субота, 5 Грудень, 2020
pluken
Головна / Аналітика / Статті / Як читати соціологічні дослідження?
Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Як читати соціологічні дослідження?

Share Button

Напередодні виборів з’являються соціологічні опитування щодо певних кандидатів чи партій. PolUkr.net з’ясовував, за якими критеріями можна перевірити – справжнє опитування чи замовне. Допомагали в цьому соціологи та рекомендації провідної соціологічної асоціації. За словами соціолога Руслана Савчинського, головне – визначити, чи опитування проводила компанія, яка дорожить ім’ям, і розуміти, що існує статистична похибка, тобто опитування не прогноз майбутнього, а фото з кіноплівки, яке показує дійсність у цей момент і під певним кутом.  

Статистична похибка схожа на маніпуляцію

Найновіше опитування авторитетного Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало: якби президентські вибори в Україні відбулися в середині лютого (перший тур президентських виборів відбудеться 31 березня), то до другого туру вийшли б комік Володимир Зеленський та чинний Президент Петро Порошенко. Серед респондентів, хто збирається голосувати і визначився з кандидатом, 26,4% проголосували б за Зеленського, 18% – за Порошенка, 13,8% – за Тимошенко.

Всеукраїнське опитування КМІС 8-20 лютого 2019 рокую / Інфографіка КМІС
Всеукраїнське опитування КМІС 8-20 лютого 2019 рокую / Інфографіка КМІС

Попереднє опитування соціологічних організацій опублікувало різні результати. Зокрема, в другій половині січня провели два паралельних опитування. З одного боку, було опитування соціологічної групи «Рейтинг». З іншого – трьох соціологічних компаній: Центру «СОЦІС», КМІС і Центру Разумкова. Обидва опитування репрезентативні, тобто респондентів вибирали за статтю, віком, освітою, регіоном тощо в пропорції до структури виборців в Україні. Їх проводили за особистого анкетування респондентів (face-to-face). Вибірка «Рейтингу» становила 6 тисяч респондентів, а трьох компаній – 11 тисяч. Похибка перших – 1,3%, других – 0,9%. Час проведення – 16–24 січня та 16–29 січня відповідно.

На першому місці серед тих, хто визначився і піде на вибори, в опитуваннях як «Рейтингу» (19%), так і трьох компаній – комік Володимир Зеленський (23%). На другому місці в «Рейтингу» Юлія Тимошенко (18,2%), а на третьому місці Президент Петро Порошенко (16,4%). Натомість у дослідженні трьох компаній, другий – Порошенко (16,4%), а третя – Тимошенко (15,7%). Похибка «Рейтингу» – 1,3%, а трьох компаній – 0,9%.

Руслан Савчинський. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Руслан Савчинський. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Кандидат соціологічних наук Руслан Савчинський розповів PolUkr.net, що обом опитуванням можна довіряти і відмінності між результатами в межах похибки. А позаяк кандидати йдуть ніздря в ніздрю, то й виникає відмінність між тим, хто на другій і третій позиції в різних опитуваннях.

Рекомендації соціолога: обирати солідну компанію, що проводить рейтинг, і розуміти соціологію

«Щоб перевірити, чи варто довіряти дослідженню, слід виконати кілька речей, – каже соціолог Савчинський. – По-перше, подивитися, чи давно соціологічна компанія є на ринку, чи регулярно публікує опитування між виборами».

«Серед хороших українських компаній: «Рейтинг», «Демократичні ініціативи», КМІС, «СОЦІС», Центр Разумкова, – відзначає соціолог. – Вони не зацікавлені домалювати рейтинги чи робити фальсифікації, бо це їхня репутація. Якщо дослідження провела фірма-одноденка або результати дуже відрізняються від інших паралельних опитувань, то не варто їм довіряти. Водночас, якщо йдеться про можливі похибки на рівні методології, то вони є завжди і всюди».

«По-друге, слід вміти читати соціологію, – зазначає науковець. – Рейтингове дослідження – не прогноз, не передбачення майбутнього, а замір популярності в цей час, «температура тіла» в певний момент. Різниця в результатах досліджень може бути похибкою. Вона може залежати від того, коли провели дослідження, яка була вибірка. Різниця в три-чотири дні – теж важлива, бо на рейтинги впливають телепрограми на популярних телеканалах, різні події. Рейтинг – це фото з кіноплівки, зняте під певним кутом, до того ж не до кінця чітке, з похибкою. Справжня похибка більша, ніж пишуть в результатах дослідження, бо є ще ймовірність самої похибки. У нас вона зазвичай близько 95%, тобто є ще 5%, що похибка інша. Є спеціальні калькулятори, які вираховують різну похибку за зміни умов. Також треба знати, як працюють люди в полі, скажімо, чи до кінця сумлінно ходять по домівках і питають усіх, кого мали. Соціологічні дані не є 100% відображенням дійсності, але демонструють тенденції».

