Сьогодні під час пленарного засідання Верховної Ради України народні депутати не підтримали відставку прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Проект відповідної постанови набрав лише 97 голосів із необхідних 226. ПРо це інформує сайт ВРУ.

29 травня Гройсман надіслав до парламенту заяву про свою відставку. Комітет із питань правової політики та правосуддя розглянув її та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді визначитися шляхом голосування щодо відставки прем’єр-міністра.

Сьогодні, 30 травня, перед розглядом проекту постанови про відставку Володимир Гройсман доповів про свою роботу на посаді прем’єра та про діяльність Кабміну за останні три роки. Зокрема, прем’єр-міністр подякував українцям за все, що було зроблено разом, а народним депутатам – за те, що приймали непрості, але «державні рішення для того, щоб країна стала сильнішою». Гройсман також висловив розуміння, що зроблено ще не все, й наголосив, що для ефективних і швидких результатів необхідно консолідувати зусилля уряду й парламенту.

Гройсман також зазначив, що не тримається за посаду й подав у відставку після того, як до цього закликав під час інавгурації президент Володимир Зеленський. А відтак додав, що завжди був відповідальним і не боїться відповідальності, окреслив загрози, які містить для економіки держави оголошення дефолту, і сказав, що поважає будь-яке рішення Верховної Ради.

Після того, як народні депутати не змогли відправити Гройсмана у відставку, голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав уряд працювати далі, а Гройсман сказав, що відчуває свою відповідальність перед Україною.

Згідно з Конституцією України, до повноважень Верховної Ради України належить вирішення питання про відставку прем’єр-міністра, а прем’єр-міністр має право заявити парламенту про свою відставку.

Верховна Рада України розглядає питання про відставку прем’єр-міністра України не пізніше ніж на десятий день після надходження заяви про відставку, якщо вона надійшла під час чергової сесії Верховної Ради України, й не пізніше ніж першого пленарного тижня наступної чергової сесії, якщо така заява надійшла у міжсесійний період.

Прем’єр-міністр України звільняється з посади з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради України. Ухвалення парламентом рішення про відставку прем’єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

Джерело: rada.gov.ua

30-31 травня Україну зі спільним візитом відвідають міністри закордонних справ Польщі Яцек Чапутович і Швеції Марґот Вальстрьом. Про це інформує Посольство Республіки Польща в Києві. 

Міністр закордонних справ Швеції Марґот Вальстрьом спершу відвідає Варшаву на запрошення Яцека Чапутовича. Зустріч пов’язана зі святкуванням цьогоріч століття польсько-шведських дипломатичних відносин і десятої річниці ініціювання Східного партнерства Польщею та Швецією, – уточнили в польському Міністерстві закордонних справ.

Після двосторонньої зустрічі й дебатів, присвячених східній політиці ЄС у контексті десятої річниці Східного партнерства в Національній школі державного управління, керівники дипломатії Польщі та Швеції поїдуть зі спільним візитом в Україну, що є найбільшим і наймасштабнішим учасником Східного партнерства.

«Метою візиту до Києва є представлення нових пропозицій щодо розвитку Партнерства, а також підтвердження постійної європейської підтримки України. Заплановано, серед іншого, зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, виконувачем обов’язки міністра закордонних справ Павлом Клімкіним та активістами великих громадських організацій. Міністри також прочитають лекцію про Східне партнерство та європейську підтримку України для студентів Національного університету Тараса Шевченка в Києві», – додали в МЗС Польщі.

Джерела: facebook.com/PolishEmbassyKyiv, gov.pl/web/dyplomacja

У середу, 29 травня, о 23.27 під час навчально-тренувального польоту було втрачено зв’язок з військовим вертольотом Мі-8. Відтак стало відомо, що вертоліт упав і загорівся в полі біля села Сестрятин Радивилівського районі Рівненської області. Унаслідок авіакатастрофи, за попередньою інформацією, загинули чотири члени екіпажу разом з командиром 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України з міста Броди Львівської області. Про це інформує прес-служба Міністерства оборони України.

На місці катастрофи працюють рятувальні служби та правоохоронні органи, для з’ясування обставин і причин на місце події також виїхала комісія від Міністерства оборони, Генерального штабу та Командування Сухопутних військ Збройних сил України. Докладнішу інформацію в Міноборони обіцяють надати згодом.

