У вівторок, 12 березня, новий Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький вручив копії вірчих грамот заступникові міністра закордонних справ України Василеві Боднару. Про це повідомляє у twitter українське МЗС. 

«Побажав пану Послу успішної праці на благо українсько-польських відносин», – написав на своїй facebook-сторінці Василь Боднар.

Нагадаємо, Бартоша Ціхоцького офіційно призначили на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні 8 березня. Перед тим його кандидатуру схвалила відповідна комісія Сейму Польщі. Ціхоцький замінить Яна Пєкла, який завершив свою дипломатичну місію наприкінці січня.

Бартош Ціхоцький народився 12 серпня 1976 року у Варшаві. За освітою є істориком – закінчив історичний інститут Варшавського університету.

Працював як аналітик у Центрі східних студій, Польському інституті міжнародних відносин, Бюро нацбезпеки. У 2015-2016 роках був співробітником Посольства Польщі у Москві, після чого повернувся до Варшави на посаду радника голови Служби розвідки.

З травня 2017 року обіймає посаду заступника міністра закордонних справ Польщі. Відповідає, зокрема, за східну політику та безпеку.

Послів Польщі призначає президент на прохання глави МЗС з урахуванням позиції комісії у закордонних справах Сейму. Свою згоду також має дати країна, в якій повинні бути акредитовані нові посли.

Джерела: twitter.com/MFA_Ukraine, facebook.com/Vasyl Bodnar  

Європейський Союз має переглянути Угоду про партнерство і співробітництво з Росією та обмежити співпрацю з цією країною у сферах, що становлять спільний інтерес. Окрім того, ЄС має залишатися відкритим для введення додаткових санкцій, якщо Росія продовжить порушувати міжнародне право. Про це йдеться у резолюції Європарламенту, ухваленій 12 березня, про оцінку поточного стану політичних відносин між ЄС і Росією, – інформує сайт Європарламенту.

За резолюцію проголосували 402 євродепутати, 163 висловилися проти, 89 утрималося.

У документі зазначено, що з 2015 року виникло нове напруження між ЄС і Росією, з огляду на втручання Росії в Сирію, Лівію та Центральноафриканську Республіку, а також агресивні дії в Україні, підтримку Росією антипартійних партій і крайньо правих рухів, втручання в політичні вибори й порушення прав людини.

З огляду на такі порушення міжнародного права, члени Європарламенту наголошують, що ЄС має бути готовим ухвалити подальші санкції щодо Росії, зокрема ті, які спрямовані проти окремих осіб. При цьому санкції мають бути пропорційними загрозам.

У резолюції наголошено, що Євросоюз має переглянути наразі чинну Угоду про партнерство і співробітництво з Росією та обмежити співпрацю з нею у тих сферах, що становлять спільний інтерес. Глобальні виклики, як-от зміна клімату, енергетична безпека, цифровізація, штучний інтелект і боротьба з тероризмом, вимагають вибіркової участі, кажуть депутати. Тісніші відносини стануть можливими лише тоді, коли Росія повністю виконає Мінські угоди про припинення війни на сході України та почне поважати міжнародне право, – йдеться в тексті документа.

Євродепутати засудили російські кампанії з дезінформації та кібератаки, спрямовані на підвищення напруженості в ЄС і його країнах-членах. У документі також висловлено стурбованість недостатньою відповіддю ЄС на пропаганду і дезінформацію й зазначено, що її слід зміцнити, зокрема, до майбутніх європейських виборів у травні 2019 року.

Європейський парламент рішуче засудив порушення Росією повітряного простору держав ЄС, особливо в регіоні Балтійського моря. Це нехтування міжнародними правилами створює загрозу для сусідів Росії в Чорноморському, Балтійському та Середземноморському регіонах. Євродепутати також висловили стурбованість тим, що проект «Північний потік-2» може посилити залежність ЄС від поставок російського газу та загрожувати внутрішньому ринку Євросоюзу.

