Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
«Російське вбиває» – з таким гаслом півтора роки тому в Україні почався економічний бойкот товарів, вироблених у Росії. Потім були масові флеш-моби на вулицях, у супермаркетах, акції під відділеннями банків та на заправках. Як результат – багато великих мереж та дрібних магазинів почали відзначати товари окупанта спеціальним значком із прапором Росії, частина магазинів і зовсім відмовилась від них, а збитки від зниження продажів російських продуктів в Україні за останній рік оцінюють у мільярди гривень.
Цього місяця український уряд схвалив другий пакет санкцій проти Росії і направив його на розгляд РНБО. Перший діє ще від вересня 2014 року. Як заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, двома пакетами уряду пропонується застосувати санкції щодо 1124 фізичних та 156 юридичних осіб. Однак, як запевняють експерти, куди ефективнішим за час війни виявився не пакет урядових санкцій, а власне громадський бойкотний рух.
Від ворога внутрішнього до ворога зовнішнього
Усе починалось ще у грудні 2013 року, під час Євромайдану. Група активних львів’ян створила у соціальній мережі Фейсбук сторінку економічного бойкоту. Щоправда, тоді бойкотували не російські товари, а компанії, що були пов’язані з прізвищами депутатів Верховної Ради від тодішньої правлячої Партії Регіонів: великі мережі будівельних супермаркетів, аптеки, банки, виробників продуктів та побутової техніки.
На початку весни, після анексії Криму та перших заворушень на Сході України, активісти перейшли до бойкоту російських товарів. Почали зі збору інформації, які російські торгові марки представлено в українських магазинах. Далі друкували листівки та розповсюджували їх серед львів’ян. Основне, на що акцентували — код країни виробника. Людей закликали уважно дивитись на товари: якщо штрих-код на товарі починається з 46 — продукт виготовлено в Росії.
«У Європі економічні бойкоти дуже поширені. Але, на відміну від нашого, вони рідко мали політичний підтекст і не були такими затяжними, або ж не настільки велика група товарів потрапляла під бойкот», – пояснює одних з лідерів бойкотного руху Олег Радик.
Аби привернути увагу до проблеми активісти не гребували і радикальними методами та акціями. Так львів’янам вони запам’яталися акцією, під час якої у супермаркеті з російськими товарами випустили кілька десятків щурів. Не менше шуму було і довкола флеш-мобу з виливання російської горілки у каналізацію чи розвішування жіночих трусів на вітринах російського банку.
У липні минулого року активістів підтримали на рівні влади міста: Львів став єдиним містом України, де продавців зобов’язали спеціально маркувати товари. Львівська міська рада прийняла ухвалу про маркування товарів російського виробництва, яка зобов’язала підприємців ознакувати продукцію, виготовлену в Російській Федерації. За словами Олега Радика, у кількох інших містах, а це, зокрема, Полтава, Київ та Івано-Франківськ, є схожа норма, однак там вона лише рекомендаційна. Та й виконують її, за словами Олега Радика, далеко не усі.
«Попри зобов’язання, навіть у Львові реально маркують лише кожен другий товар, – говорить Олег Радик. – Тепер, коли «Економічний бойкотний рух» зареєстрований як громадська організація, будемо писати скарги на продавців у всі інстанції і вимагати навіть позбавлення ліцензій. Ми їх «задовбемо», будемо стидати тощо. Реально пройшов рік від ухвали і продавці розслабились. Великі мережі залишили російські товари. Здебільшого це продукція великих компаній, які мають можливість платити відкати, підкуповувати продавців тощо. Маленькому виробнику створити їм конкуренцію в Україні дуже важко».
Найлегше було з продуктами, найважче – з хімією
За статистикою, нині економічний бойкот російських товарів підтримують приблизно 80% львів’ян. Однак, що далі на Схід України, то меншою є ця цифра. У Луганській області, за словами Олега Радика, це, приблизно 25% населення.
За словами учасників економічного бойкотного руху, найлегше було забрати з полиць магазинів російські продукти харчування. Здебільшого їх замінили на аналоги європейського виробництва. А от найважче – побутову хімію та косметичні засоби. Російські товари суттєво дешевші за західні, тож і набагато конкурентніші.
