Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на трасі «Київ – Ковель – Ягодин» у Рівненській області сьогодні близько сьомої години ранку, загинули четверо осіб. П’ятий постраждалий згодом від отриманих травм помер у реанімації. Про це PОLUKR.net повідомили у відділі комунікації поліції Рівненської області. Як зазначили у соцмережі Facebook колеги загиблих, політологи та журналіст поверталися з Варшави до Києва з конференції «Стратегія співробітництва держав Міжмор’я в умовах гібридної війни».

Як попередньо з’ясували поліцейські, автомобіль Opel Omega, рухаючись автодорогою поблизу села Масевичі Рокитівського району виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з вантажним автомобілем «DAF» із причепом.

Унаслідок зіткнення відразу загинули четверо чоловіків з легкового автомобіля. За життя ще одного боролися лікарі, проте він помер у реанімації. Наймолодшому із загиблих було 26 років, найстаршому – 40.

Як повідомили на своїх facebook-сторінці політичні експерти Юрій Романенко та Богдана Бабич, у ДТП загинули політолог та філософ Олександр Маслак, політолог Олексій Курінний (викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», експерт громадської ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ»), політолог Олександр Никаноров. Також загинули Володимир Карагяур, який був журналістом Спільнобачення (Спільно.TV) і громадський активіст та спеціаліст із децентралізації Сергій Попов, колишній очільник Офісу реформ Донецької області.

Богдана Бабич додала, що вони поверталися до Києва з Варшави, де брали участь у конференції «Стратегія співробітництва держав Міжмор’я в умовах гібридної війни».

Попередня версія аварії – занос автомобіля на великій швидкості на мокрій дорозі з виносом на зустрічну смугу.

За фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох людей слідчі розпочали досудове розслідування за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб». Згідно з цією статтею, винним у ДТП загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Джерела: npu.gov.ua, facebook.com/yuriy.romanenko, facebook.com/bodana.babych

Учора, 5 вересня, стартував XXVII Економічний форум у польському місті Криниця-Здруй. Найбільша така конференція в Центральній та Східній Європі відбувається за участі президентів Польщі, Грузії та Македонії. Про це POLUKR.net дізнався з сайту форуму. У заходах також бере участь голова Верховної Ради України Андрій Парубій, – повідомляє сайт ВРУ.

Серед учасників форуму також прем’єр-міністри, політики країн ЄС, члени парламентів, голови найбільших корпорацій, експерти, представники місцевого самоврядування, діячі культури, науки, журналісти.

У рамках Форуму відбуватимуться близько 150 дискусій, розділених на тематичні блоки, які включають в себе найважливіші галузі економіки, зокрема:

Бізнес і управління
Макроекономіка
Нова економіка
Інновації
Енергетика
Держава і реформи
Охорона здоров’я.

Учора президенти Польщі, Македонії та Грузії Анджей Дауда, Ґеорґе Іванов і Георгій Маргвелашвілі взяли участь у дискусії під назвою «Незавершена інтеграція та прагнення європейських країн». Президенти обговорили майбутнє європейської інтеграції та як примирити інтереси держав-членів із прагненнями інших європейських країн.

Ще одна сесія першого дня форуму в Криниці стосувалася європейської економіки. Віце-прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравієцький та учасники, які представляють Європейський інвестиційний банк в Словаччині та регіональний офіс Світового банку в Індії, обговорили питання відродження економіки в Європейському Союзі.

Спеціальним гостей дискусії «Роль сучасної держави у формуванні інноваційної економіки» став Саул Сінгер, ізраїльський письменник і журналіст.

В Економічному форумі також бере участь польська прем’єр-міністр Бета Шидло. Глава польського уряду взяла участь у спеціальній акції «Як досягти успіху в бізнесі?» Польські чемпіони».

Як поінформували у прес-службі Апарату Верховної Ради України, Андрій Парубій сьогодні, 6 вересня, візьме участь у Конференції «Європа Карпат», під час якої заплановано обговорення актуальних проблем Карпатського регіону, окреслення шляхів їх розв’язання, а також підготовка реалізації спільних ініціатив.

Конференцію «Європа Карпат», започаткували 2010 року Сейм Республіки Польща й особисто маршалок СеймуМарек Кухцінський. Вона є майданчиком для зустрічей та дискусій парламентаріїв, представників урядів, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій держав Карпатської Конвенції (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Україна).

