Служба безпеки України затримала керівника Слов’янського відділення одного з публічних акціонерних товариств у сфері газопостачання. Затриманий допомагав терористам технікою та будматеріалами під час захоплення міста у 2014 році. Про це POLUKR.net дізнався з сайту СБУ.

Після того, як місто було звільнено українськими військами, він залишився на своїй посаді та присвоїв природний газ на 100 мільйонів гривень. Компенсацію завданих державі збитків «бізнесмен» намагався перекласти на плечі місцевих мешканців, підробивши для цього документи свого підприємства.

Оперативники провели вісім обшуків у головного фігуранта кримінального провадження та його оточення. Унаслідок обшуків вилучили дев’ять пістолетів і два револьвери різних систем, чотири незареєстровані мисливські рушниці, автомат Калашникова, саморобний карабін, кілограм тротилу, 11 бронежилетів, балаклави та велику кількість набоїв різного калібру, 11 рацій (три з них далекого радіусу дії), іншу військову амуніцію.

Як повідомили у прес-службі прокуратури Донецької області, мова про ПАТ «Донецькоблгаз». Саме під час обшуків на цьому підприємстві було виявлено великий схрон незареєстрованої зброї, боєприпасів, а також засобів негласного зняття інформації та засобів зв’язку.

Перший слідчий відділ слідчого управління прокуратури Донецької області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами розкрадання службовими особами Слов’янського підрозділу ПАТ «Донецькоблгаз» грошових коштів і природного газу вказаного суб’єкта господарювання.

Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії. Співробітники СБУ перевіряють інформацію про наявність «російського сліду» в діяльності зловмисників, причетність їх до створення сепаратистського підпілля у Слов’янську, обладнання конспіративних місць для переховування диверсійних груп тощо.

Джерело: ssu.gov.ua, don.gp.gov.ua

Московський проспект у столиці України перейменували на проспект Степана Бандери. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Київської міської ради.

Сьогодні на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо перейменування 5 вулиць, провулку та проспекту, назви яких пов’язані з комуністичним тоталітарним режимом. Нові ж назви вшановують пам’ять видатних діячів українського народу. Серед них є й ім’я польського лікаря, педагога, письменника, публіциста та громадського діяча Януша Корчака.

Відповідно до рішення Київради, у столиці перейменують:

1. Вулицю Баумана — на вулицю Януша Корчака (Шевченківський р-н);
2. Вулицю Кутузова — на вулицю Генерала Алмазова (Печерський р-н);
3. Вулицю Суворова — на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка (Печерський р-н);
4. Провулок Кутузова — на провулок Євгена Гуцола (Печерський р-н);
5. Проспект Московський — на проспект Степана Бандери (Оболонський та Подільський р-ни).

Усі пропозиції щодо перейменування пройшли громадські обговорювання на єдиному веб-порталі територіальної громади в спеціальній рубриці Е-МІСТО та погоджені всіма профільними комісіями Київради.

Нагадаємо, 21 травня в Україні набули чинності 4 декомунізаційні закони, ухвалені 9 квітня – про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів, щодо відкриття архівів КГБ, вшанування борців на волю України у ХХ ст., увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні. У рамках декомунізації в Україні вже перейменовано низку населених пунктів,  триває позбавлення тоталітарної символіки у назвах і пам’ятниках по всій країні, а також невдовзі буде повністю відкрито доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності часів комуністичного режиму.

Джерела: kmr.gov.ua

Петро Порошенко підписав Закон України № 1421-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій». Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України.

Нагадаємо, відповідно до цього закону, здійснюючи радіомовлення, телерадіоорганізації мають забезпечувати в ефірі не менш ніж 35% пісень державною мовою, поширених протягом доби, а також не менш ніж 35% загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.

Телерадіоорганізації, що поширюють музичні твори, серед яких пісні офіційними мовами Євросоюзу відповідно до умов ліцензії становлять не менш ніж 60% загального обсягу пісень, поширених протягом доби, здійснюючи радіомовлення, мають забезпечити не менш ніж 25% пісень українською мовою із загального обсягу пісень, поширених протягом доби, зокрема не менш ніж 25% загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу з 07.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00.

Обсяг частки пісень державною мовою та іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначають у ліценції на мовлення телерадіоорганізації.

Закон набуває чинності через чотири місяці після дня його опублікування.

Від дня набуття чинності законом мінімальна частка ведення передач державною мовою має становити протягом першого року – не менш ніж 50%, протягом другого року – не менш ніж 55%, протягом третього – не менше 60%.

Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», які встановлюють обов’язкову частку пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах, 16 червня.

