четвер, 2 Липень, 2020
pluken
Головна / redaktor (сторінка 145)

redaktor

Львів святкує День міста (програма)

Share Button

5-9 травня Львів святкує свою 761-шу річницю. День міста традиційно відзначають у день святого Юрія (6 травня), який є покровителем Львова. Цього року святкування починаються сьогодні, 5 травня, і триватимуть упродовж вихідних – до 9 травня. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

З нагоди Дня міста сьогодні у приміщенні міської ради відбулись урочисті збори за участю представників влади, духовенства, дипломатичного корпусу, науковців, громадських і культурних діячів. Традиційно урочисте засідання розпочали з Державного гімну України у виконанні хору «Гомін» і спільної молитви. Також хвилиною мовчання вшанували полеглих Героїв. Згодом міський голова Львова Андрій Садовий вручив нагороди львів’янам, які своєю працею та активною громадянською позицією довели відданість державі та місту.

Цьогорічний День міста пройде під гаслом «День міста натхнення. Ти твориш своє місто. Місто творить Тебе».

У програмі святкувань: вуличні виступи духових оркестрів на центральних площах міста, фестиваль барбекю, Кубок Львова з шахів, цілодобовий мистецький фестиваль, фестиваль сучасного танцю та ще багато інших заходів.

Програма

5 травня, п’ятниця

Час Подія Місце Примітки
10.00-22.00 VI Соціальний фестиваль «Лютин» Парк «Горіховий Гай», вул. В. Великого, 14а Програма: http://city-adm.lviv.ua/news/society/youth-policy/239171-u-horikhovomu-haiu-vidbudetsia-festyval-liutyn
11.00-22.00 Barbecue Fest SpringON Львівський палац мистецтв, вул. Коперника, 17 Деталі: https://www.facebook.com/events/403436390026099/
11.00 XV Міжнародний конкурс дитячої творчості  «Золотий мольберт», створення монументального розпису-стометрового полотна «Молитва дітей за мир в Україні» Площа св. Юра, біля пам’ятника Митрополиту Андрею Програма: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4789/xv-mizhnarodnij-orum-dityachoji-tvorchosti-zolotij-molbert-slidami-mitropolita-andreya-sheptickogo/2017-03-24
11.00 Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова 2017» Готель «Вольтер», вул. Липинського, 60а Деталі тут: https://www.facebook.com/events/133339877202449/
12.00 Урочисті збори з нагоди Дня міста Львова. Вручення почесних нагород від імені громади міста Львова Велика сесійна зала, 202 каб, пл. Ринок, 1  
13.30 Музичний флеш-моб від духового оркестру «Львівські фанфари» Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького  
15.00 Відкриття вуличної виставки світлин-переможців фотофлеш-мобу «Це надихає». Фотовиставка учасників АТО Пл. Ринок (південна сторона) Фотофлеш-моб тривав з 1 до 30 квітня в соціальній мережі
15.30-16.00 Флеш-моб «Львів – місто, що надихає» Пл. Ринок  
16.30 Перший Всеукраїнський фестиваль класичної гітари Guitar Vik Різні локації Деталі тут: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4846/pershij-vseukrajinskij-festival-klasichnoji-gitari-guitar-vik/2017-05-01
17.00-19.00 Вуличні виступи духових оркестрів на центральних площах міста Центральні площі міста  
18.00 Фестиваль мистецтв «NEWWAVEEXHIBITION 2017». Масштабний цілодобовий арт-фестиваль у форматі арт-шоу Festrepublic, вул. Старознесенька, 24-26; Порохова вежа, вул. Підвальна, 4 Деталі: http://newwave.in.ua/
21.00 Показ ретроспективних фільмів про Львів просто неба Пл. Музейна;

Львівський Кіноцентр (вул. В. Великого, 14/18а);

Парк культури та відпочинку (вул. Болгарська, 4)

 

6 травня, субота

Час Подія Місце Примітки
10.00 Архиєрейська Літургія в Соборі св Юра з нагоди храмового празника та Дня міста Львова Собор св. Юра  
10.00-19.00 Всеукраїнський фестиваль сучасного танцю «Ритми Часу» пл. Є. Петрушевича, 2 Деталі: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4834/vseukrajinskij-festival-suchasnogo-tancyu-ritmi-chasu/2017-05-06
10.00-22.00 VI Соціальний фестиваль «Лютин» Парк «Горіховий Гай», вул. В. Великого, 14а Програма: http://city-adm.lviv.ua/news/society/youth-policy/239171-u-horikhovomu-haiu-vidbudetsia-festyval-liutyn
11.00-13.00 Урочистий сніданок з нагоди Дня міста Пл. Музейна, біля Домініканського собору  
11.00-22.00 Barbecue Fest SpringON Львівський палац мистецтв, вул. Коперника, 17 Деталі: https://www.facebook.com/events/403436390026099/
11.00 XV Міжнародний конкурс дитячої творчості  «Золотий мольберт», створення монументального розпису-стометрового полотна «Молитва дітей за мир в Україні» Площа св. Юра, біля пам’ятника Митрополиту Андрею Програма: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4789/xv-mizhnarodnij-orum-dityachoji-tvorchosti-zolotij-molbert-slidami-mitropolita-andreya-sheptickogo/2017-03-24
11.00 Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова 2017» Готель «Вольтер», вул. Липинського, 60а Деталі тут: https://www.facebook.com/events/133339877202449/
12.00-19.00 Дитячий фестиваль Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького (поблизу літньої естради) Концертна програма від Центру творчості дітей та юнацтва Галичини «Погулянка»

Виступ муніципального хору «Гомін»

Дитячий фестиваль у парку

Виступ кавергурту «Sound mix Band»

12.00-14.00 Вуличне танцювальне шоу від школи сучасного танцю  «born2dance» Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького, площа біла арки  
12.00 Фестиваль мистецтв «NEWWAVEEXHIBITION 2017». Масштабний цілодобовий арт-фестиваль у форматі арт-шоу Festrepublic, вул. Старознесенька, 24-26; Порохова вежа, вул. Підвальна, 4 Програма: http://newwave.in.ua/event-program-nwe-vol2
13.00 – 01.30 Фан-зона Євробачення Просп. Свободи  
13.00 Перший Всеукраїнський фестиваль класичної гітари Guitar Vik різні локації

 

Деталі тут: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4846/pershij-vseukrajinskij-festival-klasichnoji-gitari-guitar-vik/2017-05-01
14.00-15.00 Театралізована святкова міська хода центральними вулицями міста Пл. Міцкевича-просп. Свободи – вул П. Беринди – пл. Ринок О 15.00 год – вручення ключів від міста, спільне виконання Гімну.
14.00-16.00 Унікальний концерт «Відчинилося життя» за участю незрячих вокалістів та симфонічного оркестру театру ім. М. Заньковецької Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького  
14.00-19.00 Літературний сквер/Територія Літератури Пл. Ринок (східна сторона)  
14.00-17.00 Відкриття першого чемпіонату Львова з футзалу на відкритих майданчиках Майданчик комплексу «Медик», вул. Горбачевського, 24  
15.00-16.30 Виступи духових оркестрів – учасників фестивалю «Королівський Лев» Пл. А. Міцкевича;

Пл. Галицька

 

 
15.00-18.00 Благодійний концерт «Перемагаємо любов’ю» нижня частина Митрополичих садів Святоюрської гори Програма: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4907/blagodijnij-koncert-u-nizhnij-chastini-mitropolichih-sadiv-peremagajemo-lyubov-yu/2017-05-06
15.00-21.00 День міста натхнення: Левандівка. Програма від Культурно-мистецького центру «Супутник» та Народного дому Левандівки Парк «Левандівський», вул. Повітряна, 20 Деталі: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4908/zahodi-do-dnya-mista-lvova-v-rajonah-mista/2017-05-05
15.30-19.30 День міста натхнення у Залізничному районі. Концерт колективів Центру творчості району Площа перед пам’ятником Степану Бандері  
16.00 Концерт оркестру «Львів» Пл. Митна  
16.00-18.00 Спортивний острівець Площа біля пам’ятника Т. Шевченку, пр Свободи  
16.00-20.00 Дитяче свято у Парку Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького  
17.00-21.00 Міжнародний фестиваль духових оркестрів та мажореток «Королівський Лев» Сихів, пр. Червоної Калини, 81 Деталі: https://www.facebook.com/events/793796300797110/
19.00-20.00 Концерт духового оркестру Національної Гвардії України Пл. Ринок (південна сторона)  
23.00 Музичний 3D мапінг за графікою Б. Сороки на балконі Львівської ратуші Пл. Ринок (західна сторона)  

