Учора, 9 жовтня, у віці 90 років помер відомий польський кінорежисер і кіносценарист Анджей Вайда. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки видання Warszawa w Pigułce.

Анджей Вайда народився 6 березня 1926 року. Його батько, офіцер Війська Польського, загинув у Катині. У підлітковому віці Анджей був зв’язковим Армії Крайової у Радомі та Варшаві. Після Другої світової війни допомагав художникам реставрувати костели. 1946 року вступив у Краківську академію мистецтв. Не закінчивши курсу, перейшов на режисерський факультет Лодзинської кіношколи.

Анджей Вайда – один із найвідоміших представників «Польської школи кіно», початок якій поклав його дебютний фільм «Покоління» (1955) – про польську молодь, яка мусила різко подорослішати у воєнні роки. На воєнну тематику були також наступні картини Вайди: «Канал» (1957) і «Попіл і діамант» (1958). Обидві роботи відзначені на Каннському та Венеційському кінофестивалях.

1975 року виступ Анджея Вайди та Кшиштофа Зануссі на Форумі кінематографістів у Гданську став поштовхом для заснування течії «кіно морального неспокою». Це було відповіддю на обмеження свободи творчості у зображенні суспільно-політичних проблем.

1981 року вступив до «Солідарності», 1989 року його було обрано до Сенату Польської Республіки.

Окрім кінематографа, з кінця 1950-х років працював у театрі.

З початку 1990-х рр. був членом Ради з питань культури при президентові Польщі. Є автором сценаріїв більшості своїх картин.

Анджей Вайда є володарем «Оскара» (2000 рік). Також він удостоєний Золотої пальмової гілки, премії «Сезар» (1982), численних нагороди Каннського, Венеціанського і Берлінського кінофестивалів.

Цього року фільм-байопік «Післяобрази» (Powidoki) Анджея Вайди висунули кандидатом від Польщі на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».

Джерела: facebook.com/warszawawpigulce, uk.wikipedia.org

11 жовтня голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович представить у Харкові свою нову книгу «За лаштунками «Волині-43». Невідома польсько-українська війна». Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки Володимира В’ятровича.

Автор розглядає події 1943 року на Волині в контексті історії двох народів до, під час і після Другої світової війни. Події маловідомої війни між поляками й українцями у 1942-1947 рр. описано на основі невідомих раніше документів української та польської підпільних армій, звітів німецької окупаційної влади та радянських партизан. Це свідчення безпосередніх учасників подій, документи українського та польського підпілля, Армії Крайової та УПА, які були головними дійовими особами трагедії, що тривала не один рік.

Як зазначає Володимир В’ятрович, книга є спробою науково-популярного викладення історії польсько-українського конфлікту середини минулого століття.

«Читач отримає можливість сформувати власну думку про події не на основі медійних повідомлень чи політичних спекуляцій, а за допомогою фактів і документів, а також аналізу сучасних політичних та інформаційних кампаній», – зазначено в описі події на Facebook.

Книга вийшла друком у Клубі книжкового дозвілля «КСД» спільно із Центром досліджень визвольного руху. Презентація відбудеться у книгарні Є в Харкові (вул. Сумська, 3). Володимир В’ятрович зауважує, що згодом представить свою книгу також у Києві та Львові.

Джерело: facebook.com/volodymyr.viatrovych

У фотокореспондента одного з найбільших польських таблоїдів Super Express Павла Домбровського на рік відібрали акредитацію в Сеймі. Причиною цього стала світлина Домбровського: він сфотографував депутатку Сейму Лідію Ґондек, коли вона сиділа босою у пленарній залі Сейму, і згодом нею проілюстрували матеріал під заголовком «Провітрює ноги в сеймі». Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки фоторепортера Щоденної юридичної газети (Dziennik Gazeta Prawna) Максиміліана Ріґамонті. 

«Фоторепортерові Павлові Домбровському із Super Express відкликали парламентську акредитацію через те, що у будівлі Сейму він сфотографував, як депутатка Лідія Ґондек ходить босоніж коридорами парламенту», – написав він.

Максиміліан Ріґамонті додав, що вважає це рішення обурливим, і воно має бути негайно скасоване.

«Ми – «очі громадськості». Парламент – це суспільний простір, депутати працюють на наші гроші. Якщо він колупає в носі, чеше дупу чи навіть ходить босоніж – це прояв його громадської діяльності і не підлягає ніякому імунітету», – зазначив Максиміліан Ріґамонті.

