На ІІ Безпековий форум у Львові завітав міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він повернувся з Польщі, де відвідував Варшавський безпековий форум і обговорював польсько-українські відносини з польським колегою Яцеком Чапутовичем. На запитання Polukr.net про досягнення від візиту, Клімкін відповів, що домовився з Чапутовичем робити «невеликі емоційні жести» задля відновлення українських памʼятників у Польщі та польських ексгумацій в Україні. Також міністр заявив, що дійшов згоди щодо потреб розбудови пунктів пропуску та пришвидшення митно-прикордонного контролю на українсько-польському кордоні.
Клімкін: «Сенцов стане для Росії тим, ким Сахаров був для СРСР»
Насамперед Клімкін відзначив, що незаконно засуджений та ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов став за останні дні лауреатом двох престижних міжнародних нагород: Європарламент нагородив його премією “За свободу думки” імені Андрія Сахарова, а польське МЗС – премією Pro Dignitate Humana.
«Ці нагороди важливі, бо Росія сподівалася, що після завершення голодування Олега у світі вдасться збити емоційну хвилю навколо його справи, – заявив Клімкін. – Присудження премій важливе не тільки для Олега, але для всіх українських політичних вʼязнів у Росії. Сенцов голодував не за себе, а за всіх незаконно засуджених українців. Він стане колись таким же важливим для РФ, як для СРСР свого часу став Сахаров».
Клімкін: «Будемо з двох сторін із польским колегою робити невеликі емоційні жести для вирішення проблеми памʼятників та ексгумацій»
На запитання Polukr.net про прогрес щодо відновлення українських поховань у Польщі та польських ексгумаційних робіт в Україні, Клімкін відповів: «На одному рівні в Польщі є політики, які розуміють, що емоційна ситуація навколо цієї теми – неприйнятна. Такі політики усвідомлюють, що Україна не така, якою була 5 років тому. На жаль, в Польщі теж є політики, які вважають, що слід вирішувати це питання тільки на польських умовах. Цього не буде. Довго про це говорив із польським колегою. Вирішили, що будемо з двох сторін робити деякі невеликі емоційні жести для вирішення проблеми».
«Для нас має значення, щоб польська сторона почала відновлювати памʼятники, які важливі для нас, – продовжив Клімкін. – Є памʼятники, які не пасують для польського наративу, – наприклад, ті, де поховані вояки УПА, котрі загинули в боях проти НКВД. Незабаром обговоримо це питання в Україні, зберемо нашу частину Українсько-польського форуму істориків. Сподіваюся, нам вдасться зробити поштовх до вирішення цієї проблеми. Чітко сказав польським колегам, що не можемо говорити з ними, як нам дійти до компромісів у нашій історії. Бо наша історія – наша справа. Її розуміння – наше внутрішнє питання. На цьому маємо поставити крапку і говорити про спільну історичну памʼять. Минуле слід віддати історикам, які мають сісти і разом дійти до спільного знаменника, без політизації. А політики мають займатися сучасністю і майбутнім».
Клімкін: «Домовилися збільшити кількість спільних з поляками митно-прикордонних пунктів пропуску з 4 до 8»
Клімкін також розповів, що обговорював у Польщі питання прикордонної співпраці та проблеми черг на українсько-польських пунктах пропуску.
«Із польськими друзями говорив, як змінилася інтенсивність та активність руху на кордоні з Польщею за останні 5 років, – розповів Клімкін. – Зараз 1,7 млн українців живе в Польщі. Сума лише офіційних переказів з Польщі в Україну за рік досягає 3,5 млрд дол. За останні півроку 6% українського експорту було до Польщі. Не можемо далі працювати так, як раніше. Маємо на кордоні великі проблеми. Тут є наш прорахунок – досі не вирішили проблему «євроблях» (водії деяких авто на європейській реєстрації змушені часто перетинати кордон, тож це збільшує черги – Polukr.net). Але також є провина польської сторони через їх повільний прикордонно-митний контроль».
«У нас росте транскордонна торгівля, – продовжив Клімкін. – Зокрема, ягодами і фруктами. Фури з продуктами багато днів стоять на кордоні, псуються товари, зриваються поставки. Польща підсилює зростання черги на кордоні. По-перше, маємо уніфікувати контроль на кордоні. По-друге, збільшити кількість пунктів прикордонно-митного контролю. Ми досягли згоди збільшити кількість спільних прикордонно-митних пунктів пропуску з 4 до 8. Хоча їх потрібно десятки, щоб не було черг. По-третє, потрібна інфраструктура до кордону. Тут є наша проблема. Особливо щодо підʼїзних доріг. Інфраструктура має бути тотально оновлена, якщо хочемо зробити кордон із ЄС відкритим».
Ігор Тимоць.