Джерело: president.gov.ua

В українському сегменті соцмережі Facebook набуває широкого розголосу тема протидії замовчуванню насильства. Під хештегом‪ #‎ЯНеБоюсяСказати користувачі соцмереж розповідають власні історії пережитого насильства чи домагання. Автори дописів – здебільшого жінки, хоча є й чоловічі історії.

Акцію започаткувала на своїй сторінці громадська активістка, журналістка, редакторка альманаху «Жила» Анастасія Мельниченко,  яка закликала українок не мовчати про пережите насильство чи домагання, а розповісти свою історію.

«Я хочу, аби сьогодні говорили ми, жінки. Аби ми говорили про насильство, яке пережила більшість з нас. Я хочу, аби ми не виправдувалися «я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили». Бо нам не треба оправдуватися. Ми не винні, винен завжди насильник», – написала вона.

За два дні під хештегом ‪#‎ЯНеБоюсяСказати написали понад тисячу людей, переважно – жінок. Роками замовчувані історії, які нині потрапили в соцмережу, показали, наскільки актуальними є проблеми сексуального харасменту та насильства, а також ставлення до цієї теми в українському суспільстві. Масштаби ж цих проблем вражають.

У дописах є історії про зґвалтування у дитячому та підлітковому віці, домагання вчителів, старшокласників та однолітків у школі, колег на роботі, обмацування у громадському транспорті, чіпляння просто посеред вулиці, демонстрування статевих органів тощо. При цьому жертви насильства найчастіше мовчали про те, що з ними сталося, оскільки боялися нерозуміння найближчого оточення та навіть батьків.

“Мені 8. Я вертаюсь зі школи додому, викликаю ліфт, в останній момент в ліфт затесується пацанчик років мабуть 25-ти. Під приводом якоїсь мнімої перевірки, що мала би відбутись в школі, він везе мене ліфтом на останній поверх будинку де ми жили, потім тащить на горище і там ґвалтує”, – пише Юлія Федорович (правопис збережено).

“Мені 13. виглядаю молодшою: за спиною наплічник хода з підстрибом. вечір. зима. невеликий сквер без ліхтарів – дорога додому від бабусі. з-за якогось дерева вигулькує дядько й хапає мене ззаду між ноги. Я маю гострючі нігті спиляні пірамідками бо щойно змінила клас в школі й життя там швах. От цими пазурями й цілю дядькові в око. Він відсахується. Поцілила в щоку. З-під пазурів тече його кров. Він відпускає мене, я – його. Розходимось”, – розповідає Зінаїда Кривошеєва.

“Від цих історій волосся стає дибки і думаєш, яке щастя, що нічого такого не сталося з тобою. А потім починаєш пригадувати того сусідського хлопчика, який намагався переконати тебе зняти трусики, і того голого незнайомця в парку, і того іншого голого в сквері, і всі оті обмацування в метро, і ту смішну поїздку в потязі, коли п’яний сусід по купе серед ночі пробував на тебе залізти…” – зазначає Teтяна Гураль.

Флешмоб стає дедалі масовішим, він уже вийшов за рамки соцмереж, спровокував дискусії в інтернет-просторі, а надто в чоловічій його частині. Думки кардинально різні – від співчуття до тролінгу, а подекуди й відвертого несприйняття озвучених проблем. Утім тема замовчування насильства та боротьби з цим явищем урешті стала “видимою”.

Київський сквер Небесної сотні здобув відзнаку міжнародного урбан-конкурсу «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» (The European Prize for Urban Public Space) у номінації «Особлива згадка 2016». Приз конкурсу отримав також проект польського архітектора. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби.

Нагороду за український проект у понеділок, 4 липня, отримала дружина Дмитра – Євгенія Кулеба, координатор створення Скверу Небесної сотні, керівник ГО «Місто-сад».

«Дама з журі сказала, що «Сквер – це взірець низової ініціативи, що мотивує людей і поєднує не лише створення простору, а й його використання для розвитку соціальних практик». Проекти з інших міст я теж подивився. Дуже круті. Інфраструктурні. Мер Копенгагена взагалі отримав приз за зміни в усьому місті. Ну нічого, колись і ми доживемо», – написав Дмитро Кулеба.

Скер Небесної сотні створили небайдужі кияни на місці пустиря в центрі столиці. У ньому висаджено дерева, квіти, є дитячий майданчик, створений з урахуванням побажань місцевих дітлахів. Сквер став своєрідним пам’ятником жертвам Революції Гідності, а також важливим місцем у повсякденному житті громади. Нині тут відбуваються концерти та вечірки, покази фільмів, дискусії та інші заходи. Водночас триває суд за повернення земельної ділянки, на якій розташований сквер, у власність міста. Землю, на якій він розташований, за часів міського голови Києва Леоніда Черновецького незаконно передали у приватну власність із правом капітальної забудови (власник планував побудувати там готель або бізнес-центр).

