Представники громадянського суспільства після перших політичних кроків президента Володимира Зеленського окреслили перелік загроз – імовірних «червоних ліній», перетин яких «неминуче призведе до погіршення як внутрішньополітичної, так і зовнішньої ситуації навколо України». Про це йдеться у спільній заяві представників громадянського суспільства та громадських організацій, опублікованій на сайті Українського кризового медіа центру та відкритій до підписання.

Представники громадських організацій наголошують, що протягом останніх 5 років активно захищають суверенітет і національні інтереси України, протидіють російській агресії в інформаційному полі, працюють над зміцненням громадянського суспільства та постанням якісніших державних інститутів, здатних «відкрито і відповідально реформувати країну, робити її стійкішою до загроз».

«Наші принципи і позиції залишаються незмінними. Ми бачимо свою місію у захисті тих цінностей, які стали вибором українського суспільства під час Революції Гідності. Це – свобода і гідність людини у центрі уваги, незалежність України і захист української державності, демократія як устрій, патріотизм, сміливість, відповідальність та чесність як основоположні якості громадян України», – зазначено в заяві.

Наголошуючи на своїй політичній нейтральності, підписанти заяви зауважують, що водночас вони «занепокоєні першими рішеннями новообраного Президента», які «наразі демонструють нерозуміння викликів, що стоять перед країною».

«Ми гостро не поділяємо волю Президента оточити себе представниками режиму колишнього президента України Віктора Януковича, що суперечить принципам люстрації, а також людьми без відповідних компетенцій і таких, з якими Володимира Зеленського пов’язують бізнес-інтереси. Останні роки були надто болісними для країни, аби такі недалекоглядні кроки не мали наслідків. Ці наслідки можуть стати фатальними», – додають ініціатори звернення.

Відтак вони окреслюють так звані «червоні лінії», які не радять переступати президентові, – у безпеці, зовнішній політиці, економіці, питаннях національної ідентичності, відносинах зі ЗМІ, функціонування держави. Якщо ж глава України порушить їх – наголошують ініціатори заяви, – це неминуче призведе до погіршення внутрішньополітичної та зовнішньої ситуації, а також буде «індикатором того, що Президент не прагне справжніх демократичних змін, не хоче постання чеснішого і відповідальнішого урядування, хоч обіцяв це під час виборів».

«Червоними лініями» безпекових питань представники громадянського суспільства назвали:

• проведення референдуму щодо формату переговорів з Російською Федерацією або принципів мирного врегулювання;
• сепаратні, без участі західних партнерів України, переговори з керівництвом Російської Федерації, представниками окупаційних влад та їхніх збройних формувань і банд на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, АР Криму та Севастополя;
• виконання, на шкоду національним інтересам, ультимативних вимог держави-агресора або досягнення компромісів з Кремлем ціною поступок за рахунок національного суверенітету, територіальної цілісності й устрою та незалежної внутрішньої і зовнішньої політики України;
• гальмування реалізації безпекової та оборонної політик, окреслених в Стратегічному Оборонному Бюлетені України.

Серед того, чого не можна допустити у зовнішньополітичних пріоритетах:

• зволікання, саботаж чи відмова від стратегічного курсу на членство в ЄС і НАТО, зменшення рівня політичного діалогу та руйнування двосторонніх інституційних механізмів співпраці за європейським та євроатлантичним напрямом;
• дії, які сприятимуть пом’якшенню або скасування режиму санкцій проти держави-агресора з боку міжнародних партнерів України;
• ревізія дій, які спрямовані на підтримку міжнародної солідарності навколо України, відновлення нашої територіальності цілісності, гарантій безпеки і захисту прав усіх, хто зазнає утисків внаслідок дій російського агресора;
• протидія чи перешкоджання діяльності української сторони в міжнародних судових інстанціях та арбітражах з притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності за акти агресії та заподіяну шкоду Україні та її громадянам.