У резолюції також йдеться про стурбованість постійною підтримкою з боку Росії авторитарних режимів і таких країн, як Північна Корея, Іран, Венесуела та Сирія.

Євродепутати засуджують незаконну фінансову діяльність і відмивання грошей з боку Росії, що загрожує європейській безпеці та стабільності.

Джерело: europarl.europa.eu

У середу, 13 березня, у польському Сеймі об 11.00 відбудеться відкриття виставки Amina LIFE. Виставку фотографій присвячено українській і чеченській військовій Аміні Окуєвій, учасниці Революції гідності, яку вбили під час замаху 30 жовтня 2017 року. Про це інформує  сайт Сейму РП.

Ініціаторкою заходу є матір Аміни, Ірина Камінська. Організаторами виставки виступили посол України в Польщі Андрій Дещиця та депутат Сейму Малгожата Госевська. Почесний патронат над виставкою взяв заступник маршалка Сейму Ришард Терлецький.

Аміна Окуєва має в роду польське коріння. Її предками були поляки з околиць нинішнього міста Хмельницького з родів Терлецьких і Камінських.

Нагадаємо, Аміна Окуєва загинула внаслідок замаху 2017 року. Тоді ввечері 30 жовтня на автодорозі біля залізничної станції Глеваха Васильківського району Київщини невідомі розстріляли автомобіль, в якому перебувала українська лікарка, громадська активістка та військова чеченського походження, учасниця війни на Донбасі Аміна Окуєва. Від отриманих поранень жінка померла.

Джерело: sejm.gov.pl

Кілька поляків напідпитку побили у Варшаві 33-річного українця Романа Куликова – водія перевізної корпорації Uber. Про це повідомляє видання «Наше слово».

«Роман приїхав на виклик, де його чекали шестеро нетверезих клієнтів (автомобіль розрахований на 7 осіб). Під час поїздки пасажири попросили його ввімкнути польське диско, на що Роман відповів їм, що радіо в машині не працює. Тоді чоловіки накинулися на нього з докорами, що якщо він не слухає польське диско-поло, то й не поважає Польщу», – розповіла про цей випадок 9 березня на своїй facebook-сторінці громадська діячка з Варшави та волонтерка Італійської федерації з прав людини Наталя Панченко.

Водій зупинив авто й попросив пасажирів викликати інше таксі. Тоді чоловіки почали кричати, щоб він повертався в Україну, вживаючи при цьому нецензурну лексику.

Як написала Наталя Панченко, коли Роман почав записувати дії пасажирів на відео, ті витягли його на вулицю, жорстоко побили й утекли. Крім того, чоловікові пошкодили автомобіль (погнули дверцята). Українець викликав поліцію й дав свідчення. Після цього вирушив у лікарню, там зняв побої та поїхав у відділок поліції написати заяву про побиття.

У понеділок, 11 березня, в Посольстві України в Польщі відбулася зустріч з українцями, які працюють таксистами у Варшаві та стикалися з проявами ксенофобії з боку поляків, – повідомило Посольство України у Польщі на своїй facebook-сторінці. Під час зустрічі обговорили, зокрема, й ситуацію з побиттям Романа Куликова. Як зазначили в дипломатичному відомстві, ця справа перебуває на особливому контролі Консульського відділу посольства. Також надіслано лист до Бюро уповноваженого Республіки Польща з прав людини та комісаріату поліції з проханням про неупереджене та справедливе розслідування цього випадку. «Вважаємо, що будь які прояви дискримінації за національно-культурними ознаками є неприпустимими», – додали в посольстві.

Джерела: nasze-slowo.pl, facebook.com/nataszita, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce

У 75-ті роковини злочину в Сагрині (Люблінське воєводство) українці та поляки 10 березня вшанували пам’ять сотень мирних українців Сагриня й навколишніх сіл, яких убили підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських. Про це повідомило Посольство України в Польщі на своїй facebook-сторінці. У пам’ятних заходах узяли участь українці, представники об’єднання українців у Польщі, польські інтелектуали, представники влади й духовенства, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, секретар Державної комісії з увічнення воїнів і жертв репресій Святослав Шеремета, представниця Українського інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук, – повідомляє прес-служба УІНП. 

