У неділю, 31 липня, в селі Милошевичі Пустомитівського району Львівської області відбудеться відкриття пам’ятника українським жертвам польського підпілля – Армії Крайової. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки керівника управління ВО «Свобода» з питань національної пам’яті Михайла Галущака.
«У 1944 р. АК у цьому селі вбила 36 людей. Частину було загнано і спалено в стодолі, інших – розстріляли. Пам’ятник встановлено біля місцевої церкви», – написав він.

У коментарі виданню ZAXID.NET Михайло Галущак розповів, що пам’ятник буде створено у вигляді Мальтійського хреста, виготовленого з каменю з Миколаївського району Львівщини. На ньому розмістять таблицю з іменами убитих. За словами Галущака, ініціатива встановити монумент належить не ВО «Свобода», а місцевим мешканцям. Хоча на відкритті будуть присутні представники цієї політичної сили.
«Це ініціатива місцевих жителів. І пам’ятник буде відкритий за їхні кошти. Це і родичі тих людей, яких було вбито, і звичайні мешканці. Це нормальна політика не лише національної пам’яті, а навіть родинної пам’яті, коли родичі вшановують своїх близьких, які були вбиті Армією Крайовою», – зауважив Михайло Галущак.
«Оскільки у Польщі зараз акцентують, що українсько-польська війна часів XX століття зводилася лише до Волині і 1943 року, то відкриття цього пам’ятника – це свідчення того, що потрібно розглядати взаємини українців і поляків не лише крізь призму цих двох подій. Ми добре пам’ятаємо, що на Волині у 1937-38 роках була політика окатоличення, коли закривались українські православні церкви, які були важливим елементом національної ідентичності українців. У 1939 році поляки розстріляли бійців Карпатської Січі на Верецькому перевалі. На Закерзонні на початку 1940-их років були репресії проти українців, Операція Вісла. Це трагічна історія, але ми повинні пам’ятати слова Адама Міхніка, який сказав, що непотрібно проектувати минуле у сьогодення», – додав Михайло Галущак і запевнив, що відкриття цього пам’ятника не є відповіддю на ухвалу польського Сейму про визнання Волинської трагедії геноцидом, який вчинили українці.
«Це звичайне вшанування пам’яті родичів і близьких. Ми не будемо уподібнюватися до них – на хресті не буде написів про те, що це поляки вчинили геноцид проти населення цього села», – наголосив Михайло Галущак.