«Червоні лінії» у питаннях економіки:

• преференції стосовно олігархів: зокрема, повернення націоналізованого Приватбанку його колишнім власникам або виплата “компенсацій” цим власникам та толерування використання монопольного становища фінансово-промислових груп в енергетиці;
• політика, спрямована проти чинних домовленостей з МВФ та іншими іноземними партнерами України, які сприяють макрофінансовій стабільності України;
• масштабний переділ власності в інтересах групи осіб;
• тиск на регуляторів (АМКУ, НКРЕКП, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення) та використання їх в інтересах політичних сил чи груп, на противагу підтримці в їх реформуванні заради посилення та збільшення незалежності).

Загрози ідентичності: мова, освіта, культура:

• перегляд закону про мову;
• перегляд закону про освіту;
• перегляд закону про декомунізацію та засудження тоталітарного минулого;
• будь-які дії, спрямовані на підрив чи дискредитацію Православної Церкви України чи підтримку Російської Православної Церкви в Україні.

ЗМІ та інформаційна політика

• використання ЗМІ для пропаганди нової влади;
• відновлення роботи російських соціальних мереж та російських телеканалів в Україні;
• спроби скасування незалежності Суспільного мовлення: передчасна заміна складу його наглядової ради чи фінансовий тиск.

Небезпеки, які можуть погіршити функціонування держави:

• скасування електронного декларування для державних службовців та системи державних закупівель Prozorro;
• політично вмотивовані переслідування представників попередньої влади;
• реабілітація/повернення в політику представників режиму колишнього президента України Віктора Януковича та людей, які підтримували “диктаторські закони” від 16 січня 2014-го року;
• коаліція партії “Слуга народу” з політиками, що складали основу Партії Регіонів та Опозиційного Блоку в новому парламенті, та/або іншими партіями, які займають позицію примирення з Росією шляхом капітуляції або поступок щодо державного суверенітету та територіальної цілісності України;
• ігнорування діалогу із громадянським суспільством;
• гальмування ключових реформ: адміністративно-територіальної, медичної, освітньої, банківської;
• затримка або саботаж антикорупційної та судової реформ.

Заяву підписали представники низки громадських організацій та громадські діячі, зокрема Український кризовий медіа-центр, Інститут масової інформації, Центр громадянських ініціатив-ЦЕГРІН, Центр економічної стратегії, ГО «Детектор Медіа», ГО «Інтерньюз-Україна», Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», Рада зовнішньої політики «Українська призма», Незалежна медіа-профспілка Украіни та багато інших – повний перелік і можливість долучитися до підпис антів – за цим лінком.

Джерело: uacrisis.org

Олена Зеркаль, яку 21 травня було призначено заступницею глави Адміністрації Президента України, залишається на посаді заступниці міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції. Про це вона повідомила на своїй facebook-сторінці. А Володимир Зеленський скасував Указ про призначення пані Зеркаль.

«Я дуже люблю те чим я займалася, займаюся і, сподіваюсь, далі буду займатися. Переговорити Угоду про асоціацію та зробити її реальністю, добитися безвізового режиму з ЄС, домовитися про постачання газу з ЄС, вести правові спори проти Росії та багато інших завдань – виклики, якими сповнене моє життя.

Усі важливі проекти мого професійного життя стосуються утвердження верховенства права в Україні, у відносинах з партнерами і в світі. Це тривалі процеси, які вимагають витримки і виваженості.

У мене достатньо енергії та мотивації робити все можливе для захисту інтересів України у міжнародній політиці. Робота на відповідальній посаді є викликом і шансом. А також виявом суспільної і політичної підтримки для мене. Хочу подякувати всім за теплі відгуки у контексті мого можливого призначення та за довіру. Можливо, це колись і станеться, – написала пані Зеркаль. – Посади важливі у контексті досягнення цілей, моєю ціллю є просування та захист інтересів України. А кар’єрні рішення не мають йти в розріз з власними цінностями та принципами».

Вона додала, що після інавгурації, підготовки та проведення 19 двосторонніх зустрічей Президента продовжує реалізацію визначених завдань та задумів у МЗС.