Протягом 2003-2007 років основним визначником ініціативи інтеграції в рамках Карпатського регіону була Карпатська конвенція, підписана у Києві у травні 2003 року. Ініціатива покликана сприяти субрегіональному характеру співробітництва між країнами Карпатського регіону, які об’єднує геополітичне становище, центральноєвропейська політична ідентичність та національні цінності, сформовані історично.

Кінцевою метою всіх заходів в рамках «Європи Карпат» має стати розробка європейської макрорегіональної стратегії розвитку Карпатського регіону. Ще одним стратегічним завданням має стати включення дороги «Віа Карпатія» до транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Маршрут, який проходить через східні райони ЄС, має стати своєрідним ядром, навколо якого буде сформовано сталий розвиток усього Карпатського регіону.

Конференцію проводять двічі на рік: у першому кварталі – в Красічині Підкарпатського воєводства, у вересні – у Криниці-Здруй Малопольського воєводства (в рамках щорічного Міжнародного економічного форуму).

У рамках проведення Конференції голова Верховної Ради України також проведе низку двосторонніх зустрічей, зокрема з Мареком Кухцінським, маршалком Сенату Станіславом Карчевським. Також Парубій виступить із доповіддю в дискусійній панелі «Як нам змінити ЄС?».

Окрім того, в рамках Економічного форуму в Криниці вчора стартував другий Форум Полонія. Цього року в його рамках відбудеться п’ять панельних дискусій: «Нові і традиційні засоби масової інформації в створенні польської ідентичності серед діаспори і поляків за кордоном», «Професійна і соціальна активізація репатріантів і поляків зі Сходу – рівні можливості», «Досвід і проблеми економічної дипломатії» «Польська марка – недооцінений потенціал Полонії в іноземних інвестиціях польських підприємств», «Роль позитивного іміджу Польщі в індивідуальному успіху поляків, що живуть за кордоном».

Джерела: forum-ekonomiczne.pl, rada.gov.ua

На 19 полігонах Південного військового округу РФ, до якого Російська Федерація зараховує окупований Крим, почалися навчання російських ракетних військ та артилерії. Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання «Німецька хвиля».

Масштабні військові навчання російських ракетних військ і артилерії почалися сьогодні, 5 вересня. На полігони військового округу вивели понад п’ять тисяч артилеристів збройних сил РФ – у Ростовській, Волгоградській областях, Краснодарському і Ставропольському краях, Дагестані, Північній Осетії, в анексованому Криму, а також на територіях російських військових баз в Абхазії, Вірменії та Південній Осетії.

Навчання артилеристів триватимуть протягом наступного місяця. У прес-службі Південного військового округу РФ зазначили, що військові «освоять нові форми і способи виконання вогневих завдань з підтримки мотострілкових і танкових підрозділів в складній обстановці сучасного загальновійськового бою». Особливу увагу планують приділити тренуванням у системі розвідувально-вогневих і розвідувально-ударних контурів.

Нагадаємо, від 14 до 20 вересня заплановано російсько-білоруські навчання «Захід-2017» на території Білорусі та Росії. За офіційною версією, під час навчань відпрацьовуватимуть спільну оборону Росії та Білорусі від можливої агресії з боку інших країн.

Від початку вересня Державна прикордонна служба України посилила заходи безпеки на всіх ділянках кордону у зв’язку з навчаннями «Захід-2017».

Джерело: dw.com

За останніми прогнозами одного з найбільших у світі рейтингових агентств, Moody’s, цього року польська економіка зросте на 4,3%. Це значно більше, порівняно з попередніми оцінками Moody’s, в яких йшлося про зростання ВВП на 3,2%. Про це POLUKR.net дізнався з сайту money.pl.

Агентство також знизило очікування дефіциту державних фінансів до 2,5% ВВП з 2,9%, прогнозованих раніше.

«Ми очікуємо, що позитивна динаміка в економіці триватиме до кінця цього року. Очікуємо, що зростання ВВП залежатиме від надійного приватного споживання, а також повільного, але стабільного відновлення інвестицій, відображаючи сприятливі умови в середовищі за кордоном і більш високі притоки грошових коштів від Європейського Союзук» – зазначили аналітики Moody’s.

У Moody’s додали, що вищі темпи зростання та краще виконання бюджету значно збільшать імовірність того, що дефіцит у Польщі буде нижчим від 3% ВВП уже третій рік поспіль.

Такі новини у Польщі називають чудовими, особливо з огляду на те, що на 8 вересня заплановано перегляд кредитного рейтингу Польщі, а такі оцінки вказують, що немає підстав до його зниження – навпаки, радше можна сподіватися на підвищення або принаймні очікування його підвищення в майбутньому.

