Спеціалісти газотранспортних операторів Польщі й України зробили техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) й готові розпочати проектні роботи в рамках будівництва нового газогону між країнами. Про це РOLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Максима Білявського – начальника відділу зв’язків із громадськістю та пресою ПАТ «Укртрансгаз».

За повідомленням Білявського, початок будівництва заплановано на 2017 рік, а комерційна експлуатація газопроводу – з 2020 року.

У процесі підготовки ТЕО розглядали три варіанти маршруту газогону територією України, в підсумку затвердили той, який наведено на схемі нижче. Згідно з даними презентованого проекту, протяжність обраної траси газопроводу – 99,3 кілометри, з них понад 7 кілометрів припадає на ліси. Газогін перетинається зі 124 каналами та 24 річками, 27 автодорогами, однією залізницею, а також 14 іншими газопроводами.

В «Укртрансгазі» кажуть, що в процесі будівництва газогону під час переходу водних перешкод використають прогресивну технологію горизонтально спрямованого буріння, яка дозволить «пройти» водойму через пласти земної кори нижче від її природного залягання. А це дасть змогу зберегти екологічність середовища. До майбутнього будівництва «Укртрансгаз» планує залучити понад 1000 своїх співробітників.

Як зазначено на сайті «Укртрансгазу», мета будівництва газопроводу-інтерконектора – забезпечення можливості збільшення обсягів імпорту газу в Україну з Європи через Польщу, а також забезпечення можливості зберігання європейського газу в підземних сховищах газу України та його подачі споживачам в країнах ЄС. Угоду про взаємодію, що передбачає інтеграцію газотранспортних систем обох держав, підписали 17 грудня 2014 року оператори газотранспортної системи України (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») та Польщі («GAZ-SYSTEM S.A.»).

Анонсований основний режим роботи газопроводу – транспортування газу з Польщі в Україну до ПСГ «Більче-Волиця». Передбачено також режим подачі газу в зворотному напрямку – з України в Польщу. Орієнтовну вартість будівництва магістрального газопроводу-інтерконектора на території України в 2014 році оцінювали у 245 млн. дол. США.

Дрон-відео з місця майбутнього будівництва газовимірювального комплексу інтерконнектора:

Джерела: utg.ua, facebook.com/max.bilyavskiy

Під час зустрічі у Брюсселі міністри оборони України Степан Полторак і Республіки Польща Антоні Мацеревіч обговорили поглиблення співпраці у сфері військово-промислового комплексу та подальші спільні дії у рамках підготовки ЛИТПОЛУКРБРИГ. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міноборони України.

«Ми мусимо відпрацювати алгоритм спільного протистояння гібридним загрозам та викликам, які виникають на нашому шляху», – сказав польський міністр. І запевнив, що Польща готова й надалі надавати підтримку Україні.

Міністр оборони України, своєю чергою, подякував уряду Польщі за допомогу в організації реабілітації та лікування українських військових, які отримали поранення на сході України, а також за постійну політичну підтримку на міжнародній арені. І наголосив на необхідності та важливості поглиблення співробітництва між двома країнами у сфері військово-промислового комплексу.

Окрім того, міністри обговорили подальші спільні навчання на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки у Львівській області, які заплановано провести вже восени.

Міністр оборони України Степан Полторак зустрівся з міністром національної оборони Республіки Польща Антоні Мацеревічем під час візиту до Штаб-квартири НАТО для участі у засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів оборони, який триває цими днями.

У рамках візиту в Брюсселі підписано Угоду між Міноборони України та Агенцією НАТО з підтримання та постачання про встановлення відносин у сфері купівлі-продажу на підтримку Збройних Сил України.

Під час візиту Полторак також проводить низку двосторонніх зустрічей – із міністрами оборони Грузії, Румунії та Португалії. Темою зустрічей є обговорення подальшого співробітництва у військово-оборонній сфері та ситуації, що склалася на сході України.