У повідомленні Канцелярії сейму, розміщеному на сайті польського парламенту, зазначено, мовляв, згадані фотографії Павла Домбровського «не є такими, що описують роботу Сейму», порушують повагу до Сейму, а також суперечать нормам культури й такту. У Канцелярії кажуть, що Домбровського позбавили акредитації до 20 вересня 2017 року на підставі статті, яка дозволяє такі санкції проти людини, яка «порушує серйозність Сейму і Сенату, порядності або кричуще порушує право на недоторканність приватного життя інших людей».

Депутатка, через яку виник скандал, стала на захист фотокореспондента. У листі до спікера Сейму Польщі Марека Кухцінського на своїй сторінці у Facebook пані Ґондек заявила, що вона виступає категорично проти такого рішення Канцелярії Сейму.

«Причиною відкликання акредитації пана Павла і заборони на рік входити в будівлі парламенту, повідомляє прес-служба сейму, є його знімки, на яких я сиджу на лавці у сеймі зі знятим із ноги черевиком на високих підборах. Занурена в роботу, втомившись за день, сидячи в останньому ряду в майже безлюдній залі пленарних засідань, я вчинила негарно, за що приношу свої вибачення. Проте, думаю, що момент моєї забудькуватості в жодному разі не може слугувати виправданням для обмеження свободи слова, введення цензури, і, перш за все, не повинен призводити до обструкції фотографів і журналістів і позбавляти їх засобів до існування», – наголосила депутатка.

Пані Ґондек нагадала, що значно гірша поведінка одного з членів «Закону і Справедливості», коли той показував середній палець на знак презирства до колеги з опозиції, не отримала такої різкої оцінки канцелярії. Тому вона відчуває, що її забудькуватість «була використана інструментально», категорично не погоджується з рішенням канцелярії та пропонує забезпечити фоторепортерові можливість продовжувати роботу в Сеймі.

Лідія Ґондек є депутаткою від партії Громадянська платформа.

Джерела: facebook.com/maksymilian.rigamonti, sejm.gov.pl, facebook.com/Lidia.Gadek

До Сейму Республіки Польща внесено законопроект, що пропонує карати на термін до трьох років ув’язнення за заперечення участі українців у Голокості. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки радника голови УІНП Олександра Зінченка.

Законопроект уже пройшов перше читання і зараз скерований на розгляд у Комітет з юстиції і прав людини. Автори проекту пропонують внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

Зокрема, один з пунктів закону хочуть доповнити такими словами «Злочинами українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом, у визначенні закону, є дії, здійснені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо – проти населення польського».

Інший пункт пропонують викласти в такій редакції: «Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на теренах Волині і Східної Малопольщі».

Як зазначає Олександр Зінченко у своєму блозі на сайті obozrevatel.com, доповнення цієї статті цими новими положеннями дозволяє поширити санкції, передбачені іншою статтею чинного закону: Кримінальна відповідальність за публічне і всупереч фактам заперечення злочинів. «Той, хто публічно і всупереч фактам заперечує злочини, про які ідеться у ст 1. […] підлягає штрафу або позбавленню волі на термін до 3-х років».

«Законопроект дозволяє посадити на термін до 3-х років за заперечення участі українців у Голокості, якщо хтось заперечує участь поляків у Голокості – все ок», – коментує пан Зінченко у Facebook. І нагадує, що саме це зробив нещодавно новий голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек,  виступаючи у польському Сеймі у липні.

Зазначимо, тоді на запитання опозиційного депутата Міхала Щерби щодо винуватців масового вбивства євреїв у Єдвабному, Ярослав Шарек відповів, що ними були «німці, які використали у механізмі власного терору під примусом групку поляків». Раніше Інститут національної пам’яті Польщі провів слідство у справі погрому в ЄдвабномуВстановлено, що безпосередніми виконавцями злочину 10 липня 1941 року в Єдвабному була група місцевих чоловіків. Це сталося внаслідок німецького підбурювання, на що вказують незаперечні докази. Але відомо, що німці у безпосередніх діях вбивства участі не брали, – йшлося у висновках прокурора.

Текст законопроекту можна прочитати за цим посиланням.

