Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Реформа Патрульної поліції була першою ластівкою всіх практичних реформ в Україні. Кошти на реформу виділили міжнародні партнери, передусім ЄС та США. Символічною була зміна назви служби на європейський лад (хоча в Росії поліція з’явилася на 4 роки раніше – у 2011-му), яка мала підкреслити різницю між минулою корумпованою й неефективною структурою, що обслуговувала інтереси «сім’ї» Януковича і старих олігархічних еліт, та новою службою, загартованою в горнилі Революції Гідності. Поліція мала бути свіжою, сучасною, привабливою (при наборі кадрів використовувався принцип гендерного мейнстріму – залучення до служби жінок, за якими були закріплені відповідні квоти), відкритою до людей та ефективною. Майже все з переліченого вдалося, крім останнього.
2014-2015 роки – особливий час для України. Разом із зовнішньою агресією, зростанням рівня патріотизму населення, нас накрили й побічні наслідки країни у війні, розграбованої попередньою владою та з неефективним новим керівництвом. Інфляція національної валюти в 2015 році сягала 48%; це спровокувало тотальне збідніння населення. А бідність завжди провокує зростання злочинності, стрибок якої теж зафіксований у 2015-му. Це був справжній виклик для нової поліції, яку українці сприймали переважно несерйозно. Гарні дівчата у формі, гарні японські машини для вдалого селфі… А хто ж має боротися зі злочинцями?
Не працювала й тактика відкритості та лояльності до дрібних правопорушників. У населення сформувалося відчуття вседозволеності й неконтрольованості ситуації в країні. Лише за 2017 рік у Києві було скоєно більше 10 терактів та резонансних політичних збройних нападів. Це призводить до суспільної дезорієнтації людей, які зневірились у захисті з боку держави. Дедалі гучніше лунають заклики дозволити носити зброю, яка і так стала загальнодоступною через війну на Донбасі. Кількість аварій на дорогах збільшилася в рази, а смертність внаслідок ДТП в Україні є найвищою в Європі.
Події навколо затримання Саакашвілі ще раз довели непрофесіоналізм правоохоронних органів. Головна проблема реформованої поліції – власне нестача професіоналів. Колись високі зарплати поліцейських (8-10 тисяч гривень – вища за середню в Україні) сьогодні з’їдає інфляція та зростання цін. Висока зарплатня є стимулом для поліцейського не брати хабарі, чим у промислових обсягах та за умов кругової поруки займалися «старі міліціонери». А що тепер?
Важливою проблемою залишається непропорційний розподіл кадрів та їх нестача. Якщо ситуація у великих містах ще залишається контрольованою, поліції переважно вистачає, то у маленьких містечках та в селах відчувається брак дільничних та слідчих кадрів. У більшості регіонів немає належної координації з іншими органами забезпечення порядку та місцевою владою.
Проте всі ці проблеми ще не є критичними. Їх можна вирішити за умов системної роботи та координації зусиль. Передусім потрібен зовнішній (не внутрішній!) аудит діяльності нової поліції, таргетовані соціологічні дослідження аудиторії для ефективної профілактики правопорушень. По-друге, потрібні цільові регіональні програми (такі, наприклад, вже діють у Харківській області), розгалужені стратегічні комунікації на горизонтальному рівні, а також посилена координація за вертикаллю «столиця–регіони». Можна створювати постійні міжвідомчі групи для реагування на проблему, проводити регулярні консультації, наради, заходи з планування.
Важливою ділянкою роботи є взаємодія з міжнародними донорами, створення регіональних проектних офісів в обласних управліннях МВС. Залучення механізмів проектного менеджменту до планової роботи органів правопорядку сприятиме ефективності роботи нової поліції. Також потрібні інтерактивні моделі взаємодії з молоддю, причому не лише на рівні профілактичних заходів у навчальних закладах, а й на рівні усталеної тенденційної взаємодії. Як взірцевий приклад – «Молодіжна Ліга майбутніх поліцейських» у Донецькій області.
Громадську організацію «Молодіжна Ліга майбутніх поліцейських» заснували 20 листопада 2015 року діти-патріоти із зони бойових дій – міст Мар’їнки та Красногорівки, сіл Гранітного та Чермалика за підтримки поліції Донеччини. Зараз організація налічує близько 1500 учасників. За два роки «лігівці» взяли участь у понад двох тисячах суспільно важливих проектів – правових, гуманітарних, культурних. Це і профілактичні заходи з протидії розповсюдженим злочинам, і надання допомоги родинам, що опинилися у скрутних обставинах, і робота з дітьми. Цей проект фінансують міжнародні донори – Програма розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Програми відновлення та розбудови миру. Основними завданнями проекту є представництво і захист прав дітей Донеччини, цільова інформаційна робота, спрямована на виявлення дітей, які потерпають від насильства. ПРООН має плани в 2018 році за підтримки Луганського управління поліції поширити діяльність «Ліги» на територію Луганської області.
Сильні сторони реформи поліції варто використовувати з метою самопіару, як це робила Грузія в середині 2000-х років. Новостворені 47 сервісних центрів МВС по всій Україні (замість старої системи «віконець та живих черг». – PolUkr.net) – привід для гордості й приклад успішності реформи. Так само, як і сучасне устаткування та матеріальне забезпечення поліції.
Насправді функції нової поліції в Україні більші за свій номінал – забезпечення правопорядку. Довіра до правоохоронних органів – наріжний камінь правової держави під час війни. Відчуття захисту і стабільності в нинішніх реаліях значать для українців надзвичайно багато. Надто ж коли російські диверсанти й агенти почуваються в Україні неприпустимо вільно. Саме тому наступним завданням для України є реформа Служби безпеки. У цей час на поліцію буде покладено ще більше обов’язків та відповідальності, ніж вона має зараз.
Валерій Кравченко
