Сейм Польщі у четвер, 4 липня, ухвалив закон, яким запроваджує нульовий податок на доходи фізичних осіб для людей, які не досягли 26 років. Про це йдеться на сайті Сейму РП. 

За законопроект проголосували 419 депутатів Сейму, проти було четверо, жоден не утримався, – інформує «Європейська правда» з посиланням на RMF24.

Урядовий законопроект вносить поправки до Закону про податок на доходи фізичних осіб, Закону про сімейні пільги та Закону про охорону здоров’я. Відповідно до нього, передбачено нульовий податок на доходи фізичних осіб для осіб віком до 26 років. Закон має набути чинності вже з 1 серпня 2019 року.

Податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% буде ліквідовано для працівників молодших за 26 років, якщо їхній річний дохід не перевищує 85 528 злотих. Ця сума відповідає верхній межі першого діапазону податкової шкали в Польщі. Зміни, за різними оцінками, стосуватимуться понад двох мільйонів молодих людей.

Схожі правила діють у Бельгії, Франції та Чехії.

Джерела: sejm.gov.pl, eurointegration.com.ua, rmf24.pl

Кількість трудових мігрантів з України до Польщі від 2014 року зросла у п’ять разів: із понад 300 тисяч до близько півтора мільйона осіб. Про це розповіла керівник консульського відділу Посольства України в Польщі Світлана Криса, – повідомляє «Укрінформ». 

За її словами, за офіційною статистикою Управління з питань іноземців Польщі, на сьогодні громадянам України видано 196 тисяч дозволів на проживання. Водночас, за неофіційними даними, зараз у Польщі перебувають близько півтора мільйона українців.

Світлана Криса зауважила, що про збільшення кількості громадян України в Польщі свідчить, зокрема, й різке зростанням кількості консульських дій. Так, консульський відділ у Варшаві 2014 року здійснив майже 3,5 тисячі консульських дій, а 2018 року ця кількість зросла майже до 18 тисяч. Збільшення кількості таких дій також спостерігають у інших українських консульських установах – у Кракові, Гданську та Любліні. Найбільш популярною послугою серед українців у Польщі є постановка на консульський облік, яка становить 60% загальної кількості усіх дій в українських консульствах. Це пов’язано із запровадженням у листопаді 2018 року змін до Митного кодексу України щодо порядку ввезення транспортних засобів на іноземній реєстрації на територію України.

Як розповіла пані Криса, українці в Польщі здебільшого виконують просту фізичну роботу: працюють у галузі будівництва та ремонтів, у транспортній сфері, сільському господарстві, в обслуговуванні, на виробництві заводів і фабрик. У Польщі є також порівняно невеликий відсоток громадян України, які працюють у сфері IT, у вищих навчальних закладах, у галузі медобслуговування.

«Узагалі зараз, напевно, немає такої галузі в Польщі, де б не працювали українці», – додала консул.

До слова, як повідомляє «Європейська правда» з посиланням на RMF24, загальна кількість іноземців із дозволом на довгострокове проживання у Польщі протягом двох років збільшилася на 10 тисяч і нині становить 400 тисяч осіб. Більшість іноземців приїжджають до Польщі в пошуках роботи. Україна – перша серед десяти найбільш представлених країн походження – 199 тисяч осіб. Далі йдуть: Білорусь – 23 тисячі, Німеччина – 21,3 тисячі, Росія – 12,2 тисячі, В’єтнам – 12,1 тисячі, Індія – 9,6 тисячі, Китай – 8,7 тисячі, Італія – 8,4 тисячі, Британія – 6 тисяч та Іспанія – 5,8 тисячі.

За останні два роки найбільше зростання в групі іноземців з дійсним дозволом на проживання стосувалося українців – 72 тисячі осіб, білорусів – 9,5 тис., громадян Індії – 3,9 тис. осіб. та Грузії – 2,7 тис. осіб.

Майже 56% іноземців – люди віком 20-39 років, приблизно 31% – у діапазоні 40-59 років і 10% – молоді люди віком до 20 років. Серед іноземців з довгостроковими дозволами на проживання у Польщі переважають чоловіки – 246,6 тис. (61%).

Джерела: ukrinform.ua, rmf24.pl, eurointegration.com.ua

Сьогодні, 3 липня, у Львові відбулися поминальні заходи, приурочені 78-м роковинам від дня загибелі професорів у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах.