Джерело: mil.gov.ua

Українця Павла Єременка призначили на посаду головного технічного директора компанії Airbus Group – однієї з найбільших світових корпорацій аерокосмічної промисловості. Виконувати свої обов’язки на новій посаді він почне з 1 липня. Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби Airbus Group.

«Ми працюємо у мінливому середовищі, де швидкість, інформація, технології та зв’язок є дуже актуальними тенденціями для майбутнього авіаційно-космічної промисловості, – сказав Том Ендерс, генеральний директор Airbus Group. – Павло Єременко, який веде наш інноваційний центр в Сан-Хосе, продемонстрував унікальну здатність поєднати проекти Силіконової долини й нашої дослідницької групи та технологій. У нього є всі дані для того, щоб привести технології Airbus у майбутнє».

Наразі Єременко очолює інноваційний центр Airbus Group у Сан-Хосе, штат Каліфорнія. Він є головним інженером аеронавтики й астронавтики. На своїй новій посаді Павло Єременко приєднається до Енді Андерсона, який від кінця березня був виконувачем обов’язків головного технічного директора. Андерсон, який має 20-річний стаж роботи в Airbus Group, повернеться на посаду головного операційного директора, а також буде заступником Павла Єременка.

Павло (Пол) Єременко є американським новатором та управлінцем, сином українсько-американського математика Олександра Єременка. Отримав ступінь бакалавра в галузі аеронавтики й астронавтики в Массачусетському технологічному інституті, магістра в галузі аеронавтики в Каліфорнійському технологічному інституті, а також ступінь у галузі права Джорджтаунського університету.

Досі працював генеральним директором інноваційного центру Airbus Group у Силіконовій долині. Колишній працівник Google, керівник проекту Ara, спрямованого на створення модульних смартфонів, що повністю налаштовуються, в яких можна додавати й витягувати компоненти.

Перед тим, як перейти в Google, був віце-президентом передових технологій в Motorola, також працював у дослідницькому агентстві Пентагону.

Єременка визнано одним із 10 найбільших технологічних лідерів 2015 року за версією Fortune Magazine.

Airbus Group є світовим лідером в галузі аеронавтики, космічних і пов’язаних із ними послуг.

Джерело: airbusgroup.com, en.wikipedia.org

Незаконно засуджені й ув’язнені в Росії українці Юрій Солошенко і Геннадій Афанасьєв повертаються в Україну. Про це POLUKR.net дізнавіся з facebook-сторінки президента України Петра Порошенка.

«Юрій Солошенко і Геннадій Афанасьєв уже на борту українського літака і вилітають з Москви до України. Як довго ми боролися за цю мить!» – написав Порошенко.

Днями генпрокурор Юрій Луценко заявив про можливий обмін двох громадян Росії – Євгенія Мефьодова і Максима Сакауова, підозрюваних у справі про події 2 травня в Одесі, на Солошенка і Афанасьєва. Втім, як поінформували сьогодні ЗМІ, їх обміняли на українців Олену Глищинську та Віталія Діденка, яких в Україні звинувачували у підготовці й участі в організації оголошення автономії Бессарабії.

Напередодні про можливий обмін незаконно засуджених у Росії українців Геннадія Афанасьєва та Юрія Солошенка повідомляла низка ЗМІ з посиланнями на джерела в Адміністрації президента.

У Росії 26-річному Геннадію Афанасьєву інкримінували створення на території Криму терористичного угруповання разом з Олегом Сенцовим. 2015 року його засудили до семи років ув’язнення.

74-річний Юрій Солошенко, який тривалий час був генеральним директором полтавського оборонного заводу «Знамено» влітку 2014 року поїхав до Росії на прохання нібито про консультацію давнього знайомого з Москви, з яким раніше співпрацював.

У Росії його затримали та звинуватили в тому, що він завербований «фашистським режимом» і планував вивозити з російського заводу секретне обладнання у вантажному автомобілі. Під час арешту в нього вилучили 6 тисяч доларів США, які, на думку російських слідчих, українець мав витратити на придбання секретних виробів.

