12-14 вересня Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board) спільно з Асоціацією українського бізнесу в Польщі організовують українську продовольчу торгову місію до Варшави. Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби Ukrainian Food Export Board.
Торгова місія відбудеться під патронатом Польсько-української господарської палати, подію відвідає Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця.
«Ми бачимо зацікавленість польського споживача в таких продуктах як кондитерські вироби, соняшникова олія, макаронні вироби з твердих сортів пшениці, соуси, алкогольні та безалкогольні напої. Українські продукти мають високу якість при відносно невисокій вартості, тому ми впевнені в успіху», – зазначив керівник Ukrainian Food Export Board Богдан Шаповал.
У рамках торговельної місії відбудеться бізнес-форум «Poland-Ukraine». У форумі візьмуть участь представники понад 10 українських компаній, продукція низки компаній вже присутня на польському ринку. Серед них є як виробничі гіганти, так і представники середнього бізнесу. Також на форумі «Poland-Ukraine» відбудеться панельна дискусія на тему: «Торгово-економічні відносини між Україною та Республікою Польща».
Завершальним етапом торгової місії стануть B2B зустрічі з представниками торговельних мереж і польськими імпортерами продовольства, таких як Intellect Management, SWEETS UNITED, Drei Achtel.
Типово меншовартісною, «малоросійською» назвав сьогоднішню заяву Верховної Ради України щодо оцінки постанов польського Сенату та Сейму про Волинь народний депутат зі Львова Тарас Стецьків. Про це він написав на своїй facebook-сторінці.
«Верховна Рада прийняла заяву з оцінкою постанови польського Сейму і Сенату визнати Волинську трагедію геноцидом, який вчинили українські націоналісти. Депутати спромоглися висловити «жаль, розчарування і занепокоєння» цим рішенням. Потім сказали про некоректність його і розшаркнулися перед поляками про віки історичної дружби і спільної боротьби???
Така типово меншовартісна, «мало російська» заява», – обурився Стецьків.
Screenshot
Він згадав про Ярослава Качинського, «реального лідера ЗіС, правлячої у Польщі партії», який заявив, що «полякам нема чого вибачатися перед українцями за акцію Вісла бо українці не вибачилися за злочини своїх націоналістів на Волині», й у цьому контексті додав: «Доки ми будемо займатися фальшуванням у міжнародних справах, ми будемо отримувати подібні заяви від усіх, а не лише від Путіна чи польських політиків».
«Нікчемами» назвав тих, хто не голосував сьогодні за цю постанову, ще один львів’янин – український журналіст, громадський діяч, історик та перекладач Андрій Павлишин. Він відомий як дослідник польсько-українських стосунків, творчості Бруно Шульца і перекладів інтелектуальної літератури з польської українською мовою, лауреат польського ПЕН-клубу 2015 року.
«Повісьте собі на стіночку роздрук оцих результатів голосування. Будете знати усю президентську рать і мати повний список нікчем. Зауважте, що хитрі Тимошенко та Савченко не брали участі в голосуванні, щоб потім собі не валити президентські рейтинги», – написав Aндрій Павлишин на своїй сторінці у Facebook, маючи на увазі список поіменного голосування за згадану постанову.
Screenshot
«Кумедною симетричністю» цієї «мерзотної заяви» пан Павлишин називає те, що ніхто з українських народних депутатів не проголосував «проти» постанови (маючи на увазі, що в польському Сеймі не було жодного голосу проти постанови про визнання подій на Волині 1943-45 років геноцидом поляків): «Виходили з залу, не брали участі в голосуванні, не реєструвалися (загалом 84), наважилися утриматися 4, решту 247 з 335 виявилися, м’яко кажучи, недоумками і дуполизами».
«Відмінність із поляками та, що в Польщі обговорення було дуже бурхливим, позиції принциповими, а тотальна більшість українофобів, реваншистів і расистів голосувала зі страху перед громадською думкою. У нас голосували без обговорення і в страху перед президентською адміністрацією», – додав він.
