понеділок, 28 Вересень, 2020
pluken
Головна / Думки та коментарі / Місцеві вибори і розвиток української економіки
Фото: Андрія Поліковського
Фото: Андрія Поліковського

Місцеві вибори і розвиток української економіки

Share Button

 

Результати місцевих виборів та останні політичні скандали в Україні свідчать про певне переформатування владної коаліції. Попри це, шлях України в напрямку Європейського Союзу є невідворотнім. Особливе пожвавлення торговельних потоків з Європи в Україну можна очікувати з початку 2016 року, зокрема й через набрання чинності Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, поступове відновлення економічного зростання і збільшення попиту на внутрішньому ринку.

15 листопада відбувся другий тур місцевих виборів. За даними ЦВК, у 10 областях України перемогла партія чинного Президента України Петра Порошенка «Солідарність» (це переважно Північна, Центральна та Західна Україна), у трьох південних областях переміг «Опозиційний блок» (залишки колишньої партії регіонів Януковича). Ще в трьох областях перемогу святкували правоцентристська ВО «Свобода» (Тернопільська область), партія Юлії Тимошенко ВО «Батьківщина» (Сумська область) та партія УКРОП (Волинська область), яка пов’язана з одним із найбагатших українських олігархів Ігорем Коломойським. Також непоганий результат показала партія мера Львова Андрія Садового. У деяких регіонах до місцевих рад пройшли місцеві, регіональні партії (як-от «Українська галицька партія» у Львові). У багатьох містах відбувся ІІ тур виборів міського голови, проте, у більшості великих міст лідерами симпатій виборців залишилися попередні мери Андрій Садовий у Львові, Віталій Кличко (Солідарність) у Києві, Геннадій Кернес у Харкові, Геннадій Труханов в Одесі. І лише в Дніпропетровську, за попередніми даними, у 2 турі переміг кандидат від «УКРОПу».

Загалом, результати виборів очікувані. Партія влади здобула перемогу, однак їхні результати (15-30% у тих регіонах, де здобуто перемогу) є значно меншими від президентських результатів Порошенка і результатів партії на парламентських виборах 2014 року. Партія чинного прем’єра Яценюка взагалі не пішла на місцеві вибори, а їхній рейтинг міг бути ще меншим. Це свідчить про падіння підтримки чинної влади в Україні.

Переформатування влади і загрози інвестиціям

Саме тому останнім часом в українському парламенті відбувається деяке переформатування більшості (коаліції). Пропрезидентська та проурядова фракції поступово втрачають коаліційні зв’язки із фракцією Юлії Тимошенко, Андрія Садового та Олега Ляшка (Радикальна партія). Натомість дедалі частіше лунають звинувачення (і, судячи з деяких голосувань, небезпідставні) у співпраці влади із фракціями депутатів, які представляють стару владу Януковича.

Чому так відбувається? З одного боку, владу звинувачують у повільності реформ чи в ухилянні від їх проведення, а з другоговіднедавна сама влада вступає у конфлікт із деякими політичними партіями.

Останнім гучним скандалом було затримання Геннадія Корбана (одного із лідерів партії «УКРОП»). Влада аргументувала це як боротьбу з організованою злочинністю та олігархами (партія пов’язана з одіозним Ігорем Коломойським, який хоч і заспокоїв ситуацію на Сході та Півдні України на початку російської агресії на Донбасі, посівши тоді посаду намісника Президента у Дніпропетровській області, а також «поставивши» людей зі свого оточення керувати Харківською та Одеською областями, проте, на думку багатьох, продовжує вести бізнес старими неринковими методами). Однак колишні, а особливі нові опоненти (із числа минулих союзників) звинувачують її в «закручуванні гайок», утисках опозиції і намаганнях узурпувати владу. Це відбувається одночасно із судовими справами над депутатами з фракції «Радикальної партії» і допитами у Генеральній прокураторі керівників фракції «Самопоміч» у парламенті. З одного боку, це може виглядати як боротьба з олігархією та корупцією, але водночас влада досі так і не спромоглася завершити розслідування більшості справ щодо розстрілу людей на Майдані, а також інших справ щодо колишніх соратників Януковича (деякі досі тривають, деякі особи закінчили життя самогубством, а інші банально втекли).

З другого боку, останнім часом в Україні відбулися події, які не виглядають сприятливими для розвитку країни та її економіки, особливо очима іноземних бізнесменів та інвесторів. Йдеться про гранату, яку було кинуто на подвір’я мера Львова Андрія Садового ввечері 29 жовтня і замах (чи інсценізація?) на Генерального прокурора Шокіна 2 листопада. Очевидно лише одне. У зв’язку із воєнними подіями на Сході, в Україні є досить багато зброї, яка може перебувати у неправильних руках. Проте ці події є лише окремими епізодами, які можуть бути «шоу», спланованими для телебачення (додамо, що в будинок Садового раніше вже стріляли з гранатомета, коли його не було вдома). Тому, найімовірніше, вони не несуть загрози для розвитку бізнесу в Україні.

Що очікує українську економіку найближчим часом?