«Зовнішня політика – спільна справа Президента та МЗС. Тому, взаємодія, конструктив і взаємоповага є критично важливими. Ми – одна команда і країна в нас одна», – додала Олена Зеркаль, нагадавши про важливі для неї дати – 25 травня, коли Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі оголосить рішення щодо українських військових кораблів і моряків, та двотижневі слухання у Гаазі на початку червня.

Нагадаємо, 21 травня Володимир Зеленський призначив Олену Зеркаль заступником глави Адміністрації Президента України. Згодом цей указ на якийсь час зник з офіційної сторінки Президента України. Наступного ж дня з’явився Указ №315, яким було скасовано «як такий, що нереалізований», Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 309 «Про призначення О.Зеркаль Заступником Глави Адміністрації Президента України».

Джерела: facebook.com/lana.zerkal, president.gov.ua

Верховна Рада України на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента України, не підтримала законопроектів про внесення змін до виборчої системи для виборів народних депутатів України. Законопроекти про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України №10319 і про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо здійснення виборів за відкритими виборчими списками) №10319-1, – народні депутати навіть не включили до порядку денного. Про це інформує сайт Верховної Ради України.

Як розповів на початку засідання голова Верховної Ради, до нього надійшло звернення від Президента України, в якому було зазначено два законопроекти для включення в порядок денний сесії і, згідно із законом України, підписано розпорядження про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України. Андрій Парубій у відповідь звернувся до Володимира Зеленського з проханням уточнити, «які номери законів пан Президент хоче, щоб були розглянуті». Відтак один із законопроектів було подано й зареєстровано за дві години до позачергового засідання, а інший – об 11.45, але, за словами спікера парламенту, «з дуже грубим порушенням регламенту». Зрештою подання привели у відповідність до закону й зареєстрували.

У проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України» №10319, що його подав Президент України, було запропоновано скасувати мажоритарну систему виборів і зменшити прохідний бар’єр у Верховну Раду України до 3%. Водночас законопроект залишав систему закритих виборчих списків.

Альтернативний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо здійснення виборів за відкритими виборчими списками)» №10319-1, авторства групи народних депутатів, пропонував вибори за відкритими списками.

Утім за включення їх до порядку денного проголосувало лише 92 парламентарії, тож проектів на позачерговому засіданні так і не розглянули. Основною причиною відмови підтримати президентський законопроект депутати назвали те, що він залишав закриті виборчі списки.

Тим часом радник Президента України – представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук заявив, що в такий спосіб Верховна Рада України порушила домовленості, яких було досягнуто під час консультацій між Президентом, керівництвом парламенту та лідерами фракцій і груп 21 травня.

«Президент Володимир Зеленський чітко заявив у своїй програмі, що він «за» відкриті списки, «за» новий Виборчий кодекс. За результатами вчорашніх домовленостей було запропоноване конструктивне рішення – це зниження прохідного бар’єра до 3%, а також виключення мажоритарної системи виборів», – сказав Руслан Стефанчук. – Рада не підтримала попри те, що мала домовленості з Президентом».

Він погодився, що запропонований варіант не найкращий, але ухвалення Виборчого кодексу наразі нереальне.

«Закриті списки – це не те, про що ми мріємо. Але це точно краще, ніж та система з «гречкосіями-мажоритарниками», що є. Тому ми погодилися на цей варіант. Але ви побачили, як виконуються домовленості», – сказав Стефанчук, додавши, що в новій Верховній Раді ставитиметься питання про вибори за відкритими списками.

До слова, напередодні позачегового засіадння парлаемнту рух “Чесно” закликав депутатів “не ставати співучасниками змови, яка може перекреслити надії громадян на формування підзвітного представницького органу влади, яким має бути Парламент” і наголошував пропорційної системи виборів із закритими списками з одночасним зниженням прохідного бар’єра та впровадження імперативного мандата: “Обраний за такими правилами парламент не лише матиме труднощі з формуванням коаліції та ухваленням реформаторських рішень, а й стане територією внутрішньопартійної диктатури. Перехід на закриті списки й надання партіям імперативного мандату виглядають як відверта картельна змова політичних еліт для збереження себе у владі”.

