У Києві перебуває з візитом віце-міністр закордонних справ Республіки Польща Бартош Ціхоцький. Сьогодні він спільно з Надзвичайним та Повноважним Послом РП в Україні Яном Пєклом поклав квіти до пам’ятного хреста Небесній сотні. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Посольства Республіки Польща в Києві. Як додали в МЗС Польщі, основними темами, яким присвячено візит Бартоша Ціхоцького до Києва, є історичний діалог і регіональна безпека.

У заяві для преси віце-міністр Ціхоцький зазначив, що Польща підтримує Україну та високо цінує внесок українських солдатів і цивільного населення у боротьбі за демократичні цінності.

Бартош Ціхоцький провів зустріч із заступницею міністра закордонних справ України Оленою Зеркаль, заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександром Литвиненком і першим заступником міністра культури України Світланою Фоменко. Під час перемовин ішлося про двосторонні відносини між державами та проблеми регіональної безпеки. Зокрема, про підтримку Польщею реформ та євроатлантичних прагнень України, подальшого зміцнення оборонного співробітництва.

Konsultacje polityczne wicemin. @B_Cichocki w #Kijów – dobre rozmowy o relacjach dwustronnych i kwestiach bezpieczeństwa regionalnego. pic.twitter.com/kqU4ESlLuu

— MSZ RP?? (@MSZ_RP) 19 вересня 2017 р.

Бартош Ціхоцький обговорив теми безпеки й ефективності Спеціальної Моніторингової місії ОБСЄ в Україні з головою СММ ОБСЄ в Україні Ертурулом Апаканом.

За словами Ціхоцького, в Києві також було порушено складні питання історичного минулого, і він цими розмовами задоволений. Як оцінив віце-міністр, підхід до цих справ є реалістичним і проходить у дусі взаєморозуміння.

Ціхоцький також зауважив, що польська сторона розуміє потребу підтримки української мови, та заодно застерігає Україну перед порушенням міжнародних зобов’язань у контексті нового освітнього закону, що стосується навчання мовами національних меншин.

Зазначимо, тиждень тому, 12 вересня, Бартош Ціхоцький зустрівся у Варшаві зі своїм українським колегою Сергієм Кислицею. Основною темою їхньої розмови, як повідомляло польське МЗС, було розміщення миротворчих сил ООН на Донбасі.

Ціхоцький наголошував, що «Польща вже давно є залученою до процесу переговорів щодо врегулювання конфлікту на сході України та підтримує ідею розміщення міжнародних миротворчих сил ООН на території, що постраждала від агресії й окупації».

«Україна як стратегічний партнер Польщі може розраховувати на нашу участь у процесі відновлення поваги до міжнародного ладу», – заявив тоді Ціхоцький.

Учора ж у Варшаві Ціхоцький обговорював перспективи вирішення російсько-українського конфлікту з Мартіном Сайдіком – представником ОБСЄ з питань України та учасником переговорів від ОБСЄ у тристоронній контактній групі, до складу якої входять також Україна та Росія.

Під час перемовин співрозмовники наголосили на відповідальності всієї міжнародної спільноти за пошук шляхів його вирішення.

Представник польського МЗС зауважив, що Польща вважає бажаним розміщення міжнародних миротворчих сил ООН на російсько-українському кордоні задля гарантування безпеки та стабільності регіону. Однак неприпустимо, щоб присутність таких сил санкціонувала порушення загальновизнаних принципів міжнародного права, включаючи територіальну цілісність та недоторканність кордонів.

Заступник міністра польської дипломатії додав, що реалізація «Мінських угод» є необхідною умовою для будь-яких стабільних рішень конфлікту. Й наголосив, що, «обговорюючи проблему суверенітету та територіальної цілісності України, необхідно пам’ятати і про Крим».

