Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Проблемою певних польських середовищ є те, що вони сакралізують волинську різню, вважаючи її винятковою і найголовнішою трагедією в історії людства. Натомість її варто розглядати як типове явище, якого не могло не бути за тих жорстоких умов, які склалися у світі та віддзеркалювалися на Волині, коли убивства всіляких ґатунків стали найпоширенішим способом вирішення найрізноманітніших власних проблем всюди. Таку думку висловив на сайті «Збруч» сучасний український письменник, журналіст Тарас Прохасько.
Говорячи про волинську трагедію, Прохасько зазначає, що «не забуваючи про мертвих і їхніх убивць, не варто обмежуватися волинськими вимірами, перетворюючи цю трагедію на визначальний символ польсько-українських стосунків».
«Краще подумати, чому подібні речі регулярно відбуваються у різних місцях, де доти мирно жили близькі інші. Як серед цих людей накопичуються образи і кривда. Як з’являється і поширюється велика ідея, яка цементує невдоволених, перетворюючи їхню безпомічність у ще більшу безпомічність освяченого вбивання. Що відбувається з тими, чий безумний гріх обертається героїзмом, який живить колективну пам’ять. Куди може запровадити готовність до самооборони. Як і ким формуються умови, за яких щоденні еґоїзм, еґоцентричність, страх привидів, неуважність до ближнього, нездатність слухати і невміння говорити проривають хитку загату здатності витримувати ближнього. Як освічені люди породжують ідеї, які перетворюють темних на диких», – додає він.
Тарас Прохасько у блозі згадує про свою бабцю, яка дуже вчасно поїхала до Моршина з Волині – народжувати дитину в родинному місті. Інакше цілком могла стати жертвою трагічних подій на Волині, адже «належала відразу до кількох груп ризику».
«З одного боку – українка, галичанка, ідейна. З другого – учителька у державній польській школі, дружина викладача польської мови, присланого із Сілезії, з яким говорила польською і має від нього сина. До того ж, сама прислана. Вона могла би вибирати, на чию сторону пристати, але у таких випадках особистий вибір не служить захистом і мало що означає порівняно з тим, куди тебе зарахували ті, які вирішують, ким ти є для них насправді», – пояснює Прохасько.
На переконання письменника, «головне – пам’ятати, що те, що здається унікальним і вже більше неможливим, обов’язково станеться ще не раз, хай і в якомусь іншому місці, з якимись іншими іншими». І краще не готуватися до такого, «а вчасно серйозно заговорити про набухання конфлікту».
Джерело: zbruc.eu
