У Лодзі біля кільця імені Львівських пілотів відкрили пам’ятник, що нагадує про їхні заслуги в захисті неба над цим містом у вересні 1939 року. Про це інформує сайт міста Лодзь.

У церемонії відкриття взяли участь представники органів місцевого самоврядування, армії та військових служб, ветерани та авіаційна громада Лодзі. Події додав урочистості політ літаків-винищувачів Су-22 із 21-ї тактичної авіабази у Свідвині.

– Львівські авіатори, іменем яких названо кільце, де ми перебуваємо, приїхали до нас із міста з великою історією, «завжди вірного», щоб боротися на першій лінії оборони проти вторгнення Німеччини. Відважно воюючи, вони добре виконали своє завдання, щоб захистити свою батьківщину, і ми віддаємо їм належну данину, – сказала мер Лодзі Ганна Здановська під час церемонії відкриття пам’ятника.

З ініціативою вшанувати пам’ять львівських льотчиків виступили члени авіаційного клубу Лодзі та представники львівських середовищ. Автором проекту резолюції з цього питання був радник Матеуш Валасек.

Незадовго до початку Другої світової війни армія Лодзі не мала власної авіації. 31 серпня 1939 р. 161-го та 162-го ескадрильї з винищувального дивізіону, а також 63-тя і 66-та ескадрильї з розвідувального дивізіону 6-го авіаційного полку, що базувався у Львові, прибули до аеропорту Відзев – Ксаверув та аеропорту Люблінек. Львівські льотчики мали захищати Лодзь від набігів нацистської армії в перші дні війни.

Повітряна боротьба проти окупантів розпочалася 1 вересня о п’ятій ранку. Впродовж 1-5 вересня пілоти винищувачів здійснили 96 бойових вильотів, збивши 7 німецьких літаків. Львівські льотчики допомогли захистити Лодзь від знищення внаслідок бомбардувань. Екіпажі розвідувальних загонів здійснили близько 20 розвідувальних польотів, отримавши важливу інформацію про німецькі війська для підрозділів армії «Лодзь».

Героїчна боротьба львівських авіаторів, попри переважну силу ворога та важкі втрати, тривала до 5 вересня 1939 року. Трьох львівських льотчиків, які загинули, захищаючи Лодзь, поховали на місцевому кладовищі. 6 вересня через загальну ситуацію на фронті ці підрозділи вивели з Лодзі на схід. Львівські льотчики продовжували бій до 17 вересня, коли отримали накази евакуюватися до Румунії та Угорщини. Деякі з них згодом воювали в польській авіації у Франції та Великобританії.

2012 році одне з кільцевих перехресть у Лодзі названо іменем Львівських пілотів.

Джерело: uml.lodz.pl

Поліцейські Варшави затримали трьох осіб, котрі погрожували здійсненням терактів під час урочистих заходів з нагоди 80 річниці початку Другої світової війни. Про це повідомляє Польське радіо.

Затримані – двоє чоловіків та жінка – виявилися громадянами України. За словами речника Головного коменданта Поліції Маріуша Цярка, нещодавно вони поширили в Інтернеті відеоролик, на якому тримали в руках зброю і погрожували здійснити теракт під час урочистостей у Варшаві 1 вересня.

Поліцейські з’ясували адресу, за якою мешкали люди, що знялися на відео та прибули до їхньої квартири разом зі співробітниками анти терористичного відділу. Згодом з’ясували, що зброя, яку вони показали на відео, не була справжньою.

Під час допиту затримані пояснили, що відео було жартом. Поліція не висунула їм обвинувачень, затриманих звільнили.

Нагадаємо, 1 вересня у Варшаві відбулися меморіальні заходи з нагоди 80-х роковин початку Другої світової війни. У них взяли участь близько 40 закордонних делегацій. До заходів долучився й Президент України Володимир Зеленський.

Джерело: polskieradio.pl

Депутати Верховної Ради України сьогодні скасували власну недоторканність. За відповідний законопроект, який вносить зміни до Конституції України в цьому питанні, проголосували 373 народні депутати. Про це інформує портал ВРУ. 

Представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський розповів про правові підстави розгляду цього законопроекту та повідомив про позитивний висновок КСУ щодо нього. Веніславський також наголосив, що «проект закону залишає чинного норму, згідно з якою депутата не можна притягнути до відповідальності за те, що він пропонує і говорить. Тобто зняття недоторканості – це не політичне переслідування».

Відтак Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» (№7203).

Ухвалений закон вилучає два абзаци зі статті 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України.

Нову редакцію цієї статті Конституції ухвалено в такому вигляді: «Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Зокрема, вона повідомила, що Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді, поданий Президентом України як невідкладний, проект Закону «Про зняття недоторканності з народних депутатів України» прийняти в цілому як Закон. В.Зеленський закликав народних депутатів ухвалити даний Закон.

Як зазначено в інформаційній довідці,  підготовленій Європейським інформаційно-дослідницьким центром, у Польщі депутат або сенатор не несе відповідальність за свою діяльність у рамках мандата ні протягом його терміну, ні після його закінчення. За таку діяльність депутат чи сенатор несе відповідальність лише перед Сеймом або Сенатом. Види діяльності депутатів включають подачу законопроектів, запитів, виступів або голосування на засіданнях Сейму, Сенату та їхніх органів, засідання груп комітетів та інші види діяльності, передбачені в межах депутатських повноважень.

Окрім того, відповідно до Конституції, депутат у Польщі не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності впродовж періоду дії депутатського мандата. Депутат не може бути затриманий чи заарештований без згоди Сейму, за винятком затримання на місці злочину, якщо його затримання необхідне для забезпечення належного ходу судочинства.

Право звернутися до Сейму з поданням про позбавлення депутатського імунітету мають представники органів державної влади, зокрема прокурори чи судді, а також приватні особи: власними силами (якщо мають належну юридичну кваліфікацію) або через адвокатів чи повірених.

Відповідно до Закону «Про виконання мандата депутата і сенатора», про затримання депутата негайно повідомляється маршал Сейму. Закон також визначає порядок позбавлення імунітету:

• притягнення до відповідальності за згодою Сейму або Сенату може наступити тільки за вчинки, зазначені у поданні;
• запит дозволу притягнути депутата чи сенатора до кримінальної відповідальності подається спікеру Сейму або спікеру Сенату, який направляє запит до органу, який має компетенцію розглядати запит на основі положень Сейму або Сенату, інформуючи водночас депутата або сенатора, якого стосується подання, про його зміст
• орган, уповноважений розглядати заяву, інформує депутата чи сенатора, якого вона стосується, про дату висунення вимоги
• на прохання органу, уповноваженого розглядати заявки, суд або відповідний орган, який порушив справу проти депутата чи сенатора, надає йому матеріали справи
• депутат чи сенатор, якого стосується справа, представляє компетентному органу для розгляду подання, пояснення з цього питання в письмовій або усній формі
• після розгляду питання компетентним органом, він ухвалює рішення з пропозицією прийняти або відхилити подання
• Сейм або Сенат дозволяє притягнути депутата чи сенатора до кримінальної відповідальності в резолюції, прийнятій абсолютною більшістю голосів від статутного числа депутатів або сенаторів.

Джерело: rada.gov.ua

Почесного президента Українського ПЕН, правозахисника, публіциста, віцеректора Українського Католицького Університету, учасника ініціативної групи «Першого грудня» Мирослава Мариновича нагородили Медаллю Вдячності. Нагороду Європейського центру солідарності, яку було засновано з нагоди 30-річчя Солідарності, вручили 31 серпня у Ґданську. Про це йдеться на facebook-сторінці PEN Ukraine.

Медаллю Вдячності щороку нагороджують «іноземців, які допомагали Польщі у її важкій боротьбі за свободу та демократію під час комуністичної диктатури, досліджували та популяризували історію антикомуністичної, демократичної опозиції в Польщі та світі, а також в дусі ідеалів солідарності відстоювали права людини; які цілеспрямовано просувають ідею солідарності як основи європейського порядку, працюють на порозуміння між країнами та панування діалогу».