Президент Володимир Зеленський доручив начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України Русланові Хомчаку взяти під особистий контроль розслідування обставин катастрофи гелікоптера Мі-8.

«Це сталося не в бою, а під час навчального польоту. З повним розумінням усіх ризиків військової служби навіть у мирний час я все ж наполягаю, що під час навчань і тренувань наша армія не має втрачати людей. Тому наказав начальнику Генерального штабу генералу Хомчаку взяти розслідування цієї неприпустимої аварії під особистий контроль», – заявив Зеленський. Глава держави також висловив співчуття сім’ям загиблих.

Трохи пізніше в прес-службі Командування Сухопутних військ Збройних сил України повідомили, що загинули:

командир екіпажу – командир 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України (м. Броди Львівської області) полковник Мазепа Ігор Ярославович;

льотчик-штурман старший лейтенант Попенко Владислав Валерійович;

бортовий авіаційний технік-інструктор капітан Романюк Василь Миронович;

бортовий авіаційний технік старший лейтенант Дацюк Павло Юрійович.

30 травня на Львівщині оголошено днем жалоби.

Джерела: mil.gov.ua, president.gov.ua, mvs.gov.ua, loda.gov.ua, facebook.com/UkrainianLandForces

Колишній президент Грузії, колишній голова Одеської обласної державної адміністрації, політик Міхеїл Саакашвілі повернувся в Україну. Він прилетів до аеропорту «Бориспіль» із Варшави. Про це Саакашвілі повідомив на своїй сторінці у Facebook.

На приліт Саакашвілі очікували близько двох сотень його прихильників і членів партії «Рух нових сил», зокрема Герой України Степан Хмара, соратник Саакашвілі Давид Сакварелідзе, а також понад два десятки журналістів, – повідомляє «Укрінформ».

В аеропорту Саакашвілі зазначив, що його переповнюють емоції, та подякував тим, хто домагався його повернення в Україну. Рішення Зеленського повернути йому громадянство Саакашвілі назвав «дуже сміливим кроком нового президента» і ознакою того, що новообраний глава України ухвалює самостійні рішення, попри те, що вони можуть не сподобатися багатьом представникам колишньої влади й навіть декотрим із влади нинішньої.

Відповідаючи на запитання щодо того, чи піде він на парламентські вибори, Саакашвілі не дав прямої відповіді, зазначивши, що «сам він нікуди не піде», але сприятиме й усіляко допомагатиме «повному оновленню політичного класу в Україні», «позбавленню від бариг і підбарижників, які грабували Україну» й робитиме все для того, «щоб прийшло багато нових людей».

Міхеїл Саакашвілі отримав громадянство України 29 травня 2015 року, а вже наступного дня, 30 травня, його призначили головою Одеської обласної державної адміністрації. У листопаді 2016 року він пішов у відставку,  а в липні 2017 року Президент Порошенко позбавив Саакашвілі українського громадянства на підставі того, що 2015 року політик нібито вказав недостовірну інформацію в заяві на отримання громадянства й не вказав інформацію про судимість. Саакашвілі це заперечував.

10 вересня 2017 року Міхеїл Саакашвілі потрапив в Україну з території Польщі. Політика фактично «занесли» в країну люди, які зібралися в пункті пропуску «Шегині» для участі в масових заходах.

У грудні позбавленого громадянства Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві. Генпрокурор України Юрій Луценко тоді повідомив, що затриманий нібито співпрацював із членами злочинного угруповання Віктора Януковича й організовував на їхні кошти акції протесту в Україні з метою захоплення державної влади.

11 грудня Печерський суд Києва відмовив у клопотанні прокурорів узяти Саакашвілі під домашній арешт і відпустив його на час слідства. А 26 січня 2018 року суд у Києві призначив Саакашвілі нічний домашній арешт.

5 лютого Київський апеляційний адміністративний суд визнав законною відмову Державної міграційної служби надати екс-президентові Грузії статус біженця або особи, що потребує додаткового захисту.

12 лютого 2018 року Саакашвілі вислали в Польщу – країну, з якої він нелегально перетнув український кордон.

Новообраний президент України Володимир Зеленський Указом від 28 травня 2019 року повернув Міхеїлові Саакашвілі українське громадянство, скасувавши відповідний пункт в указі свого попередника Петра Порошенка.