До слова, народний депутат Олег Мусій, який іще вчора закликав парламент включити до порядку денного сесії його проект постанови про вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців у 1919-1951 роках, сьогодні утримався під час голосування за узгоджену заяву.
Натомість український поет, публіцист і перекладач Aндрій Боднар має цілком інший погляд на сьогоднішню постанову ВРУ.
«Відповідь Верховної Ради на відому ухвалу Сейму про геноцид здається мені вершиною політичної мудрості нашого політикуму. Ніколи не думав, що напишу ці слова», – зазначив він на своїй facebook-сторінці.
Screenshot
Народний депутат України Борис Тарасюк (партія «Батьківщина») вважає, що Верховна Рада України «дала достойну відповідь польським депутатам». «Звичайно, це був компроміс, який далеко не всіх влаштовував, але важливо те, що демократичні фракції об’єдналися задля захисту національної гідності української нації, чого не було у липні», – наголосив він на своїй сторінці у Facebook. Нагадаємо, після липневого рішення польського Сейму пан Тарасюк склав із себе повноваження голови групи міжпарламентських зв’язків із Польщею.
Screenshot
«Український парламент ухвалив «несиметричну» заяву з оцінкою постанови польського Сейму від 22 липня. Найважливіше у ній: «закликає істориків продовжити фаховий діалог з метою розкриття усіх досі нез’ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти, а політиків України і Польщі – припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод», – прокоментував на своїй facebook-сторінці голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Голова УІНП наголошує: важливо, що українські політики зосередилися не на оцінці минулого, а на оцінці сучасності. Відповідно, заява ВР – це лише оцінка резолюції польського Сейму.
Screenshot
Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Заяву Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо оцінки польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни». У документі українські парламентарі засудили рішення польського Сейму і Сенату, в яких події на Волині 1943-45 років визнано геноцидом, закликали польських колег не політизувати це питання, а істориків обох країн – продовжувати фаховий діалог.
«Я втішений, що це не була «симетрична» реакція, як того вимагали деякі радикальні українські сили. Що в заяві Верховної Ради не йшлося про оцінку дій польського підпілля в роки Другої світової війни». Так голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував сьогоднішню постанову Верховної Ради України, ухвалену у відповідь на постанову польського Сейму й Сенату щодо Волинської трагедії. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Новинарня».
Ухвалену заяву В’ятрович назвав «компромісом політичних сил». «І я дуже тішуся, що більшість у парламенті змогла об’єднатися навколо такого важливого питання», – додав він.
«Важливо, що українські політики зосередилися не на оцінці минулого, а на оцінці сучасності. Відповідно, заява ВР – це лише оцінка резолюції польського Сейму. Ця оцінка зважена, але водночас досить сувора, з огляду на те, що польська резолюція перекреслювала дуже багато здобутків польсько-українського порозуміння», – додав Володимир В’ятрович.
Він наголосив, що дуже правильним у заяві є заклик до деполітизації історії українсько-польського конфлікту й до того, щоб політики лишили складні питання минулого та дискусії на цю тему історикам.
«Український парламент ухвалив «несиметричну» заяву з оцінкою постанови польського Сейму від 22 липня. Найважливіше у ній: «закликає істориків продовжити фаховий діалог з метою розкриття усіх досі нез’ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти, а політиків України і Польщі – припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод», – додав голова УІНП на своїй facebook-сторінці.
Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Заяву Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо оцінки польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни». У документі українські парламентарі засудили рішення польського Сейму і Сенату, в яких події на Волині 1943-45 років визнано геноцидом, закликали польських колег не політизувати це питання, а істориків обох країн – продовжувати фаховий діалог.
Верховна Рада України засудила односторонні дії Сенату та Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття. Про це йдеться у постанові, яку сьогодні ухвалили народні депутати України. Про це POLUKR.net дізнався з прямої трансляції засідання українського парламенту.
За Постанову про Заяву Верховної Ради України “У зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо оцінки польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни” проголосували 247 народних депутатів України.
