Водії-далекобійники фур влаштували акцію протесту на дорогах, які ведуть до пунктів пропуску з Польщею в Шегинях і Краковці на Львівщині. У такий спосіб водії вимагають збільшити кількість дозволів на транспортні перевезення за кордон. Про це інформує Zaxid.net.  

Як розповів один з учасників протесту, Юрій Кульматицький, «Укртрансбезпека» взагалі перестала видавати дозволи на транспортні перевезення, відтак водії вдалися до таких дій. «Це мирна акція. Близько 40 фур стоять на Краковці і ще стільки ж на Шегинях. Вийшли на протест, щоб нас хтось почув, бо дозволів узагалі немає. Плануємо стояти тут довго», – сказав він.

За його словами, також мали відбутися перекриття руху в пунктах пропуску на кордоні з Польщею на Волині й у Раві-Руській. Він також розповів, що до 14:00 пункт пропуску в Шегинях був заблокованим, а у Краковці водії не перешкоджали руху транспорту.

Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич також повідомив,  що через страйк далекобійників зупинилася робота пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Втім у Держприкордонслужбі для Zaxid.net прокоментували, що оформлення автомобілів на виїзд з України не зупиняли. Зокрема, офіцер прес-служби західного управління Держприкордонслужби Роман Стахів зазначив, що пункти пропуску не були заблоковані й навіть під час акції прикордонники продовжували оформлювати автомобілі на виїзд за кордон.

За словами Романа Стахіва, акція в Шегинях розпочалася о 12:30, у Краковці – на 10-15 хвилин пізніше. «Водії не блокували пункти пропуску. Оформлення транспортних засобів не припинялося. Якщо водії доїжджали до пункту пропуску, то ми їх оформляли», – запевнив Роман Стахів. Акція в Шегинях тривала до 14:30.

Речниця Патрульної поліції Львівщини Катерина Рибій підтвердила в коментарі виданню «Твоє місто», що прикордонні пункти пропуску працюють у штатному режимі. У страйку брали участь приблизно 25-30 вантажівок. За півтори години поліцейські змогли домовитися про розблокування доріг. Наразі правоохоронці визначають правову кваліфікацію події.

Сьогодні водії-далекобійники також влаштували акцію протесту в Києві біля будівлі Кабміну, – повідомляє ТСН. Вантажівки без причепів вишикувалися вздовж дороги на вулиці Грушевського, проте проїзд не блокували. Кілька тижнів тому водіям фур різко скоротили кількість дозволів на перевезення до Польщі, тож тепер далекобійники мусять по кілька днів чергувати на пунктах видачі дозволів. Через простої не встигають вчасно доставляти замовлення та змушені платити штрафи.

Щороку Україна отримує від Польщі ліцензії на перевезення. Цьогоріч Варшава на чверть скоротила квоту. Як пояснили ТСН у Міністерстві інфраструктури, дозволів залишилося мало, тому довелося запровадити ліміти на день, аби вистачило до кінця року.

Водії вантажівок уже неодноразово протестували проти обмеження кількості виданих дозволів на міжнародні перевезення, зокрема на початку серпня перекривали міжнародну трасу Київ – Чоп, а у вересні – об’їзну Львова.

Джерела: zaxid.net, tsn.ua, tvoemisto.tv, facebook.com/igor.zinkevych

Під час зустрічі з Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський підтвердив, що буде знято обмеження на пошуково-ексгумаційні роботи поляків в Україні. Про це Бородянський написав на своїй сторінці у Facebook.

«На виконання домовленостей Президентів України та Польщі прийняв сьогодні Посла Республіки Польща Бартоша Ціхоцьки (Bartosz Cichocki). Зі свого боку підтвердив заяву Президента України про зняття обмежень на пошуково-ексгумаційні роботи. У зв’язку з чим отримав від Посла лист-звернення польської сторони щодо надання відповідних дозволів та пообіцяв оперативно надати відповідь», – написав Бородянський.

За словами Бородянського, він також роз’яснив польській стороні, які процедури діють у сфері проведення пошукових робіт, і закликав якнайшвидше подати документацію відповідно до цих процедур, щоб розпочати роботи.

