Президент України Петро Порошенко в рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки провів зустріч із президентом цієї країни Дональдом Трампом. Глави держав обговорили економічну співпрацю, взаємодію в оборонному та безпековому секторах, а також ситуацію на Донбасі та стан реформ в Україні. Про це POLUKR.net дізнався з сайту глави України. 

Президент США Дональд Трамп, нагадавши про нещодавню зустріч з Порошенком у Білому Домі, зауважив: «Після цієї зустрічі ми досягли великого прогресу». І додав, що, попри труднощі, «Україна, щодня стає дедалі кращою».

«Відбулася дуже жвава, детальна дискусія щодо аспектів майбутньої співпраці України та Сполучених Штатів», – повідомив Петро Порошенко за підсумками зустрічі з Дональдом Трампом, додавши, що було детально обговорено економічне співробітництво між країнами.

За його словами, за останні 7 місяці товарообіг між Україною та США зріс у 2,5 разу. «Це символ того, що ми раді американським компаніям на українському ринку і створюємо сотні тисяч робочих місць в Україні та США. Це досягнення ефективної співпраці між нашими країнами», – зауважив Петро Порошенко.

Президент США додав: «Бізнес зараз серйозно цікавиться Україною, вони бачать значний потенціал».

Як інформує прес-служба Білого дому, Дональд «привітав реформи в Україні, які сприяли економічному зростанню та оборонному потенціалу в країні, та закликав президента Порошенка продовжувати працювати над усуненням корупції та поліпшенням бізнес-клімату в Україні. Президент Трамп підтвердив американську підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Також Трамп і Порошенко обговорили шляхи досягнення миру на сході України».

Говорячи про співпрацю в безпековому й оборонному секторах, глава України зауважив, що Україна та США мають спільне бачення в цьому напрямі.

«Ми детально обговорили усі напрямки розширення цієї співпраці, починаючи від військових навчальних закладів, завершуючи Міністерством оборони США та іншими інституціями», – додав Порошенко. Зокрема, навів приклад домовленостей про співпрацю українських військових із Військовою академією США «Вест-Пойнт».

Щодо ситуації на Донбасі, то Порошенко повідомив: «США повністю підтримали пропозицію України, мої пропозиції, які були озвучені ще у 2015 році, щодо розміщення на окупованій території миротворців з мандатом Організації Об’єднаних Націй». І наголосив: «Української позиції, яка передбачає мандат на усю окуповану територію на сході України, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону,що виключить можливість проникнення російських військ, російського озброєння і справді слугуватиме справі миру».

Президент України додав, що Україна та США домовилися, що «головною метою є деокупація, відновлення суверенітету України і якомога швидше привнесення миру на українську землю».

Порошенко також зазначив, що загалом увага до нашої країни є надзвичайно високою з боку світових лідерів. Це підтверджують їх виступи як в Раді безпеки ООН, так і під час Генеральної Асамблеї ООН.

Він також повідомив, що в процесі зустрічі було досягнуто домовленостей про ефективне продовження співпраці у підтримці реформ в Україні.

У зустрічі, крім президентів, також узяли участь віце-президент США Майк Пенс, державний секретар США Рекс Тіллерсон, радник Президента США з національної безпеки Герберт МакМастер, спеціальний представник Президента США по Україні Курт Волкер, інші офіційні особи.

Нагадаємо, Петро Порошенко від 18 вересня перебуває з візитом у США, де він виступив на дебатах під час 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, а також провів низку зустрічей. Зокрема, з президентами Польщі, Туреччини, Франції, Болгарії, Словацької Республіки, Австрії, Фінляндії, а також з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, президентом Європейської Ради Дональдом Туском, віце-президентом Європейської комісії – Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні, представниками міжнародних інвестиційних інституцій, з лідерами української громади та представниками кримськотатарських організацій в США, а також відвідав Військову академію США «Вест-Пойнт».

22-23 вересня президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до Канади.

Джерела: president.gov.ua, publicpool.kinja.com

Усі незалежні директори «Нафтогазу» вирішили покинути наглядову раду компанії. Своє рішення пояснюють згортанням реформ з боку уряду. Про це POLUKR.net дізнався в департаменті з корпоративних комунікацій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

19 вересня повідомили компанію про свій намір піти у відставку останні незалежні члени наглядової ради «Нафтогазу», Пол Ворвік і Маркус Річардс.

