Українські паралімпійці за сім днів змагань на Паралімпіаді, що триває в Ріо-де-Жанейро, вибороли 81 медаль та тримаються на третьому місці медального заліку. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Національного комітету спорту інвалідів України.

У сьомий день змагань у Ріо-де-Жанейро 56 спортсменів-паралімпійців України взяли участь у 10 видах спорту та вибороли 4 золоті, 2 срібні та 3 бронзові нагороди. Крім того, українські паралімпійці встановили 1 рекорд світу, 1 рекорд Європи та 2 паралімпійські рекорди. Загалом за тиждень змагань Паралімпіади українські спортсмени встановили 14 рекордів світу, 8 рекордів Європи та 14 паралімпійських рекордів.

Загальний підсумок українців: 31 золота, 23 срібні та 27 бронзових – усього 81 медаль. Аби досягнути власного медального рекорду, встановленого в Лондоні 2012 року (32 золоті, 24 срібні та 28 бронзових медалей), українським паралімпійцям залишилося вибороти 3 медалі, з них – одну золоту.

Наразі українська команда впевнено тримається на третьому місці за «золотом» і за загальною кількістю нагород. Українців випереджає Китай (75 золотих, 58 срібних та 39 бронзових медалей) і Велика Британія (43 золоті, 24 срібні та 28 бронзових нагород), які займають перше та друге місце відповідно. Команда США – на четвертому місці (26 золотих, 30 срібних та 24 бронзових).

Польська паралімпійська збірна з 24 здобутими медалями (5 золотих, 12 срібних і 7 бронзових) після семи днів – на 16-му місці медального заліку.

XV Літні Паралімпійські ігри відбуваються в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, із 7 вересня по 18 вересня. Місце проведення ігор визначено 2 жовтня 2009 року в Копенгагені одночасно із вибором столиці XXXI Літніх Олімпійських ігор.

Джерело: paralympic.org.ua

У Святошинському суді триває розгляд справи п’яти екс-беркутівців, яких звинувачують у масових розстрілах активістів на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Учора розглядали епізоди, пов’язані з двома Героями Небесної сотні. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «5 каналу». 

Одного з активістів, епізоди щодо якого розглядав суд, Володимира Мельничука, застрелили біля Жовтневого палацу близько 17 години. Тоді активне протистояння між «майданівцями» та силовиками вже завершилося.

За даними експертизи, в чоловіка стріляли кулями калібру 8-9 міліметрів, тобто з автоматів Калашникова. Шансів вижити у чоловіка не було.

«Поранення виникло від дії кулі внаслідок вогнепального пострілу. Можна припустити, що розмір кулі становив 0,8-0,9 сантиметрів. Ознак пострілу з близької дистанції не виявлено», – зазначив суддя Сергій Дячук.

На судовому засіданні всьоме переглядали фрагмент відео, на якому снайпер розстрілював беззбройного і беззахисного киянина Володимира Мельничука на очах у активістів та його дружини Марії.

Обвинувачені натомість стверджували, що у Володимира стріляли невідомі з готелю «Україна».

Утім учора обвинувачення представило ще одне, не оприлюднене раніше відео: з камер відеоспостереження, встановлених на будівлі Національного банку. Після його демонстрації беркутівці вже не наполягали на пострілах з готелю «Україна», а тільки стверджували, що з-за бетонних барикад стріляли й інші спецпризначенці.

Володимир Валерійович Мельничук (22 серпня 1974, Київ – 20 лютого 2014, Київ) – учасник Євромайдану, боєць Небесної сотні, Герой України.

Володимир був активістом Майдану від самого його початку. Рідні кажуть, що не брав безпосередньої участі в силовому протистоянні, але був волонтером і допомагав, як міг.

Удостоєний звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності. Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015, посмертно).

Унаслідок розстрілів 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві загинуло 48 осіб, ще 80 отримали вогнепальні поранення.