Джерела: facebook.com/oleksandr.zinchenko, obozrevatel.com

Україні вкрай необхідні реформи в ключових галузях, причому стартувати вони мали б якнайшвидше. Ставка величезна, тому що цього року в Україні починається економічний ріст. Від того, що буде з реформами, залежить, чи він сповільниться, чи пришвидшиться. Це зазначили під час брифінгу на тему «Пакет ключових реформ в Україні: бачення Стратегічної групи радників» співзасновники Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) Лєшек Бальцерович та Іван Міклош.

Лєшек Бальцерович розповів, що група радників пропонує реформи щодо таких головних структурних проблем: приватизація, дерегуляція, демонополізація, енергетична реформа, земельна реформа.

Іван Міклош докладніше розповів про бачення напрямків зазначених реформ та проблеми, які стоять на шляху реформування.

Зокрема, він наголосив на необхідності поліпшити структуру та процедури держапарату. Група радників зауважує: в Україні немає плідної співпраці уряду і парламенту, а реформування напряму залежить від ефективної підтримки певних законопроектів.

Окрім того, пан Міклош заявив, що Україні потрібна нова антикорупційна стратегія, бо нинішня не підкріплена практичними кроками.

На переконання SAGSUR, Україні потрібні термінові реформи для досягнення прозорої приватизації. У пакеті реформ пропонують пришвидшити приватизацію в Україні. Зокрема, розділити держпідприємства на групи, і дають поради щодо приватизації у кожній такій групі. Обов’язковим у цій сфері також є відділення політичної відповідальності від економічної.

Радники також наголосили на важливості дерегуляції. Зокрема, вони пропонують зменшити кількість органів контролю в Україні, запровадити прозорий контроль та аудит, а водночас скасувати багато непотрібних інституцій у цій сфері. Окремо наголосили на важливості дерегуляції в енергетичному секторі, де ринок є монополістським і непрозорим.

Щодо земельної реформи радники зауважили, що вона стане можливою лише тоді, коли скасують мораторій на продаж земель. «Вона може бути найважливішим фактором розвитку та економічного росту, розвитку малого та середнього бізнесу, фактором розвитку села», – наголосив Іван Міклош. Він додав, що, на його думку, продовження мораторію на ринок землі – це дуже погане рішення, варто шукати політичний консенсус. Зокрема, можна знизити ризики непрозорості цього ринку, запровадити певні умови й обмеження, щоб земельна реформа пішла на користь розвитку Української держави

Також радники зазначили, що Україні необхідні структурні реформи: охорона здоров’я, освіта, соціальна сфера.

Радники розповіли, що медична реформа проходитиме у три етапи. Перший етап, який охопить 2017 рік – відбудеться реформа на рівні сімейних лікарів. 2018 року реформа торкнеться рівня лікарів-спеціалістів, 2019-го – реформа загальних і спеціалізованих лікарень. Основа цієї реформи – принцип «гроші йдуть за пацієнтом».

Зі структурними реформами має бути пов’язана фіскальна консолідація. Щодо податків пан Міклош наголосив, що насамперед реформуватимуть спрощену систему, яка має залишитися тільки для малих підприємств. «Перший крок – скасування спрощеної системи для юридичних осіб», – сказав він.

Нагадаємо, у вересні цього року стратегічна група радників з підтримки реформ в Україні під керівництвом Лешека Бальцеровича та Івана Міклоша завершила роботу над пакетом ключових реформ. Його передали президентові Петру Порошенку, прем’єр-міністру Володимиру Гройсману та в український парламент.

Офіційну презентацію вирішили провести пізніше, після того, як «стратегічна група радників з підтримки реформ отримає зворотний зв’язок від лідерів України».

Стратегічна група радників з підтримки реформ – це команда з 10 іноземних та українських фахівців, під головуванням Лешека Бальцеровича (Польща) та Івана Міклоша (Словаччина).

Джерела: ЛІГАБізнесІнформ, eurointegration.com.ua

Сьогодні, 6 жовтня, народні депутати ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги». Про це POLUKR.net дізнався з сайту Верховної Ради України.

Документ передбачає змінити порядок використання коштів кредиту на сумі 10 мільйонів гривень, які залучать відповідно до Договору між урядом України та урядом Республіки Польща на реалізацію «Проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону та інші проекти».

Змінами передбачено збільшити видатки спеціального фонду державного бюджету загалом на 10 млн. грн.

Зокрема, Міністерству внутрішніх справ додадуть 0,7 млн. грн. за бюджетною програмою «Матеріально-технічне забезпечення Державної прикордонної служби України та утримання її особового складу». Гроші підуть на реалізацію проекту модернізації автоматизованих систем прикордонного контролю за кошт відповідного кредиту загалом у сумі 7 млн. євро.