Заходи розпочали з панахиди за жертвами села Сагринь. До пам’ятного хреста поклали квіти й ушанували пам’ять невинно убієнних спільною молитвою. Опісля відбулось громадське віче, – інформує прес-служба Львівської обласної державної адміністрації.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця зачитав присутнім листа від українського Президента Петра Порошенка до учасників заходу.

У зверненні Порошенко назвав події, що сталися 75 років тому в Сагрині й навколишніх селах, страшною трагедією, коли «внаслідок спланованої людиновбивчої акції підрозділи польського підпілля з Армії Крайової і Батальйонів хлопських винищили кілька сотень невинних людей, у тому числі беззахисних жінок і дітей. Перетворивши в згарище це мальовниче село, усіх його мешканців хотіли приректи на вічне забуття».

Утім попри наміри ініціаторів і виконавці злочину, «імена невинних українських жертв Сагрині навіки закарбувалися не лише на цьому меморіалі, але й у серцях кожного українця в Польщі і в Україні», – йдеться в листі.

Петро Порошенко нагадав, що торік у липні в Сагрині він віддав шану «тим сотням людей, яких цинічно вбили лише за те, що вони були українцями, розмовляли українською мовою, молилися в українських православних церквах».

«Я мрію, щоб настав той день, коли помолитись за безвинні душі в цьому скропленому кров’ю місці прийдуть Президент України і Президент Республіки Польща. Переконаний, що невдовзі так станеться, і ми спільно продовжимо традицію поєднання і примирення, вшановуючи пам’ять про жертви українсько-польської ворожнечі минулого», – додав український глава держави, зауваживши, що не потрібно ділити жертв «на свої і чужі», «мірятися їхньою чисельністю» чи «шукати виправдання злочинам проти мирного населення».

«Кожне людське життя – це найвища цінність, яку ми повинні берегти і не маємо права марнувати чи легковажити, – наголошено у зверненні. – Нашим спільним моральним обов’язком перед невинними жертвами є не боятися правди, не вагатися назвати зло злом, а тих, хто свідомо вчиняє злочини проти людяності, – злочинцями».

Назвавши масові вбивства мирних жителів у Сагрині «однією з багатьох трагедій, які випали на долю українського і польського народів у нелюдські часи окупації нацистським і комуністичним режимами», Порошенко зазначив, що обидві країни й досі «відчувають на собі маніпулятивні й підступні спроби Москви та її маріонеток в Європі розхитати дружбу і партнерство між нашими народами». Проте він переконаний, що українці й поляки  «навчилися по-справжньому цінувати й оберігати взаємне братерство».

«Пам’ять про невинні жертви минулих протистоянь спонукає нас до миру, злагоди і взаєморозуміння. Я вірю, що так воно є і буде між нашими дружніми народами. Запорукою цього є добра воля і спільна молитва, щоб Господь простив нам провини наші, як і ми прощаємо нашим винуватцям.

Нехай історія єднає, а не розділяє українців і поляків, а міцне стратегічне партнерство постає гарантією добробуту і процвітання України та Польщі у спільному для наших народів європейському домі», – наголошено у зверненні.

За даними Українського інституту національної пам’яті, 10 березня 1944 року в Сагрині було вбито від 800 до 1000 людей. 10-11 березня 1944 року польські підрозділи Армії Крайової під командуванням Зенона Яхимека разом з Батальйонами хлопськими (польськими партизанськими силами, які складалися переважно з місцевих селян) на чолі яких був Станіслав Басай, атакували українські села Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М’ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, повністю або частково спаливши їх. Польський наступ тривав іще протягом кількох наступних тижнів. За даними джерел, у ході операції було вбито від 1500 до 2000 українців.