7 травня, неділя

Час Подія Місце Примітки
10.00-22.00 VI Соціальний фестиваль «Лютин» Парк «Горіховий Гай», вул. В. Великого, 14а Програма: http://city-adm.lviv.ua/news/society/youth-policy/239171-u-horikhovomu-haiu-vidbudetsia-festyval-liutyn
10.00-19.00 Всеукраїнський фестиваль сучасного танцю «Ритми Часу» пл. Є. Петрушевича, 2 Деталі: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4834/vseukrajinskij-festival-suchasnogo-tancyu-ritmi-chasu/2017-05-06
11.00 XV Міжнародний конкурс дитячої творчості «Золотий мольберт», створення монументального розпису-стометрового полотна «Молитва дітей за мир в Україні» Площа св. Юра, біля пам’ятника Митрополиту Андрею Програма: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4789/xv-mizhnarodnij-orum-dityachoji-tvorchosti-zolotij-molbert-slidami-mitropolita-andreya-sheptickogo/2017-03-24
11.00 Сніданок в музеї «Любов/голод: Що нами керує?» Літературно-меморіальний музей Івана Франка, вул. І. Франка, 150-152 Деталі: https://www.facebook.com/lvivtravel/photos/a.199182263477036.50244.167793379949258/1438595529535697/?type=3
11.00-22.00 Barbecue Fest SpringON Львівський палац мистецтв, вул. Коперника, 17 Деталі: https://www.facebook.com/events/403436390026099/
11.00 Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова 2017» Готель «Вольтер», вул. Липинського, 60а Деталі тут: https://www.facebook.com/events/133339877202449/
12.00-13.00 Виступи духових оркестрів – учасників фестивалю «Королівський Лев» Пл. А. Міцкевича  
12.00 Фестиваль мистецтв «NEWWAVEEXHIBITION 2017». Масштабний цілодобовий арт-фестиваль у форматі арт-шоу Festrepublic, вул. Старознесенька, 24-26; Порохова вежа, вул. Підвальна, 4 Програма: http://newwave.in.ua/event-program-nwe-vol2
12.00-19.00 Дитячий фестиваль Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького (поблизу літньої естради)  
13.00-01.30 Фан-зона Євробачення Просп. Свободи  
14.00-19.00 Літературний сквер. Програма заходів від Офісу «Львів – Місто літератури ЮНЕСКО» Пл. Ринок (східна сторона), «Територія літератури»  
14.00-22.00 День міста в театрі Лесі Внутрішній дворик Львівського драматичний театр ім. Лесі Українки, вул. Городоцька, 34 (вхід з вул. Бенедиктовича)  
15.00 Спільна екуменічна молитва представників духовенства різних конфесій за Львів та його мешканців Просп. Свободи (біля фігури Божої Матері) До молитви запрошують долучатись усіх львів’ян та гостей міста
15.00-20.00 День міста натхнення: Рясне (квести для дітей, розваги, концерт гурту «Хрущі») Вул. Т. Шевченка, 390, стадіон школи №92, Деталі: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4908/zahodi-do-dnya-mista-lvova-v-rajonah-mista/2017-05-05
15.00-21.00 Міжнародний фестиваль духових оркестрів та мажореток «Королівський Лев» Сихів, пр. Червоної Калини Деталі: https://www.facebook.com/events/793796300797110/
15.00-22.00 Святковий концерт до Дня міста Пл. Ринок (північна сторона) Колективи міста та хедлайнери Симфонічний оркестр INSO Lviv, студія «АртГільдіяБалету» та студія Академічного і сучасного балету
16.00-18.00 Розважальна програма та вистава «Божественна комедія» від театру «І люди, і ляльки» ТЦ «Форум Львів», вул. Під Дубом, 76  
17.00 Вистави театру естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» ТЦ «Форум Львів», вул. Під Дубом, 76  

8 травня, понеділок

Час Подія Місце Примітки
09.00 Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова 2017» Палац мистецтв, вул. Коперника, 17 Деталі тут: https://www.facebook.com/events/133339877202449/
10.00-19.00 Всеукраїнський фестиваль сучасного танцю «Ритми Часу» пл. Є. Петрушевича, 2 Деталі: http://lviv.travel/ua/what_to_do/events/~4834/vseukrajinskij-festival-suchasnogo-tancyu-ritmi-chasu/2017-05-06
11.00
Шаховий сніданок з сестрами Музичук  
вул. Ференца Ліста, 2  
13.00-01.30 Фан-зона Євробачення Пр. Свободи  
19.00 Вечір давньої духовної музики «Спраглі справжнього…» з Літургійним центром «ПЕРЕДАННЯ» Дворик Львівського музею історії релігії, що біля Домініканського собору Контактна особа – Неля Ільченко, координатор-менеджер літургійно-музичного центру «ПЕРЕДАННЯ», тел.: 067 672 78 10

9 травня, вівторок

Час Подія Місце Примітки
09.00 Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова 2017» Палац мистецтв, вул. Коперника, 17 Деталі тут: https://www.facebook.com/events/133339877202449/
13.00-01.30 Фан-зона Євробачення Пр. Свободи  

*у програмі можливі зміни.

Share Button

Україна – 24-та у світі за ступенем відкритості даних

Share Button

Україна увійшла у ТОП-30 країн за ступенем відкритості даних, посівши 24 місце у світі й обігнавши більшість країн Євросоюзу. Про це, як дізнався POLUKR.net з Урядового порталу, йдеться у щорічному рейтингу The Global Open Data Index, який складає міжнародна неурядова мережа Open Knowledge International.

Сусідами України, які також посіли 24-те місце, стали Австрія та Словенія. Вище за Україну, на 23-му місці – Гонконг. Польща розташувалася відразу після Словенії, на 27-му місці. Лідером рейтингу стала Австралія.

Укладачі рейтингу оцінюють відкритість 16 різних сфер: сфери державних фінансів, витрат, закупівель, інформацію про власників землі, результатів виборів усіх рівнів і державної статистики.

Найвищі оцінки Україна отримала за відкритість державного бюджету та доступу до державних реєстрів. Також дослідники відзначили відкритість даних статистики, закупівель, національного законодавства й державних витрат. Найменш відкриті дані – про землевласників та про природне середовище.

«Порівняно з минулим роком, Україна піднялася в цьому рейтингу на 30 пунктів, із 54-го місця, – зазначив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. – За останній рік ми запровадили єдиний портал відкритих даних, відкрили для вільного доступу більшість базових реєстрів, приєдналися до міжнародної Хартії відкритих даних та затвердили відповідну дорожню карту розвитку відкритих даних».

З повним рейтингом можна ознайомитися за цим посиланням: index.okfn.org/place

Джерело: kmu.gov.ua

Share Button

Під обстріл на Донбасі потрапили представники спостережної групи СЦКК

Share Button

Під обстріл незаконних бройних формувань, які діють в окремих районах Донецької області, вчора, 4 травня потрапили військовослужбовці Збройних сил України, які перебували у складі спостережної групи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), а також представники російської сторони СЦКК. Про це POLUKR.net дізнався з прес-центру штабу АТО.

«З метою дискредитації уряду України, здійснення провокації по відношенню до військовослужбовців Збройних Сил України, вчора, 04 травня, близько 18-ї години НЗФ ОРДО здійснили обстріл по населеному пункту Безіменне», – зазначено в повідомленні. Під обстріл потрапили представники української та російської сторін СЦКК.

«Проводячи інформаційну акцію, бойовики упереджено звинувачують Збройні Сили України у застосуванні танків, не маючи при цьому жодних фото- та відеодоказів. Окрім того, слід зазначити, що при висуванні фейкових звинувачень незаконні збройні формування не враховують відстані між населеними пунктами, нехтують характером місцевості, тактико-технічними характеристиками озброєнь, а особливо тим фактом, що Збройні Сили України виконуючи Мінські домовленості, повністю відвели від ліні розмежування важке озброєння, у тому числі й танки», – коментують у прес-центрі штабу АТО.