Джерела: 5.ua, uk.wikipedia.org

Депутати Львівської обласної ради вважають, що ухвалення Парламентом Республіки Польща постанов щодо подій на Волині поставило під загрозу політичний і дипломатичний доробок і зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення, примирення та вшанування пам’яті невинних жертв: українців та поляків. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту Львівської облради, йдеться у заяві, що її сьогодні ухвалили депутати ЛОР.

Депутати Львівської обласної ради підтримали заяву стосовно рішення польських Сенату та Сейму «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943-1945 роках». Депутати вважають, що в цьому рішенні надано політично і юридично некоректну оцінку трагічної сторінки українсько-польської історії щодо подій на Волині.

«Ми підтримуємо рішення парламенту, яке засуджує односторонні дії Сенату та Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття. Ми розділяємо почуття жалю та розчарування, висловленого парламентом України, а також визначення рішення польської сторони як вияву політизації трагічних сторінок українсько-польської історії», – йдеться у заяві.

Читайте також: «Захист власної території – це не геноцид, а національно-визвольна боротьба», – Волинська облрада

Депутати облради згадали про заклик Верховної Ради України до польських колег із пропозицією припинити таку політизацію. Обласні обранці додали, що ухвалення згаданих постанов польським парламентом «поставило під загрозу політичний і дипломатичний доробок та зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення, примирення та вшанування пам’яті невинних жертв: українців та поляків».

Депутати ЛОР зазначили, що розцінюють звернення Верховної Ради як вимогу скасувати встановлення Сеймом Республіки Польща «Національного дня пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943-1945 роках». Вони підтримали заклик українських парламентаріїв зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Польщею «для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей». І додали, що в разі відсутності реакції польської сторони на звернення українського парламенту вимагатимуть повернутися до розгляду цього питання у стінах Верховної Ради.

Нагадаємо, 8 вересня Верховна Рада України засудила односторонні дії Сенату та Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття. Народні депутати звернулися до польських колег із пропозицією припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща.

Джерело: oblrada.lviv.ua

Україна, Грузія, Казахстан та Азербайджан спільно прагнуть спростити логістику, здешевити транзит і збільшити швидкість доставки товарів Великим Шовковим шляхом. У рамках цієї ініціативи вчора, 13 вересня, підписано угоду між урядами України та Грузії про організацію прямого міжнародного залізничного сполучення через порти обох країн. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства інфраструктури України.

Підписання документа відбулося на Міжнародному морському форуму, який триває в м. Батумі (Грузія). Україну на форумі представляв міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Ми сьогодні підписали дуже важливий документ, який з’єднує Україну, Грузію, Казахстан і Азербайджан на Великому Шовковому шляху. Ця ініціатива отримала нове дихання і, безперечно, вона має великі перспективи. Наші країни доклали багато зусиль для того, щоб спростити логістику, зробити транзит більш дешевим, а найголовніше – збільшити швидкість доставки товарів, щоб це було максимально комфортно для бізнесу. Наразі вимоги ринку такі, що швидкість доставки вантажів має не менше значення, аніж ціна доставки. Все більше компаній готові нести додаткові витрати, аби товар було доставлено не за два-три місяці, а за 9-15 днів. Ми в цьому році маємо довести швидкість проходження контейнерів із Китаю до західних кордонів України до 9-10 діб», – наголосив Володимир Омелян.

Він розповів, що тривають переговори щодо запровадження наскрізного тарифу та спрощення митних процедур. А також висловив сподівання, що вже цього року буде завершено всі формальності, відтак з наступного року можна буде перейти безпосередньо до поставок.

«Є висока зацікавленість з боку країн ЄС. Для України це не тільки економічний, а й політичний проект. Ми маємо бути незалежними від настроїв окремої країни. Маємо запустити процедуру так, щоб вантаж доставили вчасно та за будь-якої погоди: як політичної, так і економічної», – додав міністр.

