Голова Верховної Ради України Андрій Парубій виступає за активізацію співпраці між Україною, Польщею, Грузією, Литвою, Латвією й Естонією в рамках Балто-Чорноморського союзу. Про це, як дізнався POLUKR.net з сайту ВРУ, спікер українського парламенту сказав під час зустрічі з членами делегації Польсько-української групи дружби Сейму і Сенату Республіки Польща.

«Вважаю, в цьому є величезний потенціал», – сказав Парубій.

Він звернувся до польських колег із проханням відтермінувати дискусію з історичних питань. «Для нас по-людськи важливо, щоб дискусія, що стосується тих важливих тем, була перенесена», – сказав А.Парубій, наголосивши, що історичні питання, які нас роз’єднують, зараз потрібно відкинути, натомість шукати ті героїчні та славні сторінки, які нас об’єднують. Голова парламенту також зауважив, що Україна й Польща здобували перемогу, коли «стояли плечем до плеча». Натомість коли протистояли – «зовнішній ворог використовував це».

«Я… розумію складність наших взаємовідносин. Але я бачу наше майбутнє. Це побудова разом з Польщею, Грузією, Литвою, Латвією та Естонією потужного Балто-Чорноморського геополітичного союзу. І я точно не хочу, щоб минуле стріляло у наше майбутнє!» – додав він.

У відповідь М.Дворчик зазначив, що розуміє важкі часи, які нині проходить Україна.

«Переконаний у спільній історії було багато добрих прикладів співпраці, то коли пройдемо важкий етап історії, зробимо добрий фундамент для розвитку взаємин», – наголосив польський політик і передав голові Верховної Ради листа від Сейму Польщі. Цей лист містить пропозиції щодо подальшої співпраці українських і польських парламентаріїв, зокрема стосовно обміну парламентськими делегаціями. «Переконаний, що це буде важливий крок на шляху зміцнення українсько-польських взаємин», – сказав він.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у понеділок зустрівся з членами делегації Польсько-української групи дружби Сейму і Сенату Республіки Польща на чолі з її головою Міхалом Дворчиком. Під час зустрічі сторони обговорили широке коло питань двосторонньої співпраці на парламентському рівні, поглиблення стратегічного партнерства між Україною і Польщею та наповнення практичним змістом усіх галузей двостороннього співробітництва.

З українського боку, крім Андрія Парубія, на зустрічі були присутні народні депутати Борис Тарасюк і Ганна Гопко, український науковець-історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Джерело: rada.gov.ua

Директори Національного антикорупційного бюро України та Центрального антикорупційного бюро Республіки Польща у Варшаві підписали меморандум про тісну співпрацю, обмін інформацією та досвідом у галузі виявлення та запобігання корупції, проведення розслідувань і розкриття корупційних злочинів. Про це POLUKR.net дізнався з сайту НАБУ.

Меморандум про співпрацю передбачає обмін інформацією стосовно законодавчих норм, аналітичними висновками, результатами досліджень та іншими матеріалами щодо виявлення, розслідування та запобігання корупційним злочинам.

У рамках співпраці НАБУ та ЦАБ домовилися взаємно сприяти антикорупційним заходам, реалізовувати спільні навчальні програми, робочі візити, програми стажування, конференції та семінари, обмін експертами, а також відомостями про новітні науково-технічні розробки, інноваційні досягнення, комп’ютерні програми.

За словами директора НАБУ Артема Ситника, переговори про підписання меморандуму тривали ще з минулого року.

«Ми вивчали досвід Польщі, Румунії, Австрії та інших країн, щоб визначити найкращу модель боротьби з корупцією, яку можна застосувати в Україні. Переконаний, що підтримувати тісні відносини з антикорупційними органами інших держав дуже важливо. Адже корупційні схеми, які розслідують наші детективи, здебільшого не закінчуються в Україні», – зазначив Артем Ситник.

Він додав, що польське Антикорупційне бюро за своїми функціями найбільше схоже на НАБУ, а українські аналітики й детективи вже мали нагоду ознайомитися з досвідом польських колег.

Центральне антикорупційне бюро Республіки Польща створено у 2006 році для боротьби з корупцією у державному (органах державної влади та місцевого самоврядування) та приватному секторі. Основні завдання ЦАБ – запобігання, виявлення та протидія корупційним злочинам.

