6 жовтня 2023 ркоу на авторитетному польському Інтернет-порталі onet.pl опублікованj матеріал під інтругуючим заголовком “Były doradca Zełenskiego ostro o prezydencie Ukrainy. “Nie wiem, czy nadal jest demokratą”.
З огляду на маловідому для широкого польського загалу персону, котра “добре” відома пересічним українцям своїми скандалами , вважаємо за можливе викласти кілька найяскравіших фактів його біографії за останні вісім місяців.
Для початку, коли саме на початку жовтня цього року Арестович почав стверджує, що “стратегічне планування” керівництва України різко погіршилося вісім місяців тому, то український політолог Петро Олещук справедливо відповів, що “погіршилося” чомусь вісім місяців після того, як його звільнили: “Цей нарцис, схоже, дійсно себе переконав, що він там щось десь “стратегічно планував”. І був абсолютно незамінним стратегом. І тепер довкола цього вибудовує власні міркування. Це було б реально смішно, якби за межами України він не був топ-спікером з питань війни, і, мабуть, цим топ-спікером і залишиться”
Як відомо, 17 січня 2023 року Арестович написав заяву на звільнення з посади радника Офісу президента. На такий крок він пішов, бо вкотре зганьбився: у розмові з російським правозахисником Марком Фейгіним Арестович заявив, що російська ракета 14 січня влучила у житловий будинок у Дніпрі внаслідок збиття українськими силами ППО.
Слова Арестовича негайно підхопили російські пропагандисти. Українців вразила заява радника: сотні користувачів були обурені словами Арестовича. А його слова довелося спростовувати командувачу Повітряних Сил генерал-лейтенанту Миколі Олещуку.
Олексій Арестович визнав, що зробив помилку, говорячи про те, що ракету, яка впала на багатоповерхівку в Дніпрі, нібито збили українські сили ППО і вибачився, проте не перед усіма. На його думку, допущена помилка не відповідає хвилі критики в його бік, а також додав, що жодних юридичних наслідків його заява не викликала. А винні в усьому – працівники “бот-мере”, які, на його думку, пов’язані з Віктором Медведчуком, Петром Порошенком та Росією.
В десь за місяць після цього скандалу колишній позаштатний радник Офіса президента України Олексій Арестович запитав, чи є всі, хто розмовляє російською мовою в Україні, агентами Росії. Далі взявся порівнювати українську мову та ґвалтування. Таким чином він хотів показати, що російську мову не можна визнавати “мовою агресора”. Про це він написав у своєму Facebook.
На початку серпня поточного року Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович відзначився новою витівкою. На стрімі у відомого політичного оглядача і публіциста Юрія Романенка він виголосив “передвиборчу промову”, в якій матюками пояснив, чому українці повинні обрати його наступним президентом: “А я вас хочу запитати, довбо*би, бл*дь: якщо ви за мене не проголосуєте, кому від цього буде гірше? Ви подумайте своєю тупоголовою головою, бл*ть! Я буду сидіти на яхті в Тихому океані після закінчення війни, їсти омарів і вести семінари. А що буде з вами, якщо ви за мене не проголосуєте?” – з усмішкою запитує в минулому один з офіційних спікерів ОП.
За словами Арестовича, українці невірно реагують на його виступи, в яких озвучуються проблеми, що заважають українцям побудувати цивілізовану державу і зокрема перемогти у війні.
Вже у вересня ц.р. колишній позаштатний радник Офісу президента Володимира Зеленського Олексій Арестович потрапив у скандал через те, що на платних семінарах робив сексистські заяви, а також описував насильство, яке нібито хочеться застосувати до жінок.
Скандальні уривки з семінарів Арестовича опублікували журналістки на своєму каналі в YouTube “Палає”.
Хейт та скандали стали Олексія Арестовича чудовим засобом різкого покращення власного добробуту. Так, минулого тижня авторитетне видання “Форбс-Україна” опублікувало журналістське розслідування під заголовком “Гроші на хайпі. Як слава і скандали зробили з Олексія Арестовича одного з найбагатших тренерів особистісного зростання”. Зокрема, український блогер, актор та колишній позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович значно збільшив свої доходи після публічних виступів і ефірів на початку повномасштабного вторгнення. Якщо до лютого 2022 року кількість підписників на його YouTube-каналі складала 146 тис., то вже у травні їх було 1,38 млн. Наразі у Олексія Арестовича 1,72 млн підписників на YouTube, що робить його одним з топів українського YouTube.
У понад 10 разів збільшилась і кількість клієнтів, які купують різні продукти Арестовича. Зокрема, у жовтні 2022 року Арестович заявляв, що його дохід складає $30 тис. на місяць, утім лише один семінар, за який по 1500 грн сплачують від 330 до 900 учасників, приносить йому від $14 тис. до $36 тис. Таких семінарів лише на жовтень 2023 року заплановано сім.
Також Арестович надає приватні консультації, які тривають близько години-півтори і коштують $3 тис. Наразі, як стверджує адміністраторка школи розвитку Арестовича, черга налічує 170 осіб.
Монетизація від YouTube-каналу Alexey Arestovych, згідно з даними сервісу аналітики SocialBlade, варіюється в діапазоні від $4 тис. до $65 тис. на місяць. Такий широкий діапазон – через відсутність у сервісу детальних даних про аудиторію каналу.
“Якщо скласти всі джерела доходу (навіть без особистих консультацій), виходить значно більше ніж $30 тис., про які говорив сам Арестович. За консервативною оцінкою, при якій кожний його семінар відвідає 350 учасників, за жовтень він має заробити понад $120 тис.”, – підсумовує видання/
Таким чином, сподіваємося, що очевидно невідомі для широкої польської аудиторії сторінки скандальної біографії колишнього позаштатного радника Офісу президента України дозволять сформувати об՚єктивний погляд на Олексія Арестовича, що вирішив стати також експертом з українсько-польських відносин, вдаючись у згаданому вище інтерв՚ю до контраверсійних заяв, які не мають жодного відношення, ні до позиції офіційного Києва, ні не відображають поглядів українського політичного та експертного середовища, котре налаштоване на конструктивне вирішення теперішньої кризи у відносинах наших двох держав — прагматично в інтересах України та Польщі у боротьбі із агресією Російської Федерації та її “п՚ятої колони” в європейський та й не тільки європейських столицях.
Василь Гулай, доктор політичних наук, завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету “Львівська політехніка” / Громадська організація “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту”;
Любомир Хахула, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародної інформації Національного університету “Львівська політехніка” / Громадська організація “Центр інформаційно-комунікативного менеджменту”.