Читайте також: Шовковий шлях 2.0 – можливості для Польщі та України

Шовковий шлях 2.0 – можливості для Польщі та України

«Шовковий шлях» є альтернативним маршрутом доставки вантажів із Заходу на Схід в обхід території РФ – через Україну, Грузію, Азербайджан та Казахстан до Китаю.

Цієї зими Міністерство інфраструктури й Укрзалізниця успішно провели перший тестовий рейс за цим маршрутом. Експериментальний поїзд у складі 10 вагонів і 20 сорокафутових контейнерів відправили 15 січня з Іллічівська і прибув на кінцеву станцію Достик на кордоні між Казахстаном і Китаєм 31 січня. За цим маршрутом він пройшов Чорним морем та основними станціями: порт Батумі, Алят, Актау-Порт, Бейнеу, Жезказган, Балхаш-1. Нині Україна та її партнери в цьому проекті працює працюють над скороченням тривалості маршруту та зниженням вартості перевезення вантажів.

Джерело: mtu.gov.ua

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський сьогодні розпочав дводенний візит в Україну. На початку візиту пан Ващиковський поклав квіти в польській та українській частині заповідника «Биківнянські могили» біля Києва. Про це POLUKR.net дізнався з твіттера Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Як зазначено в твіттері українського МЗС, опісля в міністерстві розпочалася зустріч пана Ващиковського з його українським колегою, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним.

Як розповів керівник прес-служби МЗС Польщі Рафал Собчак, «польський та український міністри закордонних справ Павло Клімкін і Вітольд Ващиковський розглянуть основні напрямки польсько-українського співробітництва».

У Києві Ващиковський також має зустрітися з президентом Петром Порошенком і прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

За словами пан Собчака, під час візиту до Києва Ващиковський також обговорить з українськими партнерами питання трансатлантичної співпраці та безпеки. Крім того, темою розмови стане й російська-український конфлікт.

«Міністр Ващиковський також обговорить досягнення і перспективи розвитку двосторонніх відносин із президентом Петром Порошенком і прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Серед іншого обговорюватимуть польську підтримку реформ в Україні», – зазначено на сайті польського МЗС.

На сайті українського президента повідомляють, що Петро Порошенко проведе зустріч із Вітольдом Ващиковським завтра, 14 вересня.

Під час бесіди Порошенка з В.Ващиковським «планується обговорити шляхи зміцнення українсько-польського стратегічного партнерства, подальшу підтримку Варшавою реформаторського курсу України, а також підготовку до офіційного візиту Президента України до Польщі у грудні цього року», – йдеться у повідомленні прес-служби українського глави держави.

Биківнянські могили – місце поховання жертв політичних репресій 1937-1941 років. Розташоване за півтора кілометра від колишнього селища Биківня на околиці Києва, поблизу автостради Київ-Бровари.

У часи сталінських репресій тут був об’єкт спеціального призначення НКВС і відбувалися масові захоронення розстріляних і закатованих громадян. Кількість жертв биківнянського поховання остаточно не встановлена, наводять різні цифри: 6323, 6329, 6783, понад 7 тисяч, 120 тисяч, 225 тисяч осіб. Дослідження триває досі.

На території кладовища створено Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».

У Биківні поховано багато польських жертв НКВС.

Джерела: twitter.com/PolandMFA, twitter.com/MFA_Ukraine, president.gov.ua, msz.gov.pl

ДП «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», що входить до складу Держконцерну «Укроборонпром», виконало державне оборонне замовлення для армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних сил України. Підприємство готове передати ЗСУ три новітні ударні вертольоти Мі-24ПУ1. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укроборонпрому».

Для знищення противника Мі-24ПУ-1 оснащено надпотужною 30-мм автоматичною гарматою та різноманітним ракетним озброєнням, включаючи високоточні протитанкові керовані ракети.