І додають, що такими непродуманими та бездоказовими звинуваченнями незаконні збройні формування «заганяють самі себе в глухий кут та підтверджують той факт, що саме вони порушують усі взяті на себе Мінські зобов’язання стосовно застосування та відведення забороненого озброєння».

Нагадаємо, 23 квітня в Луганській області загинув член патруля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ після того, як автомобіль місії, імовірно, наїхав на міну. Це сталася поблизу села Пришиб у Луганській області на непідконтрольній Києву території.

Джерело: facebook.com/ato.news

Share Button

Створено карту руйнувань українських пам’ятників у Польщі та польських в Україні

Share Button

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні така доля спіткала 4 польські пам’ятники, проте всі вони відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі не відновлено жодного українського. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Українського інституту національної пам’яті.

Карту руйнувань створили спільно УІНП та Студія інфографіки Remarker.

За даними УІНП, у Польщі 2014 року на українські пам’ятки напали 5 разів, 2015-го – 6, 2016 року сталося 3 напади, а 2017-го – один. Натомість в Україні зазнали нападів чотири польські меморіальні місця, і всі – цього року.

«Надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів: тричі він був помальований, згодом пошкоджений, а останнього разу – зруйнований. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади. Усього з 15 українських пам’ятників 3 було знищено, 5 пошкоджено й 7 помальовано. Польська сторона не відновлює пам’ятних знаків українців, що зазнали нападів. Ці акти вандалізму залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами», – прокоментував начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Нагадаємо, через відсутність належної реакції польської влади на нищення українських місць пам’яті в Польщі, а у випадку з вандалізмом у Грушовичах – офіційне схвалення таких дій – призвели до того, що Український інститут національної пам’яті ініціював призупинення процесу легалізації польських меморіальних об’єктів на території України. Таких польських місць пам’яті в Україні щонайменше 105.

Проте вчора у телефонній розмові президенти України та Польщі домовилися про належну опіку над місцями пам’яті сусідніх народів на території своїх країн.

«Розмова президентів України та Польщі дає надію на швидке врегулювання ситуації», – зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Джерело: memory.gov.ua

Share Button

Російський культурний центр у Львові виселили з приміщення в центрі міста

Share Button

Сьогодні з приміщення у центрі Львова було виселено Російське товариство імені Пушкіна, яке розміщувалося там незаконно. Рішення виконали в межах чинного законодавства. Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби Львівської обласної ради.

«Такі дії жодним чином не є акцією проти росіян у місті Львові. Ми лише виконали ухвалу  суду і здійснили виконавче провадження», – наголосив заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк під час брифінгу.

«У першу чергу ми мали виселити Російське культурне товариство. Багато громадських організацій пропонували зробити це швидко. Ми переконали їх, що це треба зробити в межах правового поля. Відповідно, було подано заяву в Господарський суд про примусове виселення цієї організації з займаного приміщення. Рішення суду було позитивним. Далі ми пройшли апеляційну інстанцію. Відтак, згідно із законом, розпочалося виконавче провадження. Ті люди мали час на добровільне виселення до минулої п’ятниці, однак цього не було зроблено», – розповів Гірняк.

Відтак сьогодні правоохоронні органи спільно з виконавчою службою здійснили примусове виконавче провадження. У приміщенні поміняли замки, описали майно, і відтепер воно перебуватиме на балансі управління майном спільної власності обласної ради. Підписано всі необхідні документи, укладено угоду з державною службою охорони про охорону приміщення.

Тепер обласна рада планує провести конкурс на право оренди зазначеного приміщення між громадськими організаціями, діяльність яких пов’язана з АТО. Громадські активісти пропонують створити там культурний центр для ветеранів АТО, центр реабілітаційної та юридичної допомоги або ж музей.

За словами Володимира Гірняка, організація, яка вестиме тут свою діяльність, муситиме знайти кошти на ремонт приміщення, адже всередині воно в жалюгідному стані. Частину фінансування виділить обласна рада, але необхідні додаткові кошти на ремонт та утримання будівлі.

Зауважимо, що на сесії Львівської обласної ради 25 жовтня 2016 року обласні депутати ухвалили рішення виселити Російський культурний центр із комунальних приміщень облради та повернути будівлю у власність комунальної установи «Нерухомість і майно». Її мають відремонтувати й обрати нових орендарів.

9 березня Львівський апеляційний господарський суд ухвалив рішення щодо виселення Російського культурного центру з приміщення у Львові на вул. Короленка, 1а.

Джерело: oblrada.lviv.ua

Share Button

Анджей Дуда пообіцяв Порошенкові особисто розглянути інцидент зі знесенням пам’ятника у Грушовичах

Share Button

Польський Президент Анджей Дуда пообіцяв українському колезі Петрові Порошенко особисто розглянути інцидент у Грушовичах із знесенням пам’ятного знаку воїнам УПА. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту українського глави держави, він сказав у телефонній розмові вчора, 3 травня.

Президент України засудив інцидент з демонтажем українського пам’ятника в селі Грушовичі поблизу Перемишля 26 квітня цього року. Він наголосив на неприйнятності спаплюження державних символів України, і зазначив, що це вимагатиме реакції польського керівництва.

У відповідь Анджей Дуда зауважив, що особисто розгляне інцидент у Грушовичах і дасть йому належну оцінку, щоб не допустити подібного в майбутньому.

Президенти водночас домовилися про координацію кроків з легалізації усіх місць поховань на території Польщі, а також польських в Україні, щоб забезпечити їм належну опіку на державному рівні відповідно до двосторонньої угоди про збереження місць пам’яті.

Окрім того, Петро Порошенко у телефонній розмові з Анджеєм Дудою привітав главу Польщі з 226-ю річницею Конституції Речі Посполитої, яку відзначили 3 травня.

Сторони позитивно оцінили результати засідання Консультаційного Комітету Президентів України та Республіки Польща, що відбулося 11 квітня цього року в Києві.

У контексті вшанування 70-ї річниці операції «Вісла» Президент Петро Порошенко висловив сподівання на незмінність позиції польського керівництва щодо рішучого засудження цього злочину комуністичного режиму, в підсумку якого 140 тисяч українців примусово виселили з їхніх домівок.

Петро Порошенко запросив главу Польщі відвідати з візитом Україну цього року.

Джерело: president.gov.ua

Share Button

До Литви передислокували 4 польські винищувачі F-16C Hawk

Share Button

На авіабазу Шяуляй у Литві передислокували 4 польські багатоцільові винищувачі F-16C «Hawk». Про це повідомило Міністерство оборони Литви, дізнався POLUKR.net із сайту nowastrategia.org.pl

Польські F-16C замінили голландські F-16AM Fighting Falcon у рамках Повітряної поліції НАТО (BAP – Baltic Air Policing)

Польські літаки озброєно ракетами класу «повітря-повітря» малого радіусу дії AIM-9X Sidewinder і середньої дальності AIM-120C-5 AMRAAM.

Baltic Air Policing – це кодова назва військової операції НАТО, яка триває безперервно з березня 2004 року, її проводять Сили швидкого реагування НАТО. Мета операції полягає в захисті повітряного простору Литви, Латвії та Естонії – країн-членів НАТО.

Відповідно до висновків НАТО, щоб захистити повітряний простір країн Балтії в системі відбуваються ротації тривалістю чотири місяці.

У 2016 році винищувачі НАТО, які беруть участь в операції BAP, перехопили до 110 російських військових літаків на Балтійському морі.

Джерело: nowastrategia.org.pl

Share Button

Польські інтелектуали зробили заяву до роковин операції «Вісла»

Share Button

У 70-ті роковини акції «Вісла» польська інтелігенція підтримала вшанування жертв цих трагічних подій і засвідчила свою підтримку. Про це йдеться у заяві польських інтелектуалів, проголошеній під час урочистостей у Перемишлі, що відбулися 28 квітня, – дізнався POLUKR.net із сайту Еспресо.TV.