У травні агенція Moody’s залишила кредитний рейтинг Польщі без змін на рівні A2 і підвищила прогноз із «негативного» на «стабільний».

Водночас, як передає Ukr.Media, Moody’s Investors Service також підвищило кредитний рейтинг України на один щабель – з Caa3 до Caa2, і змінило прогноз зі «стабільного» на «позитивний».

«Головними факторами підвищення рейтингу стали загальний вплив структурних реформ в Україні, які можуть допомогти уряду впоратися з борговим навантаженням, а також поліпшення позиції країни на зовнішніх ринках», – йдеться в повідомленні агентства.

В агенції додали, що позитивний прогноз «відображає імпульс реформ» – якщо він збережеться, це може призвести до подальшого поліпшення надійності внутрішнього та зовнішнього боргу України.

«Такий імпульс реформ також підтримає оновлення доступу України до світових ринків капіталу, полегшить шлях до рефінансування значних виплат по зовнішньому боргу, які настануть, починаючи з 2019 року», – йдеться в повідомленні.

Компанії Moody’s Investors Service є однією з найбільших та найвідоміших рейтингових агентств світу. Вона оцінює кредитний рейтинг позичальників за стандартизованою шкалою, а також здійснює дослідження і аналіз комерційних та державних організацій. Частка компанії у світовому ринку кредитних рейтингів – близька 40%.

Наявність кредитного рейтингу є важливою умовою відкритого фінансового ринку та використовується на міжнародному рівні для порівняння між собою компаній у різних секторах економіки та ухвалення інвестиційних рішень. Крім того, держава застосовує кредитні рейтинги в регуляторних цілях.

Велика кількість фінансових інституцій, зокрема банки, користуються кредитними рейтингами при визначенні доцільності кредитування позичальника. Що вищим є кредитний рейтинг, тобто компанія-позичальник оцінюється як більш надійна, то вигіднішими можуть бути умови запозичення.

Джерела: money.pl, ukr.media, uk.wikipedia.org

Від початку вересня Державна прикордонна служба України посилила заходи безпеки на всіх ділянках кордону. Як повідомили POLUKR.net у відділі з питань взаємодії із ЗМІ адміністрації Державної прикордонної служби України, це пов’язано з проведенням російсько-білоруських навчань «Захід-2017», які триватимуть з 14 по 20 вересня.

У прикордонному відомстві стартували двоступеневі командно-штабні навчання органів управління та підрозділів органів охорони державного кордону. Їх проводять у рамках оперативної підготовки Генерального штабу Збройних сил України. До навчань також залучають резерви прикордонного відомства.

У Держприкордонслужбі додали, що триває посилення усіх без винятку ділянок кордону. Контроль за обстановкою на кордоні здійснюють не лише на півночі, а й у районі проведення АТО, на західній, південній, східній ділянках і на межі з окупованим Кримом. Прикордонники прикриватимуть напрямки можливих провокативних дій і збройних вторгнень у тісній взаємодії з Збройними силами України, Національною гвардією та Національною поліцією. Такі заходи триватимуть щонайменше до закінчення навчань «Захід-2017».

Захід-2017 (рос. Запад-2017) – спільні стратегічні навчання (ССН) Збройних сил Російської Федерації й Республіки Білорусь, заплановані на період з 14 по 20 вересня 2017 року. За офіційними даними, в навчаннях візьмуть участь до 13 тисяч військовослужбовців.

ССН є плановим заходом, їх проводять раз на два роки відповідно до рішення президентів Росії й Білорусі від 29 вересня 2009 року. Зазначена у цих документах мета військового навчання  – перевірка можливості Росії й Білорусі забезпечити безпеку Союзної держави, її готовність до відбиття можливої агресії, а також підвищення злагодженості органів військового управління, польової і повітряної підготовки з’єднань і військових частин. Нагадаємо,нещодавно начальник Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко заявив, що створення військового угруповання на території Білорусі має наступальний характер.

У Білорусь уже почали прибувати російські військовослужбовці й техніка.

Читайте також: 

Путін хоче розмістити системи протиповітряної оборони на зовнішніх кордонах Білорусі

Джерела: dpsu.gov.ua, uk.wikipedia.org

Сьогодні, 4 вересня, до порту Одеси з дружнім візитом прибув есмінець ВМС Італії Luigi Durand de la Penne (Луїджі Дуранд Де Ла Пенне). Візит італійського корабля під командуванням капітана 1 рангу Фабріціо Руттері відбувається в рамках навчальної практики курсантів Академії Військово-морських сил Італії (місто Ліворно). Про це POLUKR.net повідомили у прес-центрі Командування Військово-Морських сил Збройних сил України.