На ударний вертоліт встановили нові вітчизняні двигуни, що дозволило вирішити завдання з підвищення швидкості та маневреності Мі-24ПУ-1. Крім того, можливості повітряної машини значно розширили завдяки сучасним прицільним і навігаційним комплексам, які дозволяють ефективно виконувати завдання навіть у повній пітьмі.

Розробники Мі-24ПУ1 приділили особливу увагу підвищенню захисту ударного вертольота. На нього встановили надсучасний комплекс захисту АДРОС від ніжинського НВК «Прогрес». Цей комплекс збиває з курсу ракети із тепловим наведення, завдяки чому повітряна машина захищена від переносних зенітно-ракетних комплексів типу «Ігла» та Stinger, а також ракет «повітря-повітря» типу Р-60 та Р-73.

«Мі-24ПУ1 повністю відповідають всім вимогам сучасної війни, оснащені передовою електронікою, ефективною системою захисту та потужним озброєнням. Саме така техніка необхідна захисникам нашої країни. І ДК «Укроборонпром» продовжує насичувати нею Збройні сили України», – зазначив очільник ДК «Укроборонпром» Роман Романов.

Він додав, що Мі-24ПУ1 став підсумком ефективної праці колективів підприємств ДК «Укроборонпром» і стратегічного міжнародного співробітництва з партнерами України у світі, які постачають для українського вертольота сучасну електроніку.

Джерело: ukroboronprom.com.ua

Напередодні вихідних на українсько-польському кордоні урочисто відкрили оновлений відділ прикордонної служби «Павловичі» Львівського загону. Облаштування та реконструкція будівель відділу прикордонної служби «Павловичі» відбулося в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Розвиток сучасної інфраструктури відділів прикордонної служби» за програмою транскордонної співпраці «Польща-Білорусь-Україна» Європейського інструменту сусідства та партнерства. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Держприкордонслужби України.

У співпраці Держприкордонслужби України з європейськими партнерами тут реконструювали десять будівель, споруди адміністративно-житлового та господарського призначення відділу. Окрім цього, проклали мережу водопостачання та водовідведення, повністю переобладнали мережу теплопостачання та збудували нові бокси для автомобільної техніки.

Голова Держприкордонслужби Віктор Назаренко вручив особовому складу відділу прикордонної служби «Павловичі» ключі від 9 службових квартир.

В урочистостях, крім Віктора Назаренка, взяли участь начальник Західного регіонального управління Держприкордонслужби України Володимир Єгоров, представники місцевої влади, прикордонники. З польського боку до заходів долучилися начальник Надбужанського відділу Прикордонної варти Республіки Польща – бригадний генерал Прикордонної варти Войчех Сковронек, заступник Генерального Консула Республіки Польщі у Львові Катажина Совек.

Фото: POLUKR.net, автор Володимир Чамара

Відділ прикордонної служби «Павловичі» створено 1939 року. Персонал відділу охороняє державний кордон України із Польщею. Протяжність ділянки – понад 22 кілометри, вся ділянка кордону – сухопутна.

У цьому підрозділі проходить військову службу понад 100 прикордонників, 30 із них – військовослужбовці строкової служби. Понад 20 військовослужбовців відділу брали участь у бойових діях на сході України, деяких із них нагороджено державними та відомчими нагородами.

У розпорядженні персоналу відділу – 22 одиниці техніки, зокрема 5 Volkswagen Amarok, 6 автомобілів Dacia Duster, 3 квадроцикли та 8 мотоциклів, які отримано в рамках міжнародно-технічної допомоги.

Для протидії контрабандній діяльності на цій ділянці кордону прикордонники зосереджують основні зусилля на запобіганні незаконному переміщенню зброї, боєприпасів, наркотичних і психотропних речовин, а також на недопущенні порушення кордону незаконними мігрантами.