У постанові зазначено, що односторонні політичні оцінки історичних подій становлять високий ризик спричинення конфліктів між нашими суспільствами і державами та сприяють подальшій радикалізації українського та польського суспільств, що послаблює консолідацію зусиль наших громадян, спрямовану на розвиток України і Польщі.
Верховна Рада України наголосила, що прийняття постанов Сенату і Сейму Республіки Польща відбувалося в супроводі антиукраїнської акції з нищенням українських пам’ятників на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурних заходів та шовіністичною риторикою.
Окрім того, український парламент України звернув увагу польських депутатів, польської влади та суспільства на те, що антиукраїнські дії та розпалювання антиукраїнських настроїв розгортається в момент найбільшої вразливості Української держави, яка перебуває у стані війни з Російською Федерацією.
Верховна Рада України заявила, що єдиний шлях до примирення і поєднання між українським та польським народами лежить через спільне пізнання фактів та обставин історії, встановлення персональної відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини і християнське прощення. А також – що успіх майбутніх українсько-польських відносин лежить у площині погодженої формули порозуміння між Україною та Республікою Польща.
У своїй постанові Верховна Рада України закликала істориків продовжити фаховий діалог задля розкриття досі не з’ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, а політиків України і Польщі – припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод.
Народні депутати звернулися до польських колег із пропозицією припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей. І закликали нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство й не піддаватися на спроби окремих політичних сил маніпулювати чутливими сторінками історичного минулого всупереч інтересам українського та польського народів.
Постанову, зареєстровану за номером 5095, ухвалили з правками. Зокрема, слова «Волинська трагедія» замінили на слова «події часів Другої світової війни».
Бойові кораблі та літак збройних сил Російської Федерації, порушуючи загальновизнані принципи, норми і правила міжнародного права, здійснювали небезпечні маневри, тим самим перешкоджаючи законним діям українського корабля Морської охорони Держприкордонслужби України «Поділля». Про це POLUKR.net дізнався з сайту Держприкордонслужби України.
Корабель Морської охорони «Поділля» Держприкордонслужби та патрульний літак відомства вчора перебували на службі в північно-західній частині виключної (морської) економічної зони України.
За ініціативи ДПСУ, щоб зібрати докази щодо фактів агресії, захоплення об’єктів і майна України й незаконної промислової діяльності Російської Федерації в районах Голіцинського й Одеського газових родовищ, на кораблі також перебували представники НАК «Нафтогаз України», ПАТ «ДАТ Чорноморнафтогаз», ДП «Науканафтогаз», Державної екологічної інспекції, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
Коли корабель Морської охорони «Поділля» переходив через Каркінітську затоку й наближався до Голіцинського й Одеського газових родовищ, бойові кораблі та літак ЗС РФ, з порушенням загальновизнаних принципів, норм і правил міжнародного права, здійснювали небезпечні маневри чим перешкоджали законним діям прикордонників. Зокрема, бомбардувальник ЗС РФ Су-24 на небезпечній висоті декілька разів облетів корабель «Поділля».
У районах незаконної діяльності анексованих РФ бурових платформ СКР «Сметливый» із наведеною на прикордонний корабель артилерійською установкою та СРЗК «Приазовье» ЧФ РФ здійснювали небезпечні маневрування, в такий спосіб створюючи передумови до навігаційних подій.
Окрім того, літак Держприкордонслужби зафіксував, що на анексованих платформах перебувають озброєні люди, займали бойові позиції, коли до них наближався корабель «Поділля».
Попри провокаційні дії ЗС РФ, екіпаж КрМО «Поділля» виконав визначені завдання у виключній (морській) економічній зоні України. Під час моніторингу надводної обстановки Державна прикордонна служба вкотре зібрала докази фактів агресії, захоплення об’єктів та майна і незаконної промислової діяльності Російської Федерації у виключній (морській) економічній зоні України. Їх можна побачити на відео.