У своєму листі вони зазначили, що у квітні 2017 року вже зверталися до представників Кабінету міністрів щодо невиконання урядом Плану реформування корпоративного управління «Нафтогазу».

«Незважаючи на запевнення, які були надані членам наглядової ради представниками вищого політичного керівництва України, протягом останніх п’яти місяців не сталося жодних суттєвих зрушень вперед. Жодна з дій, які знаходяться під контролем уряду, не була виконана. Навпаки, рівень політичного втручання у роботу «Нафтогазу» продовжує зростати і став, на жаль, очевидною нормою», – йдеться в листі.

За останні п’ять місяців про припинення своїх повноважень оголосили чотири члени наглядової ради «Нафтогазу». Юлія Ковалів, яка представляла в наглядовій раді державу, пішла з посади голови наглядової ради у квітні 2017 року. Незалежний директор Чарльз Проктор заявив про рішення завершити роботу у кінці вересня.

Згідно з чинним уставом «Нафтогазу», наглядова рада підприємства складається з 7 членів, 4 з яких мають відповідати критеріям незалежності, а трьох призначає держава.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв на скликаній з цього приводу прес-конференції назвав першочергові заходи після втрати наглядовою радою дієздатності.

«По-перше, необхідно, відповідно до рекомендацій МВФ, ЄБРР та інших наших західних партнерів, завершити запровадження плану корпоративного управління Нафтогазу в повному обсязі. Результатом цього має стати передача визначених планом управлінських повноважень від уряду до органів управління компанії», – зазначив Андрій Коболєв.

Другим кроком, на його переконання, має стати деполітизація ціни на газ. «Нафтогаз»готовий підтримати оприлюднені пропозиції МВФ, Секретаріату енергетичного співтовариства та Світового банку або Антимонопольного комітету України щодо встановлення об’єктивних ринкових орієнтирів для визначення регульованої ціни.

По-третє, Андрій Коболєв вважає необхідним якнайшвидше провести прозорий конкурс для формування нового складу наглядової ради «Нафтогазу».

Ще одним невідкладним завданням очільник Нафтогазу назвав затвердження урядом стратегії розвитку компанії.

До слова, Служба безпеки України заблокувала призначення поляка Павела Станьчака на посаду голови «Укртрансгазу» – компанії, 100% акцій якоої належить «Нафтогазу», передає Польське радіо. Станьчак мав керувати українським оператором газотранспортної системи, про що в серпні ухвалила відповідне рішення наглядова рада.

За словами Андрія Коболєва, СБУ не надала польському спеціалістові доступу до державних таємниць цього підприємства. Спецслужба мотивує це тим, що Польща, громадянином якої є Станьчак, як і інші країни, є для нашої держави конкурентом. Тому фахівці СБУ не бачать за необхідне і можливе допускати президента «Укртрансгазу» Станьчака до державних таємниць України, серед яких технологічні схеми об’єктів газотранспортної інфраструктури та плани ліквідації аварійних ситуацій.

У такій ситуації Павел Станьчак не міг би ефективно керувати «Укртрансгазом», який відповідає за накопичення, розподілення і транзит газу територією України. Без допуску до державних таємниць керівник української газотранспортної системи фактично не зможе працювати, не маючи можливості ознайомитися з документами з грифом «для службового користування» або «державна таємниця». Незрозуміло також, як «Нафтогаз України» разом з обраним наглядовою радою компанії Станьчаком вирішуватимуть питання щодо залучення іноземних партнерів.

Джерела: naftogaz.com, polradio.pl

У жовтні – листопаді цього року заплановано обліт перспективних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та огляд тих пунктів пропуску, що вже діють. Про це, як дізнався POLUKR.net з прес-служби Львівської облради, йшлося сьогодні у Львові на засіданні Комісії з питань транскордонного співробітництва українсько-польської Міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва.

«Сьогодні ми проектуємо для себе в межах місяця дуже важливу подію – це обліт перспективних пунктів пропуску і огляд діючих, щоб максимально пришвидшити процес їх розбудови і, найголовніше – наблизити початок робіт на майбутніх пунктах пропуску», – розповів голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.

За його словами, з цього приводу є розуміння польської сторони, тому цей обліт має відбутися між жовтнем і листопадом.