У жовтні 2015 року Солошенка засудили до 6 років за «шпигунство».

Згодом у Солошенка виявили онкологічне захворювання, а в Афанасьєва – зараження крові.

Джерело: facebook.com/petroporoshenko

Коли в Російській Федерації відзначали День Росії, українські активісти у Варшаві прийшли до російського посольства з похоронними вінками та трунами. У такий спосіб організатори акції вирішили розповісти світу правду про Росію та її реальні геополітичні плани. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки неурядової організації Euromaidan-Warszawa.

Акція пройшла у вигляді своєрідного флешмобу. Учасники організації «Євромайдан-Варшава» принесли до Посольства РФ похоронні вінки, труни та хрести, під час заходу вони тримали в руках плакат із написом «Росія – держава, яка вбиває». Частина активістів лягла вздовж паркану навколо посольства, вкрившись простирадлами з червоними плямами, що символізувало українців, убитих упродовж двох років війни на Донбасі.

«У цей день ми вирішили прийти під посольство Росії в Польщі і показати справжнє обличчя путінівської Росії. Все, що ви тут бачите, – труни, похоронні вінки, хрести, тіла вбитих людей – це те, що сьогодні приносить Росія в нашу державу. Ми не маємо нічого проти російського суспільства та людей, тому наголошуємо, що показуємо тут не Росію як країну, а саме Росію як державу», – зазначили організатори заходу.

«На жаль, сьогоднішню Росію під правлінням Паутіна та його шайки ми бачимо саме так – це держава, яка вбиває», – додали вони.

Кілька десятків українських та польських активістів у п’ятницю, 10 червня, пікетували Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ у Варшаві, вимагаючи від ОБСЄ активізації діяльності на сході України та зменшення впливу зацікавленої сторони конфлікту – Росії. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укрінформ».

Активісти з українськими прапорами скандували: «Ні – війні!» та тримали плакати з гаслами «Місія ОБСЄ на сході України – 24 години», «Україну атакують», «Санкції проти російської агресії», «Стоп війні».

«Ми маємо три конкретні вимоги, і одна з них стосується ОБСЄ. До цієї організації ми звертаємося з проханням, щоб спостережна місія тривала не так як сьогодні – кілька годин на день, а після їхнього від’їзду ці місця обстрілюють, оскільки в місії є росіяни. Ми хочемо, щоб їхня місія тривала 24 години на добу», – зазначила лідер варшавського Євромайдану Наталія Панченко.

На її переконання, цілодобове спостереження місії ОБСЄ може допомогти зменшити кількість обстрілів на Донбасі, які впродовж останніх тижнів лише посилилися.

Активісти також вимагали продовження санкцій проти Російської Федерації, оскільки Крим, усупереч міжнародному праву, залишається під окупацією Росії, на сході України триває не громадянська війна, а війна Росії проти України. А Москва не виконала жодного положення Мінських домовленостей. У зверненні учасники пікету додали, що відмова від продовження санкцій проти Росії буде хибним сигналом, який сприйматимуть не як пропозицію до зняття напруженої ситуації, а як прояв слабкості.

Пікет відбувся в рамках загальносвітової акції Stop Putin’s War in Ukraine, яку організувала 10 червня українська громада Європи, Канади і США. Акції одночасно відбулися в Парижі, Барселоні, Цюриху, Будапешті, Празі, Франкфурті, Лісабоні й багатьох інших містах.

Небайдужі українці вийшли на мітинги, щоб продемонструвати незгоду з політикою Росії. Їхні вимоги:

1 Повне виведення назад у Росію військ і військової техніки

2 Посилення (збільшення) спостережної місії ОБСЄ і подовження її роботи до 24 годин на добу, допущення місії ОБСЄ до частини українсько-російського кордону, якого Україна тимчасово не контролює.

3 Продовження санкцій проти Росії, оскільки Росія не виконує мінських угод. А через російськy агресію на сході України посилюються обстріли, гинуть українські військові і мирне населення.

