неділя, 4 Грудень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Ва-банк Коломойського: боротьба за вплив на нафтові підприємства закінчилася відставкою «олігарха-патріота» з посади очільника Дніпропетровщини
Ihor_Kolomoyskyi2

Ва-банк Коломойського: боротьба за вплив на нафтові підприємства закінчилася відставкою «олігарха-патріота» з посади очільника Дніпропетровщини

Share Button

Ihor_Kolomoyskyi2У суботу, 28 березня, Дніпропетровськ прощався з командою уже екс-голови ОДА Ігоря Коломойського. З цієї нагоди в місті відбувся багатотисячний мітинг «Дніпро за Україну». Соратники Коломойського запевнили: з області не йдуть, будуть і надалі допомагати зміцнювати і захищати регіон. Так закінчилася чиновницька кар’єра Ігоря Коломойського, який пропрацював на посаді голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації трохи більше року. Приводом для відставки стала боротьба за два нафтові підприємства – «Укртранснафта» та «Укрнафта».

Ситуація загострилася у четвер, 19 березня. Саме в день парламент таки зумів прийняти поправку до закону «Про акціонерні товариства». Як уже писав polukr.net, ця поправка знижує кворум для зібрання акціонерів підприємств зі 60+1% до 50+1%. Цей закон називають «законом Коломойського» – поправку приймали насамперед для того, аби позбавити олігарха впливу над напівдержавним підприємством «Укрнафта». Річ у тім, що хоча державі й належать 51% компанії, менеджмент повністю належав групі «Приват» Коломойського, яка контролює 42% акцій. Це стало можливо власне через норму про кворум: не маючи достатньої кількості акцій, держава не могла провести жодного зібрання акціонерів, а відтак – прийняти будь-яке рішення. У тому числі – про виплату дивідендів. Збитки держави від такої діяльності «Укрнафти» оцінюють у 6 мільярдів гривень. Прийнята 19 березня поправка до закону про акціонерні товариства позбавляє групу «Приват» контролю над підприємством, і повертає його під вплив держави. Але це був лише перший «дзвіночок» цього дня, і не найголосніший: головні бої розгорнулися за інше підприємство – «Укртранснафта».

Це підприємство є цілком державним – 100% акцій володіє НАК «Нафтогаз України». Але ще з 2009 року воно перебуває під контролем групи «Приват»: з легкої руки тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко компанію очолив соратник Ігоря Коломойського Олександр Лазорко. І от того четверга керівництво «Нафтобазу» спільно з міністерством енергетики прийняло рішення про відставку пана Лазорка з займаної посади. Серед претензій, які озвучив заступник очільника «Нафтогазу» Андрій Пасічник: оплата олігарху Ігорю Коломойському 75 млн грн. щомісяця за зберігання нафти на потужностях групи «Приват», хоча на операції більші ніж 50 млн грн. Лазорко повинен отримувати згоду наглядової ради. Загалом він сплатив олігарху 305 млн грн., що в шість разів перевищує норму. Крім того, від часу вступу на посаду Лазорка, офіційні показники видобутку «Укрнафти» знизилися з 3,6 млн тонн у рік до менше ніж 2 млн тонн. У НАК «Нафтогаз» висловили підозру, що невраховані обсяги нафти транспортувалися на Кременчуцький НКП «Привату». Окрім того, основна частина коштів компанії розміщена в банку Коломойського.

Але Олександр Лазарко у відставки йти не захотів: він забарикадувався в кабінеті, в компанію приїхали група озброєних молодиків, а потім приїхав і сам Ігор Коломойський. Олігарх провів «переговори» з міністром енергетики Демчишиним та свіжопризначеним в.о. компанії Юрієм Мірошником. Спробу зміни керівництва назвав рейдерським захопленням і заявив, що у нього в Києві є дві тисячі бійців, які готові захищати «його підприємства». На виході олігарх облаяв журналіста «Радіо Свобода» Сергія Андрушка, що, до речі, стало однією з причин подальшої відставки – хамство олігарха обурило громадськість, владу, журналістів і дипломатів.

Продовження відбувалося уже в «Укрнафті» – у неділю на території підприємства з’явилися озброєні люди, вхід заварили решітками, а Коломойський заявив, що проводить «планові роботи проти рейдерів».
У понеділок оточення Коломойського провело прес-конференцію, на якій усі події було названо атакою на команду голови ОДА. А також – анонсували багатотисячне віче на його підтримку. Це було оголошення війни. На той момент було очевидно, що Коломойський для збереження впливу над підприємствами застосує усі важелі: у дні найгострішого протистояння в унісон діяли і ЗМІ олігарха, підконтрольні йому депутати, а також – бійці тих добровольчих батальйонів, які він фінансує. Коломойський не надто блефував, коли погрожував, що зніме солдатів з передової і кине на Київ – він цілком міг це зробити. Лишалося лише чекати – що переможе: гроші чи патріотизм.

Розв’язка настала несподівано швидко: в ніч з вівторка на середу після багатогодинних переговорів в Адміністрації Президента Ігор Коломойський написав заяву на відставку з посади голови Дніпропетровської обласної адміністрації. Заплановане віче перенесли з неділі на суботу і назвали його акцією за єдність України. Порошенко з Коломойським кілька разів запевнили громадськість, що розходяться мирно, і що жодних дій на дестабілізацію ситуації в країні ніхто не чинитиме. Але контроль над державними підприємствами буде повернуто державі.

Згрубша, до такої розв’язки призвели власне дії самого Коломойського: у боротьбі за вплив над державними підприємствами він пішов ва-банк і програв. Його реакція була не адекватною до ситуації, відтак президент Порошенко не міг поступити інакше: збереження за Коломойським впливів означало б слабину його як президента і слабкість держави, яка не може протистояти олігархам з медійними, політичними та воєнізованими ресурсами. Тобто Коломойським сам своїми діями загнав себе у тупик: якби він повів себе по-іншому, все могло скластися по-іншому. Зрештою, питання відставки не стояло аж до останнього моменту.
Але одночасно заручником ситуації став і сам Петро Порошенко: тепер призначення керівництва згаданих підприємств має відбутися максимально прозоро. Також після публічного розкуркулення Ігоря Коломойського виправдань для збереження впливів на державні підприємства інших олігархів (яких, до того ж, патріотами ніхто не називає) нема. Відтак уже найближчим часом слід очікувати гучних справ щодо Ахметова, Пінчука, Фірташа тощо. Інакше слова Коломойського про рейдерство знайдуть своє підтвердження.

Втім, як зазначають експерти, все лише починається, оскільки «акція» проти Коломойського не відбулася без зовнішнього втручання. Мовляв, європейські та американські дипломати уже давно наголошують, що українській владі слід розібратися з олігархами, особливо з монополістами у тій чи іншій сфері. І власне енергетичний холдинг Ахметова – наступний у черзі: Банкова уже кілька тижнів вимагає від нього продати частину активів. Наразі олігарх пручається, але ситуація з Коломийським може стати дуже вагомим меседжем.

Ірина Гамрищак

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.