«Для нас стратегічним є майбутній пункт пропуску «Боберка – Смольник». Розуміємо, що вже зараз рівень транспортної інфраструктури в Турківському районі дозволяє говорити про те, що ми в межах року збудуємо дорогу до Боберки, і можемо паралельно розгортати проектні роботи по вказаному пункту пропуску. Одночасно будемо допомагати нашим колегам із Закарпатської області з пунктом пропуску «Лубня – Волосате» та Волинської – «Адамчуки – Збереже», – додав Ганущин.

Окрім ситуації в пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, під час засідання також обговорили активізацію двостороннього співробітництва в сфері захисту навколишнього середовища, організацію заходів, спрямованих на розвиток транскордонної співпраці.

Участь у засідання взяли голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, голова Львівської ОДА Олег Синютка, воєвода Підкарпатський Ева Леніарт, заступники голів облдержадміністрацій Волинської та Закарпатських областей, посадовці з України та Польщі.

Воєвода Підкарпатський Ева Леніарт наголосила, що це зібрання є виявом зацікавлення польської сторони у транскордонній співпраці.

«Нас поєднує багато речей, але є й те, що нас розділяє. Тому є над чим працювати. Наші регулярні зустрічі з транскордонного співробітництва допомагають віднаходити спільні об’єднавчі пункти. Багато питань, які ми обговорювали колись, уже реалізовують. Але надалі одним із найслабших пунктів залишається кордон. Сьогоднішня зустріч, вірю, стане значущим етапом для вирішення цієї проблеми», – підсумувала вона.

Українсько-польська Міжурядова координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва складається з двох рівноправних частин – української та польської, які створюють на засадах паритету. Щорічно МКРМС очолюють співголови її національних частин, призначені відповідно главою Уряду України та головою Ради Міністрів Республіки Польща.

Українську делегацію очолює В’ячеслав Негода – перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Польську делегацію очолює Якуб Скіба – державний секретар Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща.

Джерело: oblrada.lviv.ua

20 вересня у Польщі стартували масштабні військові навчання Dragon-17. У них беруть участь понад 17 тисяч військовослужбовців із країн НАТО. Також залучені військовики з України та Грузії. Тренування відбуваються на суходолі, в морі та повітрі. У навчаннях уперше візьмуть участь Війська територіальної оборони Польщі. За сценарієм, Польща захищається від наступу сусідньої держави. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства оборони Польщі.

Заступник міністра оборони Міхал Дворчик розповів, що, за сценарієм навчань, одна з сусідніх країн претендує на право доступу до джерел сировини на території Польщі, і є «спроба дестабілізувати політичну ситуацію» та «спроба контролювати цю спірну територію, із використанням гібридних дій. «Очевидно, що це гіпотетичний сценарій, але він ґрунтується на тому, що ми спостерігаємо в останні роки, що ми вже бачили, зокрема, в Україні під час анексії Криму та атак Російської Федерації на Донбас», – сказав заступник міністра Польському радіо.

У відповідь на запитання, чи не є Dragon-17 відповіддю на російсько-білоруські навчання «Запад-2017» Дворчик зауважив, що не слід їх так сприймати, адже Dragon-17 є циклічним навчанням. Він наголосив, що метою цих навчань є злагодження між польськими військами та військами союзників.

Dragon-17 – це навчання оборонного характеру, спрямовані на координацію дій командних військ і посилення їх взаємодії з Силами територіальної оборони та органами державної адміністрації в рамках об’єднаної оборонної операції. У них беруть участь близько 17 тисяч військових та 3500 одиниць військової техніки та озброєння з Польщі, США, Литви, Латвії, Великобританії, Німеччини, Словаччини, Італії, Болгарії, Румунії, Грузії та України. Польські збройні сили співпрацюватимуть із підрозділами НАТО, які перекинуто в регіон у рамках розширення присутності НАТО, а також з підрозділами американської бронетанкової бригади бойової групи, яка прибула в Польщу задля зміцнення східного флангу НАТО.

Джерело: mon.gov.pl

Польський телеканал «Superstacja» запустив нову інформаційно-публіцистичну програму – «На часі UA» українською мовою. Програма виходитиме щосуботи о 21:45 за польським часом. Її випуски також з’являтимуться на YouTube-каналі «TELEWIZJASUPERSTACJA». Перший випуск 26-хвилинної програми вийшов в ефір 16 вересня. Про це POLUKR.net дізнався з сайту телеканалу. 