Джерела: facebook.com/SaakashviliMikheil, ukrinform.ua

Європейська Агенція прикордонної та берегової охорони (FRONTEX) та Адміністрація Державної прикордонної служби України продовжать співпрацювати у сфері охорони кордонів. План оперативного співробітництва між цими відомствами на 2019-2021 роки підписали в місті Устрики-Долішні в Польщі голова Держприкордонслужби України Петро Цигикал і виконавчий директор FRONTEX Фабріс Лежері. Про це інформує прес-служба Держприкордонслужби України.  

План співробітництва стосується, зокрема, обміну інформацією, аналізу ризиків, оперативної співпраці, проведення спільних операцій і на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС, і в Україні, навчання персоналу та розробки інноваційних рішень у сфері прикордонної безпеки. Також у ньому йдеться про те, що сторони можуть організовувати та проводити семінари й навчальні візити для обміну досвідом, у тому числі щодо боротьби з незаконною діяльністю на кордонах з використанням малих безпілотних літальних апаратів та організації пошуково-рятувальних операцій.

Учасниками міжнародної конференції, присвяченої Дню Європейської прикордонної та берегової охорони, що відбувалася в місті Устрики-Долішні, до якої долучився голова ДПСУ, стали також високопосадовці Європейської комісії, органів прикордонної та берегової охорони всіх країн-членів ЄС, міжнародних організацій-партнерів.

Під час конференції представники європейських прикордонних і берегових інституцій обмінялись досвідом, знаннями та найкращими практиками прикордонного контролю. А також зосередили увагу на питаннях охорони та контролю сухопутних кордонів, боротьби з транскордонною злочинністю, співробітництва митних та інших правоохоронних служб, інтегрованого управління кордонами.

Керівник прикордонного відомства України під час заходів в Устриках-Долішніх також зустрівся й обговорив питання двостороннього співробітництва з керівниками прикордонних відомств Польщі, Литви, Болгарії та Молдови.

Директор Агенції FRONTEX Фабріс Лежері у своєму виступі акцентував на співпраці Агентства з прикордонним відомством України й наголосив, що питання охорони зовнішніх кордонів є спільним завданням країн обабіч кордону.

«Зараз ми перебуваємо за 5 кілометрів від польсько-українського кордону. Цей кордон має надзвичайно важливе значення для всього Європейського Союзу, і Україна є ключовим партнером як FRONTEX, так і всього Європейського Союзу», – зазначив він.

Директор Агенції FRONTEX згадав про масштабну кооперацію Агенції з Державною прикордонною службою України, спільні програми фінансування та розвитку за ініціативи ЄС «Східне Партнерство», тренінги персоналу тощо. За його словами, співпраця з ДПСУ від 2007 року (тоді було підписано відповідні робочі домовленості) розвивалась і зміцнювалася й і зараз охоплює широкий спектр ключових напрямків. Це й оперативні заходи, й моніторинг і контроль обстановки, аналіз та оцінка ризиків та ініціативи з нарощення та зміцнення потенціалу. За словами Фабріса Лежері, Державна прикордонна служби України є одним з найактивніших партнерів і бенефіціарів проекту зміцнення потенціалу інтегрованого управління кордонами країн Східного партнерства.

Джерело: dpsu.gov.ua

Глава Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, 28 травня зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким. Про це інформує прес-служба Київської Митрополії ПЦУ.

Під час зустрічі Митрополит Епіфаній і Бартош Ціхоцький обговорили актуальні питання релігійного життя, суспільно-політичну ситуацію, відносини між державами, а також утвердження справжніх духовних цінностей у суспільстві.

Окрім того, було обговорено майбутню співпрацю, зокрема йшлося про спільну зустріч із родичами полонених українців, щоб у такий спосіб привернути увагу світової спільноти до справи якнайшвидшого звільнення їх. На завершення учасники зустрічі обмінялися пам’ятними подарунками.

«Ми маємо на сході сусіда, який хоче нас полонити, але добре, що на заході є Польща – наш добрий сусід, підтримку якого ми відчуваємо», – сказав Митрополит Епіфаній. А Бартош Ціхоцький натомість запевнив, що Польща готова сприяти Україні на шляху її проєвропейського розвитку.