Національне антикорупційне бюро України – новий орган у правоохоронній системі України, створений після Революції гідності для очищення влади від корупції. Створення та запуск НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії для лібералізації візового режиму України з Єврсоюзом.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Національне антикорупційне бюро України». У січні 2015-го було оголошено відкритий конкурс на заміщення посади керівника НАБУ, його переможцем став Артем Ситник.

16 квітня 2015 року Петро Порошенко підписав укази про утворення Національного антикорупційного бюро України та про призначення Артема Ситника директором НАБУ.

25 серпня 2015 року обрано перших 70 детективів Національного антикорупційного Бюро. 15 вересня детективи у присутності президента України склали присягу державного службовця.

30 листопада 2015 року керівником спеціалізованої антикорупційної прокуратури, від появи якого залежав початок розслідувань НАБУ, став Назар Холодницький.

4 грудня детективи НАБУ внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про перші три кримінальні провадження щодо стосуються схем розкрадання коштів державних підприємств на загальну суму близько мільярда гривень.

Джерело: nabu.gov.ua

Співачка Джамала, яка представляла Україну на пісенному конкурсі «Євробачення-2016», у суботу здобула перемогу у фіналі конкурсу в Стокгольмі. Її пісня «1944» у фіналі набрала 534 бали. Друге місце зайняла співачка Дамі Ім з Австралії з 511 балами. Третє – представник Росії Сергій Лазарєв (491 бал). Представник Польщі Міхал Шпак з піснею «Color of your life» посів восьме місце.

Цього року було змінено правила голосування у фіналі «Євробачення». Напередодні виступи конкурсантів оцінювало професійне журі (виставляючи бали від 1 до 12). Ці бали становили половину фінальної суми. Іншу половину ведучі оголосили за підсумками голосування глядачів у кожній із країн-учасниць. Бали сумували й так було визначено лідерів, а інтрига конкурсу зберігалася до останнього.

Джамала отримала 211 балів від журі та 323 бали за підсумками смс-голосування глядачів. Найвищу оцінку – 12 балів – Україна отримала від журі 11 країн: Сан-Марино, Грузія, Боснія і Герцеговина, Данія, Молдова, Латвія, Ізраїль, Сербія, Македонія, Польща і Словенія. Відтак, за правилами конкурсу, наступного року «Євробачення» відбудеться в Україні як країні-переможниці. Щодо міста, в якому міг би пройти конкурс наступного року, його буде визначено згодом. Серед потенційних претендентів уже називають Київ, Львів, Одесу та Дніпропетровськ.

Нагадаємо, Україна вже ставала переможницею «Євробачення». У 2004 році Європу підкорила Руслана з піснею «Дикі танці».

Джерело: 1tv.com.ua

Призупинено можливість реєстрації онлайн анкет заявників, які звертаються для отримання візи за посередництвом пунктів прийому візових анкет у містах Рівне, Луцьк і Тернопіль. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.

«Інформуємо, що 04.05.2016р. в екстреному порядку було змінено правила реєстрації заявників, що звертаються з метою отримання візи за посередництвом Пунктів Прийому Візових Анкет у містах Рівне, Луцьк, Тернопіль. Призупиняється можливість реєстрації візових анкет online», – йдеться в повідомленні.

Відтепер у разі наявності підтвердження оплати послуг Візового центру prepaid заявники мають реєструвати візові анкети особисто за допомогою системи кол-центр. Винятком є запис на отримання візи для дітей, коли може зателефонувати хтось із батьків.

Заявники, які оплатили послуги візового центру до 29 квітня, отримають інформацію стосовно терміну подачі документів телефоном або в смс-повідомленні від працівників Пункту прийому візових анкет відповідно до терміну здійсненої оплати.

Читайте також: У Львові величезні черги на польський «шенген»

Як повідомили в Генконсульстві РП у Львові, тут наразі не запроваджено жодних змін у частині способу запису на прийом документів із метою отримання візи. Здійснити реєстрацію можна на інтернет-сторінці або в кол-центрі.

В Україні діють Генеральні Консульства Республіки Польща у Львові, Харкові, Вінниці, Луцьку, Одесі, а також Консульський відділ Посольства РП у Києві.

Джерела: luck.msz.gov.pl, lwow.msz.gov.pl

За поданням президента України Верховна Рада 12 травня надала згоду на призначення Юрія Луценка на посаду генерального прокурора України. Про це POLUKR.net дізнався з сайту ВРУ.