 «На часі UA» – це щотижнева програма інформації та консультування для 1,5 мільйона українців, які проживають у Польщі. Програма, яка виходить українською мовою, представляє найважливіші події життя української меншини в нашій країні, а також важливі події з точки зору польсько-українських двосторонніх відносин», – зазначено в описі програми. Журналісти додають, що вони намагатимуться відповісти на найважливіші питання про повсякденне життя в Польщі. Завдяки інтерв’ю з гостями, запрошеними в студію, програма «На часі UA», за їхнім задумом, має стати платформою порад, які зможуть полегшити життя українців, що мешкають у Польщі.

На початку першого випуску програми його ведуча Катерина Малафєєва повідомила, що «програма виходить за підтримки Фонду «Український інформаційний центр». Це заснована наприкінці 2015 року польська організація з офісом у Варшаві, яку очолює журналістка із Чернівців Оксана Денисюк.

Як зазначає сайт PROstir.pl, «Superstacja» – це польський телеканал, власником якого є компанія «Ster» з групи польського медіа-бізнесмена Зиґмунда Сольожа-Жака.

«На часі UA» – перша українськомовна програма в ефірі комерційного польського телеканалу. Досі програми українською мовою існували тільки на регіональних каналах Польського громадського телебачення (у Білостоці й Ольштині), а також в ефірі загальнонаціонального каналу громадського мовника TVP3 – щомісячний публіцистичний випуск «Теленовини».

Джерела: superstacja.tv, prostir.pl

Польща надасть 50 мільйонів євро для Ініціативи економічного зміцнення Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), що підтримує регіони, які постраждали від міграційної кризи. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів та розвитку Матеуш Моравицький, – дізнався POLUKR.net із сайту міністерства.

Моравецький поінформував президента ЄІБ Вернера Гойєра про готовність Польщі надати кошти Ініціативі економічного зміцнення в сумі 50 мільйонів євро ще в 2017 році, й у такий спосіб підтримати рішення, спрямовані на пом’якшення наслідків міграційної кризи. Прем’єр-міністр додав, що «пріоритетом уряду Республіки Польщі у відповідь на безпрецедентну гуманітарну кризу на Близькому Сході є підтримку безпосередньо на місці, тому плата внесок Польщі для ЄІБ є не тільки доповненням і зміцненням гуманітарної допомоги для підтримки розвитку підприємництва, інфраструктури і ринку праці, а й частиною польської програми співробітництва в галузі розвитку».

Ініціатива ЄІБ є частиною завдань, які постали перед ЄС через кризу біженців. Вона охоплюватиме країни Південного сусідства (Алжир, Єгипет, Сектор Газа / Західний берег річки Йордан, Ліван, Марокко, Туніс, Сирія, Лівія) і Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Сербія), з огляду на посилення міграції в цих регіонах. Це країни, в яких ЄІБ уже має досвід фінансування. Польський внесок використають для підтримки окремих із них.

Відповідно до виявлених потреб країн, яких торкаються проблеми біженців, є два напрями, в яких ця ініціатива може зробити вклад у забезпечення сталого економічного розвитку: інтеграція біженців у місцеві громади, зокрема їхня професійна адаптація, та підтримка інвестицій в інфраструктуру та соціальну безпеку (житло, лікарні, школи). Разом із традиційними запозиченнями, фонди ЄІБ протягом наступних 5 років генеруватимуть 15 мільярдів євро додаткових інвестицій. З цією метою Банк надасть власні кошти в розмірі близько 210 млн євро й отримає 520 мільйонів як внески держав-членів, відтак загальна сума становитиме 730 мільйонів євро.

Ці кошти використають у вигляді грантів, проектів або в рамках технічної допомоги та консультування. Банк уже затвердив технічну допомогу в розмірі 90 мільйонів євро та планує затвердити внесок у розмірі 120 мільйонів євро із власних ресурсів.

Польща входить до числа країн ЄС, які першими зголосилися підтримати ініціативу Європейського інвестиційного банку в рамках цієї ініціативи, і досі була найбільшим донором. Окрім Польщі, такими є Італія (45 млн. євро), Словаччина (2 млн. євро), Словенія (500 000 євро) та Люксембург (400 000 євро).

Джерело: mf.gov.pl

Економічна залежність України від Росії після розпаду СРСР проявлялася не лише в порушенні виробничих зв’язків промислового комплексу колишньої великої держави, не лише у потребі України в енергетичних ресурсах для підтримання власної важкої промисловості, а й у супутній залежності населення України від російського ринку, який багато років споживав левову частку українського експорту.