Нагороду конкурсу отримав публічний простір польського міста Щецин. Як повідомляє Польське радіо, відкритий у січні цього року в Щецині Центр діалогу опрацював архітектор Роберт Конєчни. Його проект полягав у тому, щоб сховати будинок під бетонною площею. Площа, під якою розміщено Центр діалогу, була свідком подій грудня 1970 року і протестів мешканців Щецина. Сьогодні про історію місця розповідає музей.

«Нам вдалося зібрати у цьому центрі праці видатних польських художників, які створили інсталяції, котрі повертають нас до певного історичного періоду. Завдяки цьому історичному музею ми маємо теж музей сучасного мистецтва», – зазначив Роберт Конєчни.

Конкурс «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» проходить раз на 2 роки і оцінює найкращі публічні простори Європи. Його організаторами є сім європейських інституцій.

Із 276 проектів із 33 країн, які отримали можливість узяти участь у конкурсі цього року, було обрано 25 фіналістів, два з яких отримали нагороди, а чотири – відзнаку «Особливе згадування». Відзнаки у цій номінації, крім київського проекту, також отримали публічні простори Лондона, Копенгагена, французького міста Аблен-Сен-Назер і бельгійського Моленбек-Сен-Жан.

Дві нагороди отримали публічні простори польського міста Щецин та іспанського Калдас-да-Монбуї.

Джерела: facebook.com/dmytro.kuleba, facebook.com/znenya.kuleba, polradio.pl

Більш ніж 40% львів’ян задоволені діяльністю міського голови Львова А.Садового, 56% – не задоволені, ще 4% не визначилися. Такими є підсумки опитування, яке провела Соціологічна група «Рейтинг».

Роботою голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки задоволений 21% респондентів, не задоволений – 41%, ще майже 40% не визначилися із відповіддю на це питання.

Кожен десятий респондент задоволений роботою голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, ще 30% опитаних – не задоволені, майже дві третини не визначилися з цього питання.

Водночас, попри те, що роботою міського голови Львова А.Садового задоволені найбільше, за останній рік зафіксовано значне зменшення кількості прихильників його діяльності (з 70% до 41%).

Читайте також: На Львівщині найбільше довіряють Савченко, Садовому та Саакашвілі

Щодо пріоритетів діяльності місцевої влади, то понад половина опитаних – 53% – вважають, що до таких мають належати боротьба з корупцією, вирішення проблеми зі сміттєзвалищами (42%), зниження рівня безробіття (40%) та стримування росту тарифів на комунальні послуги (38%).

Відповідаючи на запитання стосовно актуальної на Львівщині теми нещодавньої пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі та загибелі внаслідок цього людей, то, на думку 30% опитаних, у Грибовицькій трагедії найбільше винна міська влада Львова. Ще 23% респондентів вбачають у цьому обласну владу Львівщини, 16% – центральну владу України, 4% – сільську владу Грибович, 14% – інших, 15% – не визначилися.

Розмірковуючи, яким може бути вихід із ситуації з утилізацією сміття у Львові, 85% респондентів зазначили, що найбільш прийнятним для міста способом поводження з відходами є сміттєпереробка. Ще 9% висловилися за спалювання сміття, а 6% не визначилися з цього питання.

90% опитаних вважають, що проблему зі сміттєзвалищем у Львові вирішить побудова сміттєпереробного заводу, 3% – за переоблаштування полігону в Грибовичах, 1% опитаних підтримує відкриття нового сміттєзвалища поблизу Львова, 5% не визначилися з цього питання.

Опитування проведено 10-20 червня 2016 р. серед населення України віком від 18 років і старші методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність – 1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більш ніж 2,8%.

Джерело: ratinggroup.ua

Найвищий рівень довіри у Львівській області та Львові мають Надія Савченко, Андрій Садовий та Міхеіл Саакашвілі. У Львові також високий рівень довіри має Анатолій Гриценко. Найбільше ж не довіряють Ю. Бойку та А.Яценюку. Такими є дані дослідження суспільно-політичних настроїв у Львівській області, яке провела Соціологічна група «Рейтинг». 

Упродовж останнього року в області та Львові найбільше втратили довіру громадян мер Львова Андрій Садовий, президент Петро Порошенко та екс-прем’єр Арсеній Яценюк. Натомість показники лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко зросли.