На сьогодні цією нагородою відзначено вже 699 людей. Цього року, крім Мирослава Мартиновича, лауреатами нагоди стали також угорський політик, юрист і соціолог Габор Демський і голландський колишній дипломат і державний службовець Франс Тіммерманс.

Європейський центр солідарності (Europejskie Centrum Solidarności) – музей і бібліотека у місті Ґданськ, присвячені історії польської профспілки й руху громадянського опору Солідарність та інших опозиційних рухів Східної Європи. Відкрився 31 серпня 2014 року.

Джерела: facebook.com/penclubua, facebook.com/ecsgdansk

Українські та польські політики мають робити все, аби пам’ять про конфлікти минулого не стала джерелом непорозумінь у сьогоденні. Проте для цього потрібні кроки з обох сторін. Натомість односторонні поступки України (щодо скасування видачі дозволів на пошукові роботи на терені України) без очікуваних із боку Польщі (відновлення бодай одного із зруйнованих пам’ятників) лише погіршать ситуацію. У цьому переконаний голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Такі поступки утвердять не партнерські стосунки між двома країнами, а стосунки домінування однієї над іншою, – пояснює В’ятрович. «Легалізують нав’язування однією країною свого бачення минулого іншій. Навіть більше – односторонні поступки стануть заохоченням для продовженням тиску на Україну з боку інших держав (Угорщина, Румунія і особливо Росія), засвідчивши ефективність польської політики тиску і невміння/небажання української влади захищати українські національні інтереси», – додає він.

Голова УІНП нагадує, що за останні п’ять років в українській історичній політиці не було жодних антипольських кроків чи заяв. Натомість у Польщі за цей час ухвалили резолюцію про «геноцид поляків українськими націоналістами»; ухвалили скандальну редакцію закону про Інститут національної пам’яті, яка передбачала кримінальне переслідування за «заперечення злочинів українських націоналістів» (частково скасовано); на територію Польщі не допустили секретаря державної міжвідомчої комісії з питань поховань Святослава Шеремету (заборону в’їзду скасували через кілька місяців); було розпочато кримінальне переслідування проти історика Григорія Купріяновича за виступ про масові вбивства українців вояками польської Армії Крайової (наразі зупинили). Окрім того, за цей час на території Польщі було вчинено 17 актів вандалізму на українських пам’ятниках і могилах, а під час одного з них сплюндровано український герб. Жодного з цих випадків не розслідувано, як і не пролунало жодних вибачень, – зазначає В’ятрович.

З Володимиром В’ятровичем солідарний співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд. Він зазначає, що нинішнє польське керівництво не задовольняє встановлення двосторонніх відносин з Україною на рівноправних засадах. «Теперішня польська влада свято переконана: те що можна Польщі – Україні зась!» – каже він. Зокрема, згадує про обурення Варшави, коли проспекту в Києві надали ім’я Степана Бандери, тривалі суперечки щодо встановлення скульптур левів на польських військових похованнях на Личаківському кладовищі у Львові та намагання вирішити їх через Адміністрацію Президента, хоча це справи виключно місцевої влади. Натомість, коли йшлося, наприклад, про встановлення пам’ятника Грушевському в його рідному Холмі, польська сторона категорично заявила, що це залежить від місцевої влади й вона не може впливати на рішення місцевого самоврядування.

«Повернемось до питання компромісів. Як гадаєте, якщо Україна відмовиться від раніше висунутих Польщі умов: відновлюєте знищені українські пам’ятники в Польщі – тоді поновлюємо видачу дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, – Польща на цьому зупиниться? Чи в польської сторони будуть нові побажання для «нормалізації»? На це запитання вже невдовзі відповість пан Зеленський. Чекаємо на новини, які він привезе з Варшави», – додає Подобєд.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський, який перебуває в Польщі з офіційним візитом, заявив, що Україна й Польща перезавантажать двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, а він готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні.

Джерела: facebook.com/volodymyr.viatrovych, facebook.com/pavlo.podobed

Щоб диверсифікувати джерела постачання газу та підвищити рівень енергетичної безпеки, Україна співпрацюватиме зі США та Польщею. Відповідний меморандум було підписано у Варшаві 31 серпня, – інформує прес-служба РНБО України.

Одним із кроків у цьому напрямі стане налагодження поставок зрідженого газу через Польщу. Для цього побудують спеціалізований інтерконнектор, який об’єднає газотранспортні системи України та ЄС.

Меморандум підписали за участі секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Данилюка, міністра енергетики США Ріка Перрі й уповноваженого уряду Польщі зі стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотра Наїмського.

За словами Пйотра Наїмського, зараз Польща може постачати в Україну приблизно 1,5 мільярда кубометра газу,  повідомляє Польське радіо. За два роки потужність газопорту в Свіноуйсьці збільшать на 50% – до 7,5 мільярда кубометрів. Завдяки цьому буде можливість приймати зріджений газ зі США, який придбає українська сторона, або Україна може купити газ у польської Нафтогазової компанії. Відтак 2021 року Польща зможе постачати Україні 6 мільярдів кубометрів газу.

Читайте також: PGNiG постачатиме американський природний газ «Енергетичним ресурсам України»

Рік Перрі, своєю чергою, зауважив, що США допомагають Польщі зменшити залежність від російського газу й гарантувати постачання сировини. За його словами, за посередництвом Польщі зріджений газ може допомогти черговому союзникові, Україні, уникнути загрози обмеження постачання російського газу.

Олександр Данилюк перебуває в Польщі з робочим візитом. Зокрема, в рамках візиту він зустрівся з керівником Бюро Національної безпеки Польщі Павелом Солохом, а також із радником президента США з національної безпеки Джоном Болтоном, державним секретарем Ради безпеки Білорусі Станіславом Засем. Під час зустрічі було обговорено наслідки зупинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності для безпеки в регіоні. Сторони наголосили на важливості продовження взаємовигідної співпраці у безпековому секторі.

Джерела: rnbo.gov.ua, 

Українська громада засмучена тим, що Президент України, перебуваючи з візитом у Польщі, не знайшов у своєму графіку часу для зустрічі з нею. Тож представники 45 громадських організацій з 26 країн світу звернулися до Володимира Зеленського з проханням не нехтувати інтересами більш ніж 20% громадян України, які проживають за кордоном. Про це йдеться у відкритому листі, який розмістила на своїй facebook-сторінці лідерка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава» (Польща) Наталка Панченко.

«Ми глибоко засмучені тим фактом, що Президент України ігнорує найбільшу у світі закордонну українську громаду. Розглядаємо це як прояв нехтування інтересами більше 20% громадян України, які проживають за кордоном», – зазначено у листі.

Представники української діаспори нагадали, що згідно з останніми дослідженнями, проведеними 2019 року, в Польщі проживає близько 1,27 млн українців. А за даними Світового банку, у 2018 році українці з-за кордону поповнили бюджет України на 14 мільярдів доларів, що дорівнює 11,4% ВВП країни.

Відтак ініціатори листа звернулися до Зеленського з проханнями:

1) проводити зустрічі з громадянами України, які проживають в Польщі та інших країнах, в рамках Ваших офіційних візитів;

2) створити посаду штатного радника з питань закордонних українців та міграційної політики при Кабінеті Міністрів України.

Окрім того, закордонні українці нагадали про низку нагальних питань, які потребують обговорення та невідкладного вирішення. Зокрема, згадали про запровадження електронного голосування для громадян України, що перебувають за кордоном, оскільки через архаїчність законодавства та малу кількість закордонних виборчих дільниць порушується конституційне право Українців, які проживають за кордоном. «Підтвердженням цьому є статистика голосування за кордоном в 2019 році. З 10 млн українських громадян, які проживають за кордоном, в першому турі президентських виборів змогли проголосувати лише 55 тисяч осіб, у другому турі – менше 60 тисяч, а на парламентських виборах трохи більше 30 тисяч громадян», – нагадують у листі.

Ще одним питанням, яке потребує негайного вирішення, діаспоряни назвали дотримання конституційного права громадян України бути обраними та мати своїх представників в органах державної влади

«Ми вважаємо, що представники діаспори мають бути представлені в українському парламенті. Це загальносвітова практика, реалізація якої в Україні є на часі. До прикладу, в парламенті сусідньої до України Молдови представлені троє депутатів від діаспори, а на Батьківщині Прав Людини, у Франції, 23 (11 у верхній і 12 у нижній палаті парламенту). В даний час мільйони українців постійно проживають за кордоном і вони повинні мати право делегувати своїх представників в Парламент України», – зазначено у зверненні.

Окрім того, у листі йдеться про необхідність вирішення правових колізій у питанні множинного громадянства, яке має велика частина українців, котрі проживають за кордоном,  та про створення програми повернення для трудових мігрантів.

«Ми вбачаємо необхідним вибудувати чітку стратегію повернення українських трудових мігрантів в економіку України. Для цього необхідно розробити програму повернення українських трудових мігрантів в Україну. Вирішення саме таких задач може взяти на себе радник з питань закордонних українців та міграційної політики при Кабінеті Міністрів України», – наголошено в листі, під яким поставили підписи представники понаж 40 організацій українців за кордоном.

В Офісі Президента України вже відреагували на цей лист. Зокрема, повідомили, що Президент Володимир Зеленський не зустрінеться з української громадою у Варшаві через щільний графік, пов’язаний з пам’ятними заходами з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни, – інформує  «Європейська правда». Водночас він висловив сподівання, що матиме змогу зустрітися з українськими громадами під час наступних візитів до Польщі й інших країн.

«Я глибоко шаную українців, які проживають за кордоном, адже їхній внесок у розвиток і становлення Української держави та зміцнення національної економіки неможливо переоцінити. Українська діаспора завжди підтримує незалежність і територіальну цілісність України, й багато діаспорян долучилися до волонтерської справи у найважчий для рідної країни період – коли розпочалася російська збройна агресія на сході», – цитує Зеленського його прес-служба.

Президент нагадав, що вже підписав указ про спрощення отримання громадянства України і хоче удосконалити законодавства щодо посилення культурних, соціальних і політичних прав закордонних українців та сприяння поверненню їх в Україну.

В Офісі Президента додали, що питання делегування представників української діаспори до Верховної Ради та множинне громадянство також активно обговорюють президент, уряд і народні депутати.

«Я також підтримую ідею впровадження посади радника з питань закордонних українців і міграційної політики при Кабінеті Міністрів України, який долучився б до створення програми повернення для трудових мігрантів», – зазначив президент.

Джерела: facebook.com/nataszita, eurointegration.com.ua

Президенти України та Польщі домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом обох глав держав. Про це Володимир Зеленський повідомив під час прес-конференції у Варшаві після двосторонніх перемовин з Анджеєм Дудою.

«Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам’яті в Польщі. Запропонував Президенту Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення», – зазначив Зеленський.

Він наголосив, що відверто обговорив з главою Польщі всю наявну історичну проблематику та радий, що у відносинах між країнами немає жодних питань, які «не змогли б вирішити шляхом діалогу та порозуміння».

«Чудово усвідомлюємо, що напружені відносини України та Польщі стали б для наших недругів прекрасним подарунком, а отже – ми не повинні цього робити. Ми домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу, що працюватиме під патронатом обох президентів для того, щоб усі темні плями минулого не завадили нашими народам будувати спільне світле майбутнє», – сказав Володимир Зеленський.

Президент України зазначив, що спільна історія України та Польщі багата на приклади, якими треба пишатися, хоча «ми не заплющуємо очі й на спільні трагічні сторінки».

Він нагадав про символічну подію, коли у 1853 році у Львові Ігнасій Лукасевич і Ян Зег винайшли гасову лампу.

«Це знаковий приклад того, що коли поляки та українці працюють пліч-о-пліч – у цьому світі стає світліше. Тому я впевнений, що партнерство і дружба України та Польщі має не просто значні перспективи, а й стратегічний вимір», – резюмував Президент України.

Анджей Дуда також наголосив, що обидві сторони хочуть нормалізації відносин у питанні історичної пам’яті. «Дорога до цього є такою, щоб кожна людина, яка загинула, яку вбили, була вшанована, отримала своє ім’я та прізвище на табличці, щоб мала надмогильний пам’ятник», – зазначив він.

За словами Дуди, для реалізації цього необхідні ексгумаційні роботи, і це питання є надзвичайно важливим для польського народу. «Це вшанування найближчих. Це питання того, щоб людина знала, де своєму діду, прадіду чи батьку запалити свічку, схилити голову й помолитися. Щоб мати своє місце пам’яті», – констатував він.

Окрім історичних питань президенти України та Польщі обговорили питання торговельно-економічних зв’язків, тему енергетичної безпеки та загрози «Північного потоку – 2», співпрацю у військовій сфері. А також скоординували подальші кроки для припинення війни на сході України та повернення окупованого Криму.

«Наша спільна та принципова позиція: без повного виконання Мінських домовленостей, без відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах санкції ЄС можуть переглядатися лише в бік їхнього посилення, а не навпаки», – наголосив Президент України.

Анджей Дуда запевнив у продовженні підтримки суверенітету та територіальної цілісності України з боку Польщі, наголосивши, що Українська держава має повернути свої території.

Нагадаємо, сьогодні Володимир Зеленський прибув до Польщі з офіційним візитом, який триватиме два дні. В рамках візиту він уже провів зустрічі з Президентом Польщі Анджеєм Дудою, маршалком Сенату Польщі Станіславом Карчевським і головою Ради міністрів Польщі Матеушем Моравецьким, а також узяв участь у церемонії покладання вінків до Могили Невідомого солдата, що на площі Юзефа Пілсудського у Варшаві.

Під час зустрічі зі Станіславом Карчевським сторони виступили за активізацію міжпарламентського діалогу й обговорили подальшу співпрацю в рамках тристоронньої Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литви, а також Сейму та Сенату Польщі.

З Матеушем Моравецьким Зеленський обговорив подальший розвиток двосторонніх торговельно-економічних відносин, співпрацю у промисловій, енергетичній галузях, можливість посилення прикордонного співробітництва, а також підвищення ефективності роботи пунктів пропуску на кордоні двох країн. Глава Української держави запросив Польщу до участі в інвестиційних проектах з відновлення інфраструктури Донбасу та обговорив з польським прем’єром можливість використання польського СПГ-терміналу в м. Свіноуйсьце для диверсифікації постачання газу в Україну, що є важливим кроком для забезпечення енергетичної безпеки нашої держави.

Джерело: president.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський сьогодні, 31 серпня, розпочав дводенний офіційний візит до Польщі. Про це інформує Офіс Президента України. 

У президентському палаці у Варшаві відбулася офіційна церемонія зустрічі Зеленського з главою Польщі Анджеєм Дудою.

Після цього розпочалося спілкування Володимира Зеленського й Анджея Дуди у форматі тет-а-тет. Відтак заплановано переговори делегацій обох країн під головуванням президентів. За підсумками зустрічей відбудеться спільна прес-конференція Зеленського та Дуди.

Темами двосторонніх переговорів будуть політичні плани нового українського уряду, а також історична політика та питання ексгумації польських жертв в Україні, – зазначено на сайті польського Президента.

Володимир Зеленський здійснює перший офіційний візит до Республіки Польща на запрошення Анджея Дуди. У програмі, крім зустрічі президентів, передбачено зустріч Зеленського з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, маршалком Сенату Станіславом Карчевським і представниками бізнесу.

1 вересня Президент України візьме участь у меморіальних заходах у Варшаві з нагоди 80-х роковин початку Другої світової війни та проведе низку зустрічей з лідерами іноземних держав, які долучаться до цих заходів.