За умов застарілої технології виробництва, зношеності обладнання, професійної деградації кадрів, ресурсної обмеженості, якість української продукції часто-густо була не на найвищому рівні. Проте її дешевизна відкривала ринки країн, що перебували у стані, подібному до українського, – становлення ринкової економіки олігархічного типу, яка не перебирає товаром. Часто російсько-українські торговельні оборудки відбувалися за корупційними схемами, з великою часткою «відкатів» та за участю посередників із сумнівною репутацією. Але попри все – заводи диміли, в домнах плавився метал, на машинобудівних конвеєрах збирали обладнання, люди працювали й отримували за це зарплатню. Але в 2014 році все змінилося.

Агресивні дії Росії проти України можна розглядати на різних рівнях. Припинивши закуповувати українську продукцію, вироблену на Донбасі («Азовмаш», НКМЗ, металургійні комбінати групи «Метінвест» Ахметова, хімічні комбінати групи «Ostchem» Фірташа), російська влада не стільки завдала удару державі Україна (зокрема її доларовій виручці від експорту), не стільки українським олігархам (вони мігрували або переорієнтували бізнес на меншу залежність від експорту; скажімо, для Ахметова сьогодні головним активом є енергетична корпорація «ДТЕК»), скільки по звичайному трудязі – найманому робітникові, який втратив роботу через скорочення. Для нього Росія – синонім благополуччя. І зовсім не тому, що він ідейний прибічник «русского мира» або має родичів у Москві, а тому, що Росія опосередковано довгий час забезпечувала його роботою, купуючи продукцію заводу, на якому він працював. Сьогодні заводи важкої промисловості масового закриваються – їхня продукція не може конкурувати на доступних ринках з європейською, а коштів на переоснащення виробництва ніхто не виділяє. Не рентабельна це справа. Захід швидше дозволить важкій промисловості України тихо вмерти, ніж підтримає застарілі виробництва. Україна ж не має на це коштів. Саме тому пріоритет надано розвиткові аграрного сектору та малого підприємництва.

Останнє має мало шансів на успіх через регіональну трудову культуру. З радянських часів у східних промислових регіонах – на Донбасі, в Дніпрі, Запоріжжі, Харкові – розповсюджений і популярний найманий труд. Мільйони людей поколіннями проходили дорогою інженерів, майстрів цеху, забійників. Їхня роль була максимально простою – будувати комунізм. Натомість особисту ініціативу не заохочували, образ «капіталіста» («куркуля» на селі) завжди мав негативне значення. Тож прищепити сьогодні колишнім найманим працівникам модель бізнес-відповідальності – майже безнадійна справа. Між Сходом і Заходом України в цьому контексті – ментальна прірва.

Інший міф, який використовує Росія в економічній мотивації населення східних регіонів, – соціальні стандарти. Установки радянського періоду про участь держави у всіх сферах життя громадянина, де останній – гвинтик механізму, від якого нічого не залежить (тебе можуть замінити на інший), проте залежить багато (будівництво «світлого майбутнього»), міцно вкоренилися у свідомості людей. Більше того – стали основою для самоідентифікації. Держава мала забезпечувати безоплатну освіту, медицину, платити стипендії, зарплати і пенсії у винагороду за соціальну активність населення та його вірність. Водночас той факт, що держава була єдиним джерелом можливостей (отримати роботу за розподілом, отримати квартиру), люди сприймали як даність та безальтернативність. У середовищі цієї групи населення – найманих робітників – СРСР роками прививав вірнопідданство, викорінюючи ініціативу й винагороджуючи їх доступністю «соціалки». Тож, коли Радянський Союз занепав разом зі своїми соціальними стандартами, українцям на Сході лишилося хіба що вірнопідданство власникові заводу – своєрідна сучасна форма кріпацтва, яку підкріплювали переважно емоційно (наприклад, ФК «Шахтар»), а не соціальними благами, які залишилися в компетенції держави (на відміну від виручки підприємств). Але ностальгія за радянським минулим, точніше його симпатичною обгорткою, не минула й досі.