За даними дослідження, якби парламентські вибори відбулися наступної неділі, на Львівщині 5-відсотковий бар’єр подолали б 6 партій: «Самопоміч» (22,8%), «Батьківщина» (12,6%), БПП «Солідарність» (9,8%), «Громадянська позиція» (6,7%), «Свобода» (6,1%), Радикальна партія (5,9%). За партію М.Саакашвілі «Рух за очищення» проголосували б 4,2%, за «Національний рух» Д.Яроша – 3,1%. Не визначилися 17% опитаних.

В області вищі рейтинги мають «Батьківщина», БПП «Солідарність», Радикальна партія, а у Львові – «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Рух за очищення». При цьому серед прихильників «Самопомочі» більше молоді та респондентів із вищою освітою. Натомість опитані старшого віку та з нижчим рівнем освіти більше підтримують «Батьківщину».

Якби вибори Президента України відбулися наступної неділі, то 15,9% опитаних віддали б свої голоси за А.Садового. Ю. Тимошенко підтримали б 10,5% респондентів, П. Порошенка – 10%, А.Гриценка – 9,8%. За О.Ляшка проголосували б 5,2%, за Д.Яроша – 5,1%, О.Тягнибока – 3,8%. Не визначилися 22,6%.

Понад 40% опитаних підтримують перевибори Верховної Ради та призначення нових виборів Президента, стільки ж – не підтримують ці ініціативи, ще 15% – не визначилися.

19% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, дві третини – у неправильному, 19% – не визначилися. Щодо стану справ у Львівській області, то 28% вважають, що вони йдуть у правильному напрямку, 48% – у неправильному. Майже чверть – не визначилися.

Понад половина опитаних (53%) вважають, що до пріоритетів діяльності місцевих органів влади мають належати боротьба з корупцією у місцевій владі, вирішення проблеми зі сміттєзвалищами (42%), зниження рівня безробіття (40%) та стримування росту тарифів на комунальні послуги (38%).

Більш ніж 40% респондентів задоволені діяльністю міського голови Львова А.Садового, 56% – незадоволені, не визначилися – 4%. Роботою голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки задоволений 21% респондентів, не задоволений – 41%, майже 40% не визначилися із відповіддю на це питання. Кожен десятий задоволений роботою голови Львівської обласної ради О.Ганущина, 30% опитаних – не задоволені, майже дві третини не визначилися. Попри те, що роботою міського голови Львова А.Садового задоволені найбільше, за останній рік зафіксовано значне зменшення кількості прихильників його роботи (з 70% до 41%).

Опитування проведено 10-20 червня 2016 р. серед населення України віком від 18 років і старші методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність – 1200 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більш ніж 2,8%.

Джерело: ratinggroup.ua

Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів». Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту президента України.

Порошенко підписав закон за присутності його співавторів – народних депутатів із різних фракцій, домовившись із ними про те, що в уже проголосований і підписаний закон внесуть зміни, що мають захистити споживачів і державу.

За домовленістю, зміни, які невідкладно внесе Порошенко, в четвер мають підтримати всі фракції та проголосувати за них у Верховній Раді. Зміни стосуватимуться чіткого регламентування дії закону, а саме – дозвіл ввозити одну машину до завершення дії закону, запровадження заборони перепродажу автомобілів та умови, що власник авто має завезти його в Україну особисто.

Закон, який передбачає суттєве зниження акцизного збору на імпортні вживані автомобілі, Верховна Рада ухвалила 31 травня. Після набуття ним чинності вартість вживаних закордонних автомобілів знизиться в середньому на 3-8 тисяч євро, адже основною її складовою є акцизний податок. Закон передбачає зниження ставок акцизного збору для вживаних авто від 2 до 28 разів залежно від об’єму та типу двигуна.

Аби обмежити зловживання, відповідно до закону, одна особа протягом року зможе ввезти лише один автомобіль, причому не матиме права його перепродати. Також у законі прописана заборона на ввезення на територію України автомобілів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом, державою-агресором щодо України. Дія закону поширюється на автомобілі, вироблені не раніше, ніж 1 січня 2010 року.

Закон набуває чинності першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Джерела: president.gov.ua, iportal.rada.gov.ua

Роботу всіх пунктів пропуску на польсько-українському кордоні у Львівській області повністю відновили, заїзд-виїзд на автодорогах розблокували. За фактами блокування доріг біля пунктів пропуску відкрито кримінальні провадження. Про це POLUKR.net дізнався у відділі з питань взаємодії із ЗМІ адміністрації Держприкордонслужби України.

