неділя, 25 Жовтень, 2020
pluken
Головна / Аналітика / Український марш у Перемишлі
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Український марш у Перемишлі

Share Button

Захід відбувся з посиленою охороною, але без інцидентів

У ніч на неділю, 11 червня, почав діяти безвізовий режим для українців. Того ж дня у польському Перемишлі висадився «десант» львівських керівників міста й області. Вони приїхали на свято української національної пам’яті. У Пикуличах, що під Перемишлем, у братській могилі поховано понад дві тисячі українців, вояків та старшин Армії УНР і УГА, які у 1918-1919 роках померли тут у таборі для військовополонених. Увіковічнити їхню пам’ять їздять сюди щороку українці з Польщі та України.

На кордоні все спокійно

У ніч, коли українці нарешті отримали право їздити без віз у ЄС, натовпу охочих скористатися цією можливістю не було. Були натомість звичайні черги на кордоні, зокрема, в пункті пропуску «Шегині-Медика». Кілька годин очікувань – і наші прикордонники збирають паспорти, а за ними і польські, які ставлять відмітку про в’їзд. Згодом, під час дороги назад, поставлять таку ж про виїзд із Польщі. Жодних розпитувань на кордоні – усі службовці ввічливі. Польський прикордонник навіть весело жартував, збираючи паспорти.

Поліція Перемишля вивчила торішні уроки

2016 року під час релігійної ходи українців із центру Перемишля до братської могили у Пикуличах сталися неприємні провокації. Польські футбольні хулігани і націоналісти кілька разів нападали на учасників ходи, вигукували образливі гасла, потоптали релігійну фану, побили декого з учасників ходи. Поліція тоді затримала близько 20 хуліганів.

Цьогоріч поліція вивчила уроки – у центр міста стягнули сотні поліцейських. Частина була в повному екіпіруванні – зі щитами та шоломами. Агенти внутрішньої безпеки (аналог працівників СБУ – Polukr.net) ходили між людьми у цивільному.

«Цього року поліція спрацювала на випередження, – каже голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. – Коли з’являлися групи в соцмережах, які закликали до дій проти українців, то їх швидко блокували. Поліція зрозуміла відповідальність за гарантування безпеки учасників ходи. Також цього року була воля на рівні Варшави тримати все під контролем. Однак живемо в умовах гібридної війни – у Перемишлі бачили три команди російського телебачення. Зокрема, канал «Звезда», який кілька днів робить тут сюжети. Тож можна чекати, якщо не на класичні, то на інформаційні провокації».

З України в Перемишль приїхало кілька автобусів. Із керівництва Львівщини були: голова ЛОДА Олег Синютка, голова Львівської облради Олександр Ганущин, мер Львова Андрій Садовий. На захід прибули й депутати Верховної Ради, духовенство Львівщини, генконсул України в Любліні Василь Павлюк, інші представники дипломатичного корпусу, представники різних об’єднань та організацій з України і Польщі.

Серед польських учасників були, зокрема, віце-мер Перемишля Януш Гамрищак, дружина покійного польського антикомуністичного діяча Яцека Куроня Данута, екс-депутат Європарламенту Ґражина Станішевська і колишній міністр оборони Януш Онишкевич та його дружина Йоанна – внучка маршала Пілсудського, а також колишній віце-міністр закордонних справ Польщі Кшиштоф Становський.

Заходи почались з літургії у Кафедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя у центрі Перемишля. Молилися за волю України та Польщі.

«Акція в Перемишлі набула широкого розголосу в Польщі через події 2016 року, – каже Тима. – Були слухання в Сеймі щодо розслідування інциденту, депутатські запити. Звідси ця охорона. Хоча на рівні міста маємо обережність – до нас, як і минулого року, долучився лише віце-мер. Зате приєдналося багато знаних поляків, незгідних із націоналістичним дискурсом теперішньої влади у Варшаві».

Атракція провінційного містечка

Опісля процесія з релігійними фанами, українськими та польськими прапорами, у супроводі військового оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вервечкою рушила з центру міста в сторону цвинтаря на окраїні.

Колону з двох-трьох тисяч осіб оточила кільцем поліція, частина – у повній амуніції. Під час ходи було зафіксовано кілька плакатів про те, що «ОУН і УПА відповідальні за геноцид поляків на Волині» та про заборону «пропагування бандеризму».

Процесія йшла під співи пісень Січових стрільців. Місцеві з вікон квартир та обабіч вулиць із цікавістю спостерігали за незвичною для 70-тисячного провінційного містечка атракцією. Поліція нікого з них не впускала в колону, хоча кілька сп’янілих осіб пробували увійти. Супроводжували ходу півтора десятка підлітків десь по 15 років та з десяток старших. Частина у футболках із гербом та в барвах прапору Польщі. Коли колона проходила центром міста, то в одній із квартир на повну гучність із динаміків увімкнули польський гімн, аби перебити українські січові пісні. У колоні послухали гімн і продовжили співати.

Перед заходом організатори попереджали, аби ніхто з учасників ходи не діставав прапорів УПА, бо це буде провокацією. До учасників ходи ніхто з містян не кричав образливих гасел. Хоча кількість поліції викликала тривогу, однак усе минуло мирно та спокійно.

«Надіюся, наступного року нам не потрібно буде жодних спеціальних кордонів поліції, яка б нас охороняла, – зазначила депутат і співголова депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків із Польщею Оксана Юринець. – Відчуваю готовність польських колег вести діалог, результати якого побачимо в майбутньому. Щойно повернулася з Парламентської асамблеї НАТО в Тбілісі, де польська делегація у повному складі підтримала Україну».

