Пожежа в Калинівці – можлива диверсія та політичні чвари

У вівторок, 26 вересня, близько 10 вечора почали вибухати склади боєприпасів біля містечка Калинівка, що під Вінницею. Це одні з найбільших складів в Україні. І це четверта велика пожежа на українських складах зі зброєю за останні два роки.

Оперативна евакуація

Із Калинівки і навколишніх сіл 27 вересня МНС оперативно евакуювали близько 30 тисяч осіб. Саме гасіння пожежі завершили теж до кінця дня 27 вересня, хоча деякі поодинокі вибухи лунали ще наступного дня. Волонтери також швидко допомогли людям необхідними речима, а до місця надзвичайної події приїхали керівники армії, силових структур, надзвичайники і керівництво країни.

Внаслідок пожежі постраждали близько 2000 будинків: 16 зруйновані цілком, одна особа поранена. Сапери шукатимуть нерозірвані снаряди ще кілька місяців.

Силові структури перекладають відповідальність одне на одного

Силові структури перекладають відповідальність за пожежу одні на одних. На екстреній нараді у президента в ніч на 27 вересня відбулася перепалка між главою РНБО Олександром Турчиновим і командувачем генштабу ЗСУ Віктором Муженком.

Турчинов заявив, що винні всі, «починаючи від глави Генштабу і по всій вертикалі тих, хто відповідає за оборону країни». У відповідь Муженко заявив, що критики керівництва армії працюють на Росію. «Завдання критиків генштабу збігається з намірами зовнішнього агресора. Їх завдання переконати суспільство, що командування ЗСУ неспроможне адекватно реагувати на загрози, щоб таким чином сіяти сумнів у здатності ЗСУ захистити народ, щоб убивати довіру до армії заради своїх політичних амбіцій», – заявив командувач генштабу.

У відповідній статті РБК йдеться, що ця пожежа швидко перейшла в політичну площину – перекидання відповідальності між силовиками, які є ставлениками партії президента «БПП», і їх союзників по коаліції з «Народного фронту». Суперечка між ними точиться за те, хто краще зможе керувати військовим майном, після прийняття нового закону про окуповані території, а також через піар власної політичної сили.

Основна версія – диверсія

Коли сталася подія у Вінницькій області саме тривали планові антитерористичні навчання за участі СБУ та інших силових структур.

Генпрокуратура розслідує чотири версії: диверсія, недбальство посадовців Міноборони, навмисний підпал і людський фактор. Пріоритетною є версія про підпал російськими диверсантами. Військова прокуратура розслідує одну версію – диверсія.  

СБУ допитує військових, які охороняли склади. Відомо, що двоє охоронців були в ту ніч п’яними. У сюжеті “5 каналу” йдеться, що двох старших офіцерів, які охороняли військові склади напідпитку, відсторонять від виконання службових обов’язків і притягнуть до відповідальності. Йдеться про військових, що відповідали за арсенали, де зберігались постріли для ракет “Точка-У”.

«Затримані диверсійні групи» і «безпілотник, який чули»

Журналіст Юрій Бутусов заявив, що «антитерористичні навчання» були лише прикриттям, насправді СБУ, МВС і ЗСУ проводили контрдиверсійну операцію в Вінницькій області. «Про можливість диверсії у Вінницькій області саме в цей день було відомо СБУ, влада провела масштабний пошук диверсантів. 26 вересня – день народження президента Порошенко, і диверсія в його рідній Вінницькій області не може бути збігом», – заявив Бутусов.

Співробітник Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Місюра заявив, що напередодні вибухів затримали кілька диверсійних груп. Проте громадськості так нікого і не показали.

Позаштатний радник президента і помічник міністра оборони Юрій Бірюков заявив, що причиною пожежі на складах міг стати безпілотник, яким скинули вибухівку на снаряди, що були на відкритій поверхні: «Боєць одного з постів встиг доповісти про дивний звук. Через кілька секунд почалися розриви на відкритому майданчику. Схоже, безпілотник… СБУ намагалася перехопити його. Кажуть, неофіційно, когось затримали. Але хтось прорвався», – додав він. СБУ жодного затриманого диверсанта громадськості не показала.

«Склади охороняли абияк»

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що склад площею 60 га погано охороняли 17 літніх осіб, а гроші, які виділялися державою на охорону, йшли невідомо на що, а ось слідів диверсії не виявлено.

Проте солдат, який служив на складах у Калинівці, стверджує, що склади охоронялися дуже добре, і сумнівається, що на територію могли потрапити диверсанти.

«Боєприпасів там практично не було»

48-й арсенал (військова частина А1119) — база зберігання боєприпасів ЗСУ у Вінницькій області діє з 1938 року. Розташований за 2 км від містечка Калинівка. На арсеналі могло зберігатися до 188 тис. тон боєприпасів. Населення Калинівки – 20 тис осіб. Від містечка до обласного центру – 20 км.

Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що на складах у Калинівці було 83 тис. тон боєприпасів, і з них лише 68 тон були готовими до застосування, решта – компоненти до боєприпасів і металобрухт. Також, він розповів, що на утримання цього складу в 2017 році з бюджету виділили 25 млн. грн.

Помічник міністра оборони Бірюков заявив, що частина боєприпасів, що розірвалися внаслідок пожежі на складах у Калинівці, була списана й підлягала утилізації.

«Калинівка не вплине на виділення США зброї для України»

Президент Порошенко закликав правоохоронців знайти і притягнути до відповідальності винних у пожежі. Прем’єр Гройсман заявив, що уряд передбачив на відбудову пошкоджених об’єктів інфраструктури 100 млн. грн.

Спеціальний представник Держдепу США з питань України Курт Волкер заявив, що рішення США про надання Україні летальної зброї не залежатиме від вибухів на складах у Вінницькій області.

Ігор Тимоць