Участь в урочистих заходах узяла численна делегація з Польщі, зокрема представники Вроцлава, а також представники місцевої влади, керівники львівських і польських вищих навчальних закладів, академічна спільнота, громадськість, духовенство. Пам’ять загиблих ушанували спільною молитвою, до підніжжя монумента поклали квіти.

Пам’ятник львівським ученим, яких 1941 року нацисти розстріляли на Вулецьких пагорбах у Львові, відкрили 3 липня 2011 року. Пам’ятник, створений за польсько-українським проектом скульптора Олександра Сьліви (Краків) та архітекторів Олега Трофименка й Дмитра Сорокевича (Львів), – це своєрідна арка, що складається з 10 каменів, які символізують 10 Божих заповідей. П’ята заповідь – «Не убий!» – суттєво порушена, ніби збита. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісність світу.

Монумент розташований на Вулецьких пагорбах у Парку студентів Національного університету «Львівська політехніка».

Довідково. Через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. Вже 1-2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, хто був визнаний ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е. Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня представників польської інтелігенції Львова (близько 45 польських учених і викладачів, здебільшого Львівського університету, членів їхніх сімей і гостей). Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі «Львівської політехніки» К. Бартель, К. Вайгель, А. Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С. Пілят, В. Круковський, В. Стозек та інші. Гітлерівці пограбували квартири науковців і знищили або вивезли цінні наукові матеріали вчених.

Сьогодні, 1 липня, в Одесі розпочалися Міжнародні військово-морські навчання «Сі Бриз – 2019», які проводять в акваторії Чорного моря за участі країн-членів НАТО та партнерів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства оборони України.

Цього року в навчаннях беруть участь військовослужбовці Військово-Морських сил 19 країн, зокрема США, Великої Британії, Польщі, Італії, Туреччини, Франції, Грузії, Польщі. Загальна чисельність учасників навчань – понад 3000 військовослужбовців, – інформує Посольство України у США.

Цьогорічні навчання фокусуватимуться на відпрацюванні проведення операції з урегулювання ситуації у кризових регіонах з акцентом на береговій обороні, протичовнових, протикатерних діях, на відпрацюванні протиповітряної оборони, протимінної діяльності та на морському перехопленні.

Новацією навчань стане відпрацювання річкового елементу. За легендою навчань, противник намагатиметься заблокувати вихід до моря з річки Дунай. Корабельно-катерний склад Морської охорони отримає завдання забезпечити супроводження транспортних цивільних суден через гирло Дунаю до Чорного моря.

«Сі Бриз – 2019» завершать 12 липня. Очікується, що 7 липня участь у навчаннях візьме командування 6-го Флоту ВМС США та представники Пентагону.

Навчання Сі Бриз (англ. Sea Breeze exercise) – багатонаціональні військові навчання, які проводять на території України починаючи з 1997 року відповідно до «Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво з питань оборони та військових відносин» між Міноборони США і Міноборони України від 1993 року. Співорганізаторами навчань виступають Україна та США.

Джерела: mil.gov.ua, facebook.com/ukr.embassy.usa

У вівторок, 25 червня, Законодавчий комітет Сенату Республіки Польща відправив на доопрацювання зміни до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі. Після рішення Конституційного суду в законі вирішили замінити визначення «українські націоналісти» і «Східна Малопольща». Нагадаємо, ці терміни Конституційний суд Польщі назвав неоднозначними. Відтак ІНП Польщі підготував нові визначення, – передає Польське радіо.

На початку травня сенатори попросили ІНП підготувати заміну для слів «українські націоналісти». Нині ж Інститут подав нове формулювання: замінив визначення «українські націоналісти» поняттям «члени українських націоналістичних організацій, зокрема ОУН і УПА».

«Така редакція дозволяє однозначно та безперечно визначити осіб, які вчинили злочини», – зазначив у листі до комітету Сенату РП президент ІНП Польщі Ярослав Шарек.

Щодо поняття «Східна Малопольща», яке також оскаржив Конституційний суд, то ІНП запропонував відмовитися від згадування в положеннях конкретних областей, де стався злочин. За словами пана Шарека, це дозволить уникнути «ризику відсутності деяких місць, де були ці злочини».

«Ми відхиляємося від невизначеного поняття «Східна Малопольща» на користь об’ємнішого та однозначного поняття «територія Другої Республіки Польща», – пояснив Шарек.

Сенатори комітету підтримали ці пропозиції та відправили закон на друге читання.