«Запевнив у повній підтримці всього процесу проведення робіт і висловив сподівання на тісну співпрацю з Мінкультури Польщі та Інститутом національної пам’яті Польщі в питанні відновлення українських місць пам’яті в Польщі», – додав міністр.

Коментуючи це повідомлення, історик і публіцист Олександр Зінченко зауважив у блозі на «Українській правді»: «Єдиним варіантом збереження обличчя і для прем’єра Гончарука, і для міністра Бородянського буде повідомлення польської сторони у понеділок, 22 вересня 2019 року, про відновлення Польщею українських місць пам’яті, які були знищені польськими вандалами протягом 2014-2017 років».

Пояснюючи таку тезу, Зінченко нагадав, що Польща систематично роками не виконувала своїх зобов’язань відповідно до Угоди між Урядом України й Урядом Республіки Польща про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій, яка була підписана і набула чинності 1994 року.

У першій статті цієї угоди зазначено: «Договірні Сторони керуватимуться положеннями цієї Угоди при вирішенні будь-яких питань, пов’язаних з визначенням, реєстрацією, улаштуванням, збереженням та належним утриманням місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій, а також питань стосовно ексгумації тлінних останків та гідного їх пам’яті перепоховання».

Упродовж 2014-2017 років зафіксовано 17 випадків вандалізму стосовно українських місць пам’яті в Польщі, які підпадають під дію цієї угоди. Жоден з них не був відновлений. В Україні всі акти вандалізму  на польських місцях пам’яті було засуджено на найвищому рівні, а самі місця пам’яті – повністю відновлено. Саме тому 2017 року у відповідь на систематичне невиконання Польщею своїх зобов’язань після кількох років безрезультатних переговорів з польською стороною Україна вирішила зупинити надання дозволів на будь-які дії, передбачені згаданою угодою.

Тож якщо найближчим часом не буде повідомлено, що Польща відновила знищені українські місця пам’яті, «це може стати сигналом для міжнародної спільноти: договори з Україною можна не виконувати, а мова ультиматумів є ефективною», – додає Зінченко. Якщо до того ж зважати на факт звільнення напередодні голови УІНП Володимира В’ятровича, якого в Польщі сприймали як перешкоду польсько-українському діалогу й усунення якого вимагала Варшава.

Джерела: facebook.com/Borodyanskiy.Volodymyr, istpravda.com.ua

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим звернулося із запитом до Прокуратури АР Крим, щоб надати правову оцінку ситуації та з’ясувати, як на щорічну нараду ОБСЄ з проблематики людського виміру у Варшаву потрапили так звані представники «кримських громадських активістів» і «кримських ЗМІ», насправді підконтрольних Росії. А також – щоб зафіксувати їхню підтримку дій окупанта щодо визнання спроби анексії Криму та Севастополя Росією. Про це зазначив на своїй facebook-сторінці представник Президента України в Криму Антон Кориневич.

Він додав, що з цього приводу ініціювали відкриття кримінального провадження щодо порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Таке звернення стало реакцією на виступ напередодні у Варшаві головної редакторки пропагандистських видань «Кримська газета» і «Кримський журнал» Марії Волконської. Під час обговорення на нараді ОБСЄ теми свободи слова вона назвала анексований Крим російським. Після цього її виступ перервали, пославшись на міжнародні документи. У відповідь на це делегація України оголосила демарш, представники країни покинули зал засідань ОБСЄ для подальших консультацій із партнерами й навіть мали намір покинути нараду. Втім згодом українська делегація вирішила не припиняти роботу в двотижневій нараді ОБСЄ, – інформує ATR.  А демарш дозволив мобілізувати партнерів – із заявами щодо підтримки територіальної цілісності України виступили представники США, Канади, низки країн ЄС, Швейцарії та Грузії.

Представники України зауважили, що вийшли із зали засідання, щоб «своєю присутністю не освячувати те, що нібито Крим – не Україна».

Щорічна нарада ОБСЄ з виконання зобов’язань держав-учасників у сфері дотримання прав і свобод людини стартувала у Варшаві в понеділок і триватиме два тижні. Україну представляє делегація, яку очолює заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця.

