У Закарпатській області 8-10 серпня працюватиме пішохідний контрольно-пропускний пункт «Лубня – Волосате» на українсько-польському кордоні. КПП відкриють із нагоди проведення Днів добросусідства України та Польщі в межах Закарпаття та Підкарпатського воєводства, – інформує пресслужба Закарпатської обласної державної адміністрації.
Перехід працюватиме на околиці села Лубня Великоберезнянського району Закарпатської області три дні, з 10.00 до 19.00 за київським часом. Перетин кордону – за біометричним паспортом або Шенгенською візою. Перетинати кордон через цей пункт пропуску зможуть пішоходи та велосипедисти.
Нагадаємо, у травні цей тимчасовий пункт пропуску відкривали на 5 днів. Як зазначали тоді українські прикордонники, є висока зацікавленість мандрівників можливістю потрапити до Польщі саме в цьому місці.
На території, де час від часу працює цей тимчасовий пункт перетину кордону, пролягає популярний туристичний маршрут, тож у майбутньому тут планують створити постійний міжнародний пункт пропуску. Про плани відкрити цей і ще чотири КПП на українсько-польському кордоні йшлосяі в жовтні 2017 року під час зустрічі голови Верховної Ради України Андрія Парубія та маршалка польського сейму Марека Кухцинського. За попередніми планами, завершити проект можуть 2020 року.
40 школярів із Тернопільської області, батьки яких є учасниками антитерористичної операції та операції об’єднаних сил на Донбасі, вирушили на відпочинок до Польщі 30 липня. Про це інформує пресслужба Тернопільської обласної державної адміністрації.
Діти віком від 6 до 16 років відпочиватимуть у Гожево Мазовецького воєводства на запрошення Об’єднання харцерів (аналог українських пластунів) до 13 серпня включно. Вони проживатимуть разом із польськими однолітками у наметовому таборі на березі озера. Протягом двох тижнів діти зможуть не лише ознайомитися зі звичаями, традиціями, культурою Польщі, навчитися польської мови, а й розповісти польським одноліткам про наші українські традиції. Крім того, братимуть участь у різноманітних конкурсах і змаганнях, поїдуть на екскурсію в міста Плоцьк і Торунь.
Як зазначили в ТОДА, впродовж 2014-2018 років на закордонному відпочинку (Сербія, Хорватія, Польща, Угорщина, Литва, Грузія) встигли побувати вже понад 600 дітей із Тернопілля, батьки яких є учасниками антитерористичної операції та операції об’єднаних сил.
Студії Східної Європи Варшавського університету передали Прикарпатському національному університету імені Василя Стефаника смарт-датчик погоди Lufft WS800-UMB. Його встановили на даху будівлі Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван 27 липня. Про це інформує сайт обсерваторії «Білий Слон».
Інсталяція наукового приладу відбулася в рамках реалізації спільного проекту з відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван між Варшавським і Прикарпатським університетами. Обладнання належить Астрономічній обсерваторії Варшавського університету. Студії Східної Європи Варшавського університету передали його українським партнерам в безоплатне користування.
Завдання смарт-датчика погоди – аналіз клімату на вершині гори протягом наступних двох років. За його результатами науковці визначать тип астрономічного телескопа, який університети встановлять в Обсерваторії.
Участь у церемонії підписання протоколу передачі обладнання між ректором Прикарпатського університету Ігорем Цепендою та директором Студій Східної Європи Варшавського університету Яном Маліцьким узяли також заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач, виконувачка обов’язків Генерального консула Республіки Польща у Львові Катажина Солек, директор Центру європейських проектів Лешек Булер, директор департаменту територіальної співпраці Міністерства інвестицій і розвитку Польщі Рафал Балінський, перший заступник голови Івано-Франківської обласної Ради Василь Гладій, начальник управління ДСНС України в Івано-Франківській області Володимир Чернецький, голова Верховинської районної ради Іван Шкиндюк, науковці Прикарпатського та Варшавського університетів і команда Центру європейських проектів.
