Найдовше кордон з Польщею перетинати через пункти пропуску «Краковець» та «Шегині»

Громадська організація (ГО) «Європа без бар’єрів» презентувала нерепрезентативне соціальне опитування, проведене на 18 пунктах пропуску на кордонах між Україною та Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією у квітні-травні 2018 року. У рамках дослідження провели 2220 інтерв’ю, із них 1386 – з громадянами України. Українці на кордоні найбільше скаржаться на погану інфраструктуру, черги та довгу процедуру контролю, а про корупцію часто воліють мовчати.

Найдовше кордон з Польщею перетинати в «Краковці» – 5 годин

Одне з питань, яке найбільше турбує українців при перетині кордону, – це черги. Найбільш тривалий час перетину кордону, який назвали українські респонденти, – на пункті пропуску з Польщею «Краковець» – 5 год. Далі на польському кордоні йдуть «Шегині» – 4,5 год. «Устлиг» і «Рава Руська» – 4 год. «Угринів» – 3 год. Найшвидше кордон із Польщею перетинати на пунктах пропуску «Смільниця», «Грушів», «Ягодин» – 2 год. 

На пунктах пропуску «Смільниця» і «Грушів» відбувається спільне прикордонно-митне оформлення, тобто контролюючі органи Польщі та України перевіряють мандрівників в одній будівлі. Посприяло розвантаженню кордонів теж встановлення камер на пунктах пропуску, тож ті, хто планує перетнути кордон, можуть подивитися завантаженість вибраного пункту пропуску.

Тривалість перетину кордону залежить від завантаженості пункту пропуску, наявності окремих смуг для автобусів, обладнаного пішохідного переходу, якості дороги, процедури контролю. Так, суттєво меншою є середня тривалість перетину кордону на пункті пропуску «Смільниця», де працює спільний контроль українських і польських прикордонних органів, а завантаженість пункту пропуску «Грушів» є меншою, зкорема, через поганий стан дороги, яка веде до нього. Одна з найпоширеніших скарг опитаних українців – відсутність або наявність тільки платних туалетів та їхній поганий стан.

Вплив безвізу – більше поваги, триваліший час на кордоні

Більше третини опитаних відзначили вплив безвізового режиму на процедуру перетину кордону, але думки в оцінці впливу розділилися.

«40% опитаних вважають, що реформи і безвіз стали каталізаторами змін у процедурі перетину кордонів. 55% не відчули цих змін. Однак, на думку респондентів, відбулись як позитивні, так і негативні зрушення. Разом зі збільшенням свободи пересування, збільшились проблеми, головним чином пов’язані з тривалістю проходження кордону. Оскільки лише за червень цього року кількість громадян, що скористалися безвізовим режимом з ЄС зросла удвічі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, то проблема інфраструктури пунктів пропуску досі є головним стримуючим чинником мобільності громадян», – розповіла виконавчий директор організації Ірина Сушко.

Найбільше опитаних турбували постійні ремонти пунктів пропуску та їх засміченість, брак безкоштовних і обладнаних туалетів та погані дороги, які ведуть до кордону.

Респонденти також оцінили пункти пропуску за критерієм – «Дружній», «Нейтральний» та «Суперечливий». До «Дружніх» з-поміж польських потрапив тільки «Ягодин», до «Нейтральних» – «Смільниця» та «Устилуг», до «Суперечливих» – «Краковець», «Угринів» і «Шегині».

Серед основних позитивних ефектів безвізу, який відзначили, – пришвидшення контролю, зростання поваги і лояльності до українців зі сторони прикордонників сусідніх держав. Серед негативних – уповільнення перетину кордону через зростання потоку і більш прискіплива перевірка документів.

Найбільш завантажений «Шегині», найменше – «Грушів»

Середня кількість перетинів кордону за добу з-поміж усіх пунктів пропуску з країнами ЄС в квітні 2017 року (дані прикордонної служби України, до запровадження безвізу – Polukr.net) була найбільшою на «Шегині» – 14890 осіб, із них 13100 – українці. Після запровадження безвізу потік бажаючих перетнути кордон суттєво зріс, – зазначає Ірина Сушко.

Далі по завантаженню на польському кордоні в сторону зменшення були – «Рава-Руська», «Краковець», «Ягодин», «Устилуг», «Смільниця» і «Угринів». Найменш завантаженим пунктом пропуску був «Грушів» – 3360 осіб, із них 190 іноземців. Тобто завантаженість «Шегині» була майже в 4,5 разу вищою, ніж «Грушова».

Найбільш задоволеними мандрівники були з перетину пункту пропуску із Польщею – «Ягодин». Найменш задоволені з перетину «Краковця».

Найлегше перетнути кордон із Польщею автомобілем через пункти пропуску – «Краковець», «Смільниця», «Грушів», «Устилуг» і «Ягодин». Автобусом на «Раві-Руській». Пішки через «Шешині» та «Угринів».

«Митники просять 5-10 євро на каву»

Опитані на кордоні мандрівники вказували на наявність корупції по обидва боки кордону, але з українського – більше.

«Опитані громадяни вказували на наявність корупційних схем по обидва боки кордону. Але були більш обізнані з випадками корупції в українських митних і прикордонних органах, ніж в органах сусідніх країн», – розповіла Ірина Сушко.

З українського боку значно частіше в корумпованості звинувачували митників, ніж прикордонників. Проте велика частка опитаних, яка на деяких пунктах пропуску сягала 50%, на питання про корупцію вибирала варіант «Важко відповісти».

«Митники просять на каву 100 грн, частіше беруть в євро 5-10 євро, 10 доларів, гроші вкладають у паспорт. Ще потрібно заплатити 250 грн за проїзд без черги», – цитується в дослідженні слова одного з репсондентів.

«Немає куди поскаржитись, якщо щось скажеш, то будеш ще винуватим» (про іноземну сторону), – розповів ще один із опитаних.

Ігор Тимоць. Графіка ГО «Європа без барʼєрів»