Нагадаємо, Конституційний суд Польщі визнав такими, що суперечать Конституції країни, зміни до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) Республіки Польща, що стосуються положень про «українських націоналістів» та «Східну Малопольщу». Відповідне рішення у справі подання президента Польщі щодо оцінки так званої «української» поправки» в законі про Інститут національної пам’яті (IНП) Польщі КС Польщі оголосив 17 січня цього року.

Суд аналізував конституційність положень поправок, внесених до Закону про Інститут національної пам’яті Польщі, на предмет дотримання гарантій свободи слова та відповідності їх так званому принципу правової визначеності.

Згаданий закон польський парламент ухвалив наприкінці січня 2018 року. В ньому, зокрема, містилося визначення «злочинів українських націоналістів» та «українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом», а також передбачено можливість відкриття кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини. Також поправки до закону передбачали можливість покарання за вживання словосполучення «польські табори смерті».

Закон спричинив загострення польсько-українських і польсько-ізраїльських стосунків. Президента Польщі Анджея Дуду закликали ветувати закон українські та польські громадські й політичні діячі, влада Ізраїлю, Держдепартамент США. Натомість Анджей Дуда, на початку лютого 2018 року підписавши закон, скерував його в Конституційний суд РП, який вивчав, зокрема, й «українську» поправку.

У підсумку тривалих переговорів між Польщею та Ізраїлем польський парламент наприкінці червня змінив, а президент Дуда підписав нову версію закону про ІНП країни. У ній було змінено положення, які найбільше критикували Ізраїль та США. Зокрема, пункт щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за «публічне і всупереч фактам» звинувачення Польщі й польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни. Натомість у законі залишалася згадка про «злочини українських націоналістів». Зрештою 17 січня 2019 року КС Польщі постановив, що положення нового закону про ІНП у частині про злочини українських націоналістів не відповідають конституції, підтримавши оцінку Анджея Дуда, що поняття «українські націоналісти» та «Східна Малопольща» є неточними.

Джерело: polradio.pl

У четвер, 27 червня, українські активісти вийшли на пікет посольства Росії у Варшаві, вимагаючи звільнення українських моряків. Про це повідомляє «Укрінформ». 

Учасники акції тримали в руках українські прапори, а також плакати українською, російською, польською та англійською мовами, зокрема: «Cвободу морякам», «Стоп російській агресії», «Росія – пособник міжнародного тероризму, відповідає за катастрофу МH17», «Росія, віддай наших людей».

«Учора сплив термін щодо виконання рішення Міжнародного трибуналу з морського права у справі звільнення Росією українських моряків, а цього не сталося. Тому ми прийшли сьогодні під посольство Росії – аби нагадати, що вона не виконала вирок цього трибуналу, а також щоб зацікавити поляків цією темою, темами українських політв’язнів і загалом війни в Україні, яка триває, яка не закінчилася, але про яку останнім часом почали забувати», – зазначила лідерка варшавського Євромайдану Наталія Панченко.

Ще однією метою пікету, за її словами, є прагнення показати сім’ям українських моряків та інших політв’язнів, що вони не самі, що у світі є багато країн, де на вулиці люди з протестом, нагадуючи, що в Росії нелегально утримують українців.

Учасники пікету скандували перед посольством РФ гасла: «Звільнити моряків!», «Росія – агресор!». На завершення акції її учасники виконали гімн України.

Джерело: ukrinform.ua

25 червня сплив місяць відтоді, як Міжнародний Трибунал з морського права видав наказ Росії негайно звільнити українських моряків і військові кораблі. Проте Російська Федерація не виконала цього наказу та продовжує незаконно утримувати 24 українських моряків – членів екіпажів військових кораблів «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу». Натомість 25 червня МЗС України отримало ноту від міністерства закордонних справ Російської Федерації з пропозицією українській стороні надати письмові гарантії участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Про це повідомляє українське МЗС.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест з приводу невиконання Російською Федерацією Наказу Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 року. Отриману ж від Росії пропозицію назвало «неприйнятною та такою, що загострює спір між Україною та Росією стосовно імунітетів військових кораблів». Як зазначено у відповідному коментарі МЗС України, про це українська сторона уже поінформувала Міжнародний трибунал з морського права.

«У цьому зв’язку вимагаємо від Росії без будь-яких подальших умов виконати Наказ Міжнародного трибуналу з морського права і невідкладно звільнити захоплених 24 українських моряків.