Джерела: president.gov.ua, prezydent.pl

Польська нафтогазова компанія (PGNiG) придбає зріджений природний газ у США та продасть його компанії «Енергетичні ресурси України» (ЕРУ) після регазифікації. Відповідно до підписаної угоди, поставки для ЕРУ здійснюватимуть до кінця 2019 року. Про це інформує прес-служба «Енергетичних ресурсів України». 

Уже на початку листопада в рамках угоди американський газ прибуде до польського терміналу зрідженого газу імені президента Лєха Качинського в Свіноуйсьці. Після регазифікації він потрапить до України через газове сполучення в Германовіце та буде переданим компанії ЕРУ.

«Цей обсяг ми законтрактували з метою його закачування і зберігання в ПСГ для подальшого постачання споживачам у зимовий період – саме так ми робимо внесок в енергонезалежність країни протягом невизначеного й особливо ризикованого зимового сезону 2019-2020 років, – повідомив директор ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» Ярослав Мудрий. – У цьому випадку, зважаючи на розвинену структуру української газотранспортної системи, Україна може стати не останнім пунктом призначення американського ЗПГ, який у подальшому можна постачати в такі країни, як Угорщина, Румунія та навіть Молдова».

За словами президента правління PGNiG Пьотра Возняка, компанія має змогу купувати зріджений газ на конкурентних умовах у постачальників з усього світу й уже зарезервувала повну потужність на терміналі в Свіноуйсьці, де очікує 39 поставок наступного року, а також має вільну потужність у газопроводі в Польщі та на її кордонах.

«Наразі єдиним обмеженням для збільшення експорту в Україну є потужність газопроводів Польщі в напрямку Сілезія – Підкарпаття. Ми очікуємо, що потужність цих газопроводів буде розширена максимум до 2021 року», – додав пан Возняк.

PGNiG та ERU співпрацюють уже декілька років. У серпні 2016 року PGNiG вперше почала експортувати газ в Україну, де одержувачем виступила ЕРУ. Обидві компанії спільно постачали природний газ для потреб Укртрансгазу – українського оператора системи передачі та зберігання. Президент ERU Corporation Дейл Перрі, коментуючи нинішню угоду, зазначив, що завдяки співпраці з польським партнером компанія вибудовує трансатлантичний коридор поставок газу з США в Україну.

2016 року частка зрідженого природного газу в Польщі становила близько 8,5% у всій структурі імпорту, проте 2018-го вона вже перевищувала 20%. Від моменту запуску терміналу в Свіноуйсьці PGNiG отримала 70 партій зрідженого газу із загальним обсягом 7,5 мільярда кубометрів після регазифікації. 2018 року PGNiG прийняла лише одну поставку американського ЗПГ, а вже до кінця серпня 2019 року ця кількість зросла до чотирьох поставок. Окрім цього, відбулася одна поставка за середньостроковим контрактом та ще одна – за довгостроковим.

Довідково. Польська нафтогазова компанія (PGNiG) займається розвідкою і видобутком природного газу та сирої нафти, а також імпортом, зберіганням, продажем, розподілом газоподібного та рідкого палива, виробництвом тепла й електроенергії, надаючи, крім цього, послуги з геофізики та буріння. Її дочірні компанії та філії здійснюють геологорозвідувальну та виробничу діяльність у Норвегії та Пакистані, займаються продажем газу в Німеччині та трейдингом ЗПГ через офіс у Лондоні.

«Енергетичні ресурси України» («ЕРУ») – група компаній з іноземними інвестиціями, яка спеціалізується на реалізації проектів в українській енергетиці, об’єднує експертизу, сформовану за більш ніж 35 років реалізації міжнародних проектів з глибоким розумінням місцевого ринку. У 2016-2019 роках український трейдер ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», дочірня компанія ERU Corporation, займає лідируючі позиції серед приватних імпортерів природного газу. У липні 2019 ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» стала першою компанією, що здійснила імпорт електроенергії з країн Європи в Україну.

Джерело: eru.com.ua