Джерело: dpsu.gov.ua

Органи влади так званої «Придністровської Молдавської Республіки» мають привести правову систему Придністров’я у відповідність із федеральним законодавством Російської Федерації. Про це, як дізнався POLUKR.net з сайту «президента ПМР», ідеться в розпорядженні від 7 вересня 2016 р. глави невизнаної республіки «Про реалізацію підсумків республіканського референдуму, що відбувся 17 вересня 2006 року».

«Президент» «ПМР» Євгеній Шевчук постановив визначити приведення правової системи Придністров’я у відповідність із федеральним законодавством Росії основним напрямком внутрішньої політики невизнаної республіки. У документі зазначено, що таке розпорядження дано на підставі підсумків «республіканського референдуму з питання взаємин Придністровської Молдавської Республіки з Російською Федерацією і Республікою Молдова, що відбувся 17 вересня 2006 року».

На тому референдумі 97,2% громадян, які взяли участь в голосуванні, «підтримали курс на незалежність Придністровської Молдавської Республіки і подальше вільне приєднання Придністров’я до Російської Федерації». А отже, органи державної влади «ПМР» мають «направити свої правотворчі повноваження на реалізацію і неухильне дотримання вираженої волі народу Придністровської Молдавської Республіки в питаннях реалізації фінансової, економічної, податкової та митної політики, соціального забезпечення, охорони здоров’я, освіти та інших сфер суспільного життя», – зазначено в розпорядженні.

«Уряду ПМР» доручено впродовж двох тижнів створити відповідну Державну комісію та до 1 листопада подати на затвердження «президентові» «ПМР» план «щодо приведення законодавства Придністровської Молдавської Республіки у відповідність з федеральним законодавством Російської Федерації» та термінів його реалізації.

У документі наголошено, що підхід у цьому питанні має бути «комплексним» і виключати «непослідовну або вибіркову рецепцію правових норм федерального законодавства Російської Федерації». Відповідно до розпорядження, правові акти, що суперечать принципам врегулювання правовідносин у РФ, вважатимуть «виданими в порушення волі народу Придністровської Молдавської Республіки» та не застосовуватимуть.

Придністровська Молдавська Республіка (ПМР, Придністров’я) – самопроголошена держава у Східній Європі, територію якої міжнародна спільнота визнає частиною Республіки Молдова, проте остання не має контролю над регіоном. Займає майже всю молдовську частину лівого берега Дністра, а також кілька населених пунктів на правому березі річки. На північному сході межує з Україною (Одеська та Вінницька області), на південному заході – з Молдовою.

Незалежність «ПМР» було проголошено 25 серпня 1991 року, після чого між сепаратистами та молдовськими військами почався короткочасний збройний конфлікт, що завершився фактичною перемогою сепаратистів, підтриманих російською армією.

2007 року в «ПМР» провели референдум, на якому, за офіційними даними, майже 98% виборців висловилися за незалежність республіки і майбутню інтеграцію з РФ. Результатів референдуму не визнано на міжнародному рівні. Конфлікт досі перебуває в замороженому стані.

За законодавством Молдови, Придністров’я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом. Його незалежності не визнає жодна країна-член ООН, лише кілька держав із невизначеним статусом (Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах).

Повний текст Розпорядження (рос. мовою)

Джерела: president.gospmr.ru, uk.wikipedia.org

Київ здобув право приймати пісенний конкурс Євробачення у травні 2017 року. У фіналі відбору за столицю проголосували 19 членів оргкомітету. Ще два голоси отримала Одеса, один член оргкомітету утримався. Про це POLUKR.net дізнався з сайту UA:Перший.

Як розповів під час прес-брифінгу Організаційного комітету сьогодні, 9 вересня, генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія, головною музичною ареною наступного року стане Міжнародний виставковий центр у Києві, розташований на лівому березі Дніпра. За його словами, ця локація має необхідні технічні та логістичні ресурси для створення належних умов для проведення репетицій артистів, роботи журналістів і розміщення близько 11 тисяч глядачів та фанів.