Під час свого виступу України Сергій Кислиця наголосив, що забезпечення прав людини й основоположних свобод відповідно до міжнародних стандартів становить пріоритет зовнішньої політики та внутрішніх реформ в Україні. А також закликав учасників заходу зосередити зусилля на імплементації відповідних міжнародно-правових зобов’язань, не перетворюючи при цьому права людини на жертву політичної доцільності.

Серед очікуваних результатів Варшавської наради ОБСЄ у МЗС України називають «привернення пріоритетної уваги міжнародної спільноти до триваючих порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України, а також подальша консолідація підтримки з боку держав-учасниць ОБСЄ суверенітету і територіальної цілісності України, політичний тиск на державу-агресора щодо необхідності виконання нею взятих на себе міжнародних зобов’язань».

Джерела: facebook.com/anton.korynevych.75, 

Кабінет Міністрів звільнив Володимира В’ятровича з посади голови Українського інституту національної пам’яті. Про це повідомив сам В’ятрович, оприлюднивши на своїй facebook-сторінці відповідне відеозвернення. Цю посаду він обіймав п’ять з половиною років.

«Можу сказати, що більшість амбітних цілей, які ставив перед собою, досягнув:

• Україна вільна від тоталітарної символіки
• Архіви КГБ відкриті
• Справедливість щодо учасників визвольного руху відновлено: їх визнано борцями за незалежність
• Реабілітація жертв репресій за оновленим законом розпочалася
• Проведено масштабну працю з популяризації української історії та розвінчування міфів про наше минуле», – підсумував свою діяльність В’ятрович.

Він також згадав про започатковані проекти УІНП, які необхідно втілити: створення Музею Революції гідності та Архіву національної пам’яті. Й додав: «Прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевнив, що, незважаючи на зміну керівника, Інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам’яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи».

Володимира В’ятровича призначили директором УІНП 25 березня 2014 року. До того він упродовж 2008-2010 років очолював Архів СБУ та розсекречував колишні архіви КДБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор і співавтор чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». 2015 року Український інститут національної пам’яті спільно із партнерами розробив 4 законопроекти, які увійшли в історію як декомунізаційне законодавство.

Джерела: facebook.com/volodymyr.viatrovych, istpravda.com.ua

Багатонаціональна дивізія протидіє зовнішньому агресору, який використовує увесь «арсенал» гібридної війни. Таким є сценарій міжнародного навчання «Репід Трайдент-2019», яке офіційно відкрили сьогодні, 16 вересня, в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на Львівщині, – інформує пресгрупа навчань.

Двотижневі міжнародні навчання «Rapid Trident-2019» будуть рекордними за кількістю залученого особового складу, бойової техніки й озброєння: цього року до проведення навчання залучена безпрецедентна кількість військовослужбовців – понад 3,5 тисяч осіб  з 14 країн світу. Окрім України та США, до навчань залучені військовослужбовці з Канади, Болгарії, Грузії, Італії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, Туреччини та Великої Британії. Найбільші іноземні контингенти – від армій США та Канади. Загалом близько 500 осіб.

Також у цьогорічних «Rapid Trident-2019» братимуть участь військовослужбовці багатонаціональної складової ЛИТПОЛУКРБРИГ імені великого гетьмана Костянтина Острозького.

Найбільший військовий контингент – від Збройних Сил України. «Бойове ядро» становитимуть військовослужбовці 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади оперативного командування «Захід». Військова частина сформована вже під час бойових дій на Донбасі. Усі піхотинці мають реальний бойовий досвід. Також участь у «Rapid Trident-2019» братимуть підрозділ Національної гвардії України й окремі підрозділи інших силових структур держави.

Від американської сторони участь у навчаннях «Rapid Trident-2019», окрім інших, братиме рота «Дельта». Тож армія США безпосередньо буде задіяна у багатонаціональній навчальній події під керівництвом українського командування.

Відповідно до сценарію, українські воїни та військові підрозділи країн-партнерів навчатимуться протидіяти збройній агресії в умовах гібридної війни. За легендою, ворог використовує «арсенал» гібридної війни: посилює свій воєнний потенціал, нарощує угруповання поблизу кордонів, приховано підтримує терористичні угруповання, проводить інформаційно-психологічні операції та намагається дестабілізувати суспільно-політичну обстановку. Впродовж двох тижнів українські військові разом зі своїми іноземними колегами вчитимуться протидіяти цим загрозам.