Президент України Петро Порошенко представив Верховній Раді кандидатуру Юрія Луценка для надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора України. Народні депутати надали згоду на це призначення, схваливши відповідну Постанову. За неї проголосували 264 народні депутати.

Постанову підписали голова Верховної Ради Андрій Парубій і президент України Петро Порошенко.

Також просто в залі пленарних засідань парламенту президент підписав відповідний Указ. Новопризначений генеральний прокурор склав перед Верховною Радою присягу члена Вищої Ради юстиції. Відтак народні депутати достроково припинили повноваження народного депутата України Юрія Луценка згідно з поданою ним заявою.

Учора ж вранці парламент після кількох невдалих спроб і після тривалих суперечок голосами 258 народних депутатів ухвалив закон, що дозволяє призначити генпрокурором людину без юридичної освіти (його вже охрестили законом, написаним «під Луценка»), хоча майже аналогічний законопроект не ухвалили напередодні.

Президент України майже миттєво підписав закон, того ж дня його опублікували у спецвипуску газети «Голос України».

Згідно з новим законом, кандидат на посаду глави ГПУ повинен мати вищу освіту і стаж роботи в галузі права або досвід роботи в законодавчому та/або правоохоронному органі не менше 5 років.

Свої голоси за законопроект та за призначення Юрія Луценка генпрокурором віддали депутати з «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», а також депутатських груп «Відродження» і «Воля народу», до складу яких входить чимало колишніх регіоналів.

Юрій Віталійович Луценко народився 14 грудня 1964, року. Політик і державний діяч, народний депутат України IV, VI та VIII скликань. Міністр МВС України в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова. 2012 року був засуджений до чотирьох років позбавлення волі, проте 2013 року на підставі указу президента «Про помилування» був звільнений від подальшого відбування основного покарання. 20 березня 2014 року Печерський суд міста Києва скасував усі судові рішення щодо Юрія Луценка, визнавши його політичним в’язнем.

Джерела: iportal.rada.gov.ua, uk.wikipedia.org

Український інтернет-ресурс «Миротворець» опублікував особисті дані українських і міжнародних журналістів, які проходили акредитацію в так званих ДНР/ЛНР, і звинуватив їх у співпраці з терористами. У публічний доступ потрапили дані понад 4 тисяч медійників з усього світу.

У переліку є прізвища, адреси й телефони співробітників засобів масової інформації з Росії, України, Європи, США, країн Латинської Америки, Азії.

Публікація у «Миротворці» спричинила скандал в Україні та в міжнародній журналістській спільноті. Обурені журналісти опублікували заяву, в якій вимагали від сайту «Миротворець» видалити з вільного доступу персональні дані. І зазначили, що тим, хто потрапив у список, почали телефонувати з погрозами.

У заяві медійники наголошують, що акредитація не означає співпрацю представників ЗМІ з жодною зі сторін конфлікту,а є мінімальним механізмом захисту та безпеки журналіста.
«Ми звертаємося до українських політиків, народних депутатів з вимогою припинити маніпуляції цією інформацією. Ми також звертаємося до української влади, правоохоронних органів України з вимогою порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України про захист персональних даних, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку», – наголосили журналісти.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська підтримала заяву представників ЗМІ. 11 травня вона звернулася до Служби безпеки України та голови Національної поліції з проханням забезпечити блокування доступу до сайту «Миротворець» на території України.

Скандал через оприлюднення персональних даних журналістів уже переріс у міжнародний. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович висловила занепокоєння оприлюдненням персональних даних журналістів сайтом «Миротворець», – повідомляє Радіо Свобода.

«Це дуже тривожна подія, яка може створити додаткову загрозу для ситуації з безпекою журналістів», – сказала Міятович, додавши, що журналісти не повинні зазнавати переслідувань за виконання своєї роботи.

«Репортери без кордонів» заявили, що відповідальні за появу персональної інформації у публічному доступі мають постати перед судом.

Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті «Миротворець» персональних даних журналістів.

Комітет захисту журналістів засудив публікацію в Україні особистих даних тисяч журналістів і працівників засобів інформації, що отримали «акредитацію» від угруповання «ДНР».