Під час візиту, зокрема, відбудеться протокольна зустріч у Командуванні ВМС ЗСУ. Крім того, передбачено відвідування есмінця особовим складом Інституту ВМС Національного університету «Одеська морська академія», Військово-морського ліцею, на кораблі зможуть побувати й мешканці та гості міста.

Натомість курсанти Академії ВМС Італії побувають з ознайомчою екскурсією на українському фрегаті «Гетьман Сагайдачний» і в Інституті ВМС НУ «Одеська морська академія». На італійських моряків також чекає культурна програма, зокрема екскурсії містом.

Окрім того, у програмі візиту передбачено, що українські військові моряки спільно з італійськими колегами здійснять перехід на катері до місця загибелі італійського корабля «Альберто Ракіа», де покладанням вінка на воду вшанують пам’ять військових моряків.

Військові моряки обох країн також проведуть дружній турнір із футболу між командами курсантів Інституту ВМС НУ «Одеська морська академія» та командою курсантів Академії ВМС Італійської Республіки.

Есмінець Luigi Durand de la Penne введено до складу ВМС Італійської Республіки 1993 року. Довжина корабля – 147 метрів, ширина – 16 метрів, осадка – 6,7 метра, максимальна швидкість – 31 вузол. Корабель озброєний артилерійськими установками, протикорабельними й зенітними ракетами. Має 2 ангари для гелікоптерів, у яких може розміститися пара легких вертольотів Bell AB-212 ASW або один важкий EH-101 Merlin.

Джерела: mil.gov.ua, ukrinform.ua

Сьогодні, 1 вересня, на будівлі школи в селі Цигани Борщівського району Тернопільської області урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену колишньому Почесному консулу України в Познані (Республіка Польща) Лукашу Горовському (1949 – 2011). Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства закордонних справ України.

Лукаш Горовський активно працював над розвитком міжрегіональної співпраці між Україною та Польщею, контактів між країнами в торговельно-економічній та інвестиційній сферах, галузі культури, освіти, медицини, захищав права громадян України.

«Як благодійник, надавав матеріальну допомогу освітнім, медичним закладам Тернопільщини, сприяв відновленню у згаданому регіоні храмів УГКЦ та РКЦ, забезпечував навчання, лікування та відпочинок на території Польщі українських дітей з малозабезпечених сімей. Був засновником та багаторічним фундатором товариства «Польща-Україна» і фестивалю культури «Українська весна у Познані». За вищезгадану діяльність Указом Президента України у 2008 р. був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, а мешканці с. Цигани створили у сільській школі музей його пам’яті», – зазначили в МЗС України.

В урочистостях взяли участь Представник МЗС України у Львові Вячеслав Войнаровський, син Лукаша Горовського – нинішній Почесний консул України в Познані Вітольд Горовський, керівництво Тернопільської облради, представники української громади Познані, педагоги і школярі, мешканці села Цигани.

Проект реалізували під патронатом Представництва МЗС України у Львові та Почесного консульства України в Познані, за підтримки місцевої влади та Борщівської об’єднаної територіальної громади.

Читайте також:

Польського мецената Лукаша Хоровського вшанують у селі на Тернопільщині

Джерело: mfa.gov.ua

Українська сторона наголошує на суперечливості ідеї щодо зображення Цвинтаря орлят у Львові на нових польських паспортах і на необхідності вирішити це питання в дусі добросусідства. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту Міністерства закордонних справ України, йшлося під час розмови глави МЗС України Павла Клімкіна з главою зовнішньополітичного відомства Польщі Вітольдом Ващиковським.

Читайте також: У Польщі хочуть видавати паспорти із зображенням львівського «Цвинтаря Орлят»

Розмова між Клімкіним та Ващиковським відбулася в рамках зустрічі країн Вишеградської групи та Східного Партнерства у Будапешті 31 серпня 2017 року. Міністри також обговорили заходи зі зміцнення безпеки в регіоні Східної Європи, насамперед у контексті російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017» і зміцнення оборонних спроможностей НАТО.

Сторони дійшли спільної думки щодо поглиблення двостороннього політичного діалогу, зокрема шляхом організації двосторонніх зустрічей під час Економічного Форуму в Криниці та візитів високого рівня до кінця поточного року.