Джерела: facebook.com/PolishEmbassyKyiv,  msz.gov.pl,   twitter.com/MSZ_RP

Досі нікому не було повідомлено про підозру в кримінальному провадженні, відкритому за фактом замаху на хуліганські дії 7 липня цього року поряд із будівлею Консульського відділу Посольства Республіка Польща у столиці України. Про це поінформували в Головному управлінні Національної поліції в м. Києві у відповідь на запит POLUKR.net.

«Згідно з інформацією, наданою слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві, повідомляємо, що 07.07.2017 року слідчим відділом Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за фактом хуліганських дій поруч з будівлею консульського відділу посольства республіка Польща у м. Києві розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 (Замах на злочин) та ч.2 ст. 296 ККУ (Хуліганство). Про підозру у вказаному кримінальному провадженні нікому не повідомлялося», – зазначили у відділі комунікації ГУ НП у Києві.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Київська місцева прокуратура № 10.

Як додали в поліції, слідчий відділ Шевченківського управління ГУ НП у м. Києві проводить розшукові дії, «направлені на повне, всебічне, неупереджене дослідження всіх обставин учиненого кримінального правопорушення, за результатами якого буде прийнято остаточне рішенні згідно з чинним законодавством».

Нагадаємо, 7 липня цього року в центрі Києва поліцейські затримали групу осіб, які планували влаштувати провокації біля дипломатичної установи у столиці. Правоохоронці затримали 29 осіб, які за грошову винагороду (по тисячі гривень кожному) намагалися вчинити хуліганські дії біля будівлі консульства Республіки Польща.

За задумом затриманого організатора акції, представники столичних спортивних клубів під виглядом молодіжної організації мали провести акцію біля будівлі консульства: розлити червону фарбу, а також повісити та підпалити на театралізованій шибениці опудало.

Їхні дії мали супроводжуватися націоналістичними вигуками та підпалом піротехніки.

Під час огляду автобуса та двох автомобілів, якими прибули затримані, було вилучено травматичний і газовий пістолети, холодну зброю, провокативні транспаранти та прапори, піротехніку (фаєри), макет шибениці.

Вірусом інфіковано одне з оновлень популярної програми «CCleaner», створеної для допомоги користувачам під час здійснення планового технічного обслуговування своїх систем. Версія програми «CCleaner» зі шкідливим корисним завантаженням (5.33), була випущена в період з 15 серпня до 12 вересня 2017 року. Про це POLUKR.net повідомили в Департаменті кіберполіції Національної поліції України. 

Про зараження поінформували в підрозділі компанії Cisco, Talos, який спеціалізується на дослідженні й аналізі загроз у сфері інформаційної безпеки.

Ця версія оновлення підписана з використанням дійсного цифрового сертифікату, який випустила компанія-розробник «Symantec Piriform Ltd». Тож користувачі під час завантаження оновлень були впевнені в надійності джерела. Наразі немає остаточної інформації щодо того, чи компанія розробника зазнала атаки зловмисників зовні, чи серед них був інсайдер.

За наявною в поліції інформацією, Україну зазначена атака наразі оминула. Проте зафіксовано близько сотні IP-адрес, які здійснюють підключення до серверу зловмисників.

Варто зауважити, що рівень виявлення цієї загрози антивірусними продуктами залишається дуже низьким.

Щоб не допустити розповсюдження вірусу й усунути технічні проблеми, кіберполіція в приватному порядку надішле офіційні листи інтернет-провайдерам із позначенням IP-адрес інфікованих комп’ютерів. Це дасть змогу користувачам самостійно видалити шкідливе програмне забезпечення зі своїх персональних комп’ютерів.

Фахівці з кіберполіції рекомендують українським користувачам тимчасово не використовувати програмне забезпечення «CCleaner», а шукати аналогічні продукти. Крім того, спеціалісти радять переконатися, що встановлене на комп’ютерних системах антивірусне програмне забезпечення функціонує належним чином і використовує актуальні бази вірусних сигнатур.