Про факт агресивних дій російської сторони у відкритому морі щодо корабля Морської охорони Держприкордонслужби України Адміністрація ДПСУ доповіла керівництву держави. Також про інцидент поінформували Міноборони, Генштаб, Міністерство закордонних справ і зацікавлені правоохоронні органи.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив польську колегу Беату Шидло, що партнерські відносини України та Польщі мають стратегічний характер, тому дуже важливо використовувати наявні можливості для поглиблення двосторонньої співпраці. Про це POLUKR.net дізнався з урядового порталу.
Прем’єр-міністр наголосив, що Київ і Варшава продовжать співробітництво в актуальних напрямах економіки, енергетики. За його словами, Україна та Польща мають потенціал до співпраці ще в багатьох сферах, зокрема в оборонній, інфраструктурній, питанні транскордонної співпраці.
Голови урядів домовилися активізувати роботу в рамках Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, що дасть змогу вирішити всі завдання, що «стоять між країнами».
Окрім того, прем’єр-міністри погодилися, що в делікатних питаннях українсько-польської історії потрібно підходити з єдиною спільною позицією порозуміння.
«Ми маємо непросте історичне минуле, ми маємо добре і гарне сьогодення, я глибоко вірю у те, що ми будемо мати достатньо стратегічне важливе спільне майбутнє», – наголосив Володимир Гройсман.
Український прем’єр-міністр також підтвердив запрошення Беаті Шидло відвідати Україну.
Нагадаємо, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман 6-7 вереснявідвідує Польщу з робочим візитом. Учора спільно з прем’єр-міністрами країн Вишеградської четвірки він узяв участь у дискусії «Чи може Центральна Європа говорити одним голосом?», що відбулася в рамках Економічного форуму в Криниці-Здруй. Також Володимир Гройсман проводить двосторонні зустрічі з прем’єрами країн Вишеградської четвірки. Зокрема, сьогодні він обговорив перспективи та напрямки поглиблення співпраці між Україною та Польщею із Беатою Шидло.
Відео спільної прес-конференції Володимира Гройсмана та Беати Шидло можна переглянути за цим посиланням.
У Берліні невдовзі можуть провести зустріч у Нормандському форматі на рівні лідерів держав, тобто президентів України, Франції, Росії та канцлера Німеччини. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту президента України, повідомив заступник глави Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв.
Єлісєєв розповів, що найближчим часом відбудеться телефонна конференція у тристоронньому форматі: президента України, канцлера Німеччини та президента Франції. Під час цієї розмови обговорять наслідки домовленостей, їхні результати і «напрацюють спільну позицію на найближчу перспективу». Він також висловив переконання щодо проведення невдовзі зустрічі в Нормандському форматі на рівні лідерів держав. «Звичайно ж, дата має бути узгодженою з усіма сторонами», – сказав Єлісєєв.
Костянтин Єлісєєв не виключив, що місцем проведення заходу може стати Берлін. «Принаймні, таку пропозицію під час однієї з телефонних конференцій висувала канцлер Німеччини. Тож ми ведемо підготовку», – додав він.
Водночас пан Єлісєєв зазначив, що робота в Нормандському форматі ніколи не припинялася, адже вона полягає не лише в зустрічах глав держав та урядів, а й у роботі експертів із безпекових і військових питань, а також діяльності на рівні дипломатичних радників відповідних лідерів.
Говорячи про результати саміту G20, заступник глави АПУ наголосив: попри те, що Україна фізично не була на ньому представлена, вдалося досягти результатів, яких вона прагнула. За словами дипломата, президент України Петро Порошенко заздалегідь провів консультації з низкою лідерів країн G20. Крім того, перед самітом спеціальний посланник президента відвідав Берлін, де відбулися переговори з німцями та французами й було узгоджено спільну лінію, а Україна виклала власне бачення того, які важливі питання необхідно порушити.
На переконання Костянтина Єлісєєва, нашій державі вдалося отримати очікуваних результатів від саміту G20. «Ми досягли головної мети – за нашою спиною ніякі питання щодо України не вирішували, без нашої згоди. По-друге – дуже важливо, що все ж так, як неодноразово і заявляв Президент України – ми повернулися до Нормандського формату на рівні лідерів. Про це свідчить нещодавня заява президента Путіна про те, що він погодився вийти на Нормандський формат на рівні лідерів», – констатував він.