31серпня – 1 вересня міністр закордонних справ України П.А.Клімкін здійснив робочий візит до Угорщини, де взяв участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн Вишеградської четвірки та Східного партнерства ()СхП за участю Комісара ЄС з питань ЄПС та переговорів з розширення Йоганнеса Хана та делегації Естонії як країни, що головує в ЄС. Клімкін провів двосторонні переговори з міністром закордонних справ Республіки Польща Ващиковським і міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Сійярто, а також дав інтерв’ю провідному угорському виданню «Мадяр Немзет».

За підсумками зустрічі країни Вишеградської групи підтвердили стратегічне значення Східного партнерства для ЄС, а також прихильність ідеї подальшого розширення ЄС та необхідність визначення конкретних цілей СхП і зобов’язань сторін. Також на зустрічі підтвердили, що в заключному документі Саміту Східного партнерства, який відбудеться в Брюсселі 24 листопада 2017 року, необхідно зафіксувати перспективи членства в ЄС для України, Грузії та Молдови й інших амбітних цілей.

Окрім того, учасники зустрічі дійшли згоди щодо необхідності розвитку регіональної співпраці та транскордонного співробітництва, розвитку транспортної та енергетичної сфер, спільних проектів енергетичної інфраструктури, цифрової економіки, налагодження комунікації між громадянами країн ЄС та Східного партнерства.

Джерело: mfa.gov.ua

У Польщі за добу зібрали більш ніж 15 тисяч злотих (понад 100 тисяч гривень) на допомогу 24-річному українцеві Євгенові, якого минулого тижня побили в Любліні. Ця сума покриє витрати, необхідні на операцію та перебування українця в лікарні. Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання Gazeta Wyborcza. 

Пізнього вечора 26 серпня 24-річний Євген – студент з України, що мешкає у Любліні, повертався зі Старого міста додому. На одній з вулиць біля магазину стояли троє чоловіків і жінка. Запитали Євгена, звідки він. Той відповів, що є студентом з України, але вже рік прожив тут. Тоді чоловік закричав: «Ти приїхав сюди, щоб правити?» – і двічі вдарив Євгена в обличчя. Чоловік упав на землю, а коли намагався піднятися, отримав ще кілька ударів.

«Мене било двоє чоловіків. По голові й усьому тілі. Коли я виплюнув два зуби, а з рота потекла кров, дівчина підійшла до них і попросила, щоб вони припинили», – розповів Євген для Gazeta Wyborcza. Студент звернувся до лікарні, а медики повідомили про інцидент поліцію.

Євген, який після побиття потрапив до лікарні, платив за страховий поліс протягом року, проте дія страховки закінчилася 10 серпня, а продовжити її українець не зміг через брак коштів.

Українцеві фінансово допомогли понад 250 людей. Увечері в середу, 30 серпня, фундація Homo Faber, яка займається захистом прав людини, оголосила в інтернеті про збір коштів на лікування Євгена. До дев’ятої години наступного дня на рахунок надійшло понад 15 тис. злотих.

 «Ми були шоковані. Не сподівалися, що вдасться настільки швидко назбирати таку суму. Вона покриє витрати на перебування в лікарні та на хірургічне втручання і, можливо, ще вистачить на реабілітацію», – зазначила Анна Дамбровська, президентка фонду.

Зібрані кошти витратять на операцію на розбитій щелепі Євгена, яка коштує близько 10 тисяч злотих. За кожен день перебування в лікарні доведеться заплатити 250 злотих.

Після побиття, про яке написали польські ЗМІ, з пропозицією допомоги звернулася також служба Омбудсмена.

«Хочемо показати Євгенові, що у Польщі є багато людей, які не погоджуються з такими актами агресії. Хочемо підтримати його психологічно та юридично», – зазначив Анджей Стефанський з адміністрації омбудсмена.

Правоохоронці оперативно встановили особи нападників Один з них – 39-річний Томаш, який раніше вже мав проблеми з законом через побиття і крадіжку. Другий – 20-річний Матеуш, який також раніше відповідав за розбій. Обоє перебувають під вартою. Прокуратура не відкидає, що доповнить звинувачення пунктом про насильство через національну приналежність.

Від початку року люблінська поліція зафіксувала 28 правопорушень, в яких постраждали українці. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найчастіше це крадіжки, побиття та пограбування.