Тим часом в українському середовищі журналістів ставлення до ситуації неоднозначне. Частина медійників засуджує колег. Найпоширеніша аргументація тих, хто вважає акредитацію в «ДНР/ЛНР» неприпустимою, – журналісти самі винуваті в тому, що їхні персональні дані потрапили в загальний доступ, оскільки, надаючи інформацію про себе терористичному угрупованню, вони не могли мати гарантій того, що вона буде належним чином захищена.

Сайт «Миротворець» позиціонує себе як ресурс «Центру дослідження ознак злочинів проти нацбезпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Сайт не раз публікував особисті дані тих, хто перейшов на бік сепаратистів на Донбасі або зрадив присягу після анексії Криму.

Джерела: blogs.pravda.com.ua/authors/musaieva, imi.org.ua, facebook.com/myroslava.gongadze, ombudsman.gov.ua

Невдовзі мешканці України зможуть без пересадок доїхати автобусом до підваршавського дисконтного аеропорту Модлін.

Про це POLUKR.net дізнався з сайту Польського радіо. Як зазначено в повідомленні, дирекція аеропорту підписала договір про співпрацю з польсько-українським консорціумом фірм ADEuroTrans та ODRI. Відповідно до нього, перевізники обслуговуватимуть автобусний маршрут із Кам’янця-Подільського до Колобжеґа.

На маршруті працюватиме два автобуси типу MAN i Mercedes, вони курсуватимуть у четвер та суботу через Івано-Франківськ, Львів, Люблін, Варшаву й до аеропортів Модлін і Ґданськ.

Модлін – це аеропорт за 40 кілометрів від Варшави, який обслуговує чартери та рейси дисконтної авіакомпанії Ryanair. Із Модліна можна дістатися в майже 40 міст Західної та Південної Європи. Торік його послугами скористалися понад 4 мільйони пасажирів, за прогнозами, цього року кількість зросте до 6 млн. осіб. За інформацією адміністрації летовища, кожен третій пасажир аеропорту – українець, тож прямий маршрут з України є дуже актуальним.

Поновлені сьогодні, 11 травня, переговори в «нормандському форматі» щодо ситуації на Донбасі, що тривали в Берліні три години, не дали жодного прориву. Про це, як передає «Німецька хвиля», повідомив після перемовин міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Водночас, як повідомляє «Укрінформ», Франк-Вальтер Штайнмайєр додав, що атмосфера на сьогоднішніх переговорах була кращою, ніж на передостанній зустрічі в Парижі. За словами глави німецького МЗС, «позиції сторін поки що далекі одна від одної», проте певних успіхів усе ж вдалося досягти, зокрема обговорити питання безпеки. «Знаю, що на сході України безпека – це не все, але без безпеки немає нічого. З цієї точки зору я задоволений сьогоднішніми переговорами», – зауважив Штайнмайєр.

Утім домовитися про проведення місцевих виборів на підконтрольних сепаратистам територіях Донбасу в Берліні не вдалося. Росія звинуватила Україну в намаганні ввести на Донбас воєнізовану місію, а Київ відмовився від російських варіантів виборчого законодавства для Донбасу.

Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що учасники зустрічі погодилися щодо необхідності «наявності міжнародного компоненту» під час виборів на Донбасі. «Який це буде компонент – це вже інше питання», – додав він.

Клімкін додав, що Росія надала свої варіанти виборчого законодавства. «Але я сказав панові Лаврову, що ми здатні самі написати українське законодавство і жодні поради нам не потрібні. Тож у цьому питанні в нас немає жодного прогресу», – пояснив український міністр.

Глава російського МЗС Сергій Лавров звинуватив Київ у спробах відтягнути реалізацію політичних домовленостей, укладених у Мінську в лютому 2015 року. «Поки що, на жаль, мій висновок такий, що з українського боку періодично висуваються якісь нові приводи для того, щоб відкласти реалізацію найголовніших домовленостей», – сказав Лавров.

Зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» (Німеччини, Франції, України та Росії) відбувалася в гостьовій резиденції німецького МЗС, на віллі «Борзіг» на Тегельському озері неподалік Берліна. Це вже дванадцята зустріч після підписання мінських домовленостей у лютому 2015 року й перша за понад два місяці.

Перед початком зустрічі глава МЗС Німеччини зазначав, що розраховує на досягнення домовленості про якнайшвидше проведення виборів на Донбасі. Міністр Павло Клімкін повідомляв, що розпочне зустріч з обговорення питання про звільнення Надії Савченко й інших українців, арештованих і засуджених у Росії.