Спробуємо для початку визначити, у якому стані перебуває нині українська економіка. З одного бокуусім відомі події, пов’язані із анексією Криму та російською агресією на Сході України, зменшення обсягу українського ВВП (у тому числі за рахунок скорочення торговельних зв’язків із країною-агресором) і значне зниження курсу гривні. Це призвело до збідніння населення України, проте зменшення реальних заробітних плат робить нашу країну привабливою для розміщення міжнародного виробництва та розвитку експорту (особливо в контексті скасування мит у торгівлі з ЄС). Однак це, звісно ж, можливо лише за умов сприятливого інвестиційного клімату та інституційних реформ (полегшення ведення бізнесу, боротьби з корупцією тощо).

Відповідно до прогнозів МВФ, ВВП України у 2015 році знизиться на приблизно 11%, а у 2016 році можна очікувати невеликого зростання (2-3%). Навіть більше, деякі вітчизняні експерти очікують зростання уже в IV кварталі цього року, проте це є природнім після значного попереднього падіння і не обов’язково свідчить про наявність позитивних тенденцій чи змін.

Розглянемо різноманітні міжнародні рейтинги та місце України в них. Звісно, більшість було опубліковано за підсумками 2014 року і не містять інформації про цьогорічний прогрес (чи регрес), проте, за ними можна виявити деякі тенденції розвитку та потенційні слабкі місця, які потребують найбільших змін (реформування).

Наприклад, в індексі економічної свободи (Heritage Foundation) Україна опустилася на 7 позицій і посідає дуже низьке 162 місце. На думку розробників індексу, Україна залишається країною із «репресивною економікою», найбільші проблеми якої пов’язані із гарантіями прав власності, інвестиціями та управлінням державними витратами. Індекс глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму зафіксував негативні зміни (-3 позиції), а Україна тут розташована на 79 місці. Найбільше позицій Україна втратила за складовими макроекономічного середовища (через високу інфляцію) та рівнем розвитку фінансового ринку (через погіршення бізнесом оцінок можливостей отримання фінансування на внутрішньому фондовому ринку). Водночас Україна піднялася за показником незалежності судової системи, ефективності ринку праці та вищої освіти і професійної підготовки. У глобальному інноваційному індексі Всесвітньої організації інтелектуальної власності наша країна 64-та (-1 позиція). Найкращі місця у сегментах індексу, пов’язаних із освітою і створенням знань (14 позиція), а найпроблемнішими залишилися питання інфраструктури та політичного середовища.

В індексі сприйняття корупції (Transparency International) Україна продовжує займати дуже низьке 142 місце (+ 2 позиції), а в індексі розвитку людського потенціалу (ООН) – незмінне 83. Відомий усім рейтинг Doing Business 2016 розташував Україну на 83 позиції (+4), а окремі його компоненти такі: започаткування бізнесу (+ 40 позицій до 30 місця), реєстрація власності (+ 3 позиції до 61 місця), виконання договорів (98 позиція, без змін). Рейтинг International Business Compass 2015 відзначив найбільший прогрес української економіки (разом із латвійською та білоруською) порівняно із попереднім звітом – +20 позицій до 89 місця.

Найбільша загроза інвестиціям – корупція

Попри всі негативні та позитивні чинники, прогнозується дедалі інтенсивніша торгівля між Україною та Європейським Союзом, у тому числі з Польщею. Зокрема, з 1 січня 2016 року у повному обсязі розпочне діяти Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС. І якщо країни ЄС ще минулоріч скасували митні обмеження для товарів з України, то Україна почне скасовувати свої імпортні тарифи лише з 2016 року. Це створить нові можливості для іноземних компаній, які зможуть продавати свої товари на українському ринку без сплати мита, а враховуючи технологічну відсталість і низьку продуктивність багатьох українських компаній, послаблення конкуренції з боку російських товарів (зокрема, через їх економічний бойкот в Україні), навіть посісти на ньому міцні позиції.

Тому можемо припустити, що зараз для іноземних, зокрема польських, виробників є саме той час, коли варто звернути увагу на український ринок для розширення збуту власної продукції. Найбільшою перепоною і надалі залишається корупційність бюрократичної системи в країні, проте, вбачається, що завдяки тиску іноземних партнерів і українського громадянського суспільства відбуватиметься поступове покращення у цьому напрямку, і Україна ставатиме надійнішим та більш передбачуваним економічним партнером для своїх сусідів.

Загалом, результати місцевих виборів поки що не несуть жодних змін для центральної влади в Україні. Багато чинників свідчать про те, що президентська партія дедалі частіше співпрацює (під час виборів, голосувань у парламенті тощо) із колишніми політиками з Партії Регіонів Януковича, що негативно впливає на її імідж як в очах суспільства, так і Заходу. Якщо найближчим часом влада не почне неупереджено та всебічно боротись із олігархічним бізнесом та корупціонерами, цілком імовірним є проведення дострокових центральних виборів, що буде підтримано як західними партнерами України, так і громадянським суспільством.

Андрій Максимук

Share Button

Також перегляньте

Fot. polukr.net

Чи готова Україна до деескалації у відношенні до Росії та їх проксі на Донбасі?

На тлі чергових заяв про заплановані обміни утримуваними між Україною та Росією перед українським суспільством …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.