Онука Пілсудського: «Між українцями та поляками були і хороші речі»

Далі хода дійшла до цвинтаря, де провели панахиду та урочисте покладання квітів до Меморіалу українським воїнам УНР, союзникам Польщі в її боротьбі за незалежність 1919-1920 років.

Серед людей вирізнявся українець з Перемишля Мирон, який був у формі так званих «чорних запорожців» армії УНР. Родина чоловіка не має стосунку до армії УНР, проте він любить реконструювати одяг тієї епохи.

Була там і Йоанна Онишкевич, онука маршала Пілсудського. Вона сказала, що примирення між українцями і поляками вкрай необхідне: «Хоча маємо болісні для обох сторін історичні моменти, але слід пам’ятати про позитивні речі, які були між нами, а не тільки негативні».

«Знову захищаємо Європу від московського іга»

Далі було покладання квітів до могили воякам УНР та виступи. Першим говорив голова ЛОДА Олег Синютка: «Нині ми досягнули безвізу. Як сказав з цього приводу президент Порошенко, «прощай немытая Россия». Тепер український паспорт має омріяну вагу. Але цього би не було, якби на цій землі не було героїв, які розуміли про важливість захисту Європи від московського іга. Сто років тому вони не змогли вибороти для нащадків незалежної України, а за деякий час впала і незалежна Польща. Чудо на Віслі, яке створили війська Пілсудського і Петлюри – було більшим порятунком для Європи, ніж для самих українців і поляків, які свої держави згодом втратили. Через сто років, за тисячу кілометрів на схід від Перемишля ми знову зупинили агресора. Зупинили нелюдів, які не розбиралися б, хто українець, а хто поляк, якби дійшли сюди, а вбивали б усіх. Наші покоління мають творити іншу історію – історію дружби, взаєморозуміння, поваги, де будуть поруч сильна Польща та вільна, модерна, незалежна Україна».

Після цього виступив голова Львівської облради Олександр Ганущин: «Поки ми тут говоримо, то Львівщина ховає 273-го героя, який загинув на сході України. Проте тут, на сході Польщі, є свій фронт війни – інформаційний. Він скерований, аби посварити українців із поляками на догоду тим, проти кого воюють нині наші хлопці на сході України. Наша єдність – запорука того, що смерті, похованих тут, були недаремні, що смерті на Донбасі теж будуть недаремні».

Далі слово мав мер Львова Андрій Садовий: «Здобувши незалежність у 1991 році, ми жили у летаргічному сні, а 3,5 роки тому цей сон зупинила війна. Нині ми в Україні ледь не щодня ховаємо героїв, загиблих за волю своєї країни. Тому нині ми значно краще розуміємо героїв, які вмирали за наші землі 50, 100 і більше років тому. Тут поховано багато героїв. Вони усі хотіли миру і добра для своїх сімей. Так не сталось. Нині ми у великому боргу перед тими, хто віддав життя. Настав час, коли ми повинні подбати про кожного сина і дочку свого народу. Аби у світі всі знали, якщо когось з українців будуть ображати, то повстануть тисячі. Наш обов’язок – жити у сильній і потужній країні, яка буде мати сильних добрих сусідів».

«Або будемо будувати майбутнє разом, або не будемо мати його взагалі»

Виступив і колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкевич: «Ми прийшли сюди, аби показати, що пам’ятаємо про тих, хто в цій землі спочиває. Не йдеться лише про них, але про те, аби пам’ятати про справу, за яку вони воювали. Це була справа незалежності України і Польщі. Коли ми йшли сюди, то я чув від молоді, яка стояла збоку, слова польського гімну, згодом почув його з якоїсь колонки. Не розумію, про що їм йшлося? Захотіли протиставити волю Польщі волі України? Якщо хтось так думає, то шкодить польській міжнародній політиці, яку влучно сформулював Пілсудський, коли вперше сказав, що нема вільної Польщі без вільної України. Після нього це повторювали багато разів, зокрема всі визначні політики незалежної Польщі та президент Лех Качинський. Пам’ятаймо, що наше майбутнє маємо будувати на спільному фундаменті, на спільних цінностях. Між нами багато трагічних моментів, як між усіма сусідами. Але не вони мають вирішувати, яким буде наше майбутнє. Або будемо будувати майбутнє разом, або не будемо мати його взагалі. Тих, хто проти незалежної України, треба запитати, чого хочуть – аби новий СРСР з’явився в Медиці? Так не можна. Треба розуміти, що на Донбасі українці воюють не лише за Україну, а й за Польщу, за Європу».

Після цього говорив голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима: «Відбудовуємо місця пам’яті в Польщі, зустрічаємось на могилах, згадуємо історію і посилаємо сигнал сучасникам і майбутнім поколінням. Дякуємо громаді Перемишля, яка відновила це кладовище. Дякуємо тим, які не дали залякатись торік і спричинились до того, що нині ми тут численно вшановуємо наше спільне історичне минуле – поляків та українців. Приказка каже, що приятелів пізнаємо в біді. Польща й Україна знайшлись у біді. Те, що нас тут так багато – доказ, що в українців хороші друзі в Польщі».

Ігор Тимоць

Фото – Андрій Поліковський

Share Button

Також перегляньте

PU logo przezroczyste 1080x1080

ПРОЄКТ УЧЕНЬ

ПРОЄКТ «УЧЕНЬ» повстав з ціллю створення всіх необхідних можливостей для учнів та студентів з України, …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.