Найкращий спосіб уникнути сутичок і провокацій 9 травня в Україні – зробити цей день робочим. Таку думку висловив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на своїй facebook-сторінці.

Як додав Володимир В’ятрович в інтерв’ю інтернет-виданню «ГОРДОН», в Україні готують відповідний законопроект.

«Ми готуємо проект закону про державні свята, мета якого – суттєво скоротити кількість вихідних. Я переконаний, що це абсолютно прийнятно для тієї ситуації, в якій перебуває Україна. Одна з наших пропозицій – зробити 9 травня робочим днем. Але він залишиться святом, увагу до старшого покоління, учасників війни не буде зменшено», – сказав історик.

Окрім 9 травня, ініціатори закону пропонують зробити робочими днями також 1 і 2 травня та 8 березня. Утім такі пропозиції наразі ще перебувають на стадії формування та обговорення, оскільки очікувано викличуть неоднозначну реакцію в суспільстві.

Як зауважив, голова Інституту національної пам’яті, «будь-які зміни та реформи викликають опір, але якщо суспільство рухається і розвивається, його треба долати». Як приклад вдалого подолання такого опору В’ятрович назвав пропозицію відзначати 8 травня День пам’яті і примирення, адже ця нова традиція за два роки вже прижилася в Україні.

Нагадаємо, вчора, 9 травня в Україні відзначали День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Попри те, що серйозних конфліктів не виникло, все ж сталися сутички у таких великих містах, як Київ, Львів, Харків і Дніпропетровськ. Як повідомила глава Національної поліції України Хатія Деканоідзе, за вчора поліцейські доправили до відділків по всій країні близько 100 громадян. При цьому під час виконання службових обов’язків постраждало 7 поліцейських.

В Україні офіційними вихідними у травні є 1 і 2 травня – два дні на честь Дня міжнародної солідарності трудящих, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. 8 березня в Україні святкують Міжнародний жіночий день. День пам’яті та примирення, який відзначають 8 травня, наразі вважають не святковим, а пам’ятним, тому він не є вихідним.

Польські інвестори зацікавилися відновленням Червоногородського замку та костелу св. Станіслава на Тернопільщині. Про це POLUKR.net дізнався з агенції новин «Галас».

У Заліщицькій районній державній адміністрації Тернопільської області підготували історичну довідку про ці пам’ятки. Її передадуть польській юридичній компанії, яка на міжнародному рівні шукатиме спадкоємців замку та костелу. Якщо впродовж трьох місяців не вдасться встановити законних власників цього майна, поляки зможуть інвестувати у відновлення історико-культурних пам’яток.

Іноземці зацікавилися замком і костелом, оскільки останнім їхнім власником був польський шляхтич Кароль Понінський. Тож інвестори хочуть подбати про сучасний стан будівель і відновити польські пам’ятки.

«Попередньо на відновлення замку і костелу потрібно близько 10 млн. дол. У цю суму входитиме і ремонт майже 100 м дороги перед пам’ятками, і вкладання бруківки перед замком і костелом», – розповів голова Заліщицької районної держадміністрації Борис Шипітка.

За його словами, поляки також мають намір вкласти кошти на Тернопільщині в альтернативні джерела енергії (спорудження вітрових і теплової електростанцій), а ще намагаються налагодити співпрацю із заліщицькими сільгоспвиробниками. Зокрема, готові надати свою техніку та насіння, щоб виростити на українській землі сою та кукурудзу.

Червоногородський замок розташований в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільщини, на пагорбі в глибокій котловині. Замок збудовано на початку ХVIІ ст., він має розгалужену систему підземних ходів. Був суттєво зруйнований під час набігів турків.

Проект замку розробив львівський архітектор Юліан Захаревич. Декор та зубці круглих веж замку виготовляли у Львові. В одній із веж було облаштовано таємний хід, початок якого зберігся досі.

У 1778 році руїни, що складалися з двох башт і елементів стін, купив польський князь Понінський і перебудував усе на палац.

Під час Другої світової війни палац було зруйновано, залишилися лише частини стін та дві готичні вежі.

У 2002 році вежі передано у власність Тернопільській єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

У 2013 році в Червоногородському замку через погодні умови та відсутність належного догляду обвалилася половина правої вежі, в якій була тріщина.

Джерела: galas.te.ua, 0352.ua