Департамент кіберполіції попереджує про новий виток протистояння в кібернетичному просторі. Хакери поступово відходять від схеми зараження окремих комп’ютерів, а здійснюють атаки на серверне обладнання компаній розробників. Їх використовують у ролі так званої «служби доставки» шкідливого коду, який вбудовують у чергове оновлення популярних програмних продуктів (Supply chain attacks (ланцюжок поставок). Довіряючи таким програмам, користувачі навіть не помічають, що їхні персональні дані та керування комп’ютером належать невідомим, одразу після встановлення чергового «патчу».

Читайте також:

Масштабної кібератаки зазнали українські компанії та банки

Джерело: npu.gov.ua

Cенат США схвалив проект «Закону про бюджет США на потреби національної оборони на 2018 р.» (NDAA). У законопроекті передбачено виділити 500 мільйонів доларів для підтримки України у безпековій та оборонній сферах. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки президента України Петра Порошенка.

«Проект закону санкціонує надання нашій державі летальних озброєнь оборонного характеру. До нього також включено положення, що дозволяють використання коштів оборонного бюджету США на потреби реабілітації у медичних установах Сполучених Штатів поранених українських військовослужбовців, а також на посилення спроможності повітряних та військово-морських сил нашої держави», – написав Петро Порошенко.

За його словами, вперше на законодавчому рівні у США пропонують надати Україні такі оборонні засоби: радіолокаційні засоби протиповітряної оборони та спостереження за надводною ситуацією; військово-морські протимінні засоби; кораблі прибережної дії та берегової охорони.

Зазначимо, 18-21 вересня президент України перебуває з візитом у Сполучених Штатах Америки, де візьме участь у 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Зокрема, Порошенко виступить із промовою під час загальних дебатів ГА ООН, візьме участь у саміті Ради безпеки ООН з питань миротворчості, заходах із питань реформування ООН, а також з питання протидії використанню інтернету в терористичних цілях.

На полях 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН глава України також проведе низку двосторонніх зустрічей з лідерами країн світу, зокрема і з президентом США. Крім того, Порошенко вже традиційно зустрівся з лідерами української громади США, представниками кримськотатарських організацій, провідних американських політологічних та ділових кіл. Під час зустрічі з представниками міжнародних інвестиційних інституцій він привітав іноземних інвесторів із завершенням процесу розміщення українських суверенних бондів на $3 млрд.

Джерела: facebook.com/petroporoshenko, president.gov.ua

У місті Явожно, що в Сілезькому воєводстві, 16 вересня вшанували жертв Центрального табору праці «Явожно», де в 1947-1949 роках комуністична польська влада влаштувала спеціальний підтабір для українців, зокрема лемків, жертв операції «Вісла». Про це POLUKR.net дізнався з сайту PROstir.pl.

Священнослужителі провели панахиду та поклали квіти до пам’ятників жертвам цього табору. Заходи з ушанування пам’яті відбулися на місці колишнього табору праці «Явожно», де зараз росте ліс. У 1998 році президенти України і Польщі відкрили пам’ятник на місці могил жертв «Явожно», відтоді урочистості відбуваються біля нього. Від головної дороги до пам’ятника понад кілометр веде лісовий шлях.

Церемонію багато років поспіль влаштовує голова Катовицького гуртка Об’єднання українців у Польщі Ірена Ковалик, матір якої була жертвою Явожно, а сама пані Ірена була в таборі малою дитиною.

Цьогорічні заходи також організувала українська громада разом із місцевими органами влади і мером Явожно Павелом Сільбертом. Заходи відвідали посол України в Польщі Андрій Дещиця, віце-спікер сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, генеральний консул України в Кракові Олег Мандюк, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, представники громадських організацій з України, зокрема зі Львівщини, та з Польщі, делегації всіх польських шкіл з українською мовою навчання. На церемонії були присутні також жертви табору.

Центральний Табір Праці в Явожно створила в лютому 1945 року влада Польської Народної Республіки. В’язнями табору були поляки, німці, українці, австрійці, голландці, чехи, словаки, румуни, латвійці та лемки. Українці та лемки перебували в таборі від початку його існування. Згодом влада перевела до табору українців, підозрюваних у співпраці з ОУН і УПА.

