Росія два роки тому проголосила війну світу. Поки що гібридну, але так може статись, що завтра вона буде звичайною. Й справа не в тому, що в березні 2014 р. агресор анексував Крим, порушивши всі норми міжнародного права, розв’язав війну на Донбасі проти суверенної європейської країни. Більше того, справа зовсім не в Україні. За останні два роки світ змінився до непізнаваності. Європа з осередку стабільності та процвітання стала розсадником тероризму та полем битви євроскептиків. США з єдиної наддержави, світового жандарму, потроху перетворюються на ізоляціоністів. Близький Схід палає у війнах від Сирії до Ємену. Як Росія змінила світ? Що таке гібридна війна?
Гібридна війна – це коли на вулицях Вігана після референдуму 23 червня білошкірі та чорношкірі фанати місцевого футбольного клубу кричать індусам, пакистанцям, полякам та румунам: «Все, на вихід! До побачення! Ми проголосували за це на Brexit». Ось така нова інкарнація расизму.
Гібридна війна – це «феномен Трампа» на виборах в Сполучених Штатах. Коли демократична система дозволяє вилізти на гору республіканців «нормальному пацану», який «свій в дошку». Американський політтехнолог Лінкольн Мітчел говорить, що ви не зрозумієте логіку популярності Трампа, якщо у вас немає білошкірих друзів-американців без вищої освіти. Це його електорат, й щоб їх розвеселити Трамп за передвиборну кампанію образив, аби нікого не забути, мусульман, євреїв, латиноамериканців, афроамериканців, жінок і людей з обмеженими можливостями. Перемагає той, хто голосніше кричить, Трамп ладний продати увесь світ заради перемоги. Він говорить, що американські справи – в Америці, відновлюючи доктрину Монро, при цьому він згоден визнати анексію Криму Росією. Якщо ви думаєте, що в США багато людей не люблять Путіна, ви відверто помиляєтесь. Електорату Путіна, перепрошую, Трампа, дуже подобається російський президент, який їздить на коняці з голим торсом та літає на винищувачах. Він крутий, а ті хто сидять на Капітолійському пагорбі навпаки – гарвардські задаваки у костюмах. Тож мало кого хвилює якійсь Крим, який розташовується хтозна де (а більшість й насправді не знають). За будь-яких інших кандидатів-республіканців у демократів не було б шансів – аж надто Обама втомив американців – натомість зараз у Клінтон вони з’являються. Як у Кучми проти Симоненка в 1999 р., як у Ширака проти Ле Пен в 2002 р.
Гібридна війна – це теракти у Франції та Бельгії. Сирійське телебачення прямим текстом закликало сирійців їхати до Європи, адже там Меркель надасть їм новий дім та гарантовану суму «євро». Для біженців, виснажених війною, така картинка була дуже привабливою. Й вони поїхали-поплили у Європу, де їх, як виявляється, не дуже раді бачити. Мусульман взагалі дуже складно інтегрувати, а тим більше зробити це за такі короткі строки. Тож хтось з новоприбулих свідомо пішов стежкою терору, не виключено що за матеріальні обіцянку, а не за ідею «Ісламської держави». Результат один – в Європі зараз немає безпечного місця, а на людей арабської зовнішності європейці дивляться з неприхованою недовірою. Саме тому соціалісти не матимуть шансів на виборах в 2017 р. Гібридна війна у Франції – це важкий вибір між Саркозі та Ле Пен. Так само як й передбачувана перемога соціал-демократа Штайнмайєра над христіанською демократкою Меркель у Німеччині.
Гібридна війна – це військовий переворот в Туреччині, який дозволяє Ердогану їхати в Санкт-Петербург до «друга Володимира, аби відкрити нову сторінку в двосторонніх відносинах». Це тоді, коли пів країни сидить в тюрмах або звільнені з посад. Вже забули інцидент з російським бомбардувальником, за який взяв на себе відповідальність колишній прем’єр Давутоглу. Натомість є США, які не видають Анкарі Гюлєна, які взагалі доволі пасивно й підозріло себе поводять в регіоні. Тієї самої думки дотримується й власник Кремля. Тому що дивного, що один диктатор їде до іншого в гості. Адже треба негайно відновлювати економічне співробітництво, будувати Турецький потік, зміцнювати безпеку в Чорноморському регіоні.
Гібридна війна – це намагання демонізувати українців у Польщі через події сімдесятирічної давнини. Варшава є ледь не єдиним реальним союзником України, яка цілковито усвідомлює загрозу Росії. Тому треба забрати з шухляди «Волинську трагедію», проголосити її на державному рівні геноцидом поляків українцями. Й тим більше, треба зробити це негайно, коли східний сусід слабкий – потерпає від збройної агресії та нестачі стабільності в суспільстві та політикумі.
Нарешті гібридна війна – це жителі Криму, яких позбавили автономії, приєднавши до Південного федерального округу, а вони й раді, адже Медведєв заповідав мати добрий настрій та триматись. В яких забрали всіх туристів, зате підняли зарплати та пенсії. Звичайно в рази виросли ціни на все, проте «ми вдома – хоч каміння з неба». Гібридна війна – це й зовсім зубожілі жителі «ЛНР-ДНР», де здали на металобрухт заводи та шахти, безробіття становить 60%, кожну ніч лунають мінометні залпи. Звичайно ж ці люди дуже хотіли незалежності, свободи від «хунти», яка роками дотувала цей регіон. Вони її отримали. Тепер, напевно, не дуже раді, проте занадто уперті аби визнати, що їх «кинули», а вони помилились. Відключайте мізки – дивіться телевізор.
Гібридна війна – це апелювання до низинних, первісних почуттів та емоцій людей. Гнів, страх, впертість, відторгнення чужого, агресивність. Москва використовує погані людські почуття, збуджує їх та виводить на такий рівень, аби вони витіснили добрі – толерантність, милосердя, доброзичливість. Колись в Росії на цьому негативі починав будувати свою політичну кар’єру відомий кремлівський блазень Жириновський. Зрештою в нього й досі є свій відданий електорат. Сьогодні методика Жириновського, відточена на російському електоральному полі, застосовується по всьому світу. Так Росія змінює світ у гірший бік. Можливо, навіть несвідомо, адже ланцюгова реакція негативу крокує планетою по інерції. Битва добра та зла триває, й останнє, поки що, перемагає.
Валерий Кравченко