«Цьогорічні вшанування – одні з останніх, на яких присутні особи, які були учасниками трагічних подій сімдесятирічної давності, тому вони особливі. Перший раз, починаючи з 1989 року, щорічні вшанування не отримали підтримки державної влади. Тому, маючи переконання, що суспільний діалог і пам’ять є спільним набутком, разом з тисячами благодійників ми вирішили підтримати цьогорічні вшанування», – зазначено в заяві, підписи під якою поставили 142 представники польської інтелігенції.

«Протягом багатьох декад апарат пропаганди ПНР пробував затерти пам’ять про українських мешканців і їх культуру, остаточно в 1978 році, коли з карти Польщі усувано традиційні українські назви», – нагадують підписанти.

«Схиляючись над долею переселених у рамах Акції «Вісла», пам’ятаємо про всі жертви тих трагічних конфліктів, поляків та українців. Водночас цінуємо величезні спільні зусилля конкретних осіб, Церкви та Костелу, а особливо громадських та неурядових організацій, які працювали на побудову діалогу та взаємопорозуміння. Протягом останніх кількох десятків років поляки й українці, завдяки старанням обох сторін, записали багато нових, чудових сторінок спільної історії. У Польщі та в Україні. Польща, так само як і Україна, є спільним багатством всіх громадян та мешканців. Не дозволимо, щоб провокації, які посилюються і служать тільки чужому інтересові, акти агресії загрожували добросусідським польсько-українським відносинам, стосункам між поляками та українцями», – наголошено в заяві.

«Сьогодні, спільно з українською громадою у Польщі, згадуємо про трагічну долю тих, хто 70 років тому внаслідок акції «Вісла» загинув, а також тих, хто назавжди втратив домівку та малу батьківщину», – додають польські інтелектуали.

Заяву підписали 142 особи. Зокрема

1. Adam Balcer
2. prof. Jerzy Bartmiński
3. Jan Bartmiński
4. Zbigniew Benedyktowicz
5. Bogumiła Berdychowska
6. Ryszard Bill
7. Włodzimierz Bogaczyk
8. Martyna Bogaczyk
9. Halina Bortnowska-Dąbrowska
10. Marcin Bosacki
11. Andrzej Brzeziecki
12. Zbigniew Bujak
13. prof. Wojciech Burszta
14. Alina Cała
15. Andrzej Celiński
16. Katarzyna Chimiak
17. prof. Andrzej Chojnowski
18. Iza Chruślińska
19. prof. Przemysław Czapliński
20. Anna Dąbrowska
21. o. Tomasz Dostatni OP
22. Mikołaj Dowgielewicz
23. prof. Roman Drozd
24. Wojciech Duda
25. prof. Anna Engelking
26. Przemysław Fenrych
27. prof. Andrzej Friszke
28. Grzegorz Gauden
29. Michał Gauza
30. Konstanty Gebert
31. prof. Lucyna Gebert
32. Aleksander Gleichgewicht
33. Ewa Gładysz-Jeż
34. prof. Janusz Grzelak
35. prof. Igor Hałagida
36. prof. Ola Hnatiuk
37. Agnieszka Holland
38. Witold Horowski
39. Jerzy Illg
40. prof. Bożena Iwaszkiewicz-Wronikowska
41. Karol Jałochowski
42. Zbigniew Janas
43. Krystyna Janda
44. prof. Grzegorz Janusz
45. Andrzej Jaroszyński
46. prof. Zbigniew Jasiewicz
47. Ksenia Kaniewska
48. Basil Kerski
49. Anna Kertyczak
50. Natalia Kertyczak
51. Michał Klinger
52. Jacek Kluczkowski
53. prof. Jan Kofman
54. Marcin Kołodziejczyk
55. Piotr Kosiewski
56. Julia Maria Koszewska
57. dr Paweł Kowal
58. prof. Andrzej Kowalczyk
59. Prof. Katarzyna Kuczyńska -Koschany
60. prof. Marcin Kula
61. Ewa Kulik
62. prof. Jacek Kurczewski
63. Danuta Kuroń
64. Jarosław Kurski
65. ks. Wojciech Lemański
66. Włodzimierz Lengauer
67. Piotr Leszczyński
68. Agnieszka Lichnerowicz
69. Barbara Malak
70. Wojciech Maziarski
71. Agnieszka Mazurczyk
72. prof. Andrzej Mencwel
73. Jacek Michałowski,
74. Adam Michnik
75. prof. Włodzimierz Mokry
76. Janusz Mucha
77. Marcin Nawrot
78. Zbigniew Nosowski
79. Stanisław Obirek
80. Teresa Oleszczuk
81. Maja Ostaszewska
82. Adam Ostolski
83. Grzegorz Pac
84. Katarzyna Pełczyńska-Nałęcz
85. prof. Marta Petrusewicz
86. Jacek Piechota
87. Bartosz Piechowicz
88. Piotr Pogorzelski
89. Marcin Przeciszewski
90. Danuta Przywara
91. o. Józef Puciłowski OP
92. Jerzy Rejt
93. Wiesław Romanowski
94. prof. Shoshana Ronen
95. Andrzej Rosner
96. dr Julita Rybczyńska
97. prof. Andrzej Rzepliński
98. Łukasz Saturczak
99. Adam Sauer
100. Andrzej Seweryn
101. Tomasz Siemoniak
102. Sławomir Sierakowski
103. Radosław Sikorski
104. Mirosław Skórka
105. prof. Magdalena Smoczyńska
106. Aleksander Smolar
107. Paweł Smoleński
108. Jerzy Sosnowski
109. Grażyna Staniszewska
110. Barbara Stanowska
111. Krzysztof Stanowski
112. Andrzej Stasiuk
113. prof. Jerzy Stępień
114. Michał Sutowski
115. Michał Szczerba
116. Andrzej Szeptycki
117. Adam Szłapka
118. Monika Sznajderman
119. prof. Małgorzata Szpakowska
120. Jacek Taylor
121. Ewa Teleżyńska
122. Marta Titaniec
123. prof. Joanna Tokarska-Bakir
124. Barbara Toruńczyk
125. Marian Turski
126. Piotr Tyma
127. Andrzej Urbanik
128. prof. Piotr Węgleński
129. ks. Alfred Wierzbicki
130. Ewa Wilk-Będkowska
131. Aleksandra Winczuk
132. Katarzyna Winiarska
133. Paweł Winiarski
134. prof. Anna Wolff-Powęska
135. Henryk Wujec
136. Ludwika Wujec
137. Krystyna Zachwatowicz-Wajda
138. Janusz Zaorski
139. prof. Antoni Ziemba
140. Maria Zmarz-Koczanowicz
141. Piotr Zmelonek
142. Krzysztof Żuk

До слова, в неділю, 30 квітня, у вшануваннях жертв трагічних подій операції «Вісла» взяла участь делегація зі Львівщини. Зокрема, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, перший заступник голови Львівської облради Андрій Білоус, керівники департаментів Львівської ОДА, представники обласних громадських організацій долучилися до ІІІ Конгресу українців Польщі. Учасники обговорили теми спадщини українського прикордоння, перспективи на найближчі роки, а також вплив операції «Вісла» на українську культуру в Польщі.

Також делегація зі Львівщини взяла участь у Богослужінні за жертвами операції «Вісла» у греко-католицькому соборі святого Івана Хрестителя в Перемишлі. А насамкінець у Кафедральному греко-католицькому соборі відбувся концерт пам’яті жертв операції «Вісла».

Зазначимо, крім Перемишля, в місті Елк (північний схід Польщі) 14 липня проведуть науково-популярну конференцію на тему «Вісли», а в місті Явожно (південь країни) 16 вересня відбудуться заходи біля пам’ятника жертвам концтабору, куди потрапило багато українців. Крім того, 15 липня відбудуться урочистості в місті Хшанув на півдні країни, де з’явилася перша після примусового виселення українців греко-католицька церква.

Джерело: espreso.tv

Share Button

Польський Інститут національної пам’яті «здивований» жорсткою заявою українських колег

Share Button

Польський Інститут національної пам’яті розповсюдив заяву у відповідь на вчорашній документ Українського Інституту національної пам’яті. Про це POLUKR.net дізнався з заяви, розміщеної на офіційному сайті інституту. 

«Інститут національної пам’яті – Комісії з переслідування злочинів проти польського народу з подивом приймає «заяву щодо знищення колективних поховань членів Української повстанської армії в Польщі», опубліковану 27 квітня», – йдеться в заяві.

