків до 1945 року та після нього можна знайти на сайті Архіву Інституту історії церкви УКУ.

Не варто оминути увагою і російські бази даних жертв політичних репресій:

Мирослава Іваник

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

Український “Руслан” доставив першу партію зроблених у Польщі для Філіппін гелікоптерів

ЗС Філіппін отримали п’ять зібраних у Польщі американських багатоцільових транспортних гелікоптерів S-70i Black Hawk – …