Джерела: ukrinform.ua, maidan.org.ua

За два роки проведення АТО, упродовж 2014-2016 років, не в боях загинуло 1294 військовослужбовці української армії. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту Анатолія Матіоса, головного військового прокурора України.

Із загального числа небойових безповоротних втрат найбільше загиблих – через різноманітні захворювання: зафіксовано 405 фактів, коли смерть настала внаслідок хвороби. Крім того, 259 воїнів покінчили життя самогубством. Через нещасні випадки: каліцтво, травматизм – загинуло 148 військових. Унаслідок умисного вбивства один одного – 121 особа. 112 випадків смерті – внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Через отруєння, зокрема наркотичними й алкогольними засобами, загинуло 96 воїнів. Через порушення правил пожежної безпеки, поводження зі зброєю і боєприпасами пішли з життя ще 111 військових. Через порушення заходів безпеки – 40 осіб, з інших підстав – двоє.

Загалом протягом двох років бойових дій на Донбасі загинуло близько 10 тисяч українців, ще 20 тисяч громадян отримали поранення. Близько 2 мільйонів громадян України були змушені тимчасово залишити свої домівки. Про це, як повідомляє «Укрінформ», під час засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща заявив перший заступник секретаря РНБО Михайло Коваль.

«Уже понад два роки наша країна є ціллю російської агресії. За цей час бойовики та їхні російські господарі вбили 10 тисяч українців, понад 20 тисяч поранено», – сказав він.

Тим часом на Донбасі й далі неспокійно. За даними, які оприлюднив сьогодні вранці речник прес-центру АТО майор Сергій Жмурко, впродовж останньої доби зафіксовано 40 обстрілів із боку російських окупаційних військ. З них 27 на Донецькому, 12 – на Маріупольському та 1 – на Луганському напрямках.

Джерела: matios.info, ukrinform.ua, mediarnbo.org

У Конституційному Суді України спростували інформацію, про те, нібито сьогодні КСУ на закритому засідання ухвалить рішення про скасування низки положень Закону «Про очищення влади» (закону про люстрацію). Про це POLUKR.net дізнався з сайту Судово-юридичної газети.

У коментарі« Судово-юридичній газеті» суддя-доповідач у цій справі Наталія Шаптала зазначила, що закрите засідання КСУ з цього питання дійсно було заплановане на сьогодні. «Але це звичайне планове робоче засідання, на якому ніякого рішення приймати взагалі не будуть. Питання про рішення за поданнями 47 народних депутатів і Верховного Суду за цим законом ще не стоїть», – додала вона.

Стосовно опублікованого документа – рішення про скасування низки положень згаданого закону, яке вчора оприлюднила низка ЗМІ, – то, за словами судді, це лише один із «робочих проектів» резолютивного рішення, які розробляють судді КСУ в процесі розгляду тих чи інших подань.

«Це робочий документ. Один з безлічі, які готують під час роботи над поданнями. Такі робочі проекти готують практично всі судді Конституційного Суду, як варіанти можливих рішень. Але це не означає, що буде таке рішення, яке викладено в документі», – зауважила Шаптала.

За її словами, судді КСУ планують звернутися в Генпрокуратуру за фактом витоку службової документації із закритого засідання КСУ, яке фактично є дорадчою кімнатою Суду; поширення недостовірної інформації та тиску на суд.

Учора низка ЗМІ поширила інформацію про те, що сьогодні КСУ може скасувати закон про люстрацію посадовців, які працювали на керівних посадах за часів президентства Віктора Януковича.

Народні депутати Леонід Ємець та Єгор Соболєв, які є ініціаторами та прихильниками цього закону, посилаючись на інсайдерську інформацію з КСУ, повідомили «Українській правді», нібито заплановано скасування основних положень закону про очищення влади. А це дозволить найближчому оточенню Януковича знову обійняти високі посади.

Соболєв додав, що домагалися скасування цього рішення команда Сергія Льовочкіна, Юрія Бойка та Андрія Деркача.

