вівторок, 5 Липень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Коаліція: роз’єднана, але єдина
rada_2

Коаліція: роз’єднана, але єдина

Share Button

rada_2В Україні знову заговорили про розпад коаліції у Верховній Раді. Цього разу вийти із більшості пригрозили радикали Ляшка – у ці вихідні партія збирається на позачерговий з’їзд, на якому може розглянути це питання. Кажуть, про вихід подумує також «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Втім на думку експертів, попри внутрішні суперечки, наразі коаліції нічого не загрожує, а позиція «бунтарів» є всього лиш спробою політичного шантажу.

Насправді про розпад коаліції почали говорити ще до того, як вона сформувалася: надто неоднорідні партії там зібралися, аби завжди мати єдину позицію з усіх питань. Понад те – єдності немає навіть в межах однієї партії. Так, хоча коаліція налічує 303 народні депутати, більшість законів приймаються значно меншою кількістю голосів. Середня цифра – близько 250-ти. Тобто як правило, близько півсотні нардепів не підтримують рішення ради коаліції про підтримку тих чи інших законопроектів. Частину законів у сесійній залі провалюють, оскільки та чи інша фракція більшості відмовляється їх підтримувати.

Така непостійність коаліціантів є нетиповою практикою для України. В усі попередні роки коаліції були доволі стійкими, і власне після прийняття рішення про підтримку того чи іншого законопроекту усі нардепи голосували згідно із ним. Тобто сесійна зала була місцем для голосування, дискусії ж велися під час засідань фракцій, де й обговорювали усі «за» чи «проти», висували аргументи, мотивували те чи інше рішення. Коли ж фракція визначалася із позицією, будь-які дискусії припинялися.

Парламентські вибори у жовтні змінили цю традицію. Молоді нардепи, зокрема ті, які прийшли з експертного, медійного та громадського середовищ, одразу зазначили, що працювати натискачами кнопок не будуть: мовляв, коаліційна дисципліна – одне, а право на власну думку – інше. І власне це й стало першою підставою для активних розмов про те, що нинішня коаліція довго не протримається.

Окрім того, періодично та чи інша фракція більшості влаштовує «бунт на кораблі» і відмовляється голосувати за певні закони. Зокрема, фракція «Батьківщина» не голосувала за державний бюджет на 2015 рік і за зміни до пенсійного законодавства. «Самопоміч» не голосувала за зміни до закону про Раду національної безпеки та оборони, не підтримала проект закону «Про забезпечення права на справедливий суд» і спільно з Радикальною партією Ляшка збунтувалася проти призначення на посаду Генерального прокурора Віктора Шокіна.

Власне призначення Віктора Шокіна і стало тим рубежем, після якого усі суперечки всередині коаліції ще більше загострилися, а Радикальна партія майже серйозно заговорила про доцільність свого перебування у складі більшості. Це питання цього тижня уже обговорили на засіданні фракції, але до єдиної думки не дійшли. Повернутися до нього планують у неділю – під час позачергового з’їзду партії.

Як зазначив нардеп від партії Ігор Мосійчук, на з’їзді розглядатимуть кілька варіантів: від ймовірного виходу з коаліції до висування умов, на яких партія в ній залишиться. З його слів, партія може вимагати відставки голови НБУ Валерії Гонтарєвої (на якій наполягає уже давно), а також переформатування уряду. Зокрема «радикали» можуть забажати відставок міністра енергетики Володимира Демчишина, міністра аграрної політики Олексія Павленка та інфраструктури Андрія Пивоварського.

Втім експерти і нардепи з інших фракцій не схильні вірити у рішучість намірів «радикалів» і називають їх спробою політичного шантажу та зароблянням дивідендів перед місцевими виборами. Тим паче, що в разі такого кроку Радикальна партія позбудеться керівних посад в парламентських комітетах та посади віце-прем’єра в уряді.
Окрім того, розпад коаліції чи вихід із неї окремих учасників завдасть нищівного удару по іміджу власне тих партій, які на такий крок наважаться. Робота на дестабілізацію Верховної Ради однозначно буде сприйнята як підігравання інтересам Кремля, а з таким реноме наступних виборів точно не виграєш. Відтак партії радше бавитимуться у так звану внутрішню опозицію, критикуючи тих чи інших посадовців чи не підтримуючи окремі рішення, але на радикальні кроки не йтимуть.