Джерела: rada.gov.ua, president.gov.ua, chesno.org

Президент України Володимир Зеленський сьогодні ввечері зробив низку кадрових призначень. Зокрема, призначив генерал-лейтенанта Руслана Хомчака начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України. Відповідний указ оприлюднено на сайті президента.

Іншим своїм указом Зеленський звільнив генерала армії Віктора Муженка з посади начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України. Віктор Муженко очолював Генеральний штаб Збройних Сил України з липня 2014 року.

Окрім того, сьогодні Володимир Зеленський призначив голову Адміністрації президента. Цю посаду обійняв юрист Андрій Богдан.

Андрій Богдан – 1976 року народження, львів’янин, юрист, відомий, зокрема, як адвокат і радник олігарха Ігоря Коломийського, а також адвокат його бізнес-партнера Ігоря Корбана. Працював урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики в Уряді Азарова (2010-2014). Із 2007 по 2010 рік – заступник міністра юстиції України.

19 грудня 2010 був призначений заступником міністра Кабінету Міністрів України – Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, згідно з розпорядженням КМУ від 17.03.2010 № 453-р. Звільнений з посади Урядового уповноваженого 3 березня 2014 року.

Оскільки Андрій Богдан працював на високих посадах за часів президентства Віктора Януковича, то, згідно із законом про люстрацію, йому заборонено обіймати державні посади.

Першим заступником глави АП став виконавчий продюсер «95 Кварталу» Сергій Трофімов. Заступниками голови АП – Юрій Костюк, Руслан Рябошапка, Олена Зеркаль і Кирил Тимошенко.

Першим помічником Зеленського став Сергій Шефір – сценарист і продюсер, директор «Студії Квартал-95». Помічником – Андрій Єрмак.

Радником Президента України – представником Президента України у Верховній Раді України став Руслан Стефанчук.

Окрім того, Зеленський призначив своїм позаштатним радником Михайла Федорова, керівника діджитал-напрямку “Зе-команди”.

Джерело: president.gov.ua

Ізраїльська компанія Psy Group стояла за кампанією дезінформації проти Центру протидії корупції 2017 року. Про це повідомляють у ЦПК  з посиланням на розслідування американського журналіста Скота Стедмана для видання Forensic News.

Як зазначено у статті, Psy Group – це компанія зі збору інформації та маніпуляцій у соціальних медіа, що базувалася в Ізраїлі. До неї входило чимало колишніх ізраїльських шпигунів. На сьогодні компанія вже не працює.

Журналіст дізнався про цю компанію завдяки судовому процесу в Канаді. Інформація з судових документів, а також допити багатьох людей, знайомих з діяльністю Psy Group, свідчать, що ця фірма провела кампанію з дезінформації, спрямовану проти двох антикорупційних активістів в Україні – голову правління ЦПК Віталія Шабуніна та виконавчу директорку організації Дар’ю Каленюк.

У підсумку щонайменше два відео YouTube поширили неправдиву інформацію про українських активістів. При цьому відео сьогодні залишається в мережі.

«Два повністю фейкові «випуски англомовних новин» були розміщені на каналі Storozh Ukraina і мають понад 20 тисяч переглядів, що свідчить про розкрутку відео через рекламу. Storozh Ukraina – ще одне анонімне об’єднання громадян, які «викривають» антикорупціонерів», – зазначають у ЦПК.

Користувачі Facebook знайшли ведучого, який «викривав» українських антикорупціонерів. Ним виявився актор Майкл Джон Вульф, який за винагороду може зіграти будь-яку роль.

«Ми перебуваємо під постійним тиском з боку української армії тролів і корумпованих правоохоронних органів, до чого ми вже звикли. Проте винаймання іноземних розвідувальних фірм для атак на громадську організацію з 20-ма людьми в Україні – це щось більш глибоке і небезпечне», – прокоментувала цю інформацію виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.