Державному агентству автомобільних доріг збільшать видатки на 6,8 млн. грн., передбачивши їх за новою бюджетною програмою «Розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні». Гроші мають витратити на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг західного регіону країни, для подальшого якісного поєднання їх з автодорогами Республіки Польща за кошт відповідного кредиту загалом в сумі 68 млн. євро;

Міністерству фінансів дадуть 2,5 млн. грн. за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики». Тут реалізовуватимуть Проект із розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури й облаштування пунктів пропуску за кошти відповідного кредиту загалом у сумі 25 млн. євро.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, зміни до закону про держбюджет на 2016 рік необхідно було внести для можливості використання кредитних ресурсів, наданих урядом Польщі. Ухвалений закон надав правові підстави для використання кредитних коштів Укравтодором, ДФС та АДПСУ. До ухвалення змін кошти кредиту міг використати виключно Укравтодор у розмірі 10,0 млн. гривень.

Нагадаємо, відповідно до угоди, підписаної 9 вересня 2015 року, уряд РП надає уряду України кредит у сумі до 100 млн. євро для фінансування проектів із розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури, облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та для інших проектів, які погодили сторони.

Основні умови угоди такі: розмір кредиту – до 100 млн. євро; термін кредитування – 30 років; відстрочка платежу за кредитом і процентами за користування – 5 років; відсоток за користування кредитом – 0,15; обсяг товарів польського виробництва, використаних під час реалізації проектів, має бути не меншим, ніж 60 відсотків вартості контракту.

Джерело: iportal.rada.gov.ua

Норвегія, Великобританія, Франція та Іспанія підняли винищувачі для перехоплення та супроводу у повітряному просторі над своїми країнами двох російських бомбардувальників типу Tу-160 (Blackjack). Інцидент стався ще 22 вересня. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міноборони Франції, яке опублікувало відповідну заяву минулого тижня.

Першою (о 09.13) виявила на півночі два російські літаки Норвегія. Вона підняла два багатофункціональні легкі винищувачі F16 та супроводжували Ту-160 на шляху на північ від Шотландії. Після цього місію продовжили два британські винищувачі Typhoon, на заході Ірландії. Потім російські літаки продовжили маршрут у напрямку французького Бретані (північний захід Франції).

О 13:57 за 100 кілометрів від Бретані в небо підняли два французькі багатоцільові винищувачі Rafale. Вони супроводжували Ту-160 від Мон-де-Марсан. Ще два Rafale продовжили супровід від Мон-де-Марсан о 14:33.

Далі російські літаки пролетіли на захід уздовж Піренейського узбережжя ще й у супроводі двох іспанських винищувачів F-18 на північ від Більбао. Після цього російські літаки здійснили розворот і рушили у зворотному напрямку.

Перехоплення та супровід було проведено у тісній співпраці між двома центрами операцій НАТО з півночі та півдня і центру національних військово-повітряних операцій авіабази Мон Верден біля Ліона, – зазначають у Міноборони Франції. У процесі місії захисту національного повітряного простору ВПС підняли чотири Rafale, три з яких дозаправлялися в польоті між населеними пунктами Клермон-Ферран і Брест.

Як повідомляла низка ЗМІ, раніше Ісландія скаржилася, що того ж дня російські Ту-160 пройшли на небезпечно близькій відстані від цивільних повітряних суден. У Міноборони Росії повідомлення про небезпечне зближення літаків дальньої авіації Росії з цивільним лайнером над Норвезьким морем назвали «плодом фантазії Ісландії». Офіційний представник Міноборони Росії Ігор Конашенков заявив, що політ відбувався відповідно до міжнародних правил, а Ту-160 виконували завдання за планом повітряного патрулювання над північно-східною частиною Атлантичного океану. Він додав, що російські літаки летіли за маршрутом патрулювання на безпечній відстані від цивільних літаків і без перетину повітряних трас, а на низці ділянок маршруту їх супроводжували винищувачі ВПС країн НАТО.

Ту-160 (за кодифікацією НАТО – Blackjack) – радянський надзвуковий стратегічний бомбардувальник-ракетоносець зі змінною геометрією крила, здатний нести ядерну зброю.