Представництво Євросоюзу в Україні разом у партнерстві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розпочали проект FORBIZ у рамках ініціативи EU4Business. FORBIZ містить низку заходів, спрямованих на створення сприятливого бізнес-середовища, приділяючи особливу увагу малому та середньому бізнесу. Про це POLUKR.net дізнався з урядового порталу.
Проект покликаний допомогти створити чесні правила гри для підприємців, спростити регуляцію, зменшити адміністративний тиск на малий і середній бізнес, стимулювати бізнес-орієнтовану політику, а також залучити бізнес-спільноту до конструктивного діалогу.
Під час презентації проекту народні депутати України, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Представництва ЄС в Україні зустрілися з представниками бізнес-середовища й академічних кіл та обговорили розкриття потенціалу малого й середнього бізнесу в Україні.
«Понад 95% підприємств в Україні – це малий і середній бізнес. І для відновлення економічного зростання в Україні слід створити умови для розвитку передовсім підприємництва. Зараз малий і середній бізнес, з одного боку, потерпає від надмірної зарегульованості, з іншого – має обмежений доступ до фінансів. До того ж у підприємців недостатньо інформації про наявні можливості для розвитку, вони не завжди можуть ними скористатися. Ми вдячні, що представництво ЄС відповіло на наше прохання про підтримку змін у цих напрямах і запускає проект FORBIZ», – зазначив перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов додав, що саме малі та середні підприємства сьогодні найбільше потерпають від бюрократії та зарегульованості. Відтак, на його переконання, необхідно створити новий стандарт регулювання, «яке має бути ефективним та вимірюваним», а також запровадити нові підходи у відносинах бізнесу й держави».
«FORBIZ – створення кращого бізнес-середовища» – проект, який спрямовано на поліпшення бізнес-середовища в Україні, в рамках ініціативи EU4Business. Проект фінансують коштом ЄС, реалізують у партнерстві із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Незалежна неурядова організація BRDO братиме участь у Проекті EU4B шляхом залучення команди експертів з юридичних питань та аналітиків, надаючи технічну експертизу для створення кращого регулювання в пріоритетних секторах сільського господарства, будівництва, енергетики, транспорту та інфраструктури, контролю та нагляду, міжнародної торгівлі та інформаційних технологій.
Поглиблення співпраці між Києвом і країнами Вишеградської четвірки дасть змогу Україні якісніше проводити реформи й інтегруватися до європейського та євроатлантичного простору. Про це, як дізнався POLUKR.net з урядового порталу, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив на спільній прес-конференції за підсумками зустрічі з главами урядів держав Вишеградської групи у рамках 26-го Економічного форуму в м. Криниця-Здруй 6 вересня.
«Ми обговорили європейське майбутнє України. Безумовно, наш шлях до європейської інтеграції є дуже непростим в умовах агресії, але за декілька років Україна провела важливі зміни. Вже зараз спостерігається прогрес у сфері державного управління, відновлюється довіра до системи правосуддя, розпочато ефективну боротьбу з корупцією, перебудовується енергетична система і докладаються зусилля для досягнення енергонезалежності країни. І плідне співробітництво з країнами Вишеградської четвірки зробить реформи ще більш якісними. Ми вже маємо низку ініціатив щодо поглиблення співпраці в інфраструктурній, економічній та енергетичній сферах», – зазначив Володимир Гройсман на своїй facebook-сторінці.
Під час прес-конференції український прем’єр-міністр наголосив, що Київ зацікавлений у поглибленні співробітництва з Вишеградською четвіркою: «Вважаю, що у нас є величезний потенціал щодо розвитку наших стосунків. Переконаний, що поглиблення співпраці матиме достатньо позитивний результат для наших країн».
