Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
У Львові відбувається «Бієнале довіри». У ньому беруть участь митці, підприємці, громадські діячі, науковці. Ціль проекту – повернути довіру у повсякденне життя. Серед акції проекту, зокрема, лекції. У рамках однієї з таких кандидат історичних наук і дослідниця міграції Світлана Одинець звернула увагу на довіру між українськими мігрантами у країнах ЄС і водіями, через яких ті передають гроші. Одинець також звернула увагу, що українські мігранти в ЄС – інвестори в нашу економіку та союзники для тих в Україні, хто бореться проти несправедливості.
«Українці останні 4 роки займають перші місця в Євросоюзі за кількістю дозволів на працю. – розповіла Світлана Одинець. – Ми перегнали Сирію, Марокко, Росію. Це 1,5 млн. дозволів. І це лише статистика 2014-2016 років. Основна причина виїзду в ЄС, 82%, – це працевлаштування. Українці також їдуть туди, де ніколи не було нашої діаспори. Починаючи з 1995 року, наші люди масово поїхали в Італію, Іспанію, Грецію. Там до того не було общин, які б їх підтримали. Це суперечить теоріям міграції. Зараз там живуть сотні тисяч наших. Ці великі маси їхали за рахунок самих себе, внутрішніх мереж, які самі себе витворили. Приклад таких мереж – водії бусів, яким довіряють перевезення грошей і цінних речей більше, ніж іншим інституційним структурами – пошті чи банкам. Через цю довіру триває циркуляція великих грошей, соціальних капіталів. Це мережі, яка утоврилися в групах мігрантів. Це горизонтальні структури без жодної надбудови».
Також науковець розповіла про не цілком очевидні переваги для України, які дають українські трудові мігранти в ЄС.
«Українські трудові мігранти в ЄС живуть у невизначеному статусі. – розповіла Одинець. – Вони постійно апелюють, що готові інвестувати в Україну. Ця частина мігрантів, які не виїхали на постійно, залишається в бойовій готовності, щоб інвестувати в Україну як тільки відчує, що не вкладає в «чорну діру». Українські мігранти важливі для нас не тільки через гроші, знання і досвід, але теж через те, що дуже чітко артикулюють незгоду з існуючим станом речей в Україні. В нашій країні карають не тих, хто порушує правила, бере хабарі, але тих, хто починає з цим боротися. В Україні карається не опортунізм, але героїзм, який проти цього виступає. Трудові мігранти не заходять так далеко, щоб боротися з українською системою, але виступають на підтримку тих, хто це робить. Вони чітко називають зло злом. Це цінний союзники, який виник внаслідок тривалого проживання людей у західних суспільствах. У цьому може бути ресурс для України».