Активність авіації Російської Федерації значно зросла після погіршення відносин між Росією та країнами Заходу і США на тлі подій в Україні. За минулий рік про наближення до свого повітряного простору російських літаків неодноразово заявляли балтійські країни, Великобританія. Водночас, коли країни-члени НАТО розглядають ці інциденти як тривожні сигнали про готовність застосування сили, у РФ польоти своїх бомбардувальники називають «звичайним патрулюванням».

Джерела: defense.gouv.fr, zn.ua

Адвокати загиблих на Майдані за підтримки МФ «Відродження» підготували для прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі додаткову інформацію щодо спланованого характеру та систематичності атак на активістів Майдану. Ці докази необхідні для того, щоб МКС почав провадження у цій справі. Про це POLUKR.net дізнався з прес-конференції, що відбулася сьогодні у прес-центрі Інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ».

«Ми зараз боремося, щоб Гаага розпочала повноцінне розслідування у справі Майдану. Це є тактичною ціллю, спрямованою на роботу і нас, адвокатів, і міжнародного фонду «Відродження», – зазначив Маркіян Галабала.

Адвокати розповіли, що справа від 2014 року перебуває на стадії попереднього вивчення в офісі прокурора МКС. Відповідно до попередніх висновків прокурора, оприлюднених 2015 року, в документах, переданих раніше, наявні дві з трьох ознак, що є обов’язковими для передачі справи до розслідування. Це ознаки злочинів проти людяності, а також напад на цивільне населення. Водночас у матеріалах, які передавали в МКС у 2014-2015 роках прокурор не знайшов достатніх ознак системності чи масштабності нападів, що також є обов’язковою умовою для порушення провадження.

Тобто в офісі прокурора заявили: наразі немає остаточних висновків, чи були ці злочини. Крім того, прокурор МКС зазначив, що недостатньо матеріалів, аби зробити остаточні висновки, необхідні для передачі справу на наступну стадію розгляду.

Саме над зібранням таких матеріалів і доказів працювали шестеро адвокатів, що представляють родини Небесної сотні. Своїм завданням вони постановили надати суду докази того, що злочини на Майдані були цілеспрямованою діяльністю держави на придушення акцій протесту в Україні найрізноманітнішими способами.

Щоб довести це, адвокати дослідили докази, наявні в Генпрокуратурі Україні, частину матеріалів зібрали проаналізували окремо.

Серед нових матеріалів, які адвокати передали сьогодні із супровідним листом у офіс прокурора МКС, – докази вручення тітушкам зброї, а також докази того, що розстріл 20 лютого був спланованим.

Юристи заявляють, що ці матеріали дають змогу довести питання системності на стадії попереднього вивчення справи.

Водночас, як зауважили адвокати, справа Майдану в Гаазі нині проходить лише одну з перших стадій. Після вивчення ознак злочину проти людяності і визначення, що саме такий злочин було скоєно на території в Україні в період Революції гідності, настане стадія компліментарності. І лише після цього прокурор передасть свій висновок до палати попереднього розгляду. Водночас цю стадію можна було б оминути, якби до суду в Гаазі звернулася держава Україна як учасник МКС. Проте, оскільки в Україні досі не ратифіковано Римський статут, таке звернення є неможливим.

Римський статут Міжнародного кримінального суду – міжнародний договір, що заснував МКС. Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду 20 січня 2000 року, однак досі не ратифікувала його. Держави стають учасниками МКС після ратифікації Римського статуту.

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

Джерело: ЛІГАБізнесІнформ, uk.wikipedia.org

Від 6 до 12 жовтня у шести містах України – Києві, Одесі, Вінниці, Харкові, Луцьку та Маріуполі – відбуватимуться ХІ Дні польського кіно. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Польського інституту в Києві.

Дні польського кіно в Україні – це власний проект Польського інституту у Києві. До уваги глядачів представляють шість кращих польських фільмів, створених упродовж останніх двох років. Це найновіші роботи режисерів, картини яких свого часу репрезентували в Україні на тих чи інших кінофестивалях.

Зокрема, в рамках ХІ Днів польського кіно всі охочі зможуть переглянути роботи Бориса Ланкоша, Кшиштофа Копчинського, Кінги Дембської, Малгожати Шумовської та Даріуша Гаєвського.

Спеціальний гість фестивалю – режисер фільму «Диббук. Історія мандруючих душ» Кшиштоф Копчинський.