«Є низка завдань, які ми можемо розглядати в короткостроковій і середньостроковій перспективі, які зроблять наші країни сильнішими, і, беззаперечно, ми будемо мати взаємовигідні відносини», – додав Володимир Гройсман.
Нагадаємо, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман 6-7 вересня відвідує Польщу з робочим візитом. Учора спільно з прем’єр-міністрами країн Вишеградської четвірки він узяв участь у дискусії «Чи може Центральна Європа говорити одним голосом?», що відбулася в рамках Економічного форуму в Криниці-Здруй. Під час дискусії український прем’єр наголосив, що для Києва важливою є допомога в проведенні реформ, зважаючи на досвід країн Вишеградської четвірки; посилення транскордонного співробітництва країн; взаємодія у сфері інфраструктури, енергетичної безпеки, а також національної оборони і безпеки.
Володимир Гройсман також проводить окремі зустрічі й переговори з очільниками урядів країн Вишеградської четвірки: польською прем’єркою Беатою Шидло, словацьким прм’єром Робертом Фіцо, прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і чеським прем’єр-міністром Богуславом Соботкою. Україна та Чехія домовилися відновити роботу Міжурядової змішаної комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, яка не збиралася 4 роки. Такої ж домовленості досягнули зі словацьким прем’єром – Міжурядова українсько-словацька комісія з економічного, промислового і науково-технічного співробітництва відновить роботу і ближчим часом проведе засідання в Україні.
Загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією одержаних злочинним шляхом доходів екс-президента України Віктора Януковича, його близьких та екс-урядовців України, становить 199,4 млрд. грн. Про це POLUKR.net дізнався у звіті, що його оприлюднила Державна служба фінансового моніторингу України.
Як зазначають у Держфінмоніторингу, протягом восьми місяців цього року фінансова розвідка України підготувала та скерувала до правоохоронних органів 65 матеріалів (6 узагальнених і 59 додаткових узагальнених) стосовно фінансових операцій, проведених за участю колишнього президента України Віктора Януковича, його близькими та посадовцями колишнього уряду.
Відповідно до розслідування, загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та з учиненням інших злочинів, за цими матеріалами становить 115,24 млн. грн.
Тим часом за увесь період проведення розслідувань (а це березень 2014 – серпень 2016 років) щодо фіноперацій, які провели екс-високопосадовці, Держфінмоніторинг скерував до правоохоронних органів України 461 матеріал. Сума фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, і можуть бути пов’язані з учиненням іншого злочину, за цими матеріалами становить 199,4 млрд. грн.
За час проведення розслідувань Держфінмоніторингу вдалося заблокувати на рахунках фізичних та юридичних осіб, які мають зв’язок із Януковичем і його оточенням, кошти в еквіваленті 1,52 млрд. дол. США.
Окрім того, в інших країнах було заморожено активів колишніх високопосадовців і пов’язаних із ними осіб на загальну суму 107,2 млн. дол. США, 15,9 млн. євро та 135,0 млн. швейцарських франків. Активи заморозили в Австрії, Великобританії, Латвії, на Кіпрі, в Італії, Ліхтенштейн, Швейцарії та Нідерландах.
Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг України) – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом із питань фінансового моніторингу.
Держфінмоніторинг України створено й розпочав свою діяльність 2002 року в складі Міністерства фінансів України у статусі Державного департаменту фінансового моніторингу. З 2005 року відповідно до Закону України Держфінмоніторинг України набув статусу центрального органу виконавчої влади.
Держфінмоніторинг України збирає, обробляє й аналізує інформацію про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу, дані, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму. Крім того, служба реалізує державну політику в галузі запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. А ще забезпечує представництво України в міжнародних організаціях із питань запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Схожі організації діють більш ніж у 100 країнах світу та мають загальноприйняту назву «підрозділ фінансової розвідки» (ПФР).
Відповідно до міжнародних стандартів, Держфінмоніторинг не є ні правоохоронним органом, ні органом контролю, а функціонує у взаємодії з фінансовим сектором і правоохоронними органами.
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
