Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Сергій Жадан – один із найвідоміших українських письменників в Україні та за кордоном. За його книгами створюють вистави і знімають кіно, йому вручають літературні нагороди загальноєвропейського значення (восени 2015-го у Вроцлаві він отримав Angelusa – найпрестижнішу літературну нагороду Центрально-Східної Європи).
Жадан виступає не тільки з літературною програмою – під час своїх візитів за кордон протягом останніх двох років він розповідає читачам та іноземним ЗМІ всю правду про війну в Україні. У перервах між закордонними поїздками відвідує міста на сході України, які зазнали військових атак.
Зараз триває тур письменника з літературно-музичним проектом «роздІловІ», під час якого письменник виступить у містах на Сході України – Бердянську, Маріуполі, Краматорську, Слов’янську і Бахмуті.
Після того – тур Америкою й Канадою, де виходять переклади його книги. Також готується до гастролей у Польщі з гуртом «Собаки». Працює над новою поетичною збіркою, яка вийде до Форуму видавців у Львові. Це будуть 40 віршів з ілюстраціями Олександра Ройтбурда.
Довідка: Сергій Жадан – поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст. Народився у м. Старобільськ (Луганська область), мешкає у Харкові. Найвідоміші книги: «Месопотамія», «Ворошиловград», «Депеш Мод», «Ефіопія», «Цитатник», «Життя Марії». Твори перекладені понад 15 мовами. У Польщі Жадан співпрацює з видавництвом Czarne, де виходять його книги польською мовою.
– Минулого року Ви отримали престижну літературну премію Angelus. Що це змінило, чи стали частіше запрошувати на виступи, чи з’явилися нові пропозиції перекладів, зокрема у Польщі?
– Так, до Польщі стали запрошувати частіше. Ну й загалом – зазвичай згадують про цю премію, вона дійсно помітна в центральноєвропейському літературному просторі.
– Журі цієї премії відзначило «Месопотамію», а чи відомо, які Ваші книги найбільш цікаві польським читачам, які зробили Вас популярним у Польщі?
– Не знаю, чесно кажучи. У мене польською мовою вийшло близько десяти книг.
– Пригадуєте свій перший закордонний виступ, де це було? З якими саме творами дебютували?
– Це була зима 1996 року, я виступав перед українською діаспорою в Америці й Канаді. Читав вірші українською. Не знаю, чи зараховується це як закордонний виступ…
– Ви чимало часу перебуваєте за кордоном на стипендіях чи гастролях. Які міжнародні творчі співпраці найбільше Вам запам’яталися? Зокрема, знайомства з якими поляками стали знаковими для Вас?
– Якщо говорити про Польщу, то важливими для мене є знайомства з Богданом Задурою, Анджеєм Стасюком, Ольгою Токарчук, Марціном Свєтліцьким, Дареком Фоксом, Рішардом Криницьким та великою кількістю інших фантастичних польських авторів.
– Коли і де найбільше відчували присутність кордонів?
– В Берліні, в березні 2014 року, під час дискусії про долю Криму в день проведення кримського псевдореферендуму.
– З власного досвіду, яка європейська країна найбільше підтримує українських авторів – надає стипендії, ґранти, запрошує до участі в проектах?
– Польща, Німеччина, Швейцарія та Австрія.
– Як змінюється увага до України з початком війни? Що саме запитують за кордоном про ситуацію в Україні, що намагаєтесь сказати у першу чергу?
– Змінюється, безперечно – війна так чи так виходить поза межі суто культурологічних розмов, до неї прикута увага цілих суспільств. Не дивно, що про це говорять, розпитують, намагаються щось зрозуміти. Письменники в цьому випадку можуть зробити своїй країні велику послугу – розповісти про власне бачення ситуації, не користуючись пропагандистськими кліше і штампами. Це дуже важливо, аби на Заході було якомога більше інформації про реальний стан справ в Україні.
– Чи змінюються стереотипи про українців в Європі?
– У більшості країн Європи про нас не було навіть стереотипів. Україна повноцінно виникла на мапі Європи протягом останніх двох років.
– Які питання для Вас як автора сьогодні найважливіші? Про що пишеться?
– В моїй країні два роки триває війна. Що може бути важливішим за це? Про це переважно й пишу.
– Якщо говорити не лише про війну, а й про розбудову – з чого нам варто починати? Чи вдасться нам, до прикладу, те, що зробили поляки на початку 90-х?
– Можливо. Суспільство потребує змін, бажано – глобальних і системних. Гадаю, всі це розуміють. Сподіваюсь, що усвідомлення необхідності подібних змін зробить їх неуникними.
– Які сьогодні найбільші загрози для світу, окрім політики?
– Всі загрози створюємо ми самі. Нам у більшості випадків і політика для цього не потрібна.
– Над чим зараз працюєте в Україні? Як справи у Вашого гурту і коли плануєте чергові виступи за кордоном, зокрема у Польщі?
– Я нині пишу нову книгу. А в Польщі цього року будемо кілька разів разом із «Собаками». Слідкуйте за рекламою.
Розмовляла Оля Вишня, фото Андрія Поліковського