Під час перебування в обсерваторії Ігор Цепенда обговорив із заступником глави польського зовнішньополітичного відомства проекти, які вже реалізували та які ще планують втілити в рамках програм, які фінансує Міністерство закордонних справ Польщі. Марцін Пшидач пообіцяв подальшу підтримку проектів, пов’язаних із розбудовою МНЦ «Обсерваторія».
Нагадаємо, астрономічна й метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван на території Верховинського району Івано-Франківської області (відома також як Білий Слон) – найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Площа приміщень будівлі становила 554 кв. м. Площа забудови становить 816,26 кв.м. Обсерваторія діяла з 1938-го до 1941 року. Відтак роками об’єкт пустував, був розкрадений.
Нова концепція відбудови обсерваторії виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету і Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. 2009 року проект отримав патронат президентів Польщі й України.
У 2011 році проект відбудови будівлі довоєнної астрономічної обсерваторії Варшавського університету на горі Піп Іван отримав перший грант від Міністерства культури і національної спадщини РП.
З 2012 р. на проведення будівельно-відновлювальних робіт проект щороку отримує фінансування. Більшу частину робіт профінансовано з коштів Міністерства культури й національної спадщини Республіки Польща та від 2016 року в рамках Програми польського співробітництва з розвитку «Polska Pomoc» Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
7 липня 2013 року укладено угоду про створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії. Рятувальна станція почала постійно працювати 2017 року.
Відбудовану обсерваторію використовуватимуть не тільки для астрономічних і метеорологічних спостережень. Об’єкт може мати широке комплексне використання. Перший напрям – для астрономічних спостережень. Другий – метеорологічні спостереження. Цілком новим напрямом є гірське рятівництво – пошуково-рятувальний пост при Обсерваторії, що здійснює Управління ДСНС у Івано-Франківській області у співпраці з GOPR-Biesczady. Інший напрямок експлуатації пов’язаний з організацією польських, українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики в галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо.
Торік у Польщі зареєстрували 1338 польсько-українських шлюбів. У 80 відсотках випадків – це союз польського чоловіка з українкою. Про це інформує Польське радіо.
За даними Головного статистичного управління Польщі, у 2018 році кількість таких сімейних союзів стала рекордною. 2016 року їх було 782, а 2011-го – 298.
Також зростає число дітей, яких у Польщі народили українки – протягом 2018 року на світ з’явилося понад 2,1 тисячі таких малюків.
За даними Національного банку, в Польщі працює близько 1,2 млн громадян України. Багато з них залишається і створює сім’ю в Польщі.
Служба безпеки України за сприяння Державної прикордонної служби України та спільно з Військовою прокуратурою затримали російський танкер Neyma, який блокував українські військові кораблі у Керченській протоці. Про це інформує прес-служба СБУ. Судно визнано речовим доказом, нині готують клопотання до суду про його арешт.
24 липня в порт Ізмаїл зайшов танкер «Nika Spirit» під прапором РФ. Під час відстеження руху судна Держприкордонслужба встановила, що за номером ІМО – 8895528, згідно з даними міжнародної інформаційної системи EQUASIS, це судно ідентифікується як танкер «Neyma».
Саме за допомогою танкера «Neyma», всупереч норм міжнародного морського права, Російська Федерація заблокувала рух українських військових кораблів, коли вони проходили Керч-Єнікальський канал у Керченській протоці 25 листопада 2018 року. Такі дії сприяли насильницькій зупинці із застосуванням зброї та захопленню українських військових кораблів із 24 членами екіпажу.
За фактом блокування танкером «Neyma» Керч-Єнікальського каналу в Керченській протоці слідчі Служби безпеки України розпочали та проводять досудове розслідування. На підставі зібраних доказів заочно повідомлено про підозру 15 посадовим особам вищого військового керівництва РФ, серед яких контр-адмірал, два віце-адмірали та генерал-полковник.
Слідство також встановило, що російські власники танкера «Neyma», щоб приховати причетність до незаконних дій та акту агресії, які відбувалися 25 листопада, змінили його назву на «Nika Spirit».
Виявивши судно в зоні своєї відповідальності, прикордонні підрозділи Південного регіонального управління та Регіонального управління морської охорони Держприкордонслужби відстежили його рух, супроводили до порту призначення та повідомили про це відповідні правоохоронні органи.