Звертаємо увагу Кремля, що для припинення незаконного переслідування українських моряків та виконання Наказу Міжнародного трибуналу з морського права достатньо наявних у російському законодавстві механізмів, а також існуючих багатосторонніх міжнародних договорів, сторонами яких є Україна та Росія.

МЗС України вкотре вимагає негайно інформувати про час і місце звільнення та повернення під контроль України згаданих у Наказі кораблів та про час і місце передачі консульським посадовим особам Посольства України в Російській Федерації двадцяти чотирьох незаконно утримуваних членів їхніх екіпажів», – наголошено в коментарі Міністерства закордонних справ України.

«Попри чітку вимогу щодо негайного звільнення, РФ продовжує маніпулювати своїм розумінням Наказу і далі незаконно утримує наших моряків і військові кораблі. Сумно, але для Росії це гра, в якій людські долі є тільки розмінною валютою. Мета цієї гри наразі – змусити нас добровільно відмовитись від Наказу і фактично визнати право РФ карати наших військових моряків на власний розсуд, позбавивши їх та Україну імунітету», – прокоментувала такий звіт Росії заступниця міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, яка виступає на слуханнях у Трибуналі Агентом від України.

«Наша відповідь проста – якщо Росія хоче врегулювати ситуацію, то має просто і без додаткових умов чи «гарантій» виконати Наказ Трибуналу», – додала вона, наголосивши, що поки Росія не зробить цього, Україна продовжуватиме тиск на всіх доступних майданчиках, включно з G20 та РБ ООН.

Нагадаємо, 25 травня Міжнародний Трибунал із морського права у Гамбурзі оголосив рішення, яким задовольнив запит України й зобов’язав Росію негайно звільнити українські військові кораблі й повернути їх під контроль Києва, а також звільнити 24 моряків і повернути їх в Україну.

Україна звернулася до Міжнародного Трибуналу з морського права у Гамбурзі із запитом щодо зобов’язання до Росії звільнити українські військові кораблі, на які РФ напала у листопаді 2018 року, та повернути їх під український контроль, припинити кримінальне переслідування проти 24 українських моряків, узятих у полон, а також звільнити їх і повернути в Україну. Перші слухання в цій справі відбулися 10 травня. Росія вирішила не брати повної участі у провадженні щодо тимчасових заходів у Трибуналі.

Джерела: mfa.gov.ua, facebook.com/lana.zerkal

Україна  – історично проклята тим, що знаходиться між Заходом і Сходом, і тому є або сторожем кордону простору свободи, або плацдармом атаки на вільну Європу. 

Україна протягом більш ніж 20 років незалежності страждала від поганого урядування, спричиненого браком стратегічного бачення і картини спільного майбутнього, слабкого лідерства, обраного внаслідок низької політичної культури населення. 5 років тому українці вийшли на Революцію, яка продовжилася війною за незалежність – російською агресією на Донбасі та в Криму, і триває зараз як гібридна війна – ворог цілиться в уми і серця українців.

У першу чергу, існують загрози, пов‘язані з тим, чи Україна збереже курс на майбутнє членство в ЄС та НАТО, які закріплені у Конституції України. На зустрічі з очільниками НАТО і ЄС у Брюсселі новообраний президент Зеленський чітко зафіксував спадковість зовнішньої політики від попереднього президента. Та його дії – це ігнорування закону, призначення друзів на ключові посади держави, залученість олігархів до його близького кола (а деякі з них уже небезпечно граються в дефолт). Тому тим, хто приймає рішення на Заході, варто спілкуватися з ним:  допоможіть йому визначитися, йти конституційним шляхом – і дайте зрозуміти, що буде альтернативою.

Другий виклик – це те, що в мирних переговорах, котрі активізувалися останнім часом, існує ризик своєрідного обміну завершення гарячої фази російсько-української війни на європейську і євроатлантичну перспективу України. Не допустімо цієї пастки!

Існують і інші виклики – такі як інституційна нездатність України освоїти всю зовнішню допомогу, що її пропонує Євросоюз та інші міжнародні інституції – називали суми порядку кількох невикористаних мільярдів доларів, тому, що Україна не змогла запропонувати програми відповідного рівня! Звичайно ж, це корупція – найкраща зброя Путіна, котра застосовується не тільки проти України, але й проти всієї Європи.