Концепцію протидії ворожим задумам розбито на низку етапів. Кожен із них має чіткі часові рамки й умови виконання.

Командно-штабну фазу навчань проводять за допомогою систем імітаційного моделювання, тобто потужних комп’ютерів та унікального програмного забезпечення, які дозволяють моделювати дії своїх підрозділів та умовного противника в єдиному віртуальному просторі в режимі реального часу. Для проведення навчання залучено понад шість сотень одиниць автомобільної техніки та бойових броньованих машин різного класу. А також чотири гелікоптери Мі-8 бригади армійської авіації, які виконуватимуть широкий спектр завдань: від медичної евакуації до висадки десанту. Передбачено виконання вправ бойових стрільб. Окрім того, для підвищення реалістичності маневрів у рамках проведення польової фази застосовуватимуть сучасні системи імітації бойової стрільби MILES.

За час навчань військовослужбовці відпрацюють низку завдань бойового, логістичного та гуманітарного характеру. Ще одним цікавим аспектом цьогорічного навчання є проведення оцінювання визначених підрозділів Збройних Сил України в рамках Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО. Навчання, метою якого є відпрацювання спільних дій у складі миротворчих коаліційних сил, триватиме до 28 вересня.

Довідка. «Rapid Trident» є наймасштабнішим спільним сухопутним навчанням підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань України (Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Управління Державної охорони) та військових підрозділів іноземних держав. Міжнародні військові навчання такого рівня відбуваються в рамках програми міжнародного військового співробітництва «Партнерство заради миру».

Джерело: mil.gov.ua

У рамках спецоперації співробітники Центрального антикорупційного бюро Польщі (CBA) 13 вересня затримали шістьох осіб. Двоє з них – громадяни України, які назвалися офіцерами українських спецслужб. Про це інформує сайт CBA. 

Спеціальна операція, яку проводило Бюро, стосується контрабанди великої кількості бурштину на територію Республіки Польща. Зібрані в цій справі матеріали передадуть до Національної прокуратури.

Як уточнили на сайті RMF FM, операція відбувалася в місті Ярослав у Підкарпатському воєводстві. На радіо зазначили, що про цю подію їм повідомив слухач-очевидець. За його словами, під час затримання, яке відбувалося в одному з ресторанів міста, співробітники спецслужб використовували шумові гранати.

Джерела: cba.gov.pl, rmf24.pl

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)». За законопроект №1012 проголосували 245 народних депутатів України, – повідомляє офіційний портал ВРУ.  

На ранковому засіданні 10 вересня Верховна Рада ухвалила президентський закон про імпічмент у першому читанні. Відтак Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував парламенту ухвалити цей проект Закону за основу і в цілому. Народні депутати провели обговорення законопроекту за скороченою процедурою, а відтак його підтримали 245 народних депутатів – 244 нардепи від «Слуги народу» й один позафракційний.

Закон визначає правові й організаційні засади притягнення Президента України до конституційної відповідальності шляхом усунення з поста в порядку імпічменту. Зокрема, передбачає, що:

• процедуру імпічменту ініціюватиме більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
• задля повного, всебічного та неупередженого розслідування утворюватимуть спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої входитимуть народні депутати України (з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;
• захист прав, свобод і законних інтересів глави держави у процедурі імпічменту забезпечуватимуть захисники Президента України;
• спеціальна тимчасова слідча комісія готуватиме висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину;
• пленарне засідання Верховної Ради, на якому розглядатимуть ці висновки і пропозиції, буде відкритим (за винятком випадків, коли висновки і пропозиції або додані до них матеріали міститимуть інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю);
• після того, як Верховна Рада ухвалить рішення про звинувачення Президента України, вона звертатиметься до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачують Президента України, містять ознаки державної зради або іншого злочину);
• рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ухвалюватимуть лише в разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України;
• відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш ніж три чверті народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
• у разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий від імені парламенту просить вибачення перед Президентом України.