Джерело: pomisna.info

Президент України Володимир Зеленський повернув українське громадянство екс-президентові Грузії Міхеїлові Саакашвілі, внісши зміни до Указу Президента України від 26 липня 2017 року. Про це йдеться на сайті Президента України. 

«Внести до Указу Президента України від 26 липня 2017 року № 196 «Про припинення громадянства України Бондарєвої Т., Корнійчук О.А., Коротецького Л.О. та інших осіб» зміну, виключивши положення щодо втрати СААКАШВІЛІ Міхеілом громадянства України», – йдеться в сьогоднішньому Указі Зеленського №329/2019 «Питання громадянства України».

Окрім того, цим указом Зеленський постановив «прийняти до громадянства України як осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України»:

Ахмаді Коларіджані Аболфазла, 1983 року народження, уродженця Ісламської Республіки Іран, який проживає у місті Києві;

Костікова Олександра Сергійовича, 1997 року народження, уродженця Російської Федерації, який проживає у Донецькій області;

Самед-Заде Еміна Іззата огли, 1990 року народження, уродженця Азербайджанської Республіки, який проживає у місті Києві;

Тойгонбаєва Зіятдінбека Курманбековича, 1974 року народження, уродженця Киргизької Республіки, який проживає у місті Києві.

Як особу, яка має визначні заслуги перед Україною, громадянство України також надано Альтунсі Тамеру Мохаммеду Маджеду, 1972 року народження, уродженцеві Сирійської Арабської Республіки, який проживає в Одесі.

Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко у липні 2017 року позбавив Саакашвілі українського громадянства на підставі того, що 2015 року політик нібито вказав недостовірну інформацію в заяві на отримання громадянства й не вказав інформацію про судимість. Саакашвілі заперечував, що підписувався під такою анкетою.

10 вересня 2017 року Міхеїл Саакашвілі потрапив в Україну з території Польщі. Політика фактично «занесли» в країну люди, які зібралися в пункті пропуску «Шегині» для участі в масових заходах.

У грудні позбавленого громадянства Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві. Генпрокурор України Юрій Луценко тоді повідомив, що колишній голова Одеської облдержадміністрації нібито співпрацював із членами злочинного угруповання Віктора Януковича й організовував на їхні кошти акції протесту в Україні з метою захоплення державної влади.

11 грудня Печерський суд Києва відмовив у клопотанні прокурорів узяти Саакашвілі під домашній арешт і відпустив його на час слідства. А 26 січня 2018 року суд у Києві призначив Саакашвілі нічний домашній арешт

5 лютого Київський апеляційний адміністративний суд визнав законною відмову Державної міграційної служби надати екс-президентові Грузії статус біженця або особи, що потребує додаткового захисту.

12 лютого 2018 року Саакашвілі вислали в Польщу – країну, з якої він нелегально перетнув український кордон.

Джерело: president.gov.ua

Міністерство національної оборони Польщі надіслало Сполученим Штатам Америки запит на комерційну пропозицію у справі придбання 32 багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35A, що їх країна планує закупити в рамках програми Harpia. Про це, як інформує «Польське радіо», повідомив міністр оборони Маріуш Блищак на конференції Defence24 Day у Варшаві.

Міністр наголосив, що вважає завдання купівлі сучасних бойових літаків пріоритетним для польської армії: «Мені важливо, аби пострадянська техніка в польській авіації була замінена найсучаснішим обладнанням. Мені важливо, аби оборонні можливості наших збройних сил зростали, щоб система стримування можливого противника була якомога повнішою».

Керівник польського Міністерства оборони взяв участь у конференції Defence24 Day, під час якої презентував напрями розвитку польської армії, включаючи її технічну модернізацію.

За словами міністра, пріоритетами, на яких буде зосереджена польська армія, є, по-перше, збільшення її численності, по-друге, оснащення війська найсучаснішим обладнанням, а по-третє, – армія має бути міцніше вбудована в структури Північноатлантичного альянсу, особливо у відносинах зі США.

Зазначимо, нещодавно, згадуючи про програму Harpia, заступник міністра національної оборони Польщі Войцєх Скуркєвич розповів, що до 2026 року Польща отримає першу ескадру американських багатофункціональних винищувачів-бомбардувальників п’ятого покоління F-35, а другу придбає після 2026 року. Ці літаки мають замінити застарілі радянські МіГ-29 та Су-22. Попереднє керівництво Міністерства оборони подовжило термін служби вже зношених літаків МіГ-29 із 30 до 40 років.