Окрім того, балів на користь Києву додали розвинена готельна інфраструктура та зручна транспортна логістика, щоб у місті могла комфортно перебувати велика кількість гостей. Під час тижнів «Євробачення-2017» гостей прийматимуть два міжнародні аеропорти – «Бориспіль» і «Київ».

Нагадаємо, участь у відборі міста-господаря на першому етапі взяли шість міст: Київ, Одеса, Дніпро, Львів, Херсон і Харків. До фіналу пройшли три міста – Київ, Одеса й Дніпро.

Право приймати «Євробачення-2017» для України цього року виборола у Швеції співачка Джамала, яка представляла нашу країну на «Євробаченні-2016» у Стокгольмі. Вона виступила з піснею «1944», присвяченою депортації кримських татар.

Джерело: 1tv.com.ua

Волинська облрада на позачерговій сесії 8 вересня засудила постанови польського парламенту про визнання подій 1943-45 років на Волині геноцидом. Окрім того, волинські депутати вимагають від державних інституцій «дати адекватну відповідь звинуваченням українців у геноциді», закликати польську сторону попросити пробачення в українців і забезпечити історичні дослідження цього питання. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Волинської обласної ради.

«Назвавши боротьбу українців за свою незалежність геноцидом, Польща поставила під сумнів основоположне право кожного народу на самовизначення та опір агресорам та окупантам. Ігноруючи причини збройного конфлікту, участь польських збройних формувань в акціях етнічних чисток та фізичного знищення українського населення на території споконвічних українських земель, замовчуючи історичну правду, польська сторона відійшла від принципів рівноправності і добросусідства, нехтуючи всіма напрацьованими за два десятиліття кроками до порозуміння», – йдеться у «Зверненні Волинської обласної ради щодо рішення польського парламенту про визнання подій 1943-45 років на Волині геноцидом».

Волинські депутати наголошують: «Захист власної території – це не геноцид, а національно-визвольна боротьба. Боротьба українців за створення власної держави на своїх етнічних землях не могла бути геноцидом. Геноцидом є дії офіційної польської влади по відношенню до українців, які проживали на своїх етнічних територіях Волині, Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння. А це – сотні тисяч жертв серед українців, полеглих від рук польських збройних формувань під час протистояння 1943-44 років, знищених або вигнаних з їхньої історичної батьківщини».

У зверненні згадали і про операцію «Вісла», за яку Варшава досі не перепросила, як не покаялась і «за багатолітню політику пацифікації, акції з примусового переселення українців, які були депортовані зі своїх історичних територій, аби заселити їх поляками». «Саме такі дії польської влади і є геноцидом», – кажуть волинські обранці.

Відтак волинські депутати вимагають від українського парламенту «визнати факти масових етнічних чисток, організованих поляками проти українського населення на території Західної України, Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння з метою зміни етнічної карти регіону»; «засудити операцію «Вісла» як приклад репресивної політики Польщі»; «засудити багатовікову колоніальну, загарбницьку політику польської держави Річ Посполита, яка прагнула не допустити права української нації на самовизначення та здійснювала політику національного і соціального гноблення»; «закликати польську сторону вибачитися перед українцями та будувати відносини на принципах рівноправності, примирення та порозуміння, а не на перекручуванні і замовчуванні історичних фактів».

Від уряду України депутати також вимагають фінансування з державного та місцевих бюджетів програм історичних та експертних досліджень питань українсько-польських відносин, зокрема, пов’язаних із польсько-українською історією. Також депутати вимагають створити Експертну групу з істориків та громадських діячів щодо пошуку польсько-українського порозуміння.

Нагадаємо, вчора Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Заяву Верховної Ради України «У зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо оцінки польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни». Українські парламентарі засудили рішення польського Сейму і Сенату, в яких події на Волині 1943-45 років визнано геноцидом, закликали польських колег не політизувати це питання, а істориків обох країн – продовжувати фаховий діалог.

Джерело: volynrada.gov.ua