«Закон створює правові засади для гарантування реалізації народними депутатами України як представниками українського народу парламентського контролю за дотриманням главою держави Конституції та законів України, відновлення системи стримувань та противаг шляхом забезпечення можливості практичної реалізації процедури імпічменту Президента України через усунення низки недоліків та прогалин у чинному законодавстві, існування яких наразі унеможливлює таку реалізацію», – зазначено пояснювальній записці до законопроекту.

Сьогоднішнє голосування викликало обурення частини депутатів. Після ухвалення цього закону дві фракції просили час на заяви, однак голова парламенту Разумков оголосив перерву на 30 хвилин, – повідомляє «Українська правда». Річ у тім, що після ухвалення закону в першому читанні частина депутатів просили дати час на ознайомлення із цим законопроектом і внесення поправок та наполягала, щоб у другому читанні і в цілому закон розглядали на наступному засіданні. Однак спікер парламент проігнорував це прохання, а представник профільного комітету, нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко зазначив, що «усі зауваження були розглянуті на комітеті. Ті з них, що вартували уваги, були враховані, у зв’язку з чим пропоную визнати законопроект таким, що не потребує доопрацювання, підтримати та проголосувати».

Народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко прокоментувала: «Ви порушили дуже грубо регламент. Ви просто принижуєте саму роль парламенту. Ви перекреслили право кожного депутата подати поправки. Якщо ви й далі сьогодні так голосуватимете, то парламенту просто не існує. Це не просто зелений принтер і ксерокс – це просто приставки до зеленої кнопки мікрофона».

Ухвалений сьогодні закон викликає низку запитань і через порушення регламенту, і через те, що 6 червня народні депутати вже ухвалили законопроект «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради», в якому передбачено положення щодо запровадження процедури імпічменту. 12 червня цей закон скерували на підпис Зеленському, проте він упродовж понад двох місяців не підписував його. Відтак 3 липня спікер Верховної Ради Андрій Парубій закликав Зеленського дати відповідь щодо закону про тимчасові слідчі комісії, оскільки для цього спливли всі терміни, тобто закон мав набути чинності. Натомість 29 серпня Зеленський вніс до парламенту свій законопроект про особливу процедуру усунення президента України з посади, а 6 вересня профільний комітет рекомендував Раді прийняти цей закон.

Джерела: rada.gov.ua, pravda.com.ua

Міністерство закордонних справ Польщі вважає незаконними вибори до так званих місцевих органи влади, включаючи так звані «Державну раду Республіки Крим», «Законодавчі збори міста Севастополя» і «Севастопольську міську раду», що їх організувала в Автономній Республіці Крим в Україні влада Росії 8 вересня. Про це йдеться у заяві польського зовнішньополітичного відомства, розміщеній на його сайті.

«Польща незмінно підтримує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Анексія Криму Російською Федерацією в березні 2014 року стала явним порушенням міжнародного права, що було підкреслено в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року № 68/262. У цьому контексті діяльність, організовану російською владою в окупованому Криму, Польща вважає незаконною, а результати будь-яких «виборів» – недійсними», – зазначено в заяві.

У МЗС РП також згадали про постійне погіршення становища прав людини в окупованому Криму, обмеження свободи зібрань і віросповідання, регулярно повторювані незаконні затримання, які особливо торкаються кримських татар. І закликали до міжнародної солідарності на противагу таким діям Російської Федерації на анексованому півострові.

Зазначимо, в неділю, 8 вересня, в Росії відбулися вибори до регіональних і місцевих органів влади, а також депутатів на вакантні місця в Державній Думі Росії. Влада РФ провела «вибори» і в окупованому Криму. Українське Міністерство закордонних справ висловило рішучий протест у зв’язку з цим і закликало міжнародних партнерів «дати принципову оцінку незаконним діям Росії з організації і проведення так званих «місцевих виборів» в тимчасово окупованому Криму, не допускати контактів на національному та регіональному рівнях з незаконними інституціями російської окупаційної адміністрації та її представниками, а також посилити зусилля з метою припинення окупації Криму».

У МЗС України наголосили, що «так звані «місцеві вибори» становлять грубе порушення Конституції та законодавства України, а також основоположних норм і принципів міжнародного права» та низки міжнародних договорів, сторонами яких є Україна та РФ.