Інститут наголошує, що знесений у Грушовичах пам’ятник було встановлено незаконно, і водночас не погоджується із заявою українських колег, нібито «на початку 90-х років у Польщі був «правовий вакуум» щодо процедури зведення меморіалів».

«Польська сторона неодноразово наголошувала українським партнерам, що об’єкт, який розміщений на кладовищі в Грушовичах з 1994 року, має бути знесений, щоб була змога проводити археологічні роботи», – сказано в заяві.

Також Польський ІНП вважає: заяви про те, буцім «Польща не реагує на акти вандалізму щодо нелегальних українських меморіалів на своїй території» не відповідають дійсності.

Окрім того, в поширеній заяві зауважено: неприйняття поляками українських місць пам’яті є те, що частина цих пам’ятників прославляє «членів Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української самооборони Легіону, 14 української гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина».

«Водночас Інститут національної пам’яті підтримує готовність співпрацювати з Міжвідомчою комісією з догляду меморіальних об’єктів у Польщі й Україні, зокрема щодо нелегалізованих місць української національної пам’яті», – йдеться в заяві.

Нагадаємо, позавчора близько 17-ї години у селі Грушовичі біля Перемишля було знищено пам’ятник на братській могилі вояків УПА. Група, що демонтувала з братської могили українських вояків Державний герб України, а згодом сплюндрувала могилу, позиціонувала себе як «спільнота родин жертв ОУН-УПА», наголосила, що такі дії узгоджено з місцевою владою, і зазначила, що «знищена українська могила є нелегальною».

У відповідь МЗС України заявило, що знесення пам’ятника в Грушовичах – це «відверта провокація в переддень вшанування 70-х роковин злочинної акції Вісла – очевидно, з метою відвернення уваги від цієї сумнозвісної дати».

Український інститут національної пам’яті виступив із заявою, що ініціює перед Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій призупинення надання дозволів на проведення робіт із пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні.

Джерело: ipn.gov.pl

Share Button

Прогноз: основні цілі російської пропаганди в Польщі на 2017 рік

Share Button

Активність осередків кремлівської пропаганди і пов’язаних із нею інших державних структур чітко вказує, що в найближчі місяці слід очікувати на ескалацію ворожих для Польщі дій в інформаційному просторі Республіки Польща, а також її сусідів і союзників із Північноатлантичного альянсу.

Контекст сучасних геополітичних умов підказує нам, що окрім stricte дезінформаційних дій, зміцнюватимуться також скоординовані з ними: a) компоненти, які роблять їх реальнішими (організація справжніх подій / акцій), а також б) операційна діяльність російських служб (політична, організаційна та фінансова підтримка певних структур та суб’єктів, а також посилення рекрутингових дій і розбудова проросійських мереж у Польщі, які повинні посилювати власний вплив на польський політичний клас і польське суспільство).

Польсько-українська ділянка

Ескалація напруги на лінії Варшава-Київ дійшла до нового етапу. Окрім нищення кладовищ та пам’ятників, спершу на території Польщі, а потім і України, окрім комплексних дій в інформаційному просторі, спрямованих переважно на російськомовну аудиторію, але і на український простір (ці дії інтенсифікувалися із грудня 2016 року), додалися також дії із використанням оплачуваних протестувальників з України та уявної польської меншини (українських чи російських громадян, які вдають із себе поляків) – дебати і спроби організації провокаційних конференцій, блокування міжнародного автошляху під Львовом і навіть терористичний замах на консульство РП в Луцьку. Ця остання подія показує, що Кремль розпочинає новий етап своєї політики, використовуючи арсенал мілітарних і парамілітарних дій, тестуючи нові способи створення хаосу і перевіряючи своїх людей на Заході України. Це також сигналізує про те, що російська пропаганда стає сильніше цікавитись польською аудиторією.

Дії Москви на польсько-українській ділянці уже впродовж довгого періоду часу є дзеркальним відображенням одні одних з обох сторін кордону з операційної точки зору. Тож можна припустити, що до стандартних методів дезінформації, спрямованої на підвищення температури польсько-українського діалогу та активізації радикальних середовищ в обох країнах, і в Польщі дійде до дій, пов’язаних із фізичним насиллям, та атак на об’єкти державної влади з боку уявної української меншини в Польщі. Однією із найбільших загроз залишається також можливість застосування насилля щодо туристів/студентів з боку „невідомих осіб” як у Польщі, так і в Україні.

До побудови пропагандистського інформаційного повідомлення будуть, зокрема, використані:

– посилення інформаційного шуму та кількості неправдивої інформації, у тому числі, зокрема, на теми a) побиття українцями польських громадян, б) звинувачень про згвалтування польських жінок, в) антипольські / антисемітські / антиєвропейські / антиурядові коментарі з боку українських громадян, які перебувають у Польщі (особливо з боку вигаданих студентів чи працівників польських фірм з українськими паспортами), або лідерів громадської думки в Україні, г) на тему функціонування польських та українських державних служб (наприклад, брутальність працівників поліції чи прикордонників до громадян іншої держави);

– організація подій провокаційного характеру – маніфестацій, протестів, блокувань, плакатних „інформаційних” акцій (антибандерівських, антифашистських, антимігрантських) радикальними структурами, яких підтримуватимуть релігійні чи політичні лідери або особи зі світу мас-медіа чи представники культури;

– організація подій наукового чи культурного характеру: дебати, конференції, лекції, дискусії, покази фільмів, фото- чи історичні виставки, під час яких основними гостями будуть особи, відомі своїми проросійськими чи антиукраїнськими симпатіями, а спрямовані вони будуть на те, щоб зацікавити так звані патріотичні політичні кола, особливо з правлячої партії у Польщі, що вже багато разів вдавалося не лише в Перемишлі, а й в інших польських містах і навіть державних інституціях;

– подальша операційна робота в полоній них осередках в Україні і патріотичних осередках у Польщі і використання поведінки чи публічних висловлювань певних суб’єктів для дискредитації цих осередків, організацій, інституцій чи польсько-українського діалогу загалом як такого, шляхом використання агресивних коментарів чи публіцистики в медіа з обох боків кордону, а також скоординованих інформаційних операцій у соціальних медіа;

– посилення різних форм атак на політиків, дипломатів, журналістів, публіцистів та аналітичні середовища, які підтримують польсько-український діалог як у Польщі, так і в Україні з боку лідерів громадської думки у правих та лівих середовищах, російських агентів впливу, проросійських/ антиукраїнських блогерів, а також з боку організованих груп тролів / фіктивних профілів;

– підрив різноманітних зусиль для розвитку польсько-української співпраці в економічній, торговельній, науковій, культурній і технічній сферах, а особливо у сфері військової промисловості та енергетичної співпраці, при чому і надалі двома особливими сферами особливого інформаційного впливу для Кремля залишаться міграційні та історичні питання;

– збільшення кількості скоординованих дій в інформаційному просторі, націлених на будь-яку форму військової співпраці між Варшавою та Києвом.

Ділянка США/НАТО

Що стосується Північноатлантичного альянсу, усі дії, спрямовані на розширення НАТО на Схід від теперішніх кордонів, а також збільшення військової присутності поблизу кордонів Росії, а також на території держав, які Росії називає власною сферою впливу, спричиняють різку реакцію з боку Російської Федерації. На цій ділянці недостатньо говорити про пропагандистські чи навіть інформаційні операції, які обмежуються антинатівською риторикою. Це також одна із найважливіших ділянок, на якій діють російські спецслужби. Відповідно ведуться пропагандистські, військові і політичні дії, спрямовані на послаблення позицій та боєздатності Польщі, що опосередковано вдаряє по цілому Північноатлантичному альянсу. У зв’язку з рішеннями щодо майбутнього НАТО, прийнятими під час минулорічного саміту у Варшаві, і розмішенням військ альянсу на території Польщі, активність росіян на цій ділянці зросте.

