Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Одну з найдавніших княжих столиць на території України планують перетворити на туристичний об’єкт. За грантові гроші Європейського Союзу у Звенигороді, що неподалік Львова, менше як за два роки створять перший в Україні історико-культурний парк «Древній Звенигород». Тут відтворять земляні фортифікації, створять пішохідні та велосипедні маршрути, та покажуть, як виглядало одне з найбагатших міст українського Прикарпаття, яке існувало на цій території тисячоліття тому.
«30 років тому тут працювало багато археологів. Було дуже цікаво спостерігати, як з-під землі фактично відкопували старе місто – з дерев’яними дорогами, залишками кам’яних фундаментів; витягували з землі багато кераміки, скляних посудин тощо» , – розповідає мешканець Звенигорода Ігор. Каже, тоді дитиною часто прибігав дивитись на розкопки.
Сьогодні тут, у центрі села, на місці колишніх розкопів, чагарі і висока трава. А у 1970-1980 роках тут працювало декілька десятків фахових археологів, а за масштабами це були одні з найбільших тогочасних наукових розкопок в Україні. Так готувались до святкування 900-річчя Звенигорода – одного з найдавніших міст в Україні. Вражаюча колекція археологічних артефактів, а це кілька десятків тисяч знахідок, презентує Звенигород як великий та значний економічний, культурний та духовний центр.
«Звенигород стояв на роздоріжжі торгових шляхів і був дуже впливовим економічним і політичним центром. Це було величезне місто за тодішніми мірками, на його території нараховують 11 церков та 4 монастирі», – розповідає багаторічна дослідниця Звенигорода докторка історичних наук Віра Гупало.
Місто Звенигород відоме ще з XI століття. Перша згадка про нього у літописі «Повість временних літ» датується 1086 або 1087 роком, залежно від редакції. Найбільший розквіт міста припав на часи Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. Кілька десятиліть, у 1120-1140-х роках, воно разом з містами Перемишлем та Теребовлею було однією з трьох столиць, які згодом заклали основу майбутнього Галицько-Волинського князівства. Зі Звенигорода столицю спершу перенесуть до Галича, а потім і до новозаснованого Львова. Звенигород припинив своє існування 1241 року, коли монголи спалили укріплення дотла.
Зараз про величну історію нагадують частково збережені вали та тисячі знахідок, які зберігаються у музеях.
Однак з початку 1990-х років про княже місто призабули. Тут більше не проводять наукових досліджень, сюди не возять туристів. Археологи кажуть, Звенигород – несправедливо забута столиця, а що важливіше – столиця, яка може ще дуже багато розповісти про те, як жили наші предки майже тисячу років тому. Історично склалось так, що після знищення монголами місто практично не відновилось. Протягом століть територія колишньої княжої столиці не забудовувалась. Лише у XVIII столітті польський шляхтич Адам Сенявський спробував відбудувати у Звенигороді оборонні вали та спорудити палац. Однак проект так і не був завершений.
«Це доволі унікальна і для науковців дуже добра ситуація. Адже більшість давніх міст існують і досі, вони багато разів перебудовувались і з тих найдавніших часів мало що залишилось. Натомість у Звенигороді під землею маємо дуже добре збережене і майже не знищене місто XI-XIII століття. На сьогодні воно досліджене лише приблизно на 5%. Але і ця невелика площа дала нам дуже багато інформації про вигляд міста, дала багато унікальних знахідок, які розповідають свої історії крізь віки», – розповіла polukr.net співробітниця Рятівної археологічної служби та співавторка ідеї парку Наталя Войцещук.
За її словами, специфіка клімату та болотиста долина забезпечили дуже хороше збереження залишків дерев’яної міської забудови, шкіряних речей тощо. Саме завдяки цьому клімату у Звенигороді збереглась і була знайдена археологами одна з небагатьох відомих на території України берестяних грамот. Береста тисячоліття тому у Русі фактично була замінником паперу чи папірусу і саме на ній фіксували важливі документи чи писали листи та інколи і записки. Звенигородська грамота – нинішньою мовою фінансовий та юридичний документ. На ній зафіксовано лист вдови купця до його партнера з Перемишля. Йшлося про те, що цей партнер заборгував гроші і тепер має їх повернути дружині покійного.
«Але найбільша цінність цієї грамоти навіть не у тому, що таких мало. Річ у тім, що завдяки цій знахідці ми маємо зразок тогочасного письма і можемо відтворити, як говорили звенигородці 900 років тому», – пояснює Наталка Войцещук.