Водночас, кажуть активісти, найважче переконати відмовитись від російських товарів представників великих мереж. Хоча, як стверджують самі продавці, не так усе страшно, як здається на перший погляд. За словами Богдана Козака, президент ТВК «Львівхолод», до якого входить мережа магазинів «Рукавичка», відмовляючись від російських товарів, вони готувалися до серйозних втрат, а виявилося, що без товарів агресора можна і працювати, і розвиватися далі. Сьогодні «Рукавичка» перша та поки що єдина українська торгівельна мережа, яка повністю відмовилась від продажу російських товарів.
«Це наша громадянська позиція, – говорить Богдан Козак. – Наші працівники перебувають у зоні АТО, ми постійно допомагаємо українським військовим. Як при цьому можна торгувати російськими товарами? Можливість повної відмови від російських товарів ми почали розглядати близько року тому. Спочатку нам здавалось, що втілити задумане буде складно. Ми зробили інвентаризацію всього асортименту мережі щодо країни його походження за штрих-кодами та інформацією із сертифікатів відповідності товару. А далі почали проводити перемовини з постачальниками. Пригадую найбільше труднощів було з побутовою хімією. Це вкотре виявило проблему — багато транснаціональних корпорацій побудували свої заводи в Росії, а не в Україні. Але при цьому вони також мають свої виробництва у Польщі, Словаччині, Чехії. Ми звернулись до них, щоб привозили товар, скажімо, з Польщі. Спочатку ці вимоги ігнорували, та потім постачальники зрозуміли, що ми не відступимось, і якщо не буде розуміння з їхнього боку, то вони можуть втратити ринок збуту. Окрім цього ми відкрили для себе багатьох українських виробників. Ми нічого не втратили у доході».
Мільярдні збитки
Збитки російських виробників від зменшення продажів в Україні за минулий рік, за словами експертів, становлять приблизно 1 мільярд доларів. Директор української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже, вони лише зростатимуть.
«Минулого року мережі почали просити виробників постачати товари не з російських заводів, а з польських та угорських. Наприклад, у компанії «Фереро», як наслідок, зараз зовсім немає в Україні товарів з Російської Федерації. Інші компанії замінили лише частину продукції. Але у них часто виникали проблеми з сертифікатами, або з перевезенням продукції через кордон. Неофіційно їм запропонували таки замінити її на європейські аналоги. Зараз можемо говорити, що у нас на ринку залишилось не більше 1-2% російських продуктів харчування, тоді як на початку минулого року було 7-8%. Під санкції також потрапили виробники одягу та взуття. Раніше приблизно 10% ринку одягу – це був одяг з РФ. За цей час багато брендів пішло з України, частина скоротила свою присутність. Залишилась частка не більше 1-2%. Найбільше залишилось хімії та косметики, але, думаю, і тут питання вирішать. Можна говорити, що за минулий рік втрати від зниження продажу російських товарів в Україні становили не менше мільярда доларів: приблизно половина – це продукти харчування, решта – одяг, взуття тощо. Але цього року буде більше, бо ми включили у статистику міжнародні компанії, які перестали завозити продукцію з Росії», – розповів Олексій Дорошенко.
Тоді як на загальноукраїнському рівні рахують мільярдні збитки, на рівні міст активісти кажуть, цього недостатньо. Адже часто для того, щоб продати продукти окупанта, вдаються до хитрощів. Наприклад, виробники пишуть країну виробництва дуже маленькими літерами – так, що неможливо розібрати. Інший популярний метод – найбільші знижки пропонують на товари саме російського виробництва.
«Сьогодні ми вже не бачимо доцільності переконувати когось у необхідності бойкоту. Все і так зрозуміло. Ми зараз більше будемо переходити до акцій і викривати, які компанії є російськими. Люди не завжди знають. Наприклад, нещодавно Польщу покинула така мережа як Centro. Це китайське взуття, на якому заробляють росіяни. Найближчими акціями розказуватимемо про це. Під бойкот також потраплять українські компанії, які мають російських власників. Йдеться зокрема про мінеральні води «Моршинська». Також є плани бойкотувати російських артистів, які виступають у наших клубах», – говорить Олег Радик. При цьому активіст на запитання, чи не втомився ще від бойкоту жартома відповідає: «Добре, що воюємо не з Китаєм, бо відмовитись від їхніх товарів було би справді складно».
Фото: ФБ «Економічний бойкотний рух»
Мирослава Іваник
