Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій домовився з маршалком Сейму Польської Республіки Мареком Кухцінським реалізувати кілька інфраструктурних проектів між Україною і Польщею, щоб дати приклад тіснішої співпраці. Про це очільник українського парламенту зазначив після зустрічі з польським колегою в рамках ІІ Форуму місцевого розвитку в місті Трускавець Львівської області, – дізнався POLUKR.net із сайту Верховної Ради України.
Під час зустрічі голови парламентів обох країн обговорили широке коло питань, зокрема щодо макрорегіональної співпраці у рамках Карпатської стратегії, а також ідеї, які можна реалізувати в найближчій чи більш тривалій перспективі.
«Домовились реалізувати кілька інфраструктурних проектів між Україною і Польщею, щоб дати приклад тіснішої співпраці. Наші плани полягають у тому, щоб до загальної стратегії розвитку Карпатського регіону максимально залучити кошти ЄС – у цьому є величезний інтерес і України, і нашого регіону», – наголосив голова Верховної Ради.
Голова Українського парламенту також повідомив, що з Мареком Кухцінським обговорили енергетичний проект ВІА «Карпатія»: «Власне, домовилися, щоб польська і українська сторона синхронно могли співпрацювати у цьому проекті, і кожний з національних урядів міг виділяти кошти на його реалізацію».
Андрій Парубій нагадав що у змінах до бюджету уряд запропонував закласти кошти на гілку від Львова до Вінниці й Одеси, яка має поєднуватися з базовою гілкою ВІА «Карпатія», яка пролягає з півдня на північ.
Марек Кухцінський також наголосив на важливості розширення співпраці між Україною та Польщею в різних сферах: «Ми співпрацюємо в рамках усієї Європи. Треба заохочувати парламенти до тісніших форм співробітництва, не лише на рівні самітів».
Маршалок польського Сейму запропонував декілька напрямків взаємодії, зокрема щодо перетину кордонів. На переконання Кухцінського, «відчувається відсутність достатньої кількості пунктів пропуску на кордонах». Також, за його словами, потребує розвитку інфраструктура Карпатського регіону. Відтак Кухцінський запропонував об’їхати кордони за участю керівників держав, провести зустрічі й обговорити питання інфраструктури, безпеки, міграції, кордонів тощо.
«На польсько-німецькому кордоні було 43 пункти перетину. І ще 2004 року за кілька місяців до приєднання Польщі до ЄС через них пройшло близько 90 мільйонів людей. На польсько-українському кордоні лише 14 пунктів пропуску, які 2016 року обслужили близько 22 мільйонів людей. Тому одна з основних наших цілей – забезпечити так, щоб цих пунктів було максимально багато, а рух відбувався максимально комфортно для кожного учасника», – цитує Марека Кухцінського прес-служба Львівської облради.
Андрій Парубій серед важливих для співпраці назвав також енергетичну сферу. Він нагадав, що кілька тижнів тому польський LNG-термінал прийняв перший танкер скрапленого газу зі США.
«Це відкриває новий шлях співпраці через Польщу зі Сполученими Штатами Америки, – зазначив голова українського парламенту. – Це важливо для України не тільки у питаннях економічної співпраці, а й у питаннях енергетичної безпеки».
За словами Парубія, «отримання нового потоку скрапленого газу допомагає Україні забезпечити енергетичну безпеку». Також було висловлено спільну позицію, що Північний потік-2, який будує Росія, «є шкідливим для інтересів України, суперечить інтересам України, як і інтересам багатьох європейських держав і може впливати на їхню енергетичну безпеку».
Голова ВРУ підсумував, що форум у Трускавці став важливим кроком не лише у співпраці між Україною і Польщею, а й у макрорегіональній співпраці, який має на меті кілька етапів, щоб зробити Карпатський регіон більш перспективним та успішним.
Нагадаємо, ІІ Форум місцевого розвитку відбувався 23-25 червня у місті Трускавець на Львівщині. Упродовж трьох днів понад 400 його учасників з України, Польщі, Угорщини, Румунії на найвищому рівні обговорювали теми регіонального розвитку Карпат, децентралізації та роботу органів місцевого самоврядування.
Джерела: rada.gov.ua, oblrada.lviv.ua