Розкопки 30-річної давності дозволили чимало дізнатись про побут давніх мешканців княжої столиці. До прикладу, цікавим відкриттям стало те, що звенигородці ходили паломниками аж до Іспанії. На території давнього городища знайшли мушлю з Сантьяго-де-Компостела, яка була особистою річчю паломника. А ще звенигородці активно торгували, а тутешні жінки любили гарні прикраси. Їх не лише виготовляли тут, про що свідчать знайдені рештки ювелірної майстерні, але і привозили здалека. Археологи під час розкопок натрапили на намистини з Сирії. Інші знахідки також допомогли частково відтворити побут мешканців Звенигорода майже тисячолітньої давнини. Серед них – посуд, скляні вироби, шкіряне взуття, гральні кості тощо.
Сьогодні частину знахідок можна побачити на виставці «Древній Звенигород – повернення із небуття», яку відкрили наприкінці липня у музеї, що у центрі нинішнього села Звенигород.
Більшість експонатів на виставці – з фондів кількох львівських музеїв. У самому ж музеї села сьогодні зберігається не так багато. Будівля побудована ще 30 років тому, 1987 року, однак з того часу це перше суттєве оновлення експозиції.
Фото: Віталій Грабар
«Відкриття виставки – це лише початок, – розповідає Наталка Войщецук. – Цього року сподіваємось почати створення тут парку».
У 2017 році Львівська ОДА у співпраці з археологами розробили ідею першого на теренах України історико-культурного парку «Древній Звенигород». Проект став одним із переможців конкурсу проектів регіонального розвитку Мінрегіону і отримає на реалізацію близько 12 млн грн у межах секторальної бюджетної підтримки ЄС. Парк створять на площі близько 38 га.
За ідеєю археологів та архітекторів, передбачено впорядкування території пам’ятки та центральної площі села. Давнє городище почистять від заростів, самосівів дерев, які корінням руйнують збережену дерев’яну забудову. На центральній площі села планують зробити велику відпочинкову зону, де багато елементів буде стилізовано у давньоруському часі.
«Ми запропонуємо туристам пройти лінією валів, долиною ріки Білки, де колись були майстерні ювелірні, господарські будівлі, а за валами була територія княжого міста. На дитинці був палац князя, храм та господарські будівлі», – розповів один з авторів проекту майбутнього парку архітектор Василь Петрик.
Археологи планують законсервувати пам’ятку княжої доби та відзнакувати найважливіші будівлі того часу, як от палац та церкви. Серед інших планів – відтворити унікальну земляну оборонну систему міста XVIII, яка великою мірою збереглась досі. Для туристів створять базову інфраструктуру довкола історико-культурного парку та відповідні маршрути та ін. Окрему увагу приділять дітям – для них тут зроблять ігрові зони з іграшками та іграми, які були характерні для княжих часів.
«Дизайн майбутнього парку буде мінімалістичним, в тенденціях сучасної ландшафтної архітектури та в поєднанні з консервацією решток пам’ятки археології. Для додаткових елементів використаємо такі натуральні матеріали як дерево та камінь», – розповів співавтор проекту парку Андрій Хархаліс.
У перспективі, сподіваються науковці, Звенигород може розраховувати на створення заповідника та масштабні дослідження одного з унікальних збережених давніх міст.
Наразі ж археологи разом з архітекторами на основі детальних досліджень попередніх десятиліть зробили комп’ютерні реконструкції забудови князівського міста XI-XII століття – часу його розквіту. Щоправда, кажуть, є припущення, що будівлі були розписані кольоровими фарбами. Однак наразі відтворити ці розписи неможливо.
Панорама Звенигорода першої чверті ХІІ ст. Автор: Андрій Хархаліс
Доволі детально фахівцям вдалось відтворити вигляд князівського палацу. За словами Віри Гупало, саме у Звенигороді вперше на території українського Прикарпаття поруч з дерев’яною забудовою з’явились білокам’яні будівлі. За тодішніми мірками палац Володимирка, споруджений у першій чверті XII століття вражав розкішшю: комплекс складався з палацу, церкви і двоповерхових дерев’яних галерей. Палац був на два поверхи та мав триповерхову вежу.
Реконструкція палацу Володимирка. Автор: Андрій Хархаліс
Відтворений вигляд княжої столиці також обіцяють показувати майбутнім відвідувачам парку.
Мирослава Іваник