Дослідники встановили 661 ім’я вбитих, серед яких понад 100 дітей. Ці імена викарбували на меморіальній таблиці й зачитали під час вшанування, поставивши запалені лампадки біля численних хрестів. Це була ініціатива групи польських інтелектуалів, – повідомляє Радіо «Свобода».

Окремі історики в Польщі стверджують, що це була відплата за конфлікт між українцями й поляками на Волині 1943 року й говорять про 300 загиблих у Сагрині.

Джерела: facebook.com/andrii.desh, loda.gov.ua, facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce, uinp.gov.ua, radiosvoboda.org

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович 8 березня від імені польського президента вручив Бартошу Ціхоцькому номінацію на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні. Про це інформує МЗС Польщі.

Нагадаємо, 21 лютого комісія в закордонних справах Сейму Польщі схвалила кандидатуру Ціхоцького на цю посаду. Ціхоцький замінить Яна Пєкла, який завершив свою дипломатичну місію наприкінці січня.

Бартош Ціхоцький народився 12 серпня 1976 року у Варшаві. За освітою є істориком – закінчив історичний інститут Варшавського університету.

Працював як аналітик у Центрі східних студій, Польському інституті міжнародних відносин, Бюро нацбезпеки. У 2015-2016 роках був співробітником Посольства Польщі у Москві, після чого повернувся до Варшави на посаду радника голови Служби розвідки.

З травня 2017 року обіймає посаду заступника міністра закордонних справ Польщі. Відповідає, зокрема, за східну політику та безпеку.

Послів Польщі призначає президент на прохання глави МЗС з урахуванням позиції комісії у закордонних справах Сейму. Свою згоду також має дати країна, в якій повинні бути акредитовані нові посли.

Джерело: gov.pl/web/dyplomacja

У січні в Польщі перебувало 1,27 млн українців. Такими, як пише Gazeta Wyborcza, є дані, отримані на основі інформації компанії Selectivv, яка вивчає звички й поведінку власників телефонів.

Фактичну кількість громадян України, які живуть у Польщі, порахувати доволі складно, адже точні дані відсутні і в польському уряді, і в управління соціального страхування (ZUS). Повну інформації неможливо отримати й на основі даних про видані візи чи кількість дозволів на роботу або постійне проживання, як і про страхові внески.

Компанія Selectivv, яка вивчає звички і поведінку власників телефонів, допомогла визначити кількість українців у Польщі на основі наявних у неї даних. Джерелом інформації стали смартфони, які використовують громадяни України. Критеріями, за якими визначали, що телефон, найімовірніше, належить українцеві, були такими: картка належить одному з польських операторів, пристрій налаштований на українську або російську мову й хоча б раз на рік приєднується до українських стільникових мереж.

Людей, які відповідають цим критеріям, у січні в Польщі було 1,27 млн. Роком раніше – понад 830 тисяч.

Дані, якими володіє Selectivv, анонімні. Однак у компанія заявляють, що навіть знають, скільки українок у Польщі планують вагітність або вже чекають на дитину – завдяки додаткам із планування вагітності.

Джерела: wyborcza.pl, comments.ua

Boeing 737 МАХ авіакомпанії «Ефіопські авіалінії», який прямував з Аддис-Абеби в Найробі, зазнав аварії неподалік міста Дебре-Зейт у неділю, 10 березня. На борту авіалайнера перебували 157 осіб: 149 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто з них не вижив. Про це інформує сайт ООН.   У Міністерстві закордонних справ Польщі повідомили, що серед загиблих – двоє поляків. За попередньою інформацією ефіопських авіаліній, громадян України не було серед пасажирів літака, – повідомила у twitter консульська служба МЗС України. 