Група слідчих СБУ, військових прокурорів і прикордонників провела на затриманому танкері санкціоновані українським судом слідчі дії: обшук з метою встановлення фактичних обставин справи, вилучення документів з судна, записів радіоперемовин під час конфлікту, бортових журналів. Членів команди допитали, в них вилучили документи, необхідні для встановлення істини у провадженні.
Судно визнано речовим доказом, готується клопотання до суду про його арешт. За інформацією, яку оприлюднив російський «Інтерфакс» із посиланням на прес-аташе посольства РФ у Києві Дениса Голенка, але яку наразі не було підтверджено офіційно, екіпаж судна відпустили, за рішенням судновласника він нібито вирушає додому. З моряків узяли зобов’язання з’являтися на допити за викликом слідчого.
Довідково. За ініціативи Військової прокуратури Рада національної безпеки і оборони України відповідним Рішенням, введеного в дію Указом Президента України від 19.03.2019 №82/2019, строком на 3 роки застосовано спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи до ТОВ «ЮВАС ТРАНС», а саме: заблоковано активи підприємства, обмежено торгівельні операції, вжито заходи для запобігання виведенню, заборони участі у приватизації та оренди державного майна тощо.
ТОВ «ЮВАС ТРАНС» є власником Керченського судоремонтного заводу, на якому до моменту блокування Керч-Єнікальського каналу перебував танкер «Нейма», а також здійснювало лоцманську проводку морських суден цим каналом.
Нині майже 630 тисяч іноземців, які працюють у Польщі, сплачують внески до державного Управління соціального страхування (ZUS). Серед них найбільше громадян України – 468 тисяч. Про це повідомило Польське радіо з посиланням на речника ZUS Войцеха Андрусевича.
Як зазначив Войцех Андрусевич, лише протягом року в системі державного страхування в Польщі прибуло майже 200 тисяч іноземців. Нині загалом їх уже 628 тисяч. Найбільше – громадян України (468 тисяч), громадян Білорусі – 37 тисяч, і громадян Грузії – 9 тисяч. Громадяни іноземних держав сплатили в Польщі страхових внесків на суму майже 14 млрд злотих (3,3 млрд євро).
Речник ZUS додав, що найчастіше іноземці працюють у таких секторах, як будівництво, переробна промисловість і сфера обслуговувань і адміністрування офісних приміщень. Вони не заробляють багато, тож допомога, яку виплачує їм Управління соціального страхування, не є великою. Водночас дедалі частіше іноземцям у Польщі, серед іншого, виплачують материнську допомогу – кошти на народження і виховання дітей.
Зазначимо, у травні Войцех Андрусевич повідомляв, що 610 тисяч працевлаштованих у Польщі іноземців сплачують внески в ZUS, і 454 тисячі з них – це українці. Найбільше іноземців, за його словами, було зареєстровано в трьох варшавських відділеннях Державного соціального страхування, а також у двох відділеннях в Познані й одному у Вроцлаві.
Довідково. Управління соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS) – це державна структура в Польщі, яка займається накопиченням внесків соціального та медичного страхування й розподілом коштів (пенсія, виплати через втрату працездатності, у разі хвороби, материнства тощо), – нагадує «Наш вибір». Іноземець може виконувати роботу в Польщі на підставі різних договорів. Від того, який договір укладено, залежить, які внески має сплачувати працівник на соціальне страхування. Особи, які працевлаштовані на підставі трудового договору (umowa o pracę), змушені сплачувати внески на всі види соціального страхування (тобто пенсійне страхування, страхування у зв’язку з інвалідністю, хворобою і від нещасних випадків), а також медичне страхування. Особи, які виконують роботи на підставі договору доручення (umowa zlecenie), мають сплачувати внески соціального страхування (пенсійне страхування, страхування у зв’язку із втратою працездатності та від нещасних випадків) і внески на медичне страхування; натомість страхування на випадок хвороби є для них добровільним. Ті, хто уклав договір підряду (umowa o dzielo), не повинні сплачувати внески ані на соціальне, ані на медичне страхування.
