У сфері державної мовної політики в Україні найчастіше все починається і закінчується на рівні фраз, а носіїв української мови у їхній країні досі багато хто сприймає як дивакуватих аборигенів. Про це український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович сказав у своїй промові після вручення йому літературної премії імені Тараса Шевченка вчора, 9 березня.
«Нарешті, мусить бути закон, який захистить право кожного українця отримувати всі послуги українською мовою – від крамниць і громадських установ до глянцевих видань, радіостанцій і телебачення, де всі без винятку ток-шоу і програми повинні вестися державною мовою. За чітко виписаними винятками для кримських татар і кількох інших національних меншин, які купно тут проживають», – наголосив Іван Малкович.
Зазначивши, що Тарас Шевченко вважав своїм обов’язком говорити правду, Малкович додав: нині українці так само правдиво мають визнати, що «наша держава дуже недостатньо дбає про українську мову, що все починається і закінчується велемовними пустопорожніми фразами, що нас, носіїв української мови, ще й сьогодні багато хто з наших співгромадян трактує як дивакуватих аборигенів, що ми ще й досі, як соняшник до сонця, повертаємо голову на почуте українське слово, що й донині не скасовано горезвісний закон Ківалова, який ганьбить цілу націю».
Говорячи про постать Тараса Шевченка, Іван Малкович зазначив, що в українському суспільстві десятиліттями вивчають його постать як мученика та кріпака, затінюючи істинний образ Шевченка-поета, який зумів створити сам себе. Хоча насправді історія Шевченка – це «достоту історія про успіх».
«І дітям, і студентам варто наголошувати, що сильна і дієва мрія відкриває нам усі шляхи, навіть, здавалося б, у найнесприятливішому середовищі. Однак для цього треба вперто і каторжно працювати. Тож приклад Шевченка має їх окрилювати, а не вганяти у безнадію», – наголосив лауреат Шевченківської премії.
Іван Малкович – український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Народився в Івано-Франківській області, зараз живе і працює в Києві.
З 1992 року – власник і директор приватного (на початках виключно дитячого) видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема «Українська абетка», «Улюблені вірші». Вірші Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, литовською, грузинською та іншими мовами.
Лауреат Шевченківської премії 2017 року в номінації «Література, публіцистика, журналістика» (книга віршів «Подорожник з новими віршами»).
Джерела: Національний музей Тараса Шевченка, uk.wikipedia.org
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym

