Львівська міська рада і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) на відкритті Весняного ділового форуму у Львові 27-28 квітня підписали угоду. Її суть – підтвердити минулорічний договір, що ЄБРР надасть Львову кредит у розмірі 10 млн євро на впровадження у місті електронного квитка.

Садовий обіцяє трамвай із Сихова та сміттєпереробний завод у Львові

«Львів – найбільший партнер ЄБРР з-поміж міст України, а ЄБРР – найбільший партнер Львова з-поміж банків, – заявив на відкритті мер Львова Андрій Садовий. – Ми порахували, що впровадження електронного квитка збільшить доходи бюджету міста від транспортних послуг на 25%. Плюс матимемо облік пасажирів і частки пільговиків. Україна – один із лідерів у світі за кількістю пільговиків. На жаль, монетизувати пільговий проїзд може лише держава, а не місто, але ми можемо хоча б їх порахувати».

Цей новий договір дав гарантії для ЛКП «Львівавтодор» як для отримувача кредиту ЄБРР. У рамках проекту, на який виділяють кредит, передбачено оснастити громадський транспорт Львова засобами автоматизованого прийому й обробки платежів. Кредит Львову на ці речі ЄБРР дає на 13 років.

«Наша ціль у рамках співпраці з ЄБРР оновити теж автопарк громадського транспорту Львова на 70% до 2020 року, – додав Садовий. – А ще хочемо збудувати у місті завод із глибинною переробкою твердих сміттєвих відходів та провести рекультивацію полігону для сміття. ЄБРР підтвердив, що буде нашим партнером у цьому проекті теж. Разом із Європейським інвестиційним банком. Біда змусила нас рухатися швидше, але це виклик, на який дамо відповідь».

Підтвердив готовність надалі співпрацювати зі Львовом і глава представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер. «Цей проект має швидко окупитися, бо принесе місту заощадження, – сказав Аджунер. – ЄБРР надав кредит під вигідні умови. Сам проект квитка розробили, вивчивши найкращі рішення в інших містах світу. Нам приємно, що будемо допомагати меру Львова покращувати сферу послуг і добробут міста. Раді допомогти Львову в купівлі необхідного обладнання. Також наближаємося до наступного етапу співпраці – вирішення проблеми твердих побутових відходів. Рішення, яке пропонує мер, заслуговує підтримки не лише ЄБРР, але всього українського політикуму і міжнародних партнерів України».

Потім банкір пожартував, що не проти б стати львів’янином, бо так йому до вподоби місто, а мер радив всім ЄБРР як найвигідніший банк для співпраці.

«Першу частину угоди щодо квитка ми підписали 17 листопада 2016 року, – вів далі Садовий. – Ми тоді саме відкривали трамвайне сполучення центру Львова і району Сихів. Поклавши у місті 11 км нової трамвайної колії, ми зробили більше, ніж усі інші міста України, які за роки незалежності не проклали і цього. Цей проект матиме продовження – наступний етап колії буде до вулиць Стрийської, а звідти – до Княгині Ольги. Таке велике кільце. Тут співпраця з ЄБРР і Європейським інвестиційним банком буде теж важлива».

«Український бізнес – без грошей, іноземний – без гарантій»

Далі на форумі обговорювали макро- та мікроекономічну ситуацію в Україні, стан банківського сектору країни, український людський капітал та розповідали про приклади успішних українських компаній.

«Падіння української економіки в 2014 році та її повільне відновлення опісля – закономірні в контексті війни і падіння українського експорту вдвічі, – малював похмуру картину головний редактор ділового порталу VoxUkraine Борис Давиденко. – На жаль, досі дві третини українського експорту – сировина чи товари з низькою доданою вартістю, низькою часткою людської праці. Інша проблема, що самі ми навпаки мало виробляємо – у 40% споживаємо імпорт».

«Баланс імпорту й експорту погано впливає на гривню, – продовжив він. – У 2018–2020 роках Україна має заплатити 18 млрд дол. по зовнішніх боргах, що теж не додасть гривні «оптимізму». Без підтримки МВФ прожити цей період буде важко. Спроби влади стимулювати економіку через зростання споживання, наприклад, підняти мінімальну зарплату і пенсії, лише погіршують ситуацію, бо це веде до інфляції і росту цін. Вихід – реформи і зовнішні інвестиції. Вкладати у виробництва слід якомога швидше, бо зношені виробничі фонди наближають країну до межі техногенних катастроф. 2019 – рік виборів в Україні, тож надій на непопулярні реформи мало. Залишилися 2017–2018 роки на повноцінне втілення так потрібних реформ».

Насамкінець Давиденко порадив змінювати країну зацікавленим у цьому бізнесменам: «Правила гри в Україні написали ті, кого називаємо олігархами. В результаті в найбіднішій країні Європи ми отримали групу дуже багатих людей, чого немає у сусідів. Українцям треба, аби правила гри в країні переписали ті, хто творить малий і середній бізнес, задля кращого майбутнього цієї країни та її населення».

Участь у форумі коштувала від 2000 гривень. Бізнесмени і експерти, які його відвідали, налагоджували ділові зв’язки, презентували себе та обговорювали насущні проблеми.

«З корупцією і продажними суддями Україна приречена»

«Українці зосереджені на подіях у своїй країні, а потрібно дивитися ширше, бо живемо у глобалізованому світі, – розповідала заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко. – Цього року очікуємо 3,5% ріст світової економіки. Це означає попит на українські товари і певний оптимізм. Це все наслідок росту економік США та Китаю, доброго стану світових фінансів і стабільної торгівлі. У наступні роки темпи світового економічного зростання, як і протягом останніх 30 років, визначатимуть нові технологічні прориви».

У промові експерта, як і в інших, було теж більше застережень, ніж оптимізму. Тож організатор час від часу іронізував: «зате в нас трамвай на Сихів їздить». «Крім перспектив, є ризики, – зауважувала Репко. – Протекціонізм і популізм у розвинених країнах через тероризм і навалу мігрантів не сприяють світовій економіці. Також останніми роками зростає нерівність у доходах розвинених країн – багатші багатіють швидше, ніж бідніші. Це теж додає сил популістам, які руйнують ріст глобальної економіки. Як наслідок, маємо брекзити чи прихід крайніх правих у країнах ЄС».

Щодо України, то експерт не була надто оптимістичною: «Можливе певне знецінення гривні до кінця року до 29–30 гривень за долар через ріст пенсій та негативний баланс торгівлі. Із державним боргом потрібно щось робити. Він завеликий – 81% від ВВП країни. Небезпечний рівень – 60%. Іноземні інвестиції протягом останніх трьох років практично найнижчі з 2004 року. ВВП в 2016 році склав 90,6 млрд дол. (183 млрд дол. у 2013 році), а дохід на душу населення – 2,6 тис. дол. Це все ще дуже погані показники».

Однак експерти давали й рецепти порятунку економіки України. «Для поштовху українській економіці потрібні іноземні інвестиції, – зазначала Репко. – Ми провели опитування 120 інвесторів, які працюють в Україні, щоб дізнатись, що заважає їм. На першому місці – корупція. Не тільки хабар, до якого можна звикнути, а розмиті правила гри, спотворення конкурентного середовища. Якщо конкурент йде до державного регулятора, щоб той ввів проти вас обмеження чи заради преференцій для себе, то це корупція. Чесний гравець програє у нерівних умовах. Рішення просте – дерегуляція бізнесу. На другому місці – недовіра до суддів. Україна тому й не розвивається, бо процвітає рейдерство, неможливо захистити власність. Це слід ламати, адже інакше нічого доброго з країни не буде. Війна – на третьому місці. На четвертому – нестабільне регулювання, коли щось запланувати в країні – неможливо. У нас протягом року двічі та вдвічі може змінитися один податок. Далі в списку – валютні обмеження, складне законодавство, слабкий економічний ріст, низька купівельна спроможність населення та високі податки».

«Кожен працюючий українець вже винен 4000 доларів»

Ще одним експертом став виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Його оцінки української економіки теж були не надто оптимістичними: «На сьогодні борг України склав майже 72 млрд дол., тож кожен працюючий українець винен за державу вже близько 4000 дол. від народження, – розповідав він. – У Греції борг майже 40 000 дол. на грека і живуть… Обслуговування боргу вартує Україні десь 112 млрд грн на рік або 4% ВВП країни. Це більше, ніж дефіцит бюджету країни. Грошей у нас в казні рівно стільки, щоб розплачуватися з позиками і, виконуючи вимоги МВФ щодо реформ, брати далі в них гроші, щоб віддавати старіші борги. Тим паче, що в 2018–2020 настане пік розплати за старими боргами, тож позичати в МВФ українській владі доведеться ще активніше».

Ігор Тимоць

Фото: dilovyy-forum.com.ua

Днями між урядами України та Польщі було підписано Імплементаційний протокол до Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Державної міграційної служби України.

Реадмісія (від англ. to readmit — приймати назад) — це взаємні зобов’язання держав, які закріплюють у міжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, а також громадян третіх країн і осіб без громадянства, які незаконно прибули на територію однієї із Договірних Сторін, або, прибувши законно, втратили підстави для легального перебування.

Підписання протоколу відбулося під час офіційного візиту делегації ДМС до Варшави для ознайомлення з роботою державних органів Польщі в міграційній сфері. Підписи під документом поставили голова ДМС України Максим Соколюк, а від імені уряду Польщі – головний комендант Прикордонної варти Республіки Польща полковник Марек Лапінський.

Реалізація цього міжнародного договору визначить на основі взаємності швидкі й ефективні процедури ідентифікації та безпечного й організованого повернення осіб, які не виконують правил в’їзду, виїзду та перебування на територіях України й Польщі. Окрім того, це забезпечить дотримання Україною перед європейським співтовариством і світовою спільнотою обов’язку запровадити ефективне здійснення державної політики в сфері реадмісії осіб.

Нагадаємо, після завершення українською стороною внутрішньодержавних процедур із підготовки до підписання згаданого міжнародного договору розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено текст документа й уповноважено голову ДМС на його підписання.

Підписанням цього двостороннього документа ДМС успішно завершила переговорний процес із польською стороною та надалі продовжуватиме налагодження ефективного міжнародного співробітництва з країнами ЄС у справі реадмісії осіб.

Делегація Державної міграційної служби відвідували Варшаву 24-27 квітня в рамках українсько-польського проекту «Зміцнення потенціалу Державної міграційної служби України в управлінні міграційними процесами».

Під час візиту голова ДМС і представники апарату й територіальних органів ДМС зустрілися з головним комендантом Прикордонної варти РП, представниками Міністерства внутрішніх справ та адміністрації РП, Польської фабрики з виробництва цінних паперів (питання біометричних документів), управління у справах іноземців та Прикордонної варти Республіки Польща. Було обговорено співпрацю в міграційній сфері, потенційні напрями двостороннього співробітництва, розвиток нормативно-правової бази співпраці в міграційній сфері.

Українська делегація також зустрілася з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Польща Андрієм Дещицею та працівниками Посольства України в Польщі.

Джерела: dmsu.gov.ua, poland.mfa.gov.ua

У селі Петриків біля Тернополя вандали осквернили пам’ятник жертвам Голокосту. Також невідомі розмалювали червоною фарбою знак, встановлений на честь Стрілецької дивізії «Галичина» в Тернополі. Про це POLUKR.net дізнався у відділі комунікації поліції Тернопільської області.

На околиці села Петриків Тернопільського району пам’ятник жертвам Голокосту хтось облив маслянистою речовиною. А в парку «Топільче» в обласному центрі невідомі розмалювали червоною фарбою гранітний камінь, встановлений у день висадження алеї на честь створення стрілецької дивізії «Галичина».

Про випадок пошкодження пам’ятника жертвам Голокосту поліцейських повідомив сільський голова Петрикова. За його словами, вандали вчинили наругу над монументом в ніч на 27 квітня. Серед білого дня їх помітили б люди, адже пам’ятний знак встановлено на території сільради, поблизу об’їзної дороги Тернополя.

Факт пошкодження гранітної плити у парку «Топільче» тернопільські поліцейські задокументували вчора в обідню пору. Виїхавши на місце, слідчо-оперативна група з’ясувала, що невідома особа червоною фарбою здійснила напис латинськими літерами «СС».

Повідомлення про обидві події зареєстровано в Журналі єдиного обліку. Вирішують питання про внесення відомостей за цими фактами у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Тривають заходи зі встановлення осіб, причетних до нищення пам’ятників.

Як повідомив «Укрінформу» голова єврейської общини Тернопільщини Ігор Банзерук, він звернувся до правоохоронців і в СБУ, а також повідомив про акт вандалізму в Петрикові повідомив консула Ізраїлю в Україні Геннадія Поліщука, керівництво Всеукраїнської єврейської організації.

За його словами, за останніх десять років такі акти вандалізму щодо пам’ятника жертвам Голокосту було вчинено шість разів. Нагадаємо, лише місяць тому невідомі розмалювали пам’ятник фарбою. Зловмисників досі не затримано.

Пам’ятний знак розташований у селі Петриків Тернопільського району, де в часи Другої світової війни відбувалися масові розстріли іудеїв. На місці, де загинули тисячі євреїв, у 1990-х встановили меморіальний знак із надписом: «В пам’ять пресвятих мучеників-євреїв, жорстоко знищених нацистськими вбивцями і тут похованих».

За даними Наукового центру Іудаїки і єврейського мистецтва ім.Ф.Петрякової, у Тернополі в часи Другої світової війни діяло найбільше в Галичині єврейське гетто, яке німці створили у вересні 1941 р. Тисячі євреїв відправили в робочі табори (використовували їх, зокрема, на будівництві шосе Львів-Київ).

За даними «Енциклопедії Голокосту», під час нацистської окупації на території Тернопільської області загинуло 132 тис. євреїв (із 540 тис. євреїв, що населяли Галичину до початку німецько-радянської війни). Більшість із них – до літа 1943 р. Частину з них перевезли до «табору смерті» у Белжець на території Польщі, де в газових камерах загинуло близько 40 тис. осіб. Більшість же представників місцевої єврейської громади знищили внаслідок масових розстрілів поблизу місць примусового утримання.

Джерела: tp.npu.gov.ua/uk, ukrinform.ua

Український інститут національної пам’яті ініціює перед Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій зупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні. Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби УІНП.

Як зазначено у відповідній заяві, також УІНП «звертається до представників органів місцевого самоврядування з проханням припинити розгляд будь-яких звернень польських державних інституцій, окремих осіб чи громадських організацій щодо надання дозволів на встановлення нових польських пам’ятників та пам’ятних знаків чи реставрацію вже існуючих».

Крім того, як зазначено в заяві, УІНП хоче з’ясувати в польської сторони такі питання:

1. Оскільки знищення українського військового поховання в Грушовичах анонсували в польських ЗМІ, а злочинним діям не запобігли, чи слід вважати відсутність реакції органів державної влади та правоохоронних органів Польщі офіційною позицією Польської держави?
2. Чи означає позиція, озвучена війтом гміни Стубно, що решта українських пам’ятників, які польська сторона вважає за нелегальні, також будуть знищені? Чи вірно ми розуміємо позицію польської сторони, що й Україна, слідом за Польщею, може не зважати на нищення польських пам’ятників на своїй території?»

До таких кроків УІНП змусила відсутність «належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі», зокрема на вчорашній акт знищення братської могили вояків УПА та вчинення наруги над Державним Гербом України – тризубом у мелі Грушовичі в Польщі.

Руйнування могили та пам’ятника у Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу в Польщі, вчиненим від 2014 р., – нагадують в УІНП.

«Ці випадки залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами. Польська влада не відновлює знищених пам’ятників. Водночас за той самий період в Україні було вчинено 4 акти наруги над польськими місцями пам’яті, і кожного разу українська влада у найкоротші терміни відновлювала меморіальні об’єкти у їх первинному вигляді, а за фактами вандалізму порушувались кримінальні справи», – наголошують в установі.

Наразі в УІНП нарахували 105 польських пам’ятників і пам’ятних знаків, збудованих на території України в період з 1991 по 2017 рр., які залишаються нелегальними, проте перелік не є повним.

Водночас у заяві наголошують, що Український інститут національної пам’яті готовий до поновлення співпраці з польськими партнерами після відкритого та прозорого розслідування всіх фактів нищення українських місць пам’яті, що сталися протягом 2014-2017 рр., а також притягнення до відповідальності винуватих осіб, відновлення та легалізації знищених українських пам’ятників коштом польської сторони.

Джерело: memory.gov.ua

На території с. Шандровець (Турківський район, Львівська область) від 30 квітня до 7 травня триватиме Міжнародний волонтерський табір «Тернавський Фенікс». У його рамках волонтери відновлять понищені надгробки на цвинтарі колишнього бойківського села Нижня Тернава. Про це POLUKR.net довідався в управлінні туризму та курортів Львівської ОДА. 

До участі в таборі зголосилися 26 волонтерів з України та Польщі. Організатори табору – Товариство Магурич (Польща), Товариство «Бойківщина» у Львові та Шандровецька сільська рада.

Села Нижня Тернава в долині верхнього Надсяння нині не існує. Воно було розташоване на захід від села Верхня Яблунька (Турківський район, Львівська область) по обидва береги річки Сян. Його мешканців тричі виселяли з їхніх домівок: 1940 р., 1946 р., 1952 р.

Територія Нижньої Тернави входить до Регіонального ландшафтного парку «Надсянський» та Бещадського національного парку. Зараз через неї пролягає державний кордон, тож одна частина колишнього села розміщена на території Польщі, а інша, де і є поруйнований та запущений цвинтар, з обмеженим доступом – на території України.

Джерела: loda.gov.ua, uk.wikipedia.org

Цієї весни культовий львівський фестиваль «Флюгери Львова» святкує 15 років!

Цей фестиваль вже давно став музичною візиткою Львова. Тільки для нього щороку відкривають внутрішній дворик львівської ратуші. За останні п’ятнадцять років тут виросло ціле покоління слухачів і музикантів. Через «Флюгери» пройшло понад 100 тисяч відвідувачів, дерева у дворику виросли на 80 см, а радості та знятих з неба зірок не злічити.

На фестивалі виступило 283 гурти, велика частина з них – польські колективи. Тут виступали Kwartet Jorgi з Познані, краківські Tolhaje, Klepisko з Жешува, вроцлавські Piotr Baron Quartet, варшавські Wovoka, PINK FROYD із Гданська, Sing Sing Penelope з Бидгощ, Kapella Maliszow з Ґорліце, Dwootho з Любліна, Čači Vorba, Angela Gaber Project, Projekt Grzegorza Rogali, Michał Milczarek Trio та багато інших.

На «Флюгерах Львова» виступало багато українсько-польських музичних проектів, як-от Юрій Андрухович & Karbido, Sacheva Group чи Babooshki. А деякі спільні проекти народилися завдяки фестивалю. Тут відбулись перші концерти польсько-українського квартету DagaDana, які взяли премії одразу в двох номінаціях у найпрестижнішій музичній премії «Fryderyk». І це гурт, який співає наполовину українською!

На «Флюгерах» окремий день був наданий для конкурсу українських рок-гуртів на участь у фіналі польського фестивалю «ROCK NOCĄ». Викладачі відомих варштатів у Ходжежі «Cho-Jazz» Zbigniew Wrombel та Janusz Szrom виступали тут і давали майстер-класи для молодих українських джазменів. Минулого року «Флюгери Львова» були своєрідним продовженням «Львівського місяця» у Вроцлаві – масштабної презентації української культури під час заходів Європейської столиці культури.

Зрештою, не кожен фестиваль може похвалитися тим, що на його сцену на джем-сейшени виходять грати дипломати сусідніх країн, як це робив на «Флюгерах» Генеральний консул Республіки Польща у Львові Кшиштоф Савіцкі.

Мета «Флюгерів Львова» – культурний обмін та спільний пошук нових музичних форм.

Тому фестиваль традиційно запрошує музикантів тих народів, які безпосередньо мали стосунок до розвитку Львова у минулому та сьогоденні. Всі ці роки поряд із Мистецьким об’єднанням «Дзиґа» незмінними співорганізаторами «Флюгерів Львова» були Польський Інститут у Києві та Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, завдяки яким львівська публіка могла чути гру кращих польських музикантів.

Цьогоріч П’ятнадцяті «Флюгери Львова» відбудуться із 29 квітня до 1 травня у самісінькому серці Львова – дворику міської ратуші. За три дні тут виступить 14 гуртів, у яких грають музиканти з України, США, Угорщини, Ірландії та Польщі.

У перший день фестивалю, в суботу 29 квітня, відбудеться прем’єра великого українсько-польсько-американського проекту. Етно-джазовий гурт ShockolaD, який народився на фестивалі і росте разом з ним, виступить разом із польським контрабасистом Міхалом Яросом, співачкою із неповторним голосом – «львівською американкою» Брією Блессінг та Львівським камерним оркестром «Академія».

Ініціатори проекту – подружжя Ігоря Гнидина та Анастасії Литвинюк, які зараз є провідними фігурами у львівському джазовому середовищі. Вони є засновниками гурту ShockolaD, львівського джазового середовища «Jazz Club Lviv», «Літньої джазової школи» і «Львівської школи джазу та сучасної музики», а також українськими координаторами відомих джазових варштатів «Cho-Jazz» у Польщі.

Ігор Гнидин – один з кращих джазових барабанщиків України. Навчався на стипендії «Gaude Polonia» у Чеслава Бартковскі. Ігор отримав одну із найпрестижніших стипендій світу Kennedy Center та був переможцем європейського конкурсу барабанщиків V-Drums. Грав разом із такими джазменами, як: Melvin Taylor, Michael Bowie, Frank Parker, Piotr Baron, Michal Jaros, Tomasz Dabrowski, Sheldon D’Silva, Mark Coffie.

Анастасія Литвинюк – відома джазова піаністка. У рамках стипендіальної програми «Gaude Polonia» навчалась в Анджея Ягодзінскі. Окрім ShockolaD, грає у власному проекті Litvinyuk Acoustik Jazz. Подружжя разом творить та бере участь у багатьох польсько-українських музичних проектах. Минулого року на «Флюгерах» вони презентували проект Ewa Novel & ShockolaD із чудовою польською темношкірою вокалісткою Евою Новел.

Michal Jaros (Міхал Ярос) – непересічний джазовий контрабасист. Випускник Музичної Академії в Катовіцах. Учасник і лауреат міжнародних конкурсів, зокрема Jazz nad Odrа, Jazz Juniors, Kraków, Hot Jazz Spring… Грає з кращими європейськими та польськими музикантами, такими, як Janusz Muniak, Zbigniew Namysłowski, Maciej Sikała, Piotr Baron, Grażyna Avhuschik, Aga Zaryan, Michał Tokaj та ін. У рамках «Jazz Bez» (ще одного джазового фестивалю, який організовує Мистецьке об’єднання «Дзиґа») Міхал грав у звільнених українських містах Слов’янську та Краматорську.

У понеділок, 1 травня, на сцені «Флюгерів» виступить новий експресивний польський квартет Siostry і Łotry.

Дівчача половина квартету – це співачки сестри Марія і Юлія Кенпісти (Maria i Julia Kępisty), відомі із Kępisty Quartet, а чоловічу ритм-секцію складають перкусист Войтек Собура (Wojtek Sobura) та контрабасист Кароль Ґадзала (Karol Gadzało).

Одна з дівчат грає на вібрафоні, друга на віолончелі. Одна пише гармонію до пісень, інша – тексти і мелодію. Одна – блондика, друга – брюнетка. Дівчата брали участь у багатьох проектах, де грали джаз, хаус, тріп-хоп, рок, ґоспел та поєднували це все із поезією. Крім того, дівчата мають класичну музичну освіту.

Кароль та Войтек є досвідченими музикантами, що встигли експериментувати з фолком, панком, хіп-хопом і джазом. Найкраще відомий українській публіці та фанатам «Флюгерів» Кароль, як учасник шаленого гурту Miąższ, що неодноразово виступав у Львові. Музика, яку творить Кароль, така ж бадьора, а, крім контрабасу, він зі собою привезе ще металеву пилку і тибетські чаші. Каже, що користуватиметься ними виключно, як музичними інструментами.

Окрім цього, на «Флюгерах» буде ще багато презентацій та новинок від яскравих і неординарних колективів.

Розпочне фестиваль вже легендарний рок-гурт Пропала Грамота, який після довгої перерви знову зібрався і встиг зробити кілька нових пісень. Lemko Bluegrass Band заграють мікс американського та українського фолку, який називають лемківським блюґрассом, карпатським свінгом чи гуцульським блюзом. Оркестр Радості і Щастя Familia Perkalaba приїде з піснями з альбому DARABA, записаними минулої осені в урочищі Арджелуджа поблизу Говерли.

Читайте також: 

День Вроцлава та XIV фестиваль “Флюгери Львова”

Новий львівський етно-проект Torban, створений музикантами різних етно-колективів, гратиме на неймовірній кількості давніх інструментів. З Ірландії на фестиваль приїде world-music гурт Yurodny, який у своїх музичних пошуках експериментує з українським фольклором. Джаз, латиноамериканські мотиви, балканські, українські та циганські мелодії гратиме GrozovSka Band. Буковинська гуцул-хоп ватага Гуцул Каліпсо вперше зіграє дві свої нові пісні «Дубай» і «Поросєтко».

Із Кривого Рогу на фестиваль приїде молодий етно-рок гурт Роялькіт із прем’єрою нового альбому «Житіє гуцульське». Тернопільський електронний проект Tik TU представить свій дебютний альбом «Shuma». Із Парижа на фестиваль прилетить харизматична українська співачка і письменниця Ірена Карпа, щоб виступити на сцені «Флюгерів» зі своїм рок-гуртом QARPA. Завершить фестиваль угорський рок-гурт Flop.

Цього року на традиційному фестивальному «Прокиданні» недільного ранку виступить Крихітка зі спеціальною «приджазованою» програмою.

Формат фестивалю покликаний пропагувати співпрацю між творцями різних жанрів музики, поколінь, народів і традицій, а також плекати добрий смак, взаємоповагу та розуміння серед людей. Такими були останні п’ятнадцять років на «Флюгерах Львова». Сподіваємось, наступні п’ятнадцять років будуть не гіршими.

Юрко Вовкогон

Довідка:

«Флюгери Львова» – фестиваль, де танцюють під джаз, де на ранкових концертах «прокидаються» сотні фанатів, де свято після концертів вихлюпується на вулиці нічного Львова, де серед туристично-розважального міського галасу панує спокій і затишок, де раз на рік ти бачиш всіх своїх друзів і знаходиш нових, бо всі зібрались тут для свободи, весни і доброї музики.

Сайт фестивалю: www.dzyga.com/flugery 

Показове знесення пам’ятника в Грушовичах біля Перемишля свідчить, що на такі дії є офіційна згода з боку влади. А до можливості цієї провокації призвела відсутність адекватної реакції польського уряду на знищення українських пам’ятників у Польщі «невідомими зловмисниками» впродовж 2015-2016 років. На цьому наголошують члени Об’єднання українців у Польщі, дізнався POLUKR.net з відповідної заяви ОУП.

Об’єднання нагадує, що попереджало про ймовірні наслідки бездіяльності польської влади у відповідь на акти вандалізму в українських місцях пам’яті. Проте ці попередження виявилися марними, а відсутність реакції уряду лише заохотила виконавців та організаторів провокацій.

«Безкарність підбадьорює, а отже, ті, хто намагається підпалити польсько-український кордон, щоразу роблять крок уперед», – наголошують в ОУП. І додають, що польський уряд та правоохоронні органи мають ужити рішучих заходів, адже «організатори провокації не приховують, що їхньою метою є перешкоджання відзначенню 70-х роковин акції «Вісла», тобто депортації 140 тисяч українців із рідних земель південно-східної Польщі на північ і захід».

В ОУП звернулися до прем’єрки Польщі Беати Шидло із закликом розглянути цю справу «як пріоритетну для забезпечення громадського порядку в країні».

Не засуджений злочин комуністів – акція «Вісла» – надихає нове покоління шовіністів. Про це зазначив у своєму коментарі голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«У Польщі роковини акції «Вісла» відзначають продовженням злочинів, вчинених комуністами. 70 років тому польський комуністичний режим виселив близько 150 тисяч українців із земель, де вони жили віками, розсіяв їх далеко від дому, щоб вони зникли як національна спільнота.
Комуністи заявляли про «легальність» своїх дій, представляли брутальну депортацію всього населення як відплату українцям за прагнення незалежності та боротьбу УПА.
Нині на цих самих землях скидають могильні хрести, знищують українські пам’ятники та плюндрують поховання, щоб стерти сліди існування українців.
Операція «Вісла» отримує логічне продовження – тепер оголошують законним ліквідацію слідів української присутності у Надсянні (Лемківщині, Холмщині…)», – зауважив В’ятрович.

Голова УІНП акцентував: «На відміну від випадків плюндрування польських пам’ятників в Україні, в Польщі сьогодні руйнують відкрито, ще й наголошуючи на легальності вандалізму».

«Знищення 26 квітня пам’ятника УПА на цвинтарі в Грушовичах коло Перемишля оголошено «першим легальним демонтажем нелегального пам’ятника». Війт села заявив, що «не боїмося наслідків цієї акції з української сторони». Міг би сказати й відвертіше – «очікуємо на заслужене заохочення з російської сторони», – додав він.

Тим часом 28 квітня – 1 травня цього року у Перемишлі мають відбутися урочистості, присвячені пам’яті жертв акції «Вісла».

Джерела: zup.ukraina.com.pl, facebook.com/volodymyr.viatrovych

Учора, 26 квітня, у Гданську розпочалася Міжнародна виставка технологій та обладнання для поліції та національної безпеки EuroPolTech-2017. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Консульства України в Гданську.

Участь у виставці беруть понад сто фірм із Польщі, Німеччини, Данії, Латвії, Словаччини, Чехії та України. Вони представляють найсучасніші зразки техніки та технологій у сфері забезпечення органів правопорядку, поліції та служб безпеки. У рамках виставки також пройшли VІІІ Міжнародна поліцейська конференція та V Міжнародна наукова конференція Центральної поліцейської криміналістичної лабораторії, відбулися демонстраційні покази різноманітних видів обладнання і зброї, семінари та майстер-класи.

Учасники конференцій, зокрема, розглянули такі питання:

• «Логістика в публічній адміністрації в контексті загроз у сучасному світі – нові виклики перед службами, що забезпечують діяльність структур, відповідальних за державну безпеку»
• «Злочинність, що завдає шкоди фінансовим інтересам Польщі на прикладі виявлення і боротьба з організованими злочинними групами у сфері справляння ПДВ»;
• «Можливості пошуку зовнішніх джерел фінансування для правоохоронних органів»;
• «Формування сучасних стратегій для покращення безпеки дорожнього руху»;
• «Кібербезпека і кіберзлочинність»;
• «Виявлення загроз системі безпеки за допомогою інтегральних моніторингових систем»;
• «Можливості сучасних безпілотних літальних апаратів»;
• «Сучасні засоби протидії дронам і БЛА».

«Цікаво, пізнавально і дуже корисно, особливо для наших колег з МВС, СБУ, ЗСУ та Нацгвардії, а також шанс для наших науковців і виробників з «оборонки»», – прокоментував наповнення виставки Лев Захарчишин, Консул-керівник Консульства України в Гданську, який спільно з військовим аташе Посольства України у Варшаві В’ячеславом Колотовим узяв участь у її відкритті.

Europoltech є найважливішою виставкою в Польщі у галузі спеціалізованих послуг для співробітників правоохоронних органів і спецслужб. Виставку організовують у тісній співпраці зі штаб-квартирою поліції та службами Міністерства внутрішніх справ і адміністрації освіти, національної безпеки, сил спеціального призначення і військової поліції.

Виставка Europoltech, через свої особливості, доступна лише для професіоналів – поліцейських, представників польських служб та іноземних поліцейських, громадянських та військових формувань безпеки держави, політиків і держслужбовців, що займаються питання безпеки. Попередню виставку Europoltech відвідали понад 6300 гостей.

Джерела: gdansk.mfa.gov.ua, facebook.com/lev.zakharchyshyn, europoltech.amberexpo.pl

Знесення пам’ятника в Грушовичах – це «відверта провокація в переддень вшанування 70-х роковин злочинної акції Вісла – очевидно з метою відвернення уваги від цієї сумнозвісної дати». Про це йдеться в коментарі Міністерства закордонних справ України у зв’язку із провокацією щодо українського пам’ятника у селі Грушовичі поблизу Перемишля, дізнався POLUKR.net із сайту МЗС.