Тепер про загрози зі сторони ЄС. Європейський союз сам перебуває у кризі власної ідентичності. Гімн Європейського Союзу досі не має офіційних слів – їх не можуть затвердити, тому, що не можуть вирішити, чи буде там згадуватися Бог. Брексіт і зростання євроскептиків – поразка стратегічних комунікацій ЄС, слабкість його лідерства.

Східне партнерство – це програма, котра мала б допомогти Україні та іншим її учасникам у майбутньому стати членами Європейського Союзу. Це неможливо в даний момент, але потрібно говорити про неможливі речі. Це варто обґрунтувати. 1985 рік: Берлінська стіна ніколи не впаде, Німеччина ніколи не об‘єднається. 1995 рік – Литва ніколи не стане членом НАТО. Всі ці неможливі речі збулися. Так само і Україна стане членом ЄС і НАТО.

Об’єднану Європу атакує Росія, щоб роздробити її, щоб стимулювати національні егоїзми, сепаратизми, роздмухувати конфлікти. Частина цього плану – руйнування євроатлантичної єдності між США та ЄС. Існує загроза нового Пакту Молотова-Ріббентропа, який сьогодні реалізується у газопроводі NordStream2 і у плані повернення Росії до ПАРЄ. Це спроба умиротворення агресора, але такі спроби ніколи не закінчуються миром.

Роздача російських паспортів на окупованому Донбасі, ігнорування Росією рішень Міжнародного суду ООН щодо звільнення українських моряків і суден, захоплених біля Керченської протоки, та арешт кримськотатарських активісток та активістів – всі ці події геть несумісні з потенційним поверненням Росії у Парламентську Асамблею Ради Європи. 

Є ризик в тому, що ЄС в цілому має дефіцит політичної волі, щоб глибоко і змістовно працювати з країнами Східного партнерства. Згадаймо референдум у Нідерландах стосовно асоціації «Україна-ЄС». Що, якщо жителі об‘єднаної Європи не хочуть бачити Україну у своєму складі? Це – великий виклик для українців: як розказати цим людям про те, що українці – такі самі європейці, і мають право бути з ними в одній спільноті?

Радісна новина – Чорногорія продовжує перемовини щодо вступу в ЄС, а нещодавно цей процес розпочали Північна Македонія та Албанія. Втім, це не має бути заміною змістовної інтеграції та перспективи членства у Східному партнерстві. Росія не має мати право вето на розширення Європейського Союзу!

Підсумки

Вступ України в ЄС мав би бути чимось на зразок екзамену у найкращий університет світу: надзвичайно вимогливий, але без жодних подвійних стандартів. І потрібно дати “абітурієнту” час на «підготовку до вступних екзаменів».

У 1955 році Федеративній Республіці Німеччині було запропоновано вступити до НАТО. Це – 10 років після жахів Другої світової війни та у розпал Холодної війни. У 1957-му вона стала членом-засновником Європейської економічної спільноти – майбутнього ЄС. Колишній ворог, розділений світовим геополітичним конфліктом надвоє –  та лідери Європи мали достатню політичну волю.

Ми живемо в часи нової Холодної війни. Росія почала війну проти України, Грузії і Молдови саме тому, що українці захотіли бути в НАТО і ЄС.  Вільний світ, міцний та об‘єднаний, зможе стримати путінську Росію, запобігти її злим планам, і у кінцевому підсумку змінити її на краще. І потенційне членство у ЄС для України – шлях до цього.

Остап Кривдик, політолог, активіст

24 червня Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування», яка обмежила здатність ПАРЄ застосовувати санкції у відповідь на порушення з боку держав-членів. За резолюцію проголосували 118 депутатів, проти висловилися 62, 10 – утрималися. Про це повідомила член української делегації в ПАРЄ, заступниця голови Верховної Ради України Ірина Геращнко.

Резолюцію в повному складі підтримали делегації: Азербайджану, Франції, Іспанії, Італії, Норвегії, Австрії, Словаччини, Португалії, Сербії і Туреччини. Частково підтримали Швейцарія, Німеччина, Молдова, Чехія, Вірменія і Нідерланди.

Делегації України і Грузії проголосували проти документа в повному складі. Також проти цього рішення проголосували більшість делегатів із Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії і Швеції.