Це означатиме:

– пропагандистські та дезінформацій ні дії у формі антинатівської риторики у польському інформаційному просторі, просування інформації антинатівського характеру, використання з цією метою так званих publicity agents, тобто журналістів, науковців, дипломатів, військових, завданням яких буде свідома або несвідома дискредитація структур НАТО, особливо присутності солдатів альянсу на території Польщі, інспірування конфліктів або розповсюдження неправдивої інформації на вказану тему (наприклад, пияцтво, бійки та побиття солдатами НАТО польських громадян, згвалтування);

– провокації на кордоні з Польщею, який одночасно є східних кордоном НАТО (із Калінінградською областю, Україною та Білоруссю), особливо в контексті майбутніх об’єднаних військових навчань Росії та Білорусі «Захід-2017». Збільшення кількості інцидентів, пов’язаних із спробами поодиноких осіб невмілого ввезення зброї на територію Польщі, слід більше розглядати, як елемент психологічної війни, тобто посилення страху та напруги в польському суспільстві, завдяки провокуванню польських служб, відповідальних за безпеку, і як чинник тиску на польську владу, а також перевірку кордону, аніж як реалізацію реальної мети її перевезення;

– спеціальні операції у поєднанні з ефектами пропаганди та дезінформації у сфері державної безпеки та оборони, які слід розглядати, як дії, спрямовані на послаблення польської держави, як союзника Північноатлантичного альянсу, який водночас є стратегічною частиною східного флангу альянсу – серед дій російських спецслужб на цій ділянці варто очікувати інтенсифікації активності з метою посилення централізації процесів прийняття рішень, пов’язаних із роботою Міністерства оборони та інших польських служб, відповідальних за безпеку (їх тоді легше дестабілізувати); послаблення комунікацій із підпорядкованою центральному органу структурою; вплив на прийняття невигідних кадрових рішень (особливо небезпечний у випадку центральних органів, відповідальних за безпеку та оборону країни); інспірування внутрішніх конфліктів у цих структурах; інспірування помилкових рішень, наприклад, щодо польських спецслужб; деморалізація та зниження престижу та значимості Міністерства оборони і польських військових структур, а також публічний підрив обороноздатності країни. Операції супроводжуватимуться інформаційним шумом у польському інформаційному просторі, зокрема, що стосується загострення конфлікту між Президентом РП і міністром оборони чи в державних інституціях, відповідальних за безпеку, а особливо навколо дій самого Міноборони;

– одночасно із діями, спрямованими на послаблення НАТО, вестимуться дії на американській ділянці, яка є ядром альянсу – можна насамперед очікувати пропагандистських дій, які матимуть на меті зміцнення негативного іміджу нового Президента США в медіа, а тим самим у свідомості польського суспільства; використання гумору, створення карикатур, рисунків / мемів із Президентом Дональдом Трампом – створення іміджу непередбачуваного політика, який становить загрозу для безпеки у глобальному і регіональному масштабі; знеціненя досягнень, цінностей і значення США та створення іміджу Польщі, як несамостійної і залежної від рішень США держави;

– важливою темою для російських пропагандистів залишатимуться також енергетичні та безпекові теми, пов’язані із Вашингтоном – критика технології видобутку сланцевого газу, просування псевдонаукових і псевдоаналітичних матеріалів, які би викривали ворожі для людства дії з боку американських еліт та глобальну змову США та Ізраїлю. Такі дії є найбільш небезпечні з точки зору молодих користувачів ітернету, а їх ефект розрахований на роки.

Ділянка ЄС/європейська

Внутрішні проблеми Європейського Союзу, спричинені зокрема міграційною кризою та посиленням націоналістичних середовищ в окремих країнах-членах ЄС, дають Росії можливість вибудовувати чергову ділянку своєї пропаганди, спрямованої проти не лише самого Союзу, а й проти Польщі. Основною метою є послаблення, а в довгостроковій перспективі також цілковита ліквідація структури, нині відомої як Європейський Союз.

Через це Росія може вдаватись до таких дій, які сприятимуть реалізації її мети на цій ділянці:

– підтримка антиєвросоюзівської риторики у польських медіа; особливо важливою є тема імміграції та біженців з Африки та Близького Сходу, посилена риторикою про заробітчан з України та біженців з Чечні; у першому випадку йдеться про прагнення дестабілізувати ЄС шляхом створення іншої думки, а також виникнення суперечок і зміцнення популістських та радикальних сил, а як наслідок – прийняття рішень, які суперечать волі більшості країн ЄС, в другому – про спричинення локального конфлікту і антагонізму між суспільствами сусідніх держав, натомість у випадку чеченських біженців, які мають проблему на кордоні із в’їздом до Польщі або в результаті адміністративного розгляду отримують відмову в наданні їм статусу біженця, Росія може створювати імідж чеченців, який базуватиметься на емоціях, і тим самим спричиняти прихильність певних соціальних груп до чеченців – ці дії спрямовані на досягнення довготривалої мети, яка в майбутньому дасть змогу організувати проникнення до Польщі осіб, які можуть становити загрозу для безпеки країни або ж можуть транзитом потрапити до інших країн ЄС;

– інспірування та організація акцій та подій антиєвросоюзівського та антиміграційного характеру в Польщі, особливо на її Сході. Фінансове мотивування крайніх націоналістичних і правих середовищ або опосередкований вплив на них, у тому числі особливо на процес їх ідеологічної ідентифікації без необхідності залучення фінансів (лідери думок, агенти впливу, які радикалізують позиції активістів в інформаційному просторі). Можна передбачити чергові інциденти, жертви яких утотожнюватимуться з ісламом лише на основі зовнішнього вигляду;

– інтенсифікація пропагандистських та дезінформацій них дій, метою яких є популяризація у польському суспільстві анти німецької риторики, розповсюдження інформації про німецьку пропаганду в Польщі, побудова іміджу Німеччини як держави, яка, не враховуючи інтереси Польщі, наступає на її територію або за участі інших суб’єктів задля реалізації власних політичних чи економічних цілей; подальше нарощення сумнівів щодо лояльності Німеччини, як стратегічного партнера Польщі; з цією метою використовуватимуться насамперед загальнодержавні медіа із широким колом глядачів (чи читачів), а також можуть використовуватись локальні медіа, також і на Сході Польщі, для посилення страху частини суспільства, яка потенційно найбільше перебуває під загрозою можливого конфлікту з Росією. Особливо небезпечними в цій ситуації є антинімецькі висловлювання і жести польських політиків, які моментально вишукуються і використовуються у російській пропаганді, по-перше, для побудови антинімецької риторики в Польщі, а по-друге, для побудови негативного іміджу Польщі на міжнародній арені;

– підтримка польських ініціатив, які на міжнародній арені можуть бути елементами антиєвросоюзівської пропаганди та дезінформації – прикладами є концепції Міжмор’я (Intermarium), Тримор’я (Trimarium), балтійсько-чорноморської співпраці та інші прояви регіональної співпраці за участі Польщі, особливо в регіоні Центрально-Східної Європи; парадокс цих дій полягає у їх підтримці, просуванні тощо в Польщі, щоб за її межами пропагувати риторику про альтернативу для Європейського Союзу. Передбачається інтенсифікація таких дій у найближчі місяці через запланований на липень Форум Тримор’я у Вроцлаві за участі європейських партнерів. Особливо небезпечною на цій ділянці є активність нішевих, нових медіа, які позиціонуються як „спеціалізовані”, які найчастіше у своїх публікаціях, окрім офіційних даних та статистики, подають різного роду інформацію, відповідно до російської пропаганди, і які після здобуття сильних позицій за якийсь час можуть бути використані для інформаційних операцій та дезінформації великих медіа і наукових чи експертних середовищ.

Польсько-російська ділянка

Інтенсифікація інформаційних та дезінформаційних операцій вимагає постійної фінансової підтримки різних ініціатив медіа та середовищ, які їх створюють, своєю чергою для російської сторони пріоритетом залишатиметься пошук працівників: від перекладачів до так званих моральних авторитетів чи лідерів громадської думки. Тож можна припускати нову фазу вербування, якій передуватиме повзуча активізація у Польщі російського капіталу, який найчастіше маскуватиметься у правових формах інших європейських держав.