Авіалайнер Boeing, який прямував до кенійської столиці Найробі, вилетів о 08:44 ранку за місцевим часом і втратив зв’язок з аеропортом в Аддіс-Абебі вже через шість хвилин. Літак перевозив пасажирів із більш ніж 35 країн. Найбільше серед жертв кенійців – 32 особи. Також на борту було 18 канадців, 9 ефіопів, по вісім італійців, американців та китайців, по сім французів і британців, шість єгиптян, п’ять нідерландців, по чотири індійці та словаки, двоє поляків, троє росіян, – повідомляє «Європейська правда».

Серед загиблих – 19 співробітників установ системи ООН, зокрема Міжнародної організації з міграції, Всесвітньої продовольчої програми, Управління ООН у справах біженців, Програми ООН з навколишнього середовища та Світового банку. Вони летіли до столиці Кенії для участі в п’ятиденному саміті Асамблеї програми ООН з довкілля. Загинули також шість співробітників представництва ООН у Найробі.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив співчуття рідним і близьким загиблих, зокрема сім’ям співробітників ООН, а також уряду й народу Ефіопії, – йдеться в заяві прес-секретаря глави ООН.

Причини катастрофи поки що невідомо, хоча погодні умови були хорошими. Літак упав у полі поблизу Бішофту, приблизно за 35 миль на південний схід від столиці.

Літак Boeing 737-8 MAX був одним із 30, які нещодавно купила авіакомпанія Ethiopian Airlines. Лише торік у липні Boeing повідомила про поставку першого із замовлених літаків.

Джерела: news.un.org, twitter.com/UkrZaKordonom, gov.pl/web/dyplomacja, eurointegration.com.ua

Журналіст агентства «Россия сегодня» Лєонід Свірідов поскаржився до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на рішення польських судових інстанцій. Останні затвердили позбавлення кореспондента статусу довготермінового резидента Євросоюзу та п’ятирічну заборону на його в’їзд у Шенгенську зону. Про це повідомляє російське інформагентство ТАСС із посиланням на адвоката Свірідова Ярослава Хелстовского.

«Європейський суд отримав позовну заяву й супровідні документи, в тому числі копії рішень польських судових інстанцій і державних адміністративних органів», – сказав Хелстовскій, додавши, що наразі не відомо точно, коли розглядатимуть цю справу.

Захист Свірідова в позові звертає увагу ЄСПЛ на той факт, що «громадянин Росії був повністю позбавлений права на захист, оскільки всі матеріали були засекречені, хоча справа є адміністративною, а не кримінальною». Крім того, «в рішенні суду не вказано конкретних причин висилки Свірідова з Польщі, немає навіть натяків на можливі вчинені ним адміністративні правопорушення», – розповів Хелстовскій.

Процедура у справі скасування Лєоніду Свірідову дозволу на перебування довготермінового резидента ЄС тривала від жовтня 2014 року, – нагадує Польське радіо. Агентство внутрішньої безпеки Польщі підозрювало росіянина у шпигунстві. Польські спецслужби також вважали, що перебування кореспондента з Росії на території Польщі «є дійсною та серйозною загрозою національній безпеці». Обґрунтування та матеріали у цій справі є засекреченими.

Свірідов натомість запевняв, що не має зв’язків із російськими спецслужбами, а в Польщі працює журналістом. За клопотанням Агентства внутрішньої безпеки, Міністерство закордонних справ Польщі анулювало акредитацію російського журналіста.

18 грудня 2015 року Свірідову довелося покинути територію Польщі. Того самого дня міністерство закордонних справ Росії повідомило багаторічного кореспондента видання Gazeta Wyborcza у Москві Вацлава Радзівіновіча, що він має повернути акредитацію та протягом 30 днів покинути країну. Його поінформували, що це рішення пов’язане з витуренням із Польщі Свірідова. МЗС Польщі назвало таке рішення російської влади безпідставним.

На початку травня 2016 року влада Польщі внесла Свірідова у список осіб, яким заборонено в’їзд на територію Польщі й інших країн Шенгенської зони до 2020 року. Згідно з постановою польського Управління у справах іноземців, «перебування цього іноземця на території Польщі суперечить інтересам республіки».