Видання The New Yorker називає Psy Group «приватним Моссадом» і зазначає, що, згідно зі звітом компанії, її послуги в середньому коштували 350 тис доларів США, або 275 доларів США за годину. Psy Group відома тим, що намагалася продати свої послуги членам передвиборчої кампанії Дональда Трампа й у підсумку, за даними журналістів, підпала під розслідування Роберта Мюллера.

Джерела: forensicnews.net, antac.org.ua

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначено на 21 липня 2019 року. Про це йдеться в сьогоднішньому Указі Президента України Володимира Зеленського «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів».

«Керуючись частиною другою статті 77, частинами шостою і сьомою статті 83, пунктом 1 частини другої статті 90 Конституції України та відповідно до пунктів 7 і 8 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України восьмого скликання.
2. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року.
3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування», – зазначено в документі.

Окрім того, Володимир Зеленський звернувся до Андрія Парубія з проханням скликати на завтра, 22 травня, позачергове засідання парламенту для внесення змін до закону про вибори народних депутатів. Відповідний лист Зеленський оприлюднив у своєму Twitter.

Прошу Голову Верховної Ради Андрія Парубія скликати завтра, 22 травня, позачергове засідання парламенту для внесення змін до закону про вибори народних депутатів. pic.twitter.com/7QWouj9PpD

— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 21, 2019

Нагадаємо, вчора під час інавгураційної промови новообраний Президент України Володимир Зеленський заявив, що розпускає Верховну Раду України восьмого скликання.

Сьогодні ж в адміністрації Президента відбулися консультації Зеленського на цю тему з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, його заступницями Іриною Геращенко й Оксаною Сироїд і лідерами парламентських фракцій і груп.

«Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції – 4%. Це – оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень. Я як гарант Конституції зобов’язаний гарантувати права громадян України. Юридична підстава для розпуску – з 2016 року не існувало коаліції», – заявив під час зустрічі Володимир Зеленський.

Натомість Ірина Геращенко на своїй facebook-сторінці зазначила, що і вона, і голова парламенту, і більшість лідерів фракцій, присутніх на консультаціях, «висловили чітку позицію: ми не почули юридичних підстав для розпуску парламенту, а отже, це неконституційне рішення». На переконання пані Геращенко, це політичне рішення, яке базується на політичній доцільності й бажанні нового президента максимально використати свій високий на сьогодні рейтинг і завести до українського парламенту свою велику фракцію.

Ірина Геращенко додала, що керівники фракцій прийняли такий цей сценарій і заявили, що їхні політсили готові до виборів і братимуть у них участь.

«У депутатів є можливість подати до суду, але рішення суду не може зупинити виборчу кампанію, бо буде прийнято в її розпал або й після закінчення (враховуючи специфіку наших судів)», – пояснила вона.

«Чи усвідомлюють депутати ВР можливість сценарію однопартійного керівництва країною? Так. Така небезпека є, вона серйозна, і ми це проходили в 2010. Питання – чи усвідомлюють цю небезпеку виборці? Судячи з соціології – ні. Суспільство дійсно прагне оновлення влади і змін, при цьому мало задається питаннями легітимності й законності. Й коли політики починають пояснювати ці важливі законодавчі норми, чують крики про «вчепилися у владу». Ми у владу точно не вчепилися і цивілізовано її передаємо. Але фіксуємо всі моменти порушення Конституції, якими починається нова епоха», – наголосила пані Геращенко.

Нагадаємо, 17 травня фракція політичної партії «Народний фронт» у Верховній Раді України вийшла з парламентської коаліції «Європейська Україна», відтак коаліція припинила існування. Відповідно до частини 7 статті 83 Конституції України, протягом місяця від дня припинення діяльності коаліції має бути сформована нова коаліція.

Натомість у команді Володимира Зеленського заявляють, що коаліції в українському парламенті не існує від 2016 року, коли з неї вийшла фракція партії “Батьківщина”.