Серед російських дій у найближчі місяці можна буде спостерігати, зокрема:

– подальші спроби нав’язування російської історичної риторики і дискредитацію польської історії – це, зокрема, стосується періоду II Речі Посполитої (разом із діями на цьому напрямку на польсько-українській ділянці). Це, зокрема, означає організацію подій наукового характеру, ініціювання польсько-російської наукової співпраці – особливо маніпуляції з боку Росії скеровуватимуться на осередки польських істориків. З цією метою, окрім традиційних російських університетських та дослідницьких середовищ, можуть бути використані російські GONGO (з англ. – Government-Organized Non-Governmental Organization), наприклад, Фонд „История Отечества”, який у 2016 році наказом Президента В. Путіна було створено для популяризації російської історії в РФ та за кордоном, охорони історичної спадщини та традицій народів Росії, а також підтримки програм історичної освіти. Метою подібних ініціатив є розповсюдження російської точки зору на історичні справи. У поточному році, який у Польщі було проголошено, зокрема, роком Юзефа Пілсудського і Юзефа Халлера, може підлягати маніпулюванню, зокрема, інформація щодо цих постатей, а також щодо польсько-більшовицької війни 1919-1921 років – її причин, перебігу та наслідків;

– уже зараз зрозуміло , що Кремль використовуватиме тему Катинського злочину для створення чергових провокацій. Паралельно і далі триватимуть пропагандистські та дезінформацій ні дії, пов’язані із смоленською катастрофою, спрямовані на створення інформаційного хаосу та підвищення градусу внутрішніх політичних суперечок у Польщі;

– подальша активізація російських агентурних структур, які працюють у Польщі. Інфільтрація росіянами політичних, фінансових та військових осередків особливо реалістична в ситуації політико-економічної нестабільності Польщі. Окрім уже описаної небезпеки, яка пов’язана із діями щодо структур, які відповідальні за безпеку та оборону Польщі, слід звернути увагу на загрози, пов’язані із інфільтрацією інформаційних та фінансових систем Польщі – передбачається зростання атак як на державну, так і на комерційну інфраструктуру Польщі з боку Росії. Додатковою ймовірною загрозою є інфільтрація вищезгаданих структур або активізація суб’єктів, які вже туди проникли;

– ініціація, організація та просування подій культурного та соціального характеру, у тому числі адресованих до молодіжної аудиторії – кінофестивалі, концерти, літературні конкурси, конкурси знань про Росію, просування російської мови, стипендії для участі в різноманітних курсах, зокрема, мовних, можливість отримання безкоштовної освіти у ВНЗ Росії, обмін молоддю, екскурсійні поїздки тощо. Привертають увагу ініціативи, безпосередньо фінансовані організаціями, пов’язаними із державною владою РФ, наприклад Фондом „Русский мир” або Фондом „Российско-польский центр диалога и согласия”);

– пропаганда, спрямована на російськомовних осіб у Польщі, які користуються російськомовними джерелами інформації, а також на учасників російськомовних форумів та груп, зустрічей російськомовної меншини. Побудова іміджу Польщі, як русофобської країни, небезпечної для росіян, інспірування напруги між росіянами і поляками, а також іншими російськомовними особами, особливо, українцями;

– окремим блоком, пов’язаним із російською пропагандою, є використання популярних, особливо в російськомовному середовищі, але також і в польському молодіжному середовищі рисунків / мемів, які в багатьох випадках можуть бути єдиною формою передачі інформації про політичні події в країні; це дуже небезпечний інструмент, оскільки він є всюди доступним і дуже маніпуляційним, особлоиво це стосується молодої аудиторії, яка не користується альтернативними джерелами інформації;

– продовження використання пам’ятникової війни і звинувачення Польщі у зміні історії та відсутності поваги до Радянської Росії, яка в розумінні Кремля визволила Польщу від фашизму. Маніпуляції на цю тему можуть з’явитися найімовірніше в період підготовки до відзначення 9 травня в Росії;

– побудова російської м’якої сили (з англ. – soft power) у формі громадської діяльності демократичних і ліберальних російських сил, метою яких є формування російського громадянського суспільства та польсько-російський діалог; це є дуже контроверсійна діяльність, оскільки не можна стверджувати, що ці ініціативи загрожують безпеці Польщі, а тим паче підозрювати цих діячів у поганих намірах чи пропаганді; однак не можна виключати проникнення у ці середовища російських спецслужб і використання їх для маніпулювання громадською думкою в Польщі, це також стосується пов’язаних із ними російськомовних експертів, особливо враховуючи помітне зростання кількості подій та ініціатив, пов’язаих із цими середовищами. Одночасно можна очікувати інтенсифікації дій, які мають на меті дискредитацію російської ліберально-демократичної опозиції в очах польської аудиторії, що безпосередньо пов’язано із запланованими на наступний рік президентськими виборами в РФ;

– замовлення статей, книжок та інших публікацій за гроші, підкуп чи залякування журналістів і експертів, думки / оцінки / позиція яких є якимось чином важливими для російської сторони; посилання на журналістські стандарти/плюралізм, що використовує багато підозрілих медіа-проектів, тобто пояснення публікації контроверсійних матеріалів або висловлювань проросійських експертів/політиків/науковців з Польщі і з-за кордону задля „потреби вислухати всі сторони”. Зокрема, з цим є пов’язані запрошення польських журналістів та експертів в Росію, а також на Донбас чи до Криму, з метою підготовки об’єктивних матеріалів, щоб довести польському читачеві, що російська сторона не бере участі у війні, яка відбувається на Сході України; запрошення польських експертів, журналістів, фотографів чи представників інших професійних груп до російських ЗМІ та фінансування витрат, пов’язаних із такими поїздками;

– зміцнення та розбудова „мереж”, які складаються із: етнічної меншини, іммігрантів, злочинних структур, проросійських активістів, журналістів, блогерів, політиків, науковців, представників світу культури та мистецтва, колишніх працівників спецслужб з соціалістичних часів, комуністичних діячів та інших. Однак найбільшою загрозою є підкуп осіб з оточення радників політиків або впровадженя навколо них чи інституцій, якими вони керують, своїх людей або людей, члени сімей яких пов’язані тим чи іншим чином з російським капіталом. Завдяки таким зв’язкам російська пропаганда і дезінформаційні процеси реалізовані дуже ефективно, оминаючи публічні канали комунікації і практично виключаючи доступ до цього процесу людей ззовні.

Ділянка внутрішньої політики Польщі

Основною метою російської пропаганди у сфері внутрішньої ситуації Польщі є дестабілізація польської політичної сцени, підтримка соціальної поляризації і унеможливлення реалізації польських основ зовнішньої політики, а таким чином і послаблення позицій цієї країни в регіоні і на міжнародній арені загалом, в тому числі і в політичних і мілітарних структурах, до яких належить Варшава, або торпедування нових потенційних політичних, економічних чи військових проектів. Для реалізації політики Кремля необхідним є посилення проросійських / відповідних до російських інтересів настроїв серед: a) польських політичних еліт, б) польських інтелектуальних еліт, в) польського суспільства.

Окрім класичних методів дезінформації і повсюдно використовуваних Москвою інформаційних операцій, необхідними є підтримка і робота із середовищами, які протиставлять себе трансатлантичному вектору, антиукраїнськими, а також науковими чи бізнесовими, переконання чи інтереси яких співпадають з російськими стратегічними цілями на будь-якій ділянці зовнішньої політики Володимира Путіна. Варто зазначити, що аналізуючи доповіді спецслужб сусідніх із Польщею країн, дії інших союзиків Варшави з НАТО, російські дії на території України, а також дії польських проросійських середовищ як всередині країни, так і за кордоном, Кремль і надалі використовує лише невеликий відсоток свого потенціалу для дестабілізації внутрішньої польської ситуації. Причинами цього можуть поточні російські пріоритети (вибори в Німеччині та Франції, посилення операційної діяльності в Швеції, Фінляндії та країнах Балтії, політика нового Президента США та конфлікт у Сирії), а також відносна легкість створення політичної напруги над Віслою шляхом історичної тематики (як у стосунках із Україною, так і Росією) і питання смоленської катастрофи.