«Щоб глибше оцінити якість дослідження, слід дивитися документацію до нього, а для цього слід мати відповідні знання, – каже соціолог. – Вирішити цю проблему можна тільки через освіту – вчити у школі та в університеті, як розуміти статистику, критичному мисленню. У деяких західних країнах дітей в молодшій школі вчать читати статистику на уроках математики».

«Членство української компанії в провідній міжнародній соціологічній асоціації, як-от Європейська асоціація дослідників громадської думки і маркетингу (ESOMAR) – додатковий чинник довіри (про членство українських соціологів в ESOMAR – тут). Це змушує дотримуватися певних методологічних, технологічних, етичних та інших методів ведення досліджень. Проте навіть воно не знімає ймовірності помилки. Проблема, що в нас, на жаль, політики та частина ЗМІ використовують результати досліджень для впливу на громадську думку, а не як її відображення».

«Ці рейтинги кандидатів у президенти нам показали, що з нового року відбувся ріст рейтингу Зеленського, стабільність Тимошенко і певний ріст Порошенка, пов’язаний з отриманням томосу, – каже соціолог. – Але до виборів ще можуть бути події, які вплинуть на популярність цих та інших політиків. Це дуже жива річ, яка постійно змінюється і пов’язана з безліччю чинників».

Поради Європейської асоціації дослідників громадської думки і маркетингу

Європейська асоціація дослідників громадської думки і маркетингу (ESOMAR) радить знайти відповіді на кілька запитань, щоб перевірити, чи варто довіряти опитуванню громадської думки.

Будь-яке якісне дослідження, яке вартує уваги, надає відкритий доступ до цих даних:

1 – Хто проводив дослідження і хто заплатив за нього?

2 – Чи проводила його добре знана компанія?

3 – Чи має стосунок до фінансування опитування якась політична партія або інша сторона, що зацікавлена в результаті? Це опитування може також бути добрим, але слід мати певний скептицизм, якщо міг бути прихований мотив у наданні такої інформації.

4 – Ким були респонденти, яких опитували (вибірка)?

5 – Чи були вони дорослими, в яких регіонах жили тощо (вибірка)?

6 – Коли і скільки саме осіб опитали?

7 – Яким чином опитували (наживо, телефоном, онлайн)?

8 – Якими були питання?

Політичні опитування повинні проводитися так, щоб показати репрезентативну картину виборців.

Ще раз про фейкові фірми

Ірина Бекешкіна. Фото:facebook.com/centromonitor
Ірина Бекешкіна. Фото:facebook.com/centromonitor

Думку соціолога Савчинського поділяє директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна: «Відрізнити справжній рейтинг від фіктивного – просто. Наприклад,  у новині посилаються на аналітичний центр «Брюссельсько-український дослідницький інститут». Відразу запитання: а хто в Україні опитував людей? Очевидно, ніхто не буде відправляти до нас десант з ЄС, щоб вони спілкувалися з жителями різних куточків України. А отже, дослідження здійснила українська фірма. Яка? Жодних посилань. Потім виявляється, що й такого «інституту», на який посилаються, немає. Тобто спочатку слід перевірити сайт компанії, що провела опитування. Якщо сайту немає, то й фірми немає. Ще один чинник: під час останньої виборчої кампанії у фейкових опитуваннях посилалися на громадські організації. Але вони не можуть проводити опитування. Якщо говорити про загальнонаціональні опитування, то у нас є відомі соціологічні фірми. Може, звісно, з’явитися хтось новий, але про це відразу дізнаються інші соціологи. Процес створення нової компанії триватиме кілька місяців і він не залишиться непоміченим».

Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Фото: Ігор Мартинів.

Дев’ять проектів для розвитку Карпатського регіону отримали фінансування ЄС

45 польсько-українських проектів та один тристоронній – польсько-українсько-білоруський, отримають фінансування у рамках програми транскордонного співробітництва …