Саме тому нині про розпад коаліції не йдеться. Це підтвердив зокрема голова Верховної Ради Володимир Гройсман. «Коаліція насправді досить жива. У цьому є і плюс, і мінус. Справді, там відбуваються якісь дискусії, якась боротьба за конкретні рішення. Але мені здається, що цей парламент є і залишиться продуктивним. У результаті всі досить складні рішення, наприклад антикорупційні й економічні, ухвалюються», – заявив він.

Схожої думки дотримується народний депутат від Партії «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко. В інтерв’ю «Українській правді» (http://www.pravda.com.ua/articles/2015/03/13/7061346/) він відзначив, що у парламентській коаліції виникають розбіжності, але її члени усвідомлюють, що будь-які внутрішні чвари приведуть до антиукраїнського реваншу.

З його слів, деякі коаліційні проблеми були спричинені протистоянням парламенту та уряду. «Уряд давав недосконалі документи і просто вимагав їх прийняти, бо, мовляв, ситуація того вимагає. Така робота “наосліп” лише збільшувала протистояння між гілками влади і роздратування суспільства недолугими реформами», – сказав Ю.Луценко. Відтак тепер робота з урядом вийшла на дещо інший рівень: кожен урядовий законопроект підкріплюється урядовою делегацією, яка пояснює фракціям, чому питання поставлене саме так, і чого хочуть досягти таким чином. Депутати мають можливість внести свої поправки, а під час фінального обговорення уряд, комітети ВР і лідери фракцій коаліції фактично мають рівні права. Але це не вирішує усіх проблем.

«Чи відкриває це шлях до швидких реформ? Ні. Є дві проблеми. Перша: фракції коаліції – дуже різні. Треба чесно сказати, що з п’яти фракцій коаліції завжди знаходиться одна, що займає особливу позицію. Але загальна кількість у 303 голоси дає нам можливість дозволяти тій чи іншій фракції утриматися від голосування. Така собі картина човна, де четверо по черзі на веслах, а п’ятий – мітингує. Друга проблема: невпорядкованість законодавчої роботи. Прийнявши коаліційну угоду, ми сказали А. Тож тепер, щоб не бути Б, маємо скласти план законодавчих актів, призначити відповідальних за конкретні законопроекти від кожної фракції коаліції, уряду та АП, і розпочати системне реформування країни. Саме цим зараз займається голова ВР Гройсман і колеги. Всі ми розуміємо: розраховувати можемо лише на себе», – зазначив депутат.

А щодо ймовірного розпаду коаліції Юрій Луценко категорично заявив: не дочекаєтесь. «Над кожним відповідальним депутатом коаліції висить дамоклів меч історичної пам’яті про те, що будь-які внутрішні чвари призведуть до антиукраїнського реваншу», – наголосив він.

Втім навіть якщо Радикальна партія Ляшка вирішить вийти з коаліції, це нічого не означатиме. Більше того, коаліція збережеться, якщо вийти з неї захочуть також «Самопоміч» та «Батьківщина: у двох найбільших фракцій – «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» – разом 228 депутатів, тоді як для формування коаліції треба 226.
Насправді єдине, що зараз може розвалити коаліцію, – це відставка Арсенія Яценюка, яка може призвести до того, що з більшості вийде «Народний фронт». Але про це не йдеться. Відтак, на думку експертів, коаліція, хоч є роз’єднана, все ж залишатиметься єдиною як мінімум до осені. А там тренди диктуватимуть місцеві вибори, і не виключено, що дехто з нинішніх коаліціантів захоче їх виграти з допомогою старої-доброї опозиційної риторики: критикувати владу набагато легше, аніж в ній працювати.

Ірина Гамрищак

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.