У таборі перебувало 3873 в’язні (2 781 українець, серед яких 823 жінки, кільканадцять дітей, 22 греко-католицьких і 5 православних священиків), із них 162 особи померло. Останні з в’язнів – 112 солдат УПА, яких привезли сюди 1948 року. Навесні 1948-го ув’язнених почали відпускати, за винятком духовних осіб, котрих тримали в концтаборі аж до 15 лютого 1949 року, вивізши їх після цього до в’язниці в Грудзьондзі. Офіційно філіал для лемків та українців Польщі ліквідували 7 січня 1949 року.

Джерела: prostir.pl, uk.wikipedia.org

У суботу поблизу населеного пункту Новоградівка на Донеччині через технічний збій системи впав безпілотний літальний апарат «Орлан». Безпілотник відповідає моделі, яку виготовляють у Росії. Розробкою «Орлан-10» займається російське підприємство під назвою «Спеціальний технологічний центр». Корпус і двигун безпілотника – російського виробництва, а електронна «начинка» родом із Тайваню. Про це POLUKR.net повідомили у прес-центрі штабу АТО.

Як розповіли у штабі АТО, за класифікацією «Орлан-10» належить до оперативно-тактичного, малого радіусу дії. Крім того, апарат не вимагає злітно-посадкової смуги для зльоту і посадки, стартує з катапульти. Може приземляється з парашутом, для зменшення рівня вібрації під час приземлення застосовується пневматичний надувний буфер.

«Цей БПЛА Росія часто застосовує на Донбасі для розвідки та коригування вогню артилерії. Безпілотний літальний апарат недешевий – 18 мільйонів рублів коштує сам комплекс, а вартість літака коливається в районі 5-7 млн. рублів.», – зазначили у штабі АТО. Й додали, що такі безпілотними становлять серйозну загрозу, а застосовують їх найчастіше комплексно, по 2-3 літаки на операцію: «Скажімо, якщо у групі три літальних апаратів, то перший веде розвідку з висоти 1000–1500 м, другий – це БПЛА радіоелектронної боротьби, третій – ретранслятор, який здійснює передачу розвідувальної інформації центру управління (висота 4,5-5 км та більше). Частіше в групі два апарати – розвідник і ретранслятор. Імовірно, що в групах з двох БПЛА на розвіднику встановлено додаткове обладнання для створення активних шумових перешкод».

Джерело: facebook.com/ato.news

16 вересня було відкрито спільну українсько-польську гірську рятувальну станцію на горі Піп Іван (Івано-Франківська область). Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Посольства Республіки Польща у Києві. Реконструкцію міжвоєнної обсерваторії, яка й дозволила відкрити рятувальну станцію, фінансує Республіка Польща.

Польські колеги протягом декількох років навчають українських рятувальників. У рамках проекту, який фінансує Міністерство закордонних справ Республіки Польща, вони тренуватимуть українських колег на рятувальної станції на горі Піп Іван. Влада Івано-Франківської області профінансувала 10 постійних робочих місць рятувальників.

Зазначимо, на горі Піп Іван планують відновити обсерваторію. Зокрема, цього року заплановано встановлення метеорологічного обладнання, а надалі – астрономічного телескопу, який працюватиме на об’єкті. Окрім астрономічно-метеорологічних спостережень, тут мають намір створити науковий центр, де досліджуватимуть флору і фауну Карпатського національного природного парку, екологію регіону тощо. Про це йшлося в межах 4-го карпатського форуму народовладдя, що тривав 4-5 серпня.

За словами заступника міністра екології та природних ресурсів Василя Полуйка, науково-освітній центр також працюватиме над розвитком транскордонної науково-освітньої співпраці, спрямованої на розвиток Карпатського регіону та підвищення рекреаційної привабливості Чорногірського хребта. Про це інформує прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів України.

Проект реалізують Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника спільно з Варшавським університетом. Після відновлення обсерваторії студенти обох вишів зможуть проходити там практику та проводити наукові дослідження.

Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван, також звана умовною назвою Білий Слон – колишня обсерваторія на горі Піп Іван; найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938-1941 рр. Розташована на території Верховинського району Івано-Франківської області. Площа приміщень будівлі становила 554 кв. м. Площа забудови – 816,26 кв.м.

Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило до Будапештської астрономічної обсерваторії, потім до Відня, звідки повернулося до Польщі після війни.

Після окупації Західної України радянськими військами у вересні 1939 р. обсерваторія постановою Ради народних комісарів УРСР 2 січня 1940 р. була передана до відання академіка Академії наук УРСР. З весни 1941 р. і до німецької окупації обсерваторією керував Михайло Карпович Коростаренко. Тут здійснювали науково-спостережну діяльність. Після фашистської окупації наприкінці 1941 року будинок обсерваторії зайняли угорські війська, які обладнали там спостережний пункт. Німці вивезли металеві частини астрографа до Львова, де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету.

Після повторної російської окупації 1944 року було ухвалено остаточне рішення, згідно з яким обсерваторію визнано зруйнованою. По війні приміщення було покинуте.

Відновлення обсерваторії, яка розташована на території Карпатського Національного природного парку, розпочав 2012 року Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника за сприяння Варшавського університету.

Джерела: facebook.com/PolishEmbassyKyiv, mon.gov.ua, menr.gov.ua, uk.wikipedia.org

Початок вересня 2017 року в Україні був ознаменований низкою важливих подій. Після відновлення роботи парламенту та затвердження освітньої реформи (яка, до слова, вже добряче розкритикована владою Угорщини, Румунії та особисто президентом Молдови через положення про отримання середньої освіти виключно державної мовою) українські політики, по суті, розділилися на два ворогуючі табори через феноменальне повернення в Україну людини без громадянства – Міхеїла Саакашвілі. Зазначені події відбулися на тлі обговорення путінської ініціативи щодо залучення миротворців ООН на Донбас (у якості сил охорони спостерігачів ОБСЄ), чергового акту залякування – підриву автомобіля з чеченським активістом у центрі Києва – та масштабних військових навчань Росії на полігонах Білорусі «Захід-2017». Вочевидь, нас очікує спекотна перша половина осені.

«Прорив» через польсько-український державний кордон Міхеїла Саакашвілі викликав значний резонанс у суспільстві. Яким неправомірним не було б рішення президента Петра Порошенка щодо українського громадянства колишнього президента Грузії, дії останнього, а також його прихильників, до яких долучилися БЮТ в особі самої Юлії Тимошенко та «Самопоміч» (дві політичні сили, що найбільше зацікавлені у зміні конфігурації парламенту), слід трактувати однозначно: порушення суверенітету, підрив іміджу української держави та довіри до правоохоронних органів, зокрема прикордонної служби. При цьому важливо бачити прості речі – немає жодної гарантії, що завтра аналогічний «прорив» під прикриттям натовпу мирних мешканців не станеться десь на східному кордоні задля повернення в Україну когось із «попередників» або одіозних політичних персоналій, що досі мають власний електорат та підтримку в одному з регіонів країни (взяти хоча б одесита Ігоря Маркова). Поділ українського суспільства на два ворогуючі табори – пропрезидентський і тих, хто підтримує лідера «Руху нових сил», – дивним чином збігається в часі з проведенням військових навчань «Захід-2017». Україна демонстративно посилює заходи безпеки на кордоні, аж раптом цей кордон прориває натовп невдоволених українців. Визначний сигнал Москві, що вона рухається у правильному напрямку, розхитуючи внутрішню стабільність України. І звинувачувати Саакашвілі в проросійському лобі наче й неможливо (він радше є агентом республіканців США) – на відміну, скажімо, від Тимошенко. Проте іноді дурні бувають кориснішими за підготовлених агентів.