Джерела: president.gov.ua, twitter.com/ZelenskyyUa, facebook.com/iryna.gerashchenko

Слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань сьогодні, 21 травня, за заявою Андрія Портнова внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в органах державної влади України. Про це йдеться на сайті ДБР.

Як поінформували у відомстві, розпочато досудове розслідування щодо ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109 Кримінального кодексу України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 111 ККУ (державна зрада) та 426-1 ККУ (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).

У ДБР додали, що мова про події 25 листопада 2018 року, пов’язані зі здійсненням переходу корабельної групи Військово-Морських сил Збройних сил України з Чорного до Азовського морів в районі Керченської протоки.

Як інформує «Українська правда», йдеться про заяву зі звинуваченнями у скоєнні злочину Петра Порошенка. Про її подання заступник глави Адміністрації колишнього президента України Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив на своєму каналі у Telegram.

«Порошенко офіційно втратив недоторканність від кримінального переслідування і годину тому ми направили в Державне бюро розслідувань першу заяву про злочин», – зазначив Портнов.

Андрій Портнов був радником Віктора Януковича у 2011-2014 роках, заступником глави адміністрації президента Януковича, членом Ради Нацбанку України. У 2005-2010 рр. – головним юристом команди Юлії Тимошенко.

Один із підозрюваних у незаконному використанні бюджетних коштів і розкраданнях, перебуває під санкціями в ЄС. Після Євромайдану взимку 2014 року виїхав з України, протягом 5 років жив у Росії, Відні. 19 травня 2019 року повернувся в Україну.

Стосовно Портнова українські правоохоронці розслідували кримінальне провадження за статтею «державна зрада». Генпрокуратура розшукувала Портнова за звинуваченням у причетності до масових вбивств активістів на Майдані у 2014 році.

Прокуратура Криму перевіряла причетність Портнова до постанови Верховної Ради Криму під час початку окупації півострова.

Портнов зняв обвинувачення через суд.

Джерела: dbr.gov.ua, pravda.com.ua

У Києві відбулася кулуарна зустріч Президента України Володимира Зеленського з керівником польського дипломатичного відомства Яцеком Чапутовичем, у якій також узяв участь Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький. Про це інформують у польському МЗС. 

Як зазначено в повідомленні, зустріч стосувалася перспектив розвитку двостороннього співробітництва в економічній і соціальній сферах, а також історичного діалогу між країнами. Польська сторона наголосила на важливості подальшої співпраці в рамках Східного партнерства та Тримор’я. Міністр закордонних справ Польща запевнив Президента України в незмінності підтримки Польщею суверенітету й територіальної цілісності України, переказав вітання від Президента Польщі Анджея Дуди та запрошення відвідати з візитом Польщу.

Яцек Чапутович брав участь в урочистостях з нагоди інавгурації Володимира Зеленського, що відбулися в столиці України вчора, 20 травня. Під час візиту до Києва Чапутович також зустрівся зі своїм українським колегою, міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Міністри подякували один одному за співпрацю й зусилля, спрямовані на зміцнення двосторонніх відносин упродовж останніх років. Нагадаємо, Павло Клімкін днями повідомив, що він написав заяву про відставку з посади очільника МЗС.

Джерело: gov.pl/web/dyplomacja

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вирішив подати у відставку. Про це він сказав у своїй заяві для преси, – повідомляє сайт Кабміну. 

Володимир Гройсман, згадавши, що сьогодні новообраний Президент України Володимир Зеленський закликав уряд скласти повноваження, додав: «Але я думаю, ви розумієте, що уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України, а не перед новообраним Президентом. Та разом з тим я прийняв для себе рішення подати у відставку».

Прем’єр-міністр наголосив, що на сьогодні Україна стала стабільною країною, а йому не соромно за те, що вдалося зробити Кабміну.