Віцеспікерка Сейму Польщі Малгожата Ґосєвська, представниця польської партії влади «Право і справедливість», сподівається, що після парламентських виборів є шанс на розмови про зміну історичної політики України. Про це вона сказала, коментуючи вибори до Верховної Ради України, – інформує Польське радіо.
«Я очікую тут змін у політиці України. Звісно, найближчі дні, місяці покажуть, чи наші очікування і надії є слушними, чи справді відбудеться зміна. Проте, здається, що президент України – людина дуже прагматична; він не зв’язаний тими залежностями, що стосуються певної версії історичної політики, яку Україна реалізувала досі», – сказала пані Ґосєвська.
Зауважимо, в польському МЗС також привітали мирне проведення позачергових парламентських виборів в Україні 21 липня, які в принципі поважають міжнародні виборчі стандарти. Водночас там відзначили попередні висновки місії ОБСЄ/БДІПЛ, про які йшлося в заяві Євросоюзу, щодо усунення виявлених під час виборчого процесу недоліків.
Як зазначено в заяві Міністерства закордонних справ Польщі, Варшава очікує, що результатом виборів в Україні «буде створення стабільної більшості у Верховній Раді та формування нового уряду, який разом із президентом Володимиром Зеленським пришвидшить процес необхідних реформ і прямуватиме до зміцнення відносин з ЄС і НАТО».
«Польща продовжує підтримувати європейські та євроатлантичні прагнення України та її модернізацію, а також незалежність, суверенітет та територіальну цілісність країни перед обличчям агресивних дій Росії. Сподіваємося розвивати конструктивні відносини з новою владою України», – йдеться в заяві МЗС Польщі.
На парламентських виборах в Україні загалом було дотримано основних прав і свобод. Передвиборча кампанія була конкурентоспроможною, а організація виборів – компетентною та ефективною. Про це йдеться в заяві речника ЄС про парламентські вибори в Україні згідно з попередньою оцінкою Місії ОБСЄ/Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) зі спостереження за виборами. Проте спостерігачі також повідомляли про купівлю голосів, переплетені бізнесові й політичні інтереси, що впливало на висвітлення виборів у ЗМІ, та інші зловживання, зокрема в мажоритарних округах.
«Важливо, щоб українські органи влади усунули виявлені недоліки на основі рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ напередодні встановленого виборчого циклу, включаючи місцеві вибори 2020 року», – зазначено в заяві.
У заяві наголошено, що «після президентських виборів у березні та квітні український народ в черговий раз дав сильний мандат на реформи на наступні п’ять років. Тепер відповідальність нової влади відповідає очікуванням громадян України».
Європейський Союз також заявив про підтримку «демократичної, стабільної і процвітаючої Україну». І про очікуване продовження політичної асоціації й економічної інтеграції та реалізації процесу реформ, які лежать в основі Угоди про асоціацію. Зокрема, мова про реформи щодо підтримки верховенства права, у сфері боротьби з корупцією, в енергетиці та макроекономічній стабільності. Відтак у ЄС додали, що готові тісно співпрацювати у цьому напрямі з новою Верховною Радою та новим урядом.
«Європейський Союз залишається непохитним у підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах визнаних на міжнародному рівні кордонів», – зазначено в заяві.
У Польщі очікують, що польсько-українські питання стануть важливою частиною політичного порядку денного майбутнього українського уряду, а лідерство партії «Слуга народу» на позачергових парламентських виборах назвали політичним успіхом Володимира Зеленського. Про це сказав Кшиштоф Щерський, міністр канцелярії президента Польщі Анджея Дуди.
Щерський зауважив, що після недільних виборів політичне оточення президента Володимира Зеленського взяло на себе повну відповідальність за майбутню долю України, адже, за даними екзит-полів, партія Зеленського вперше в історії України має шанс створити однопартійну парламентську більшість, оскільки перемагає в багатомандатному й у багатьох одномандатних округах.
«Це політичний успіх президента Зеленського, який зумів побудувати не тільки свою особисту підтримку за короткий час, а й створити політичне формування, яке, ймовірно, візьме на себе самостійне створення уряду в Україні», – сказав Кшиштоф Щерський, додавши, що створення такого уряду – це не лише нагода сповна реалізувати політичну програму партії, а й велика відповідальність.