В Україні обурені демонстративними і зухвалими діями щодо українського пам’ятника в Грушовичах, – додають у МЗС. І наголошують: «Нашим спільним інтересом є спокійно врегулювати цю ситуацію комплексно в правовому полі, щоб у подальшому не було дій подібного роду». Та обіцяють звернутися до польської сторони по офіційні роз’яснення щодо знищення пам’ятника.

У МЗС України зазначили про намір узгодити «подальші кроки стосовно легалізації усіх місць поховань як на території Польщі, так і польських в Україні», аби забезпечити їм належну опіку на державному рівні відповідно до двосторонньої угоди про збереження місць пам’яті від 1994 року. Тож уже найближчим днями у Варшаві відбудуться двосторонні консультацій за участю керівництва Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, яка відповідальна за реалізацію цієї угоди.

Нагадаємо, вчора близько 17-ї години у селі Грушовичі біля Перемишля було знищено пам’ятник на братській могилі вояків УПА. Група, що демонтувала з братської могили українських вояків державний герб України, а згодом сплюндрувала могилу, позиціонувала себе як «спільнота родин жертв ОУН-УПА», наголосила, що такі дії узгоджено з місцевою владою, і зазначила, що «знищена українська могила є нелегальною».

Джерело: mfa.gov.ua

Учора, 26 квітня, в селі Грушовичах (ґміна Стубно в Польщі, неподалік польсько-українського державного кордону) було цілковито знищено пам’ятник на братській могилі вояків УПА. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Благодійного фонду «Героїка».

Як додає співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд, група, яка посеред білого дня демонтувала з братської могили українських вояків державний герб України, а згодом сплюндрувала саму могилу, позиціонувала себе як «спільнота родин жертв ОУН-УПА». Вони зазначили, що свої дії нібито погодили з війтом. І поширили відозву, що «знищена українська могила є нелегальною».

portalprzemyski.pl називає знищення монумента «знесенням нелегального пам’ятника УПА, який простояв 23 роки». У коментарі сайту війт Слабіцький також заявив, що пам’ятник усунули в рамках громадської ініціативи, оскільки він «псував естетичний вигляд кладовища, був нестабільний, а відтак небезпечний для оточення». І додав: «Ми не боїмося реакції на ці дії ні від української сторони, ні від крайніх організацій».

Основним організатором і співвиконавцем знесення пам’ятника є координатор «Національного Руху» (Ruch Narodowy) на території Підкарпатського воєводства Республіки Польща Марек Кулпа (Marek Kulpa). Напередодні, 25 квітня, він опублікував світлину, на якій зображено облитий фарбою та розмальований пам’ятник воїнам УПА на цвинтарі у Грушовичах із дописом «Як довго ви зможете терпіти таке старе лайно на кладовищі у вашому місті?». А після знесення пам’ятника на своїй facebook-сторінці розмістив повідомлення про знищення пам’ятника з коментарем: «Сьогодні в Грушовичах очистили польську землю від бандерівського бруду» та посиланням на репортаж про розібраний пам’ятник на сайті ruchnarodowy.net.

Проаналізувавши репортаж, Західний Інформаційний Фронт вказує на неточності, які свідчать про наспіх підготовлену провокацію, й показують, що акт наруги над пам’ятником є черговою інформаційно-пропагандистською операцією на українсько-польському прикордонні, мета якої – загострення відносин між Україною та Польщею.

Пам’ятник на честь УПА було встановлено в Грушовичах 1994 року над «Символічною могилою вояків УПА», на місці поховання 12 партизанів УПА.

2 березня 2014 року невідомі злочинці осквернили могилу. 3 серпня 2014 року представники польської фашистської організації «Фаланга» вдруге осквернили символічну могилу вояків УПА, додавши написи: «Смерть катам Волині і Донбасу», вульгаризми, а також перевернутий тризуб і фаланґу – символ радикальних польських рухів. 8 серпня 2014 року польська поліція в Перемишлі припинила попереднє розслідування вандалізму щодо пам’ятника у Грушовичах.

У травні 2015 року невідомі втретє пошкодили могилу. Демонтовано п’ять таблиць, зникли металеві елементи на стовпах, на яких вивішували прапори. Вандали порозкидали спалені свічки, лампадки та штучні квіти в синьо-жовтих барвах. На стовпах пам’ятника червоною фарбою намалювали символ «Польща бореться» («Polska Walcząca»). На пам’ятнику з’явився також вульгарний напис. Крім цього, на монумент нанесли перевернутий тризуб і фаланґу.

Джерела: facebook.com/pavlo.podobed, facebook.com/geroika, portalprzemyski.pl, facebook.com/kulpamarek, facebook.com/Західний Інформаційний Фронт, uk.wikipedia.org