До очікуваних дій російської пропаганди в Польщі можна зарахувати:

– подальшу інтенсифікацію впливу на когнітивну сферу, а особливо аксіологічну і епістеміологічну сфери польських еліт і польського суспільства із використанням, насамперед, соціальних медіа, квазі-медіа в інтернеті, скоординованих у мікро і макро масштабах (у тому числі і міжнародно) дій російських мережевих структур та інформаційних операцій, поєднаних із створенням інформаційного хаосу і шуму, що ускладнює перевірку і ставить під сумнів достовірність інформації, а також іншими діями з арсеналу інформаційної та психологічної війни із використанням осіб, організацій і так званих моральних авторитетів;

– сфери зацікавлення російської пропаганди – це віднедавна зокрема: аборт, сфера моральності та релігійності, супротив щодо усіх форм західного лібералізму, фашизму, підтримки феміністичних гасел, сексуальних меншин, гендерної ідеології, соціальна нерівність, економічна експлуатація, права людини, теорії змови (Новий світовий порядок, плани банкірів щодо депопуляції світу, отруєння тварин, води і повітря, домінуючий вплив Ізраїлю на решту світу тощо), різні форми панславізму (включно із підтримкою течій та організацій, які посилаються на поганські традиції), критика політики США, НАТО, ЄС і загалом підрив цілого сучасного міжнародного порядку, створення спільного політико-економічного простору від Ліссабону до Владивостоку, питання міграції з мусульманських країн, Ісламська держава і спільна боротьба Європи і Росії проти загрози ісламського тероризму, боротьба за „історичну правду”, „неминучий” занепад Заходу та його цінностей, мілітарна, економічна і політична потужність Кремля, міф генія і патріотизму Володимира Путіна та винятковості російської держави тощо; на кожній із цих ділянок у Польщі багато років працюють тисячі ботів, тролів, блогерів, аонімних коментаторів, а також відомих прізвищ, які, як і більшість пересічних користувачів інтернету на якомусь етапі несвідомо стали жертвами російської пропаганди, хоча б в одній сфері – однак і надалі вплив російської пропаганди в Польщі є надто обмежений структурно та організаційно, тож слід очікувати подальшої рекрутаційної роботи, спроб ескалації емоцій (особливо шляхом скоординованих дій в коментарях і акцій у соціальних медіа) i створення інформаційного шуму;

– подальша підтримка польських середовищ, структур та організацій проросійського, антиукраїнського, патріотичного, антиамериканського, антиєвросоюзівського тощо характеру як у Польщі, так і за кордоном, включно із підтримкою іміджу, легітимізації та кар’єри їх лідерів, просування яких у структурах влади чи місцевого самоврядування зміцнює проросійське лоббі в польському політичному середовищі (особливо це помітно в наукових середовищах, але і в штабах основних політичних партій Польщі);

– попередня сфера, у поєднані з активізацією проросійських суб’єктів в релігійних середовищах, а також організованих груп у соціальних медіа – веде до здійснення дедалі сильнішого впливу на польських політиків на даний час у кількох сферах, зокрема, історичної політики чи „модного” серед партії влади у Польщі „євроскептицизму”, однак паралельно з’являється нібито альтернативна риторика в галузях зовнішньої політики та геополітики, як, наприклад, нова форма євроазіатизму і поглиблення співпраці з Китаєм, як альтернатива до трансатлантичного вектора;

– інтенсифікація активності організацій, які діють в межах релігійних спільнот, особливо при Православній Церкві, у тому числі молодіжних організацій, при подальшій координації дій правих та патріотичних організацій становитиме особливу загрозу, враховуючи, що частина представників цих середовищ бере участь у структурах парамілітарного характеру, а також увійшла до складу новосформованих підрозділів Військ територіальної оборони Республіки Польща; дії таких структур віддавна використовуються у пропаганді Росії проти Польщі, її союзників з НАТО і щоб спричинити різного роду напругу чи провести психологічну операцію над польською аудиторією;

– на даний час є дві найнебезпечніші точки кипіння в Польщі: Перемишль і Білосток; остання з них ще не була достатньою мірою активована і не потрапила до свідомості широкої польської аудиторії, однак, усе йде до того, що це лише питання часу; на даний момент пропагандистські дії, які відповідають російським інтересам у зовнішній політиці, найактивніше ведуться різними правими структурами у Перемишлі, Варшаві і на Сілезії;

– капітальне значення для Кремля матимуть польські рішення щодо тендерів на озброєння або стратегічні рішення в енергетичному секторі (особливо Nord Stream 2, атомна електростанція в Калінінграді, енергетична диверсифікація, будівництво польської атомної електростанції, енергетична політика ЄС) – можна припустити, що провокації та дезінформаційні кампанії будуть значно посилені, що у поєднанні з кібератаками, синхронізацією з інформаційними операціями в інформаційному просторі Польщі та її союзників і саботажем російських спецслужб (у тому числі використовуючи знайдених у Польщі працівників), можуть реально дестабілізувати процес прийняття рішень або просто унеможливити ефективну реалізацію поставлених перед Варшавою стратегічних цілей у цих сферах;

– подальше посилення риторики про потребу ближчої співпраці з Росією, про спільність інтересів, посилання на концепції панславізму, про потребу в діалозі, про побудову Європи від Лісабона до Владивостока, про необхідність роботи над альтернативними до „занепадаючого ЄС” політико-економічними структурами, про зраду Польщі союзниками тощо, ставатиме дедалі агресивнішим, а також здійснюватимуться щоразу нові спроби збільшення впливу і значення цієї інформації. Це останнє реалізовуватиметься шляхом підтримки проросійських лідерів громадської думки із патріотичних середовищ, призначення і просування по службі яких стають дедалі небезпечнішим явищем з точки зору масштабу та негативних функціональних та іміджевих наслідків (окрім очевидних наслідків отримання більшого впливу на процеси прийняття рішень у політичному світі, не можна ігнорувати також контактів таких осіб із студентами державних ВНЗ або частої присутності в публічних медіа).

Підсумки

Арсенал російської пропагандистської машини складається із широкого спектру явних та прихованих елементів. Уже багато місяців численні події провокаційного чи дестабілізаційного характеру мають більше тестувальний, підготовчий характер, ніж віддзеркалюють повний потенціал можливостей Кремля. Багато чинників вказують на те, що залежно від потреб поточної зовнішньої політики РФ, така ситуація може підлягти динамічній трансформації. Російські сили сфокусовані на найближчих виборах у Франції та Німеччині і ситуації у Південно-Східній Азії, а також сирійському конфлікті, однак ескалація збройних дій на Донбасі та інтенсифікація провокацій на цілій території України вказують звернути більшу увагу на небезпечні тенденції у внутрішній польській ситуації та на інтенсифікацію активності проросійських середовищ над Віслою.

Загальною метою всіх цих дій є побудова у свідомості польського суспільства, а також серед осіб, відповідальних за прийняття політичних, економічних і військових рішень, нав’язаного російською стороною залежно від потреби образу реальності, а також прийняття певних вигідних, що не завжди означає явно проросійських, рішень та дій. Найбільшими загрозами з точки зору діяльності російської пропаганди в Польщі є поглиблення дестабілізації польської політичної сцени, дезінтеграція державних інституцій (у контексті державної безпеки особливо тих, які пов’язані із прийняттям і реалізацією рішень щодо національної безпеки та оборони), а також створення і поглиблення соціальних розподілів. Дії, які на перший погляд не мають нічого спільного з Росією, можуть бути елементами продуманої російської спецоперації, спрямованої проти безпеки Польщі.

Особливо небезпечним є повернення багатьох політичних сил до праворадикальних гасел, що не лише їх легітимізує, а й мобілізує проросійські середовища та посилює їх вплив безпосередньо та опосередковано, полегшуючи дезінформаційну та пропагандистську діяльність у Польщі. У світлі просто разючих диспропорцій у фінансових витратах на діяльність та в інструментарії, пов’язаному зі сферою використання та протидії операціям інформаційної та психологічної війни, необхідно переглянути багато основ польської внутрішньої та зовнішньої політики та адаптувати їх до зростаючих загроз. Оскільки можна припустити, що відсутність відповідних політичних дій у Варшаві щодо створення системи оборони інформаційного простору, а особливо розподіленої оборони, здатної ідентифікувати, протидіяти і нав’язувати боротьбу, може мати довгострокові негативні наслідки. І тут не йдеться лише про потенційну глибоку політичну кризу в Польщі, а про постійне послаблення політичної позиції країни в регіоні та міжнародних політичних структурах, що неодмінно матиме вплив на економічну ситуацію та національну безпеку.

Марта Ковальська, др Адам Лельонек

Джерело: capd.pl. FB:сторінка: facebook.com/capdpl

Share Button