«Результати цього незаконного голосування є юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків та не будуть визнані ані Україною, ані міжнародним співтовариством. А всі причетні до організації та проведення незаконного голосування в тимчасово окупованому Криму особи нестимуть відповідальність згідно із законодавством України», – наголосили в зовнішньополітичному відомстві.

«Нові порушення міжнародного права з боку РФ свідчать про необхідність не лише продовження, але й посилення міжнародного політичного та економічного тиску на РФ з метою відновлення територіальної цілісності України, у тому числі у вигляді обмежувальних заходів, пов’язаних з окупацією Криму. Будь-які кроки, спрямовані на послаблення санкційного тиску, так звана «нормалізація та налагодження діалогу» на зразок безумовного відновлення роботи РФ у ПАРЄ, лише стверджує державу-окупанта у її безкарності та заохочує до нових правопорушень», – зазначено в заяві.

Джерела: gov.pl/web/dyplomacja, mfa.gov.ua

Сьогодні, 8 вересня, в Україні день пам’яті – цього дня вшановують 75-ті роковини початку депортації українців із території сучасної Польщі – з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини – у 1944-1951 роках.

Цього року роковини депортації в Україні вперше вшановують на державному рівні: торік Верховна Рада встановила другу неділю вересня Днем пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.

Під час проведення акцій з депортації примусово позасудово переселили до УРСР понад 482 тисячі українців у 1944–1946 роках. Комуністичні режими СРСР і Польщі здійснювали переселення із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Українців виселяли в різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини, – зазначає сайт Українського інституту національної пам’яті.

У 1947 році українців, які відмовилися виїжджати до СРСР, польська влада депортувала під час Акції «Вісла» на північ і захід Польщі. Упродовж кількох місяців було виселено зі своїх домівок майже 150 тисяч українців.

Ще кілька десятків тисяч українців виселили з їхніх місць проживання під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР і Польщею у 1948, 1951 роках.

Виселення українців із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини, на яких вони споконвіку проживали, відбулося внаслідок укладеної між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Ця угода передбачала переселення українського населення, що проживало в межах повоєнної Польщі, до України, натомість поляки поверталися у свою країну. При цьому люди залишали на покинутих місцях багато надбаного добра – житло, майно, землю, худобу.

Акція, що мала бути добровільною, не знайшла особливого відгуку серед українців. Лише близько 80 000 із них переїхали до УРСР за власним бажанням. Іншим – а це понад 400 тисяч осіб – допомагали виселятися окремі підрозділи польської армії. Виселення перетворилося на примусову депортацію. Її проводили силами управлінців і місцевих польських селян, Війська Польського та підрозділів НКВД. Організатори та виконавці використовували різні методи впливу – від умовлянь і психологічного тиску (через пропагандистську агітацію, шантаж, залякування) до залучення війська.

Керівництво комуністичних режимів розглядало виселення й депортації як спосіб вирішення «українського питання» в Польщі.

За даними Українського інституту національної пам’яті, внаслідок переселень і депортацій у 1944-1952 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. Водночас у 1944-1946 роках із західних областей УРСР переселили до Польщі майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Заходи з відзначення дати початку примусових виселень українців відбуваються сьогодні в різних містах України, зокрема на Тернопільщині, де осіло найбільше депортованих, у Львові, Івано-Франківську й інших.

УІНП спільно з партнерами проводить Всеукраїнські меморіальні заходи, які відбудуться завтра, 9 вересня (саме 9 вересня 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням», тобто про вигнання українців з Польщі, а поляків з України).

Зокрема, о 10:00 у понеділок розпочнеться круглий стіл на тему: «Відновлення національної пам’яті про злочин тотального виселення українців–автохтонів з історичних земель», а також відбудеться відкриття виставки «ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини» у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Виставка складається із 18 банерних стендів, на яких у фотографіях, документах, картах і діаграмах представлена історія найзахідніших частин українського світу: Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини, які ще називають Закерзонням, передумови, хід і наслідки депортацій.

Опісля відбудеться мітинг-реквієм та молебень біля Пам’ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні (покладання квітів, панахида) на алеї Героїв Небесної Сотні у столиці України.

Надвечір розпочнеться пам’ятна академія за участю представників державної влади, духовенства, ЗМІ, делегацій товариств депортованих українців у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Після цього присутні переглянуть драму-концерт «Вигнані з Раю» Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка.

