Справа про вбивства майданівців може розвалитися через поспіх

Генеральна прокуратура України переформатовує структуру, яка займалася розслідуваннями злочинів проти Майдану. Адвокати жертв і громадськість бояться, що це зашкодить розслідуванню. Хоч розслідування триває вже більше 2,5 років, наразі, за словами адвокатів, слідству бракує доказів.

Заміна слідчих заради швидкого суду

24 жовтня 2016 року Генеральний прокурор України підписав Наказ №79 щодо вдосконалення організації роботи Генеральної прокуратури. Відповідно до нього, у Генеральній прокуратурі створили Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, «для активізації та завершення досудового слідства і передачі в суд «великої кримінальної справи» стосовно екс-президента Віктора Януковича та його найближчого оточення».

Власне цьому управлінню мали б перейти справи, які вже більше двох років розслідує Департамент спеціальних розслідувань, очолюваний Сергієм Горбатюком. Натомість сам департамент, за логікою Генерального прокурора Юрія Луценка, треба розформувати.

«Основна мета розформування департаменту – намагання Юрія Луценка виконати обіцянку, дану при призначенні, та передати справу проти Януковича до суду. Мета ніби нормальна, але проблема в тому, що передача справи до суду зараз – вельми ризикована. Доказова база ще дуже слабка», – розповів РolUkr.net один із адвокатів родин Небесної сотні Маркіян Галабала.

На практиці, кажуть адвокати, йдеться про об’єднання в одну справу кримінальних проваджень проти екс-президента Віктора Януковича та його поплічників. А це може призвести до безкарності осіб, причетних до переслідування та вбивства мирних протестантів.

«Розпорошення розслідування економічних та насильницьких злочинів у ході Євромайдану по різних структурних одиницях руйнує логіку єдиного центру, який координує процес вивчення усіх злочинів, вчинених під час протесту. Саме створення такого єдиного центру, починаючи з лютого 2014 року, вимагали потерпілі, їхні рідні та адвокати, представники громадськості», – йдеться у заяві громадського об’єднання «Євромайдан SOS», що виступило з різкою критикою такого кроку генпрокурора.

Активісти запевняють, що таке рішення об’єднує тисячі епізодів з різними процесуальними термінами розслідування в одне провадження, відтак змушує слідчих закінчити розслідування за 3-4 місяці, незалежно від зібрання необхідних доказів. Як пояснює адвокат Небесної Сотні Євгенія Закревська, нині майданівські справи перебувають на різному етапі досудового слідства, але у разі їх об’єднання річний термін досудового розслідування, обумовлений Кримінальним процесуальним кодексом, рахуватиметься від тієї справи, яка почала розслідуватись першою. Тож терміни будуть надзвичайно стислими, і до суду можуть бути передані, фактично, нерозслідувані справи.

«Тобто «справа Януковича», в якій 5 тисяч томів, повинна буде завершитися за дуже короткий термін, що в принципі нереально», – наголосила адвокат під час брифінгу для журналістів.

«Мало хто сумнівається, що за централізованої вертикалі, яка існувала в 2013 році, рішення про «очищення площі» не могло бути прийняте без відома Віктора Януковича. Але в суд потрібно пред’явити не умовиводи, а належні докази. Тим більше, що в судовому засіданні прокурори зіштовхнуться зі стороною захисту, яка обвинувачення заперечуватиме у змагальному процесі. Саме тому слідству вкрай важливо вжити всіх законних заходів для збору доказів у цих справах», – наполягають активісти «Євромайдан SOS».

Ще одна небезпека поспішного розслідування – уникнення відповідальності середньої ланки. Адже в такому випадку (за браку часу) всі зусилля зосередять на владній верхівці. Є сподівання, що при цьому вдасться притягнути до відповідальності безпосередніх виконавців. А от до середньої ланки руки можуть так і не дійти.