У відповідь на ксенофобські напади з вересня у школах Любліна запроваджують уроки толерантності, підготовлені неурядовими організаціями. Цього року буде проведено уроки у 270 загальноосвітніх школах. Під час уроку учні вивчатимуть традиції інших культур і нації та дізнаються про сучасну міграцію.

Джерело: wyborcza.pl/lublin

1 вересня 2017 року в Марселі, що на півдні Франції, відкриється чергове «представництво ДНР». Після появи псевдодипломатичних установ в Чехії (до слова, місцева влада вже припинила діяльність «представництва» в Остраві), Греції та Італії російські куратори у відчайдушній спробі легалізувати своїх проксі-агентів у міжнародному середовищі вперше вийшли на рівень однієї з країн-учасниць Нормандського формату.

Щоправда, мета зазначеного формату «зовнішньополітичної» акції, завуальованої під місцеву неурядову ініціативу, – не тільки міжнародне визнання «ДНР», що де-факто є безглуздим з огляду на переважно беззаперечне розуміння європейцями коренів проблеми та їхню послідовну підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. То для чого ж насправді відкривають «представництва ДНР» на Заході і що з цим робити?

Досліджуючи діяльність (зокрема й віртуальну – в соціальних мережах) вже відкритих «представництв», можна зробити певні висновки. По-перше, коло симпатиків «русского мира» на Заході доволі обмежене. Щодо Франції, то впродовж останніх трьох років тут фігурують одні й ті самі прізвища, які мають переважно негативну репутацію в своїй країні. Небагато політиків (навіть із партій, що відзначаються потужним проросійським лобі) готові «забруднитися» підтримкою «ДНР». По-друге, проведення ситуативних фізичних акцій («круглів столів», брифінгів) істотно обмежене. Такі заходи відбуваються лише з нагоди відкриття самого «представництва». Проте на базі добре обладнаних офісів (крім Греції) діють постійні фотовиставки, присвячені російській візії війни на Донбасі. Власне у поширенні російського бачення подій та історії, відвертій антиукраїнській пропаганді й полягає суть інформаційної роботи «представництв ДНР». Дезінформація, що подається мовою приймаючої країни, намагання видати «фейкову картинку» за справжню має певний сталий вплив на місцеве населення. Особливо в умовах відсутності української контрпропаганди та поміркованої позиції місцевої влади, віддаленої від питань зовнішньої політики (чи не тому «представництва» відкриваються не в столицях (окрім Греції), а в провінційних містах – потужних промислових центрах – Остраві, Турині, Марселі?).

Крім профорієнтаційної роботи з місцевим населенням та вербування на війну за «русский мир» на Донбасі, «представництва» свідомо беруть участь в організації діяльності російських спецслужб на території приймаючих країн (збір конфіденційних відомостей, зокрема і з метою дискредитації/шантажу місцевих політичних еліт). Ще одна мета їхнього функціонування – проведення спеціальних інформаційних заходів пропагандистського характеру, а також використання в якості координаційних центрів для організації різноманітних провокацій, фінансування радикальних кіл, місцевих екстремістських організацій тощо.

Інший важливий чинник – маніпуляція псевдодипломатичним статусом. Наявність дипломатичних представництв за кордоном є ознакою визнання країни в світі. Оскільки «ДНР» не визнана ніким (навіть Росією – на відміну від Абхазії, Південної Осетії чи Придністров’я), немає доцільності відкриття «представництв» у жодній країні світу. Таким чином Москва намагається легалізувати в міжнародному середовищі те, чого не існує. Росія декларує дотримання Мінських домовленостей, а отже – кінцеву реінтеграцію тимчасово окупованих територій. Але при цьому сприяє легітимізації бойовиків і терористичних квазідержавних утворень, що де-факто підриває суть Мінського процесу. Звичайно, знайти російські «вуха» у фінансуванні цих ініціатив не так уже й легко, адже Кремль робить це через треті-четверті руки. Проте, якщо пошукати, особливо відштовхуючись від того, хто отримує зиск…

Росія роз’єднує Європу, підриває єдність європейської спільноти, використовуючи її слабкість та вразливість. І робить це, зокрема, шляхом зовнішньополітичних та економічних маніпуляцій. Відкриття представництв проросійських бойовиків на Заході – пряма загроза ліберальним цінностям ЄС, оскільки це підвищує рівень терористичної небезпеки всередині цього міждержавного утворення. При цьому банально спотворюють деякі базові факти. У той час, скажімо, коли ватажок «ДНР» Олександр Захарченко розбудовує авторитарний режим, базований на страху перед «МГБ», коли «на підвалах» у Донецьку сидять всі інакодумці, «представництва ДНР» розповідають про «звірства та злочини київської хунти», про порушення українськими військовими прав людини на Донбасі. «Молода республіка» в експортному варіанті оповита ореолом романтизму – майже як Куба в 1960-х роках. Звичайне збочення і гра на публіку – нормальна російсько-радянська практика.