«За всі три роки ми не допустили жодної кризи, жодних проблем, які становили б загрозу для державності і для України загалом. На сьогодні країна в доброму стані. Ми маємо валютні резерви понад 20 млрд доларів, – сказав глава уряду. – Нам вдалося ухвалити низку важливих фундаментальних рішень, зокрема щодо реформи децентралізації. Ми збільшили в 4 рази місцеві бюджети – з 70 до майже 270 млрд грн. Ми втричі підвищили мінімальну зарплату. Ми маємо середню зарплату на рівні більше 10 тис. грн. Це добрі показники для того, щоб рухатися далі. Ми забезпечили фінансування українського війська. Ми робили свою роботу так, аби країна розвивалася і була забезпечена стабільність».

Гройсман також розповів, що минулого тижня під час виступу у Верховній Раді він запропонував новообраному Президенту та Верховній Раді спільно сформувати новий прядок денний і швидко почати ухвалювати рішення, які зроблять Україну сильною. «Новообраний Президент обрав інший шлях. І своєю заявою взяв на себе всю відповідальність перед загрозами майбутнього, які є на порядку денному, – сказав Володимир Гройсман. – Для мене країна є надзвичайно важливою, а стабільність у ній є пріоритетом. І сьогодні хочу подякувати українцям за три роки роботи, за те, що нам вдалося зробити. Ми все зробили спільно, і ми багато зробимо у майбутньому. І в новому парламенті ми спільно з однодумцями сформуємо професійну команду, яка буде здатна служити державі й робити Україну успішною».

Нагадаємо, сьогодні під час інавгураційної промови Президент України Володимир Зеленський заявив, що розпускає парламент, перед тим закликавши народних депутатів ухвалити низку законів, а також закликав подати у відставку Кабмін, генерального прокурора, міністра оборони та голову Служби безпеки України. Після цього стало відомо, що міністр оборони Степан Полторак і очільник СБУ Василь Грицак написали заяви про відставку.

Відповідно до Конституції України, Кабінет Міністрів складає повноваження перед Верховною Радою. Прем’єр-міністр та інші члени уряду мають право заявити парламенту про свою відставку. На основі написаної заяви парламент ухвалює відповідне рішення, – нагадує «Укрінформ». Відставка прем’єр-міністра тягне за собою відставку всього складу Кабміну. Відтак коаліція Верховної Ради України має сформувати новий склад уряду. Упродовж часу його формування, Кабмін, відставку якого прийнято, має продовжити виконувати свої повноваження до початку роботи нового уряду України.

У Конституції України також зазначено, що кандидатуру для призначення на посаду прем’єр-міністра вносить Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних обранців від конституційного складу ВРУ. Міністрів оборони та закордонних справ парламент призначає за поданням Президента, інших членів Кабміну призначає Верховна Рада за поданням прем’єр-міністра.

Джерела: kmu.gov.ua, ukrinform.ua

Сьогодні, 20 травня, під час урочистого засідання Верховної Ради України склав присягу як глава держави новообраний Президент України Володимир Зеленський.

«Я, Володимир Зеленський, волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі», – присягнув новообраний Президент, поклавши руку на Конституцію України та Пересопницьке Євангеліє.

Президентське посвідчення Зеленському вручила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук. Також він отримав символи президентської влади – штандарт, знак, гербову печатку та булаву.

До парламенту Володимир Зеленський прийшов пішки з Маріїнського парку, де спілкувався зі своїми прихильниками.

На церемонії інавгурації були присутні колишні президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, екс-голови Верховної Ради, представники органів державної влади, міський голова Києва Віталій Кличко, представники церков та іноземні гості. Польщу, зокрема, представляли міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович і керівник канцелярії президента Польщі. Також церемонію відвідали представники НАТО та Європейського Союзу.

Припинення війни, звільнення полонених і повернення втрачених територій

У своїй інавгураційній промові Володимир Зеленський заявив, що пріоритетами його команди є припинення вогню на cході України та повернення українських Криму й Донбасу.

«Наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі. Можу запевнити: задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення. Я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Але не втрачаючи наші території», – сказав Зеленський.

Він додав, що готовий до діалогу для закінчення війни, а першим кроком до початку такого діалогу має стати повернення всіх український полонених.