«Ми очікуємо – як заявив президент Анджей Дуда після першої зустрічі з президентом Зеленським, – що ті питання, які є важливими в польсько-українських відносинах, будуть важливою частиною політичного порядку денного нового уряду, узгодженого з президентом України, – сказав Кшиштоф Щерський. – Ми готові співпрацювати, але також чекаємо хороших переговорів з новою українською владою щодо спільних польсько-українських тем».
Згадавши про очікуваний візит Володимира Зеленського 1 вересня до Варшави з нагоди відзначення 80-річчя початку Другої світової війни, Щерський додав, що 2 вересня, імовірно, пройде і перший офіційний візит президента України до Польщі. «Сподіваюся, що тоді ми зможемо говорити не тільки про політику Президента Зеленського, а й про нову українську владу», – зазначив він.
Нагадаємо, 21 липня в Україні відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. За даними екзит-полів, на виборах перемагає партія Володимира Зеленського «Слуга народу».
На позачергових виборах до Верховної Ради України подолали 5-відсотковий бар’єр і проходять до наступного парламенту п’ять політичних партій: «Слуга народу» (44,2% голосів), «Опозиційна платформа – За життя» (11,4%), «Європейська солідарність» (8,8%), «Батьківщина» (7,4%) та «Голос» (6,5%). Такими є результати Національного екзит-полу на 20:00, проведеного в день виборів Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», КМІС та «Центром Разумкова», оприлюднені на пресконференції в Укрінформі.
Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України, крім спеціальних дільниць (лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці) та за винятком окупованих територій. Обсяг вибірки – 11 629 респондентів на 300 виборчих дільницях. Кількість опитаних на кожній дільниці – приблизно 39 респонденти в середньому.
Явка виборців на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня становила 49,84%. Про це інформує Центральна виборча комісія на підставі даних, отриманих з усіх 199 одномандатних виборчих округів.
Найвищою була явка в Чернігівській (54,8%), Тернопільській (54,21%), Полтавській (54,1%), Львівській (53,42%) Хмельницькій (53,17%), Волинській (52,26%) і Сумській (52,24%) областях. Найнижча – в Закарпатській (41,16%), Чернівецькій (42,06%) і Херсонській (43,93%) областях.
Станом на десяту годину ранку 22 липня Центральна виборча комісія опрацювала 46,22% електронних протоколів голосування по Україні. Лідирує партія «Слуга народу» з 42,35% голосів, в «Опозиційної платформи – За життя» наразі 12,8%, «Європейська солідарність» має 8,7%, «Батьківщина» – 8,05%, а «Голос» – 6,43%.
За кордоном на позачергових виборах до Верховної Ради України перемогла партія «Європейська солідарність», яка набрала 29,55% голосів виборців. Такими є дані ЦВК на підставі опрацьованих 100% протоколів у закордонному виборчому окрузі.
На другому місці у закордонному виборчому окрузі – партія «Слуга народу» з 28,13% голосів, третьою йде партія «Голос» – 19,67% голосів. Інші партії отримали менш ніж 5% голосів українців за кордоном.
Джерело: cvk.gov.ua
За інформацією ЦВК, у Польщі найбільшу кількість голосів виборці віддали за парітю «Слуга народу» – 35,2%. На другому місці – «Європейська солідарність» – 24,69%, третьою стала партія «Голос», яку підтримали 23,29% виборців. Ще однією політичною силою, за яку проголосували більш ніж 5% українців у Польщі, стала «Партія Шарія» – у неї 5,71% підтримки.
Джерело: cvk.gov.ua
Як повідомляє «Укрінформ», у Польщі на чотирьох виборчих дільницях (у Варшаві, Кракові, Гданську та Любліні) на позачергових парламентських виборах проголосували загалом 4240 українців. За даними членів дільничних виборчих комісій, у Варшаві проголосували 2382 українці, у Кракові – 943, у Гданську – 589, Любліні – 326. Голосування відбулося без значних порушень та інцидентів. У Варшаві проголосувало найбільше виборців з-поміж усіх виборчих дільниць за кордоном. Явка на виборах по дільниці у Варшаві становила 12% (загалом до виборчих списків тут внесено 19 404 громадян України).
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