Окрім того, у столичному кінотеатрі «Ліра» представлять картини польського та французького періодів творчості всесвітньовідомого польського режисера Кшиштофа Кесльовського з нагоди 75-річчя від його дня народження.

Квитки на кінопокази можна придбати в касах кінотеатрів, у яких демонструватимуть фільми. У Києві це Культурний центр Кінотеатр «Київ», в Одесі – кінотеатр «Родінa», у Вінниці – кінотеатр «Родина», у Харкові – кінотеатр «8 з 1/2», у Луцьку – кінотеатр «PremierCity», у Маріуполі – кінотеатр «Побєда».

Організатори проекту: Польський Інститут у Києві, Польський Інститут Кіномистецтва, КП Київкінофільм

У програмі фестивалю:

Ексцентрики / реж.: Януш Маєвський (Польща, 2015)
Мої дочки – корови / реж.: Кінга Дембська «Польща, 2015)
Батькові / реж.: Діана Скайя і Ліліана Коморовська (Польща-Канада, 2015)
Чуже небо / реж.: Даріуш Гаєвський (Польща-Швеція, 2015)
Диббук. Історія мандруючих душ / реж.: Кшиштоф Копчинський (Польща-Україна, 2015)
Тіло / реж.: Малгожата Шумовська (Польща, 2014)

Джерело: polinst.kiev.ua

Українські рятувальники перейматимуть досвід польських колег у сфері реформування системи цивільного захисту. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Учора, 3 жовтня, розпочався п’ятиденний візит до України польської делегації, метою якої є надання допомоги в реформуванні системи ДСНС. До складу польської делегації входять регіональний комендант Державної пожежної служби м. Любліна Гжегож Аліновські та заступник командира району Державної пожежної служби м. Санок Леслав Пенар.

Директор Департаменту організації заходів цивільного захисту Михайло Маюров під час зустрічі з польськими колегами зазначив: «Наше головне завдання – розширити мережу місцевих пожежних команд і сформувати команди добровольців-вогнеборців, які гарантували б пожежну охорону на місцях. Саме тому нам вкрай важливий досвід і підтримка польських колег у реалізації всіх етапів, визначених реформою».

Польські вогнеборці поділилися досвідом формування пожежної охорони територій з урахуванням створення добровільних пожежних команд і здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також вони репрезентували структуру законодавства Польщі у сфері пожежної та рятувальної справи.

Учасники зустрічі обговорили питання обміну досвідом з польськими експертами щодо забезпечення пожежної охорони утворюваних на території України спроможних об’єднаних територіальних громад. Йшлося і про отримання допомоги в організації діяльності добровільних пожежних команд і дружин, визначення першочергових кроків із внесення змін у законодавство України для реалізації заходів із децентралізації влади.

Нагадаємо, 15 вересня в Україні презентували майбутню реформу ДСНС. Її основними складовими визначили перегляд наявної системи нагляду та контролю у сфері пожежної та техногенної безпеки, вдосконалення системи реагування на пожежі та надзвичайні ситуації, розширення мережі місцевих пожежних команд і залучення добровольців для забезпечення пожежної охорони. «Наша служба готова до реальних змін, що розпочнуться з ліквідації пожежної інспекції у тому вигляді, в якому вона існує зараз. Переходимо від державного нагляду і контролю до сучасної системи запобігання надзвичайним ситуаціям і профілактики пожеж, відповідно до якої суб’єкти малого та середнього бізнесу отримають альтернативу плановим перевіркам – добровільне страхування. Обов’язкові перевірки залишаться лише для суб’єктів високого ступеня ризику та державних установ», – зазначив із цього приводу голова ДСНС Микола Чечоткін.

Розширення мережі місцевих пожежних команд у територіальних громадах і залучення добровольців для забезпечення пожежної охорони є важливим аспектом реформи. Це дозволить максимально скоротити час прибуття пожежно-рятувального підрозділу до місця пожежі або надзвичайної ситуації, надто в сільській місцевості. Місцеві пожежні команди формуватимуть громади, вони реагуватимуть на пожежі та надзвичайні ситуації на території цих громад. Роботу з їх створення та підготовку до набору добровольців уже розпочали в 6 пілотних областях – Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській, Вінницькій, Тернопільській і Львівській.

Реформування системи органів управління та підрозділів ДСНС усіх рівнів відбуватиметься поетапно до 2020 року з урахуванням змін територіальної організації влади в Україні.

Джерело: dsns.gov.ua, mvs.gov.ua