Наступним кроком, на переконання Зеленського, має стати повернення втрачених територій. Для цього, на його думку, насамперед, слід апелювати до свідомості мешканців окупованої частини Донбасу й анексованого Криму.

Володимир Зеленський також звернувся до військових.

«Не буває сильної армії там, де влада не поважає людей, які віддають життя за країну кожного дня. Я зроблю все, щоб ви відчували повагу. Це гідне, а головне – стабільне фінансове забезпечення, ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин. Потрібно не розповідати про стандарти НАТО, а творити ці стандарти», – сказав Зеленський.

Послання до парламенту й уряду

Володимир Зеленський під час своєї інавгураційної промови заявив про розпуск Верховної Ради та закликав Кабінет Міністрів України піти у відставку. Перед тим закликавши український парламент ухвалити низку законів та звільнити голову Служби безпеки України, міністра оборони України й Генерального прокурора України.

«Я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, закон про багатостраждальний виборчий кодекс. Зробіть, будь ласка, відкриті списки. Також я прошу вас звільнити з посад голову Служби безпеки України, Генерального прокурора України, міністра оборони України. Це далеко не все, що ви можете зробити, але для початку достатньо. У вас на це буде два місяці. Повісьте всі медалі собі. Непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання», – сказав Зеленський.

Окрім того, Володимир Зеленський звернувся до членів Кабінету Міністрів України із закликом «узяти аркуш, ручку та звільнити свої місця для тих, хто думатиме про наступні покоління, а не про наступні вибори. Зробіть це. І люди оцінять».

Громадянство закордонним українцям

У своїй інавгураційній промові Володимир Зеленський звернувся до українців у всьому світі із закликом повернутися додому, щоб спільно розбудовувати Україну.

«Українці в Європі та Азії, у Північній та Південній Америці, в Австралії і в Африці. Я звертаюсь до всіх українців на планеті! Ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну та успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас. Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть, будь ласка, свої знання, досвід і ментальні цінності», – сказав новий Президент України, додавши, що це «допоможе нам почати нову епоху».

Перші відставки

Після церемонії інавгурації Президента України подали у відставку міністр оборони України Степан Полторак і голова Служби безпеки України Василь Грицак. Про це інформують прес-служби Міноборони та СБУ.

«Пане Президенте України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, з повагою ставлюсь до Вашого конституційного права визначитись з Міністром оборони України і подати кандидатуру на затвердження до Верховної Ради України відповідно до Законів України «Про національну безпеку України», «Про Кабінет Міністрів України» прошу Вас розглянути встановленим порядком питання щодо звільнення мене з посади Міністра оборони України. Честь маю!» – зазначив у своїй заяві міністр оборони України Степан Полторак.

«Виконую обіцянку і публічно інформую: сьогодні подаю на розгляд новообраному Президенту України рапорт про своє звільнення з посади Голови СБУ.

Також повідомляю, що у встановленому Військовими статутами порядку відповідні рапорти про звільнення із займаних посад складені усіма заступниками Голови СБУ та членами команди, які пліч-о-пліч зі мною встали на захист України у найважчі дні російської збройної агресії.

Робимо це щиро, цілком усвідомлюючи право нового Президента України ініціювати кадрові зміни у керівництві Служби», – йдеться у заяві Василя Грицака.

Голова СБУ перелічив досягнення відомства, яке він очолював, згадавши про тих, хто загинув у протистояннях із ворогом, а також про помилки, допущені за роки його керівництва.

«Буду відвертим перед українцями: свій рапорт написав із важким серцем. Так само як всі інші, переживаю за майбутнє Служби і держави, бачу як піднімає голову проросійський реваншизм в Україні.

Допоки ж Президент України і Верховна Рада України у визначеному Конституцією України порядку не вирішить питання хто має очолювати Службу безпеки України, діючий склад СБУ продовжить захищати безпеку держави та українського народу. Честь маю!» – цитує заяву Василя Грицака прес-центр СБУ.

Джерела: president.gov.ua, mil.gov.ua, ssu.gov.ua