Зважаючи на нинішні процеси дерегуляції та децентралізації в Україні, важливо розуміти цю специфіку. Особливо в зоні АТО, де вона накладається на проблеми внутрішньо переміщених осіб, на особливості відносин місцевого населення з військовими та розповсюджений посттравматичний синдром. Підконтрольні райони Донецької та Луганської областей сьогодні є зонами з максимально несприятливим бізнес-кліматом. Заманити сюди інвестора майже нереально – занадто великі ризики, зокрема через бойові дії на лінії зіткнення. Інвестиційна привабливість України, яка і в мирному минулому ніколи не була на високому рівні через корупцію та непотизм, продовжує знижуватись. Бізнес вимивається з України, незважаючи на досягнення певної прозорості у його регулюванні. Така ситуація вже сьогодні зумовлює відтік кваліфікованих кадрів за кордон (зокрема і в Росію), збільшує безробіття в країні. Це, своєю чергою, поширює протестні настрої в суспільстві, чого гостро потребує Москва для своїх дестабілізаційних планів щодо Києва.

Парадоксально, але, враховуючи зазначену специфіку, цілком очікувано, що робітник на Сході України, якого звільнили на заводі, винними в цій ситуації вважає скоріше українську владу та Майдан, аніж російську агресію. Опозиція підігріває таке сприйняття флешбеками з 2012 року, коли Янукович був при владі, а Росія була братньою країною. Довіра до державних інституцій знижується в міру зубожіння населення. Можливість не виплачувати побутові кредити українським банкам була однією з мотивацій для мешканців Криму та частини Донбасу під час подій весни 2014 року. В самопроголошених республіках досі популярна думка, що Україна має заплатити за руйнування та смерті «захисників Донбасу». Вона набуде принципового значення, якщо Росія припинить фінансувати соціальні витрати «ДНР» та «ЛНР». І ось тоді інструмент невиплати кредитів як акт невдоволення державою може перекинутись за лінію розмежування. Цьому мають сприяти процеси радикалізації політикуму в Києві та досягнення певного рівня суспільної дезорієнтації. Бідність – не вада, а засіб популістів та компрадорів, які хочуть занепаду української державності. Економічна мотивація – важливий фінальний важіль Росії у гібридній війні проти нашої держави.

Валерій Кравченко

Жовківський районний суд Львівської області визнав винуватим у груповому порушенні громадського порядку, посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та насильстві щодо працівника правоохоронного органу одного з організаторів акції з перекриття дороги з використанням антипольських гасел, яка відбулася 29 березня цього року на Львівщині. Про це POLUKR.net дізнався з ухвали суду, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Обвинуваченого Дениса Расторгуєва засудили умовно, оскільки він уклав угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений – непрацюючий громадянин України, уродженець Львова, раніше вже мав судимість. Органи досудового розслідування звинувачували його в тому, що «організував проведення незаконного масового заходу з перекриття автомобільної дороги державного значення на території Львівської області для розповсюдження інформації про наявність у Львівській області конфлікту між українцями та поляками на ґрунті утисків останніх за національною ознакою, розпалювання національної ворожнечі, створення атмосфери невдоволення серед мешканців Львівщини фактом перебування області або окремих її адміністративно-територіальних одиниць у складі України».

Окрім того, йому було висунуто обвинувачення «у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, умисної організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку, а також в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, 293, ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України».

29 березня 2017 року обвинувачений зі спільником організував прибуття автобусом до місця проведення незаконного заходу близько 50 осіб і, перебуваючи на пішохідному переході автомобільної дороги державного значення М-09 «Львів – Рава-Руська» в с. Гряда Жовківського району Львівщини, керував діями учасників акції. Останні ж, рухаючись пішохідним переходом, перекрили дорогу, тримаючи в руках прапори, плакати й банери, що містили заклики до розпалювання національної ворожнечі та до вчинення дій з метою зміни меж території України.

Окрім цього, обвинувачений після припинення незаконного масового заходу, знаючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, який попередньо представився, вдарив правоохоронця ногою.

Суд визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна. Проте прокурор і підозрюваний 21 серпня 2017 року уклали угоду про визнання винуватості. Відтак суд затвердив цю угоду та звільнив засудженого від відбуття призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

Засудженого також зобов’язали періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До слова, Жовківський районний суд також розглядає справу, в якій обвинуваченими є заступник і подруга Миколи Дульського – лідера радикальної громадської організації «Наждак». За даними Служби безпеки України, саме він є замовником обстрілу Генконсульства Польщі у Луцьку та перекриття автошляху на Львівщині 29 березня. Нині ж Дульський переховується на території Росії, а українські правоохоронці розшукують його за погрозу вбивства.