Інший чіткий грузинський слід (точніше – слід, пов’язаний із Саакашвілі) присутній у вбивстві на Бесарабці в Києві Тимура Махаурі. Останній був не просто агентом грузинських спецслужб – він був особистим другом колишнього міністра внутрішніх справ Грузії Гіоргі Лорткіпанідзе, який за часів губернаторства Саакашвілі перебрався в Одесу, очоливши Головне управління Національної поліції в Одеській області. Логічним виглядає те, що у теракті в Києві СБУ відразу побачила російський слід та фірмовий почерк ФСБ (це вже третій подібний підрив у Києві за останній рік; вдруге замах був здійснений на чеченських добровольців). Та чи не забагато останнім часом в Україні сталося подій, пов’язаних із Грузією, – особливо після візиту Петра Порошенка до Тбілісі в липні 2017 року?

Інша значна тема сучасного українського політичного дискурсу – події на Донбасі й нові спроби врегулювання конфлікту. Із закінченням «шкільного перемир’я» обстріли відновилися з новою силою, хоча й не досягли пікового стану липня – початку серпня. Ініціатива Путіна з місією ООН демонструє бажання Кремля погратися в миротворця. Невипадковим є й місце (саміт БРІКС у Китаї), де російський президент оприлюднив свою ідею. Світове співтовариство розглядає Москву та Пекін як єдині важелі тиску на Північну Корею та її молодого неадекватного лідера, який готовий хоч завтра розв’язати ядерну війну. Недарма першими на московську ініціативу відреагували німці, вітаючи «миротворчість» і висловлюючи надію, що Кремль посприяє у врегулюванні корейської кризи. Росії, безумовно, вигідно розмінювати конфлікти один на інший – український, сирійський, корейський. Так російська дипломатія має більше простору для маніпуляцій та досягнення своїх цілей. Ось тільки Україна від цього опиняється в програші, спостерігаючи дедалі більшу пасивність своїх союзників та посередників.

20 вересня 2017 року президент України Петро Порошенко виступатиме на 72-й Генеральній асамблеї ООН, порушуючи тему залучення миротворців на Донбас. Проблема лише одна – він буде другим, хто це зробить. Київ віддав ініціативу в цьому питанні Москві – це перша помилка вітчизняних дипломатів. Другою стане згода (під тиском союзників-спонсорів) на обмеження мандату місії лінією зіткнення та місцями розташування місії ОБСЄ на підконтрольній Україні та тимчасово окупованій територіях. Тут Київ мав би до останнього відстоювати поширення місії ООН на неконтрольовані ділянки кордону між Україною та Росією, проте таке рішення однозначно не сподобається Москві. Третьою помилкою буде залучення до складу «блакитних касок» якщо й не росіян (хоча така вірогідність є), то білорусів та казахів (особливо перших). Кремль може використати «братні народи» з метою вчинення провокацій або ж відправить у місію «гібридних» росіян, які в терміновому порядку стали білорусами. В будь-якому випадку Москва не погодиться «відпустити» контроль над ситуацією. А миротворча місія на Донбасі з часом може перетворитися на місію російських стабілізаційних сил в Україні, коли підвалини української державності будуть остаточно зруйновані внутрішніми чварами. Сміливий «прорив» Саакашвілі – впевнений крок у цьому напрямку.

Віталій Кравченко

12 вересня спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні зафіксували три колони, до складу яких входили переправо-десантні засоби і техніка, що рухалися на північ автошляхом H21 поблизу підконтрольного так званій «ЛНР» селища Георгіївка за 15 кілометрів від Луганська. Про це POLUKR.net дізнався зі щоденного звіту СММ ОБСЄ.

В одній із колон спостерігачі побачили дві мостоукладні машини та три пороми військового типу для переправи особового складу, завантажені на вантажні платформи, у другій колоні їхало 6 мостоукладних машин, а в третій — переправо-десантна техніка військового типу на вантажних платформах, – зазначено у звіті СММ ОБСЄ на основі інформації, що надійшла станом на 19:30 13 вересня.