Однак це працює. На відкриття «представництв ДНР» не було жорсткої реакції з боку європейських країн. Цьому сприяє юридичний статус неурядових організацій, під якими зареєстровані установи. В країнах Західної Європи діє лояльне законодавство щодо заснування неурядових організацій, відсутні обмеження на офіційні найменування НУО. Це уможливлює відкриття організацій будь-якого спрямування та змісту. Як зазначила пані Ізабель Дюмон, посол Франції в Україні, реагуючи на новину про ініціативу відкриття представництва «ДНР» в Марселі, «це приватна ініціатива локального значення». Варто відзначити тональність і дипломатичність такої заяви, особливо від представника країни-учасниці Нормандського формату. На жаль, для врегулювання регіональних конфліктів європейці завжди шукають шаблони і прецеденти в минулому. Саме тому вони готові на «боснійський» або «хорватський сценарій» для України, не розуміючи природи конфлікту та штучності ідеологічних засад того, що відбулося на Донбасі. Надмірна налаштованість європейських медіаторів на політику «примирення» шкодить Україні. Хоча така політика у виконанні французів цілком зрозуміла – країни Півдня Європи сьогодні зосереджені на проблемі міграції (особливо зважаючи на дедалі частіші теракти), у той час як російська агресія в Україні сприймається як другорядна загроза. Частково винна в цьому й Україна, яка досі не визначила у своєму законодавчому полі статус «ДНР/ЛНР» як терористичних угруповань або хоча б як проксі-утворень Російської Федерації. Натомість впливати на місцеве населення за допомогою майданної дипломатії (через акції протесту української громади) стає дедалі важче через ресурсну обмеженість таких заходів. Та й на кожен український мітинг росіяни збирають свій – під «колорадськими» стягами, з антиукраїнськими гаслами та вдвічі більший. То що ж робити в цій ситуації?

Є два способи реагування, які варто застосовувати в симбіозі. Перший – традиційний – дипломатичний. Це тиск на державу через дипломатичні канали, надсилання нот протесту, виклик дипломатів до МЗС, офіційні заяви посольства України в державі, яка постраждала від відкриття «представництва ДНР». Причому тональність заяв має наростати пропорційно до міри пасивності місцевої влади – аж до накладання окремих санкцій, обмеження дипломатичних контактів. Сучасна дипломатична практика вже має прецеденти: наприклад, Угорщина відкликала посла з Нідерландів через критику дій уряду Віктора Орбана. Київ повинен навчитися бути жорстким і послідовним у відстоюванні своїх інтересів, а не лише йти у фарватері обіцянок західних партнерів-донорів. Принциповість завжди винагороджується повагою.

Інший шлях складніший і тернистий, але в перспективі набагато більш ефективний. Це застосування арсеналу нетрадиційної, публічної дипломатії. Українська держава в часи російської гібридної та конвенційної агресії як ніколи потребує створення мережі неурядових організацій в країнах Європи, які відстоювали б українські національні інтереси та протидіяли російській пропаганді. При цьому офіси цих організацій треба розташовувати прямо навпроти «представництв ДНР». Очолити роботу зі створення таких установ могли б активні 20-40-річні (тобто молоді) представники української діаспори, а також місцеві мешканці, що мають неприховану проукраїнську (або антиросійську) позицію. Завдання такої організації з філіями в усіх вразливих до російської пропаганди країнах ЄС – охорона миру від гібридних загроз Росії, викриття російської пропаганди, проведення культурних акцій, які демонструватимуть європейське коріння українців і зв’язок України з країною розташування.

У кожній країні цій організації можна було б присвоювати ім’я видатного українця, діяльність якого пов’язана з країною розташування. Для Франції це могла б бути НУО імені Пилипа та Григора Орликів. Пилип – автор першої конституції в Європі, символ встановлення норм права (які сьогодні порушує Росія), однакових для всіх країн континенту. Його син Григор – друг Вольтера, маршал Франції, який брав участь у Семирічній війні й загинув за Францію. При виборі персоналії важливо уникати контроверсійних історичних постатей, що мають (або можуть мати) негативну репутацію в країні розташування. Для Франції, скажімо, неможливо використовувати імена Симона Петлюри або Нестора Махна (тим більше – Степана Бандери), оскільки у французи асоціюють їх з єврейськими погромами. В країні дуже сильні ліві політичні погляди, що може бути використано російською контрпропагандою.