Тож рішення про такі радикальні зміни у розслідуванні майданівських справ уже викликали багато негативних оцінок і заяв, спровокувавши акцію протесту поблизу Адміністрації Президента України на вулиці Банковій. Це, своєю чергою, зумовило чергову заяву Юрія Луценка: мовляв, нове Управління створене в рамках реорганізації Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ з метою удосконалення організації роботи Генеральної прокуратури. Згідно з повідомленням ГПУ, Сергій Горбатюк і надалі залишиться керівником Департаменту спеціальних розслідувань, за яким закріплене розслідування та передача до суду справ щодо Майдану.

Нині громадськість вимагає скасування наказу. Однак, попри заяви Юрія Луценка, офіційно цього ще не зробили. Тож, за словами представників родин Небесної сотні, ситуація зависла у повітрі.

В очікуванні справедливості

Майданівські справи щодо подій 2013-2014 років – це близько 100 вбитих та більше тисячі поранених. Розслідування цих злочинів триває, фактично, від березня 2014 року. За цей час громадські активісти опрацювали сотні годин відео найбільш трагічних днів Майдану. На основі цього створили фільм «Висота “Жовтневий”», в якому посекундно синхронізовано відеозаписи з близько 60 джерел і яке охоплює майже весь ранок 20 лютого – від 8:55 до 11:40.

«Проваджень є дуже багато – загалом більше сотні. Як правило, вони прив’язані до подій. Є також окрема група справ щодо протидії розслідуванню, перешкоджання судам тощо», – розповідає Маркіян Галабала.

При цьому, за словами адвоката, складно сказати, на якому етапі нині слідство. Все дуже залежить від того, про які саме справи йдеться, та хто в них фігурує. Щодо деяких епізодів ще триває досудове розслідування, значна частина справ передана до суду, а от у так званій «справі харківських тітушок», які викрадали й жорстоко били людей, суд уже виніс два вироки.

«Дуже багато залежить від рівня співучасника злочинів. Що нижче ми опускаємось, то більше доказів маємо. Рівень виконавців зараз більш-менш охоплений слідством, і є нормальна доказова база щодо вчинення злочинів, починаючи з 30 листопада й закінчуючи найбільш трагічними подіями 20 лютого. Коли піднімаємось вище, з’являються більші проблеми. Доходячи до середньої ланки, маємо ситуацію, коли багато з причетних до злочинів проти Майдану далі працюють в органах влади і ставлять палки в розслідування. Але коли доходимо до топ-левелу – Януковича, Якименка, Захарченка, – дуже важко отримати чіткі докази. Є певні зачіпки, але ситуація така, що станом на сьогодні передавати справу до суду не можна», – говорить адвокат.

Основна справа, до якої сьогодні прикута увага суспільства, – справа розстрілів мирних демонстрантів у центрі Києва 20 лютого 2014 року – передана до суду. Нині у ній на лаві підсудних 5 працівників спецроти «Беркут». За інформацією адвокатів Небесної сотні, доказова база у справі досить хороша: є фото та відеодокази, встановлено, що потерпілі були вбиті зі зброї, закріпленої за цими працівниками.

За словами Маркіяна Галабали, для розслідування справи Майдану в межах національної юрисдикції по всіх епізодах потрібно ще два-три роки. Але разом з цим родини загиблих та адвокати мають надію на міжнародну юрисдикцію – Міжнародний кримінальний суді в Гаазі. Основне його завдання – притягнення посадовців вищого рівня. Попереднє вивчення ситуації там триває з квітня 2014 року.

«Наше завдання – систематично подавати необхідні докази в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, що ми і робимо, – розповідає адвокат. – Ми чекаємо рішення про початок повноцінного розслідування. Прокурор має вирішити, чи підпадає ця справа під його юрисдикцію».

Складно з певністю прогнозувати, коли гаазький суд прийме рішення, чи братися взагалі за українську справу. Наразі припускають, що це може статися протягом року.

«Розгляд справи у Міжнародному кримінальному суді дасть невідворотність покарання, чого і хоче українське суспільство», – резюмував Маркіян Галабала.

Мирослава Іваник