неділя, 17 Листопад, 2019
pluken
Головна / Думки та коментарі / Безпека / Націоналісти проти держави? Куди призведе протистояння Зеленського та добровольців
Fot. mil.in.ua
Fot. mil.in.ua

Націоналісти проти держави? Куди призведе протистояння Зеленського та добровольців

Share Button

Останній тиждень виявився плідним на скандали, так або інакше пов’язані з націоналістами. Спочатку американські конгресмени виступили з заявою визнати «Азов» серед інших європейських терористичних організацій. А потім Зеленський поїхав в Золоте спілкуватись з «Нацкорпусом» Білецького у дусі «я не лох – я президент», що вже стало мемом та збурило патріотично налаштоване суспільство. Куди призведе протистояння Зеленського з націоналістами? Чи скористається слабкістю української влади Росія?

Найперше, поговоримо про «Азов». Офіційно – це спеціальний підрозділ Національної гвардії України, підпорядкований Міністерству внутрішніх справ України, яке незмінно з 2014 р. очолює Арсен Аваков. До речі, політичний рух Білецького «Національний корпус» теж часто пов’язують з іменем очільника МВС. «Азов» справді зародився як добровільний рух на початку війни на Донбасі, однак з 13 квітня 2014 р., згідно рішення МВС про створення спеціальних підрозділів патрульно-постової служби на основі громадських формувань, підпорядковується державі як одиниця громадсько-територіальної оборони. З грудня 2014 р. офіційний статус був закріплений юридично. Що стосується раннього етапу діяльності подібних добровольчих батальйонів, як «Донбас», «Азов», «Айдар», що першими прийняли бій в степах Донбасу, то їх доцільність виправдовувалась рівнем загрози. Варто нагадати, що в квітні 2014 р. була проголошена антитерористична операція, відповідно основним завданням добровольчих підрозділів був захист мирного населення та майна від терористів. Чому добровольці? Армії після доби Януковича фактично не існувало, боєздатні підрозділи лічились одиницями. Не було ані планів, ані карт – Україна ніколи не розглядала навіть вірогідність війни з Росією.

В той початковий момент до лав «Азова» й могли потрапити окремі елементи, в тому числі з паспортами іноземних держав, які проходили підготовку або навіть могли брати участь у бойових діях у складі окремих груп. Очевидно, саме цей період згадує новозеландський терорист, що вбив понад 50 осіб в терактах в себе на Батьківщині. Очевидно, що після 2015 р. потрапити в «Азов» іноземцю стало важче – підрозділ отримав легальний статус.

Чи треба актуалізувати це питання зараз? Чому лист підписують конгресмени-демократи, які ніби мають більше симпатизувати Україні, аніж республіканці? Й чому саме зараз, коли йде мова про розведення сторін та намагання провести зустріч у Нормандському форматі?

Риторика про націоналістів, що захопили владу в Україні – давня ідеологічна забавка Кремля. Нею лякають росіян та довірливих українців з електорату «Опозиційного блоку». Насправді, «Азов» один з найбільш боєздатних, елітних підрозділів Національної гвардії, дислокований поблизу Маріуполя. Саме «азовці», серед інших, успішно втримують південну ділянку фронту на лінії Широкине-Водяне-Павлополь. Гра у розведення на цій ділянці ще не почалась, але завтра все можливо – генеральний штаб ЗСУ готує план розведення для всієї ділянки фронту.

«Азов» звинувачують у пропаганді «переваги білої раси». Руни гербу «Азову» теж можуть викликати питання схожості з символікою націонал-соціалістів. Питання одне, чи є під зовнішніми ознаками сутнісні? Свідчення різні, але поза залежністю від відповіді варто наголосити, що дискредитація одного з найбільш боєздатних підрозділів Нацгвардії само по собі не несе нічого гарного.

Націоналістична ідея у країні переможного «Кварталу» починає лякати вдячних телеглядачів «1+1» – ядерний електорат Зеленського. А можливо і його самого, саме тому президент відправився на Луганщину поговорити з військовими, пенсіонерами та добровольцями, відзнявши ролик про свою поїздку. Візит на лінію розмежування лишив ще більше питань, аніж дав відповідей.

В розкрученій ситуації спілкування президента з добровольцем не хочеться нікого виправдовувати. Президент не має права поводитись як «гопнік» з Троєщини. Зокрема використовувати типову лексику, вмикати образи тощо. По відзнятому матеріалу можна зробити висновок, що візит до «Нацкорпусу» в Золотому був ретельно спланований – на повному відео можна побачити місцевих мешканок, яких пропускають до місця бесіди, й вони починають закликати до розведення. Загалом, відео, опубліковане на каналі президента, знято в кращих пропагандистських канонах. Президент, як звичайний громадянин, ходить по землі, спілкується з пенсіонерами, проводить наради в школі та живе у приміщенні наляканого місцевого мешканця. Пенсіонерів на відео дуже багато, й всі вони говорять про потребу миру, розведення й високих пенсій. На тлі цього є поганий озброєний до зубів «Нацкорпус», який  не хоче розведення й тероризує місцевих пенсіонерок, яких приїхав захищати сам президент. З ними він не свариться, з ними він почувається президентом, питаючи чого їм не вистачає для щастя. Тут виявляється, що розведення сторін не вистачає…

Ось тільки не місцеві пенсіонерки денно і нічно сидять в окопах, ризикують своїм життям, захищаючи українську державність. Місцевим мешканцям, за великим рахунком, без різниці в який телевізор дивитись, у якій державі жити, аби вона (держава) їх повністю утримувала, хай вона називається Україна, Росія, або ще краще – СРСР. Ці пенсіонери проголосують за Зеленського-миротворця. А хлопці з «Нацкорпусу» – ні! Тому не треба зайвих розмов про мир. Путін не збирається відступати, тому мир на Донбасі дорівнюватиме військовій поразці України.

Зеленський говорить, що всі війни закінчуються дипломатією. Треба краще вчити історію – війни закінчуються перемогою одних, та капітуляцією інших. Хтось може це називати дипломатією, однак суті воно не змінить. Розведення, формула Штайнмаєра – Путін приготував багато пасток для недосвідченого президента. Зеленський – президент пенсіонерів – не зможе самостійно перемогти у цій війні. Особливо протиставляючи себе патріотам, яким не байдуже. Говорити треба зі всіма, в тому числі з націоналістами та ветеранами, що мають загострене відчуття справедливості внаслідок пост-травматичного синдрому. Без цього зелена електоральна карта України швидко змінить свій колір, незважаючи на монобільшість та реформи. Або зникне взагалі, разом з державою.

Валерiй Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Олександр Данилюк. Фото: facebook.com/alex.danylyuk

Новий очільник РНБО України: Данілов

3 жовтня 2019 р. президент Володимир Зеленський підписав призначення на посаду секретаря РНБО Олексія Данілова. …