Завдяки ухваленому документу до регламенту додали норму, яка скасовує право ПАРЄ накладати ключові санкції на будь-яку національну делегацію, включаючи Росію. ПАРЄ не зможе обмежувати право голосу, право виступу, право участі та голосування в комітетах Асамблеї – незважаючи на те, яких порушень припустилася держава та її депутати, – уточнює «Європейська правда».

Водночас у регламенті залишилося право повністю відмовити у підтвердженні повноважень делегації окремої держави. Імовірно, можуть бути схвалені також дрібніші точкові санкції, але щодо останнього резолюція є нечіткою, позицію з цього приводу мають узгодити ближчими днями.

Ухвалена резолюція дасть змогу повернутися в ПАРЄ делегації Росії, яку було позбавлено права голосу після анексії Криму й початку війни на Донбасі. Внесені зміни можуть забезпечити її повернення до Асамблеї без виконання міжнародних зобов’язань. Резолюція також передбачає введення для російської делегації виключної процедури, що дозволяє заявитися на літню сесію, – зазначає «Укрінформ».

На ухвалення цієї резолюції вже відреагували в українському Міністерстві закордонних справ. Схвалену ПАРЄ резолюцію «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» у зовнішньополітичному відомстві назвали «неприпустимою поступкою Російській Федерації, яка з 2014 року здійснює збройну агресію проти України, грубо порушуючи норми і принципи міжнародного права, у тому числі Статуту Ради Європи».

«Суттєве послаблення санкційного механізму ПАРЄ, передбачене ухваленою резолюцією, відбулося на тлі відсутності жодних конструктивних кроків з боку Російської Федерації, кричущого невиконання цією країною взятих на себе зобов’язань, а також резолюцій ПАРЄ, схвалених у відповідь на російську агресію.

Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів та цінностей Ради Європи внаслідок безпрецедентного тиску й фінансового шантажу з боку Російської Федерації. На жаль, це сталося внаслідок відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, з одного боку, наголошує на необхідності припинення російської агресії проти України, а з іншого – заохочує агресора, йдучи йому на поступки», – зазначено в коментарі МЗС.

У коментарі також наголошено, що МЗС України послідовно виступало проти такого сценарію, і ця позиція залишається незмінною.

«Незважаючи не те, що сьогодні ми стали свідками поразки європейського парламентаризму, моральна перемога залишається за тими країнами, які не підтримали руйнівні рішення в Раді Європи. Це були саме ті країни, які у своїй нещодавній історії або були окуповані СРСР, або сьогодні потерпають від російської окупаційної влади, яка продовжує здійснювати агресію і вбивати їхніх громадян. І саме вони достойні вважатися справжніми захисниками цінностей тієї Європи, до якої належить Україна», – додали в міністерстві.

Президент України Володимир Зеленський на своїй facebook-сторінці написав, що він «розчарований рішенням ПАРЄ затвердити без обмежень повноваження делегації Російської Федерації».

«Минулого тижня я особисто обговорював це питання з Президентом Франції та з Федеральним канцлером Німеччини. Намагався переконати пана Макрона та пані Меркель, що повернення російської делегації до ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї. Шкода, що наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше», – написав Зеленський.

Він додав, що «вдячний українській парламентській делегації та дружнім національним делегаціям, які мужньо боролися до кінця». І зауважив, що дуже хоче побачити, як «прихильники повернення російської делегації в Асамблею – організацію, яка 70 років захищає верховенство права у Європі, – відстоюватимуть та вимагатимуть іншого повернення – повернення полонених українських моряків».

«Нагадую, що саме сьогодні, 25 червня, спливає термін виконання відповідного наказу Міжнародного трибуналу з морського права. З нетерпінням чекаємо, як задекларовані тези щодо верховенства права будуть втілені у реальне життя», – додав Зеленський.

Тим часом сьогодні ПАРЄ розпочала процедуру оскарження повноважень російської делегації на вимогу представників кількох національних делегацій, – повідомляє «Європейська правда».

Оскарження повноважень за змістовними підставами відбулося за пропозиції грузинської делегатки Ніно Гогадзе. Загалом оскарження підтримали під півсотні депутатів.

Окремо голова української делегації Володимир Ар’єв оскаржив повноваження росіян на процедурних підставах, ґрунтуючись на тому, що у складі російської делегації є депутати, обрані по багатомандатному округу, включаючи голоси мешканців українського Криму, й обрання цих людей до Держдуми є сумнівним. До того ж що шість представників російської делегації піддані персональним санкціям Євросоюзу за підтримку злочинів та порушення.