Закон України «Про очищення влади» Верховна Рада України ухвалила 16 вересня 2014 року. Він визначає засади проведення перевірки держслужбовців і посадовців органів місцевого самоврядування і встановлює заборону обіймати державні посади протягом 5 та 10 років певним категоріям фізичних осіб.

17 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до КСУ з проханням встановити відповідність Конституції України окремих положень цього закону. Звернення ініціював Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Служба зовнішньої розвідки звернулася до КСУ з проханням роз’яснити, чи відповідають Конституції окремі положення Закону 20 жовтня того ж року.

20 січня 2015 року до КСУ надійшло третє конституційне подання 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону.

16 березня 2015 року Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо конституційності окремих положень Закону.

Президент Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким відтепер іноземці зможуть проходити за контрактом службу у Збройних силах України. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту глави України.

Указ №248/2016 «Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства» покликаний унормувати визначену Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» систему комплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом Збройних сил України іноземцями й особами без громадянства. Він визначає порядок проходження іноземцями й особами без громадянства військової служби у Збройних силах України.

Як зазначено в Указі, іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, можуть добровільно прийняти на військову службу за контрактом осіб рядового складу, осіб сержантського і старшинського складу. Перелік посад, яких не можуть заміщувати іноземці, визначається наказом Генерального штабу Збройних сил України.

Основними умовами прийняття на військову службу за контрактом іноземця є:

визнання і виконання іноземцем Конституції України та законів України;

перебування іноземця на законних підставах на території України;

відсутність в іноземця судимості;

наявність в іноземця дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

Іноземці, які, відповідно до закону, проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних сил України, що підтверджують військовими квитками рядового, сержантського і старшинського складу.

Для прийнятих на військову службу іноземців встановлюють випробувальний строк два місяці.

Джерело: president.gov.ua

Учора, 9 червня, у Львівській Ратуші було зірвано сесію міськради через сутички, що сталися між правоохоронцями та мітингарями, а також між депутатами міськради й активістами громадських організацій. Про це POLUKR.net повідомили очевидці подій.

Як розповів на своїй facebook-сторінці місцевий фотограф Роман Балук, сесію міськради мусили закрити після серйозної бійки між депутатами у залі засідань ЛМР. Бійка ж виникла після того, як у зал забігла мітингарка й повідомила, що застосовано сльозогінний газ у вестибулі Ратуші. Також сталася шарпанина між правоохоронцями й учасниками кількох мітингів під будівлею міської ради.

Після нетривалих сутичок емоції всіх учасників подій вщухли. Деякі депутати вийшли заспокоїти людей. Відтак охочих з-під Ратуші пустили в сесійний зал і запропонували виступити з трибуни зі своїми претензіями. Приблизно через годину всі розійшлися.

Як зазначили в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, правопорядок на площі Ринок у Львові 9 червня охороняли близько 600 поліцейських і бійців Нацгвардії України, оскільки «8 червня до ГУ Нацполіції надійшло повідомлення про можливі провокації під час проведення сесії Львівської міськради. Окрім того, чотири різні громадські організації подали заявки на проведення масових заходів на площі Ринок у період від 10.00 до 13.00».

За словами правоохоронців, близько 10.00 група зі 150-170 осіб намагалась увірватись у сесійну залу Львівської міськради. Під час штовханини легкі ушкодження отримали нацгвардійці. Постраждалі активісти з заявами до правоохоронців не зверталися. За цими фактами відкрито кримінальне провадження за статтею «хуліганство». Триває слідство.

На вчорашньому засіданні депутати планували винести до розгляд сесії питання про звіт мера Львова щодо ситуації на Грибовицькому сміттєзвалищі та про відставку міського голови. Андрій Садовий на сесію так і не прийшов. За офіційною інформацією, саме цього дня він був на суді, де просив помилувати бійця, що торік восени кинув гранату в його будинок.

Джерела: facebook.com/romanbaluk, lv.npu.gov.ua