Крім фізичної діяльності установ people-to-people diplomacy, необхідно таргетувати спеціальні меседжі в соціальних мережах серед популярних локальних груп. Перехоплення ініціативи в соціальних мережах матиме суттєвий вплив на рівень сприйняття російської пропаганди на Заході. При цьому важливо для дискредитації діяльності «представництв ДНР» використовувати прямий інтерес громадян Франції, що долучені до процесу, – їх психічний стан, фінансові труднощі, наявність родичів у Росії тощо. Також важливо вести просвітницьку роботу щодо наслідків штучного сепаратизму, породженого Росією на Донбасі. Адже для Франції проблемними залишаються такі історично та (умовно) перспективно сепаратистські регіони, як Французька Басконія, Корсика, Нормандія, Бретань. Важливо демонструвати зв’язок і подібність російської політики в Україні зі сценаріями сепаратизації та регіоналізації ЄС, нав’язування хибних оцінок та результативності процесів дезінтеграції, передусім для економіки країни, добробуту її мешканців.

Інший аспект – демонстрація згубних наслідків подій, коли третя країна (нацистська Німеччина, путінська Росія) впливає на Францію через самих французів. Йдеться про такі французькі проросійські організації, як Novopole зі Страсбурга (інформаційний ресурс цієї організації – франкомовна сторінка Novorossiya Today – має 2600 підписників) або Action Francaise («Французька дія»). Важливо проводити паралелі з симпатіями агресору періоду 1933-1940 років, які призвели до катастрофи Третьої республіки, найганебнішої військової поразки Франції за всю її історію, колабораціонізму режиму Віші. У випадку з роялістами Action Francaise це зробити особливо легко, адже саме ця ультраправа партія за гроші нацистів готувала заколот проти чинної влади в 1934 році. Сьогодні вони публікують антиукраїнські матеріали, прославляючи «вставання з колін» Росії. Саме з Action Francaise вийшли «кагуляри» – впливова група підприємців (один із їхніх спонсорів – засновник парфумерної імперії «Л’Ореаль» Євген Шуллєр), послідовники яких влаштовували підпали паризьких синагог в 1941 році.

Політика Кремля на експорт сьогодні мало відрізняється від дій нацистської Німеччини. Скажімо, Другий відділ Абверу з 1935 року здійснював оперативну роботу з дезінформації та дезорієнтації можливого супротивника. З цією метою військова розвідка Німеччини використовувала у Франції, США, Норвегії реакційні політичні сили пронімецької орієнтації, пронацистські групи «закордонних німців», терористичні угрупування емігрантських та національних організацій (меншини). Нічого не нагадує?

При цьому Росія в контексті сучасних подій дуже часто апелює до історичної пам’яті цього періоду. Росію у Франції ментально сприймають як союзника крізь призму, передусім, Другої світової війни. Таким ставленням росіяни мають завдячувати Шарлю де Голлю, який мав особливі відносини з СРСР і не довіряв західним лідерам – спадок голлізму й досі впливає на суспільно-політичне життя Франції. Однак у Другій світовій війні брали участь не тільки росіяни, а й білоруси з українцями. Тепер їхні нащадки страждають від російського імперіалізму «нацистського типу», в той час як Москва стверджує протилежне – ніби це Київ розбудовує нацизм нової формації у Європі.

Політика Росії щодо Західної Європи – це сіяння розладу (desordre), підмивання ціннісного фундаменту Європейського Союзу. Безлад і анархія мають замінити міжнародний порядок. Росія керується споконвічним правилом – розділяй і владарюй. У цьому алгоритмі «представницькі центри ДНР» в країнах Західної Європи – інструмент гібридної війни Росії. З огляду на теплі двосторонні відносини Москви з окремими європейськими країнами можна прогнозувати появу таких «представництв» в Угорщині (Мішкольц або Дебрецен), Словаччині (Кошице), Болгарії (Варна), можливо, в Іспанії. Україна в цій псевдодипломатичній війні має грати на випередження, мобілізуючи українську громаду й апелюючи до центральної та місцевої влади вразливих країн. Це новий інтелектуальний фронт боротьби проти зовнішнього ворога – не менш важливий, ніж лінія зіткнення на Сході України.

Валерій Кравченко