Рішення щодо того, чи буде підтверджено повноваження росіян, у ПАРЄ мають ухвалити в середу по обіді, оголосила президент асамблеї Ліліан Морі Паск’є.

Росія у червні 2017 року вдалася до фінансового шантажу Ради Європи, пояснюючи це накладанням на її делегацію санкцій у ПАРЄ, – нагадує «Укрінформ». Водночас санкції відносно РФ в Асамблеї вже не є чинними від січня 2015 року. Натомість Росія спекулює на цьому питанні та не заявляє своїх делегатів на сесії Асамблеї. Тим часом проросійське лобі в Раді Європи на чолі з Німеччиною і Францією намагається повернути Росію до ПАРЄ, попри те, що Москва не сплачує внесків до бюджету Ради Європи, порушує норми міжнародного права та продовжує агресію проти України.

Сьогодні, 25 червня, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв повідомив, що делегація вирішила припинити участь в роботі сесії ПАРЄ, крім питань, пов’язаних з позбавленням повноважень російської делегації. Окрім того, делегація звернулася до Верховної Ради з необхідністю терміново розглянути питання зупинення участі України в ПАРЄ у подальшому, а також до президента і МЗС негайно виробити чітку позицію щодо подальшої участі України в органах Ради Європи.

Джерела: facebook.com/iryna.gerashchenko, mfa.gov.ua, ukrinform.ua, eurointegration.com.ua, facebook.com/zelenskiy95, facebook.com/volodymyr.ariev

Представники Українського інституту національної пам’яті показали сьогодні будівлю, де зберуть усі архівні документи таємних радянських спецслужб (ЧК-НКВД-КДБ). Кабінет Міністрів передав для цього одне з приміщень Національного банку площею понад 11 тисяч квадратних метрів. Архів розмістять у Києві на вул. Пухівській, 7, корпус № 5 (лівий берег), – інформує прес-служба УІНП.

Створення цивільної архівної установи для доступу до колишніх урядових таємниць СРСР є черговим етапом реформи декомунізації. До архіву перевезуть документи 1917-1991 років, які нині зберігають у Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, Національній гвардії, Міністерстві оборони, Державній прикордонній службі, органах прокуратури й судах. Щоб отримати ці документи, потрібно буде лише написати заяву та показати документ, що посвідчує особу.

«Буде два головні результати. Перше: це стане значно зручніше для користувачів. Усе в одному місці, комфортні читальні зали, для доступу достатньо лише звернення і паспорта; не буде зайвої паперової тяганини, як зараз, щоб зайти в режимне приміщення СБУ чи МВС. І друге: українські спецслужби мають зберігати українські таємниці. Ми забираємо у силовиків спокусу регулювати доступ до інформації про наше минуле», – пояснив причини такого кроку голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Як додав перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів, після того, як уряд передав УІНП цю будівлю, всі документи стануть загальнодоступними в одному приміщенні. Це також спростить майбутню цифровізацію каталогів і документації, дасть змогу оцифрувати самі документи для зручності пошуку й користування ними.

«Доступність архівів допоможе спростувати радянські міфи та маніпуляції, переосмислити власну історію та краще планувати майбутнє. Я щиро дякую усім, хто долучився до створення архіву, але найбільше дякую героям-захисникам України усіх часів. Ваші імена, можливо, були засекречені, приховані від сучасників і нащадків. У таємниці залишалися також імена ваших катів. Але сьогодні ми зробили черговий крок до повного відкриття правди. Ваша пам’ять і Ваш подвиг більше не будуть таємницею», – додав він.

Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут зазначив, що за чотири роки впровадження реформи значно зросла кількість зацікавлених історією України. Багато хто з України та з-за кордону шукає інформацію про долю рідних, з документами працюють науковці.

Відтак він запевнив, що Галузевий державний архів СБУ уже зараз готовий розпочати передачу документів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму до Архіву УІНП. Це почнуть робити після того, як приміщення відповідно облаштують.

Довідка. Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об’єктивно вивчати власну історію невід’ємною ознакою демократії.

У складі декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015 року було ухвалено Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого було запроваджено вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

На сьогодні Україна посіла перше місце серед пострадянських країн у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ за результатами дослідження, проведеного Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI). Для того, щоб забезпечити сталість такого високого результату, необхідне завершення реформи — створення Архіву Українського інституту національної пам’яті.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Джерело: uinp.gov.ua