Як зазначено у звіті, 13 вересня спостерігачі також бачили в повітрі гелікоптер зеленого кольору (Мі-8T або Mi-8MT), який заходив на посадку приблизно за 500 метрів від дороги неподалік прикордонного пункту пропуску південніше від підконтрольного так званій «ДНР» села Успенка, за 73 км від Донецька.

Загалом СММ констатувала збільшення кількості порушень режиму припинення вогню в Донецькій і Луганській областях.

Як заявив перший заступник керівника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг під час докладу про безпеку в Україні і роботу СММ ОБСЄ в Українському кризовому центрі, за період «шкільного перемир’я» на Донбасі, яке розпочалось з 25 серпня, понад 4 тисячі разів було порушено режим тиші, що може свідчити про початок чергового загострення ситуації. Про це інформує «Українська правда».

За його словами, застосування важкого озброєння хоч і зменшилося, але спостерігачі постійно фіксують порушення режиму тиші.

«За останні тижні нами було зафіксовано 4586 випадків порушення тиші. Є збільшення важкої техніки на лінії розмежування. На цьому тижні ми зафіксували 60 одиниць важкого озброєння – 8 на підконтрольних Україні територіях і 54 – на непідконтрольних», – сказав Хуг.

Він додав, що впродовж останніх кількох років СММ ОБСЄ не раз спостерігала період затишшя, після якого починався черговий спалах агресії. Тому не виключає, що найближчим часом на Донбасі може знову загостритися ситуація.

Нагадаємо, Місія цивільних неозброєних спостерігачів ОБСЄ в Україні діє на запрошення української влади з 21 березня 2014 року. Місію відправили за згоди всіх 57 країн-учасників ОБСЄ. Мета – сприяти встановленню миру та стабільності в Україні. До складу іноземних спостерігачів місії входять представники 44 країн.

Місія в Україні складається з 1081 працівника. Із них – 625 іноземні спостерігачі, 95 інших іноземних працівників (керівництво, радники й аналітики) та 361 український працівник – асистенти, радники, адміністративний персонал. Близько 550 працівників місії працюють на сході України, решта – по Україні. Серед іноземних спостерігачів – 36 росіян.

Читайте також:

«Люди самі заявляли, що вони військові армії РФ», – керівництво місії ОБСЄ в Україні

Джерела: osce.org/uk/special-monitoring-mission-to-ukraine, pravda.com.ua

Уряд Республіки Польща хоче запровадити новий податок – 300 злотих на місяць за найм сезонного працівника. Такими є пропозиції до урядового законопроекту, який хочуть ухвалити до кінця цього року. В разі ухвалення закону такий податок доведеться сплачувати вже наступного літнього сезону. Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання money.pl.

«Я працюю над новим рішенням щодо оподаткування сезонних працівників. Це стосується сотень тисяч людей. Мета полягає в тому, щоб фермери могли законно використовувати роботу таких працівників, заплативши невеликий податок, близько 300 злотих на місяць, – розповів глава Постійної комісії Ради міністрів Польщі Генрі Ковальчик.

«Це така проста система з фіксованою ставкою, яка також захистить найманих працівників – у разі нещасного випадку тощо», – пояснив він.

«Законодавчу роботу ми розпочинаємо відразу після відпусток, є згода всіх сторін (міністерств розвитку, фінансів, праці та сільського господарства) на таке рішення. Я хотів би, щоб уряд ухвалив цей проект до кінця року», – зауважив Ковальчик.

«До речі, ми вирішуємо проблему реєстрації закордонних співробітників, що також важливо для державної безпеки», – додав він.

За словами Ковальчика, Польща видала понад мільйон дозволів на в’їзд. Проте не відомо, скільки з цих людей виїхало, а скільки працює.

Зазначимо, за підсумками минулого року, українці становлять майже третину (близько 29%) всіх економічних мігрантів, які працюють у Польщі. У середньому їхня заробітна платня – 2105 злотих (понад 15 тисяч гривень) після оподаткування. За даними дослідження, від 2014 року вік українських заробітчан у Польщі знижується, а водночас зростає їхня освіта.

Джерело: money.pl