Нагадаємо, згідно з вироком Жовківського районного суду Львівської області, на два роки умовно було засуджено київського студента, який знімав на відео провокаційну акцію, організовану в Гряді. Ще двом обвинуваченим у цій справі, котрі також уклали угоди про визнання винуватості, було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (близько 125 злотих).

Джерело: reyestr.court.gov.ua

19 вересня у віці 66 років помер Анджей Ананіч – співзасновник і багаторічний лектор Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, видатний польський дипломат і громадський діяч. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Центру Східноєвропейських студій. 

Анджей Ананіч народився 21 березня 1951 року у Варшаві. Закінчив відділення тюркології на факультеті іноземних мов Варшавського університету, захистив докторську з іраністики. Член «Солідарності», активний діяч опозиції, соратник Леха Валенси.

З 1991 року був віце-директором департаменту Європи МЗС, потім – директором. З 1994 р. працював у канцелярії президента, віце-голова консультаційного комітету Президентів Польщі і України та схожої польсько-турецької структури.

У 1996-2000 рр. – віце-голова фундації «Інститут Леха Валенси».

З 1997 по 2001 рік – держсекретар МЗС.

У 1998-2001 рр. – віце-голова групи, що проводила переговори з ЄС щодо членства Польщі. У 2001-2004 рр. – амбасадор Польщі в Туреччині.

У2001-2005 і 2008 року – керівник Агентства зовнішньої розвідки Польщі.

З 13 березня 2008 року по 7 червня 2008 року також був головним радником прем’єр-міністра Дональда Туска в канцелярії прем’єр-міністра.

У 1981 році разом з іншими викладачами та студентами Варшавського університету брав участь у створенні журналу Obóz, присвяченого проблемам країн Центральної та Східної Європи – першого журналу на таку тематику в соціалістичних країнах.

У 1982-1983 роках читав лекції з слов’янської філології та літератури та польської філології в Університеті Індіани в Блумінгтоні. У 1990 році був стипендіатом в Оксфордському університеті.

У 1998-2000 роках був членом правління Фонду трансформації польського ринку Wiedzieć Jak. Був засновником Євроатлантичної асоціації (1994 р.). Був членом польського товариства сходонавців.

Нагороджений Командорським хрестом ордену Відродження Польщі, орденом короля Гедиміна, французьким орденом «За заслуги», медалями. Залужений діяч культури Польщі.

Джерела: studium.uw.edu.pl, pl.wikipedia.org

У рамках робочого візиту до Нью-Йорка президент України Петро Порошенко провів зустріч із президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою. Про це POLUKR.net дізнався з сайту глави України.

Співрозмовники обговорили проблеми безпеки, розвиток політичного діалогу на вищому рівні між двома країнами, а також співпрацю в сфері енергетичної безпеки та транскордонне співробітництво. Крім того, приділили увагу реалізації Мінських домовленостей, запровадження миротворчої місії ООН на окупованій частині Донбасу та стану дотримання прав людини в окупованому Криму.

«Президенти погодилися, що місія потребує ретельного розгляду, і її мандат є прийнятним для української сторони», – повідомив голова кабінету президента Польщі Анджея Дуди Кшиштоф Щерський.

За його словами, президенти також обговорили спільну позицію щодо будівництва газопроводу «Північний потік 2».

Окремо було обговорено питання організації візиту до України Президента Анджея Дуди, який має відбутися до кінця цього року, в грудні.

Президенти домовилися посилювати взаємодію між оборонними відомствами двох країн, зокрема в контексті проведення російсько-білоруських навчань «Захід -2017».

Порошенко подякував Польщі за підтримку в питанні запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Натомість Дуда зазначив, що Польща послідовно підтримує Україну на шляху до членства в ЄС.

Нагадаємо, у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку триває 72-га сесія Генеральної Асамблеї ООН. Основною подією сесії, як очікують, стануть дебати на тижні високого рівня, який розпочався сьогодні, 19 вересня. Очікують участь глав майже 100 держав. Президент України Петро Порошенко, який відучора, 18 вересня, перебуває з візитом у США, також візьме участь у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. 20 вересня він виступить на пленарному засіданні.

Джерело: president.gov.ua, president.pl