Джерела: polradio.pl, tass.ru

У четвер, 7 березня, в Києві відбулося засідання ХІ сесії Парламентської асамблеї України та Республіки Польщі. Її учасники обговорили теми парламентського контролю за сектором оборони та співпраці парламентів для посилення сумісності збройних сил; роль парламентів у безпековій співпраці в балто-чорноморському регіоні, а також питання іноземної допомоги, спрямованої на розвиток та гуманітарні цілі для сходу України та внутрішньо переміщених осіб. За підсумками засідання парламентарії ухвалили спільну заяву. Про це інформує офіційний портал Верховної Ради України.

У підсумковій заяві сторони підтвердили важливість поглибленого діалогу на рівні парламентів і парламентського співробітництва для зміцнення безпеки в Балто-чорноморському регіоні та всій Європі.

Окрім того, парламентарії України й Польщі закликали уряди обох країн «до реалізації спільних проектів, які зміцнюватимуть енергетичну безпеку в регіоні Балтійського та Чорного морів, служитимуть розвитку співробітництва в сфері оборонної промисловості».

Депутати повторили заклик до реалізації взаємовигідних інфраструктурних проектів, зокрема автомобільних і залізничних проектів, а також облаштування пунктів пропуску між державами. Окремо було згадано про необхідність імплементації договору про кредит на умовах пов’язаної допомоги.

У документі наголошено, що Польща незмінно підтримує зусилля з відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах; висловлено вимогу до Росії припинити збройну агресію проти України, окупацію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та частини Донецької та Луганської областей; засуджено агресивну політику РФ, зокрема спроби блокування вільного судноплавства в акваторіях Азовського моря і Керченської протоки.

Парламентарії закликали зберегти санкції проти Російської Федерації до моменту відновлення територіальної цілісності України, а також розширити їх у разі подальшої ескалації агресивних дій Росії. Окрім того, підписанти закликали Євросоюз до солідарності з Україною.

У заяві також згадано про зацікавленість у продовженні співпраці між Україною і Польщею у сфері енергетичної безпеки, зокрема в протидії реалізації російського політичного проекту «Північний Потік-2».

Сторони зафіксували схвальне ставлення до прагнення України до членства в ЄС та НАТО, а також висловили переконання в необхідності продовжити в Україні реформи, спрямовані на модернізацію держави й економіки, зокрема боротьбу з корупцією, та наголосили на підтримці цього процесу з боку Польщі. Польська сторона в цьому контексті підтримала запровадження у правовій системі України відповідальності за незаконне збагачення.

Відзначаючи складну гуманітарну ситуацію в регіонах України, постраждалих від наслідків збройної агресії Росії, парламентарії закликали ЄС та інших партнерів посилити підтримку економічного розвитку східної України, особливо в галузі інфраструктури.

У заяві також наголошено на важливості парламентської співпраці в галузі оборони, щоб поліпшити сумісність Збройних сил України та Польщі, а також посилення контролю в Чорному, Азовському та Балтійському морях відповідно до стандартів НАТО.

Учасники зустрічі згадали і про необхідність історичного діалогу «з урахуванням спільних культурних фундаментів та національних особливостей». «Повага до європейської цивілізації і турбота про збереження християнських коренів наших народів вимагають взаємної співпраці і на арені європейських інститутів. Повага до історичної правди, пам’ять про загиблих і вбитих, а також прагнення до мирного виховання майбутніх поколінь мають становити спільну цінність для наших народів», – йдеться в заяві.

XII сесію Парламентської асамблеї України і Республіки Польща домовилися провести на території Польщі 2019 року.

Нагадаємо, напередодні впродовж двох днів українські та польські парламентарії побували на сході України, в місті Краматорську, а також на лінії розмежування між територіями, які контролює Українська держава, та тимчасово непідконтрольними українському уряду.

Джерело: rada.gov.ua