Джерела: uinp.gov.ua, nrada.gov.ua

Сьогодні, 7 вересня, з Російської Федерації в Україну повернулися 35 осіб – незаконно утримувані в Росії українці та полонені українські моряки. Україна натомість віддала Росії також 35 утримуваних осіб. Про це повідомляє сайт Президента України.

Президент Володимир Зеленський разом з родичами та журналістами зустрів звільнених українців у Міжнародному аеропорту «Бориспіль».

«Звільнення відбулося. Я всіх вітаю з поверненням наших героїв», – сказав він, звертаючись до тих, хто зустрічав українців в аеропорту.

Президент розповів подробиці того, як було досягнуто домовленостей щодо звільнення українців. Зокрема, він нагадав, що 7 серпня відбулася його телефонна розмова з Президентом РФ Владіміром Путіним. «Ми домовилися про перший етап розблокування нашого діалогу і перший етап припинення війни, повернення наших військових, моряків, наших територій», – сказав він.

За словами Зеленського, тоді було домовлено про створення робочих груп, які працювали над реалізацією досягнутих домовленостей.

«Робочі групи були створені, і ми домовилися, що впродовж місяця повинні говорити дуже предметно, працювати потужно, без брехні, та повернути наших хлопців додому», – додав він.

Президент України також зазначив, що спочатку йшлося про повернення лише українських військових моряків, але з ініціативи української сторони до звільнення долучили інших українців. І зауважив, що деякі сили не хотіли, щоб відбулося звільнення утримуваних осіб.

«Мені здається, ми всі зробили перший крок. Він був дуже складний. Ми знаємо, що робити далі», – сказав він.

«Що стосується хлопців, зараз вони зі своїми близькими поїдуть до «Феофанії». У нас є робоча група, й усі проблемні питання щодо квартир, ліків, будь-які фінансові питання, важливі для них, для підтримки, – ми все це зробимо», – наголосив Президент.

На сайті глави держави також опублікували списки тих, хто повернувся додому з Росії. Це:

1. Роман Сущенко.
2. Олег Сенцов.
3. Олександр Кольченко.
4. Володимир Балух.
5. Станіслав Клих.
6. Микола Карпюк.
7. Олексій Сизонович.
8. Павло Гриб.
9. Едем Бекіров.
10. Євген Панов.
11. Артур Панов.
12. Роман Мокряк, командир МБАК «Бердянськ».
13. Юрій Без’язичний, моторист-електрик.
14. Андрій Артеменко, старший комендор.
15. Андрій Ейдер, комендор-сигнальник.
16. Богдан Головаш, випускник ІВМС.
17. Денис Гриценко, командир 1-го дивізіону кораблів охорони рейду морського командування.
18. Василь Сорока, капітан, перебував на борту МБАК «Бердянськ».
19. Богдан Небилиця, командир МБАК «Нікополь».
20. Вячеслав Зінченко, комендор-сигнальник.
21. Сергій Цибізов, комендор-сигнальник.
22. Сергій Попов, заступник командира дивізіону з електромеханічної частини – начальник електромеханічної служби 1-го дивізіону кораблів охорони рейду морського командування.
23. Владислав Костишин, випускник ІВМС.
24. Андрій Оприско, моторист-електрик МБАК «Вишгород».
25. Андрій Драч, капітан, перебував на борту МБАК «Нікополь».
26. Олег Мельничук, командир рейдового буксира «Яни Капу».
27. Михайло Власюк, моторист-електрик.
28. Віктор Беспальченко, комендор.
29. Володимир Терещенко, комендор.
30. Євгеній Семидоцький, марсовий.
31. Володимир Лісовий, командир 31-го дивізіону суден забезпечення.
32. Андрій Шевченко, головний старшина дивізіону.
33. Володимир Варімез, старший радіотелеграфіст НК «Сміла» 31-го дивізіону суден забезпечення.
34. Сергій Чуліба, командир відділення мотористів НК «Нова Каховка», 31-го дивізіону суден забезпечення.
35. Юрій Будзило, командир радіотехнічного взводу управління 21-ї окремої р/т роти морського командування.