Як зазначено в повідомленні, завдяки роз’ясненням і низці заходів, які вчора провели учора з ініціативи Держприкордонслужби, сьогодні вночі вдалося розблокувати пункти пропуску «Шегині» та «Рава-Руська». А вже вранці сьогодні, 5 липня, завдяки роботі представників Державної прикордонної та фіскальної служб, Національної поліції, органів місцевого самоврядування та учасників міжнародного руху, яку провели з мітингувальниками вдалося розблокувати і пункт пропуску «Краковець».

Як поінформували у Відділі комунікації поліції Львівської області, за фактами блокування заїзду-виїзду на автодорогах біля пунктів пропуску «Шегині», «Рава-Руська» та «Краковець», яке здійснювали місцеві мешканці з 10.00 4 липня до ранку 5 липня, відкрито кримінальні провадження за ч.1 ст.279 КК України – «Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків». Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Нагадаємо, вчора мешканці прикордонних територій на Львівщині перекрили траси біля пунктів пропуску на українсько-польському кордоні через призупинення дії малого прикордонного руху.

Польща призупинила дію малого прикордонного руху з сусідами від 4 липня до 2 серпня через проведення саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня, а також Світових днів молоді у Кракові 20-31 липня, поєднаних з візитом Папи Римського Франциска.

Джерела: dpsu.gov.ua, lv.npu.gov.ua

Понад 40 видатних діячів, політиків, журналістів, художників, духовних осіб і представників інтелігенції Польщі поставили підписи під листом до українців, у якому йдеться про солідарність, примирення та взаємне прощення. Про це POLUKR.net дізнався з сайту liberte.pl, який і опублікував послання.  

«Дякуємо Вам за Ваш лист і просимо вибачення за образи, завдані нашим братам українцям польськими руками. Перед нами схожі слова говорили представники польської Католицької Церкви, до взаємного прощення наполегливо закликав наші народи Папа Іоанн Павло II. Задля примирення невпинно працювали Ґєдройць і Куронь, а також президенти наших країн. Ми звертаємося до парламентів і громадськості обох країн не забувати про їхню спадщину», – зазначено в листі.

Поляки нагадують про слова поета, письменника та мислителя Івана Франка, які він виголосив 1894 року під час з’їзду польських та українських літераторів і журналістів у Львові: «На всю Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, мали такі численні взаємні зв’язки, але, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці».

«З часом, на наше спільне нещастя та відстороненість замінили ненависть і націоналізм, а також їхній гіркий плід – злочин, який спільно пережили поляки та українці на Волині та у Східній Галичині, на Холмщині, Бещадах та на Перемишльській землі», – констатують автори послання. І додають: «Тим паче тішить нас Ваш лист зі знаменними словами «пробачаємо та просимо вибачення», в якому ви не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття. Ми також віддаємо данину пам’яті жертвам братовбивчих конфліктів польсько-українських відносин».

Автори листа наголошують, що найкращою сплатою провини у відносинах між Україною та Польщею є створення справжніх братерських відносин, надто нині, коли Європі «загрожують націоналізми та російський імперіалізм».

«Загрози легше пережити разом. Ми захоплюємося вами та висловлюємо солідарність у боротьбі з агресором, який уже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі», – кажуть поляки.

Лист підписали колишні президенти Польщі Лєх Валенса, Алєксандер Кваснєвський, Броніслав Коморовський, колишній прем’єр-міністр Влодзімєж Цімошевич, екс-міністри закордонних справ Анджей Олєховський, Адам Ротефельд і Радослав Сікорський, колишній віце-міністр закордонних справ Павел Коваль, голова партії Громадянська платформа Ґжеґож Схетина, віце-спікер Сейму Малґожата Кідава-Блонська, депутат Європейського парламенту Ружа Тюн, депутат від партії «Сучасна» Адам Шляпка, лідер Комітету захисту демократії Матеуш Кійовський, лідери та члени першої «Солідарності» Владислав Фрасинюк, Збіґнєв Буяк, Збігнєв Янас, Боґдан Ліс, Януш Онишкєвич, Генрик Вуєц, Ґражина Станішевська, колишній депутат, сенатор, депутат Європейського парламенту, католицький діяч Анджей Вєльовєйський, головні редактори провідних польських видань, культурні, громадські та релігійні діячі – загалом 44 підписи.

Нагадаємо, напередодні днів пам’яті, які з липня відзначатимуть у Польщі й Україні, ініціативна група «Першого грудня» закликала польське суспільство повернутися до традиції заходів, які об’єднуватимуть обидві держави, та виступила з ініціативою встановити спільний День пам’яті за жертвами минулого у Відкритому зверненні до проводу Польської держави, духовних і культурних діячів та всього польського суспільства.

Джерело: liberte.pl