На початку березня міністр оборони Польщі Маріуш Блищак оголосив про підписання плану військової модернізації, відповідно до якого країна має витратити 185 мільярдів злотих (49 млрд доларів) на нову зброю і військову техніку до 2026 року.

Багатоцільовий винищувач Lockheed Martin F-35 Lightning може проводити повітряні бої, бомбардування та місії з близької підтримки. Його використовує авіація США, Великої Британії, Ізраїлю та Австралії.

Джерела: gov.pl/web/obrona-narodowa, polradio.pl

24-26 травня в Івано-Франківську відбулися 4-ті Дні польської культури, що їх організував місцевий Центр польської культури та європейського діалогу. Про це йдеться на сторінці події у Facebook.

У перший день святкових заходів, 24 травня, всі охочі змогли прослухати лекцію професора Томаша Зарицького «Інтелігенція – польська культурна еліта і її роль в історії Креcів та відбудові польської держави». У лекції, присвяченій польській еліті, було обговорено її існування у XIX столітті, динаміку розвитку, політичну та суспільну позицію в молодій польській державі 1918 року, подальшу долю польської інтелігенції в часи війни та комунізму й аж до сьогодення.

У суботу, 25 травня, одним із важливих заходів Днів польської культури стало відкриття виставки «Потоцькі на Львівській землі, Поділлі та Галицькій землі» у Центрі польської культури та європейського діалогу.

Героєм виставки став розгалужений магнатський рід. Виставка зосередилася на окремих особистостях із цього роду й місцевостях, в яких Потоцькі мають особливі заслуги. Географічно вона охоплює колишні воєводства Польщі, нині розташовані в Україні.

Увечері 25 травня в Палаці Потоцьких звучала «джазова музика без кордонів» – класика, польський джаз і популярна музика у виконанні Big Roll Band із Ключборка.

У неділю, 26 травня, святкові заходи почалися з урочистої Служби Божої в костелі Христа Царя Всесвіту, а відтак з 15-ї години тривала Станіславівська маївка в Палаці Потоцьких. На її відвідувачів чекали концерт польської музики і танцю, різноманітні майстер-класи, забавки для дітей у спеціальній локації, гастрономічний простір, де можна було скуштувати польського журека й інших смачних страв тощо.

Також гості могли відвідати павільйон, який презентував історію, культуру й науку Польщі, зустрітися зі студентами-полоністами Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

Джерела: ckpide.eu, facebook.com/4 Dni Kultury Polskiej w Iwano-Frankiwsku

Міжнародний Трибунал із морського права задовольнив позов України й зобов’язав Росію негайно звільнити українські військові кораблі й повернути їх під контроль Києва, а також звільнити 24 моряків і повернути їх в Україну. Таким є рішення, оголошене сьогодні, 25 травня, в Гамбурзі, – повідомила на своїй facebook-сторінці Олена Зеркаль, заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції, яка виступає на слуханнях Агентом від України.

«Наказ Трибуналу є чітким сигналом Росії, що вона не може порушувати міжнародне право безкарно. Затримання трьох військових кораблів та 24 військовослужбовців на борту є грубим порушенням імунітету, яким користуються військові кораблі згідно з Конвенцією ООН з морського права та за загальним міжнародним правом.

Ми очікуємо, що Росія швидко та в повному обсязі виконає наказ Трибуналу. Нагадаю, що в подібній справі – Arctic Sunrise – Росія також не брала участі, але швидко звільнила людей», – прокоментувала це рішення пані Зеркаль.

Нагадаємо, Україна звернулася до Міжнародного Трибуналу з морського права у Гамбурзі із запитом щодо зобов’язання Росії звільнити українські військові кораблі, на які РФ напала у листопаді 2018 року, та повернути їх під український контроль, припинити кримінальне переслідування проти 24 українських моряків, узятих у полон, а також звільнити їх і повернути в Україну. Перші слухання в цій справі відбулися 10 травня. На них не було представників Російської Федерації, яка вирішила не брати повної участі у провадженні щодо тимчасових заходів у Трибуналі.

Проте Трибунал має змогу проводити слухання та призначати тимчасові заходи проти Російської Федерації, незважаючи на рішення Росії не з’являтися.

Джерело: facebook.com/lana.zerkal