субота, 26 Вересень, 2020
pluken
Головна / Думки та коментарі / Надія, ескалація та Варшавський саміт
Fot. Andrij Polikovskij
Fot. Andrij Polikovskij

Надія, ескалація та Варшавський саміт

Share Button

Із раптовим звільненням Надії Савченко з полону в Росії відпали останні сумніви – військовій ескалації на лінії зіткнення бути! Недарма вже півроку ватажки терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР», коментуючи порушення Україною виконання Мінських домовленостей, вперто закликали (погрожували) «відновити» територіальну цілісність та суб’єктність за рахунок захоплення адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей України. Натомість об’єктивна череда подій, тих що відбулись та тих, що ще відбудуться, свідчить про закономірність такого розвитку подій.

Найпершим аргументом за ескалацію є вже згадане звільнення Надії Савченко. Віддавши Україні потенційного ватажка радикалів, Росія очікує на реакцію, для ефекту надавлюючи на хвору мозоль Надії – війну на Сході, фронтову ескалацію. За сценарієм, очевидно прописаним кремлівськими стратегічними планувальниками, добровольчі батальйони мають обуритись бездіяльністю Президента та Уряду, коли вони змушені сидіти під артилерійськими обстрілами у відкритому степові в спеку, не маючи змоги відповісти терористам, адже Україна виконує мінські домовленості. Савченко вже виразила крайнє обурення та нерозуміння чим займаються депутати в Києві, тоді як на Сході гинуть солдати. Особистісний когнітивний дисонанс Надії-депутата, Надії-політв’язня Росії та Надії-солдата, за розрахунками Москви, призведе до того, що Савченко озвучить вимоги багатьох верств українського суспільства – залишити «Мінськ» позаду (адже сепаратисти його систематично порушують) та ринути у наступ на звільнення українських міст і селищ від російської «коричневої чуми». Саме подібної провокації й очікують росіяни для початку «справедливої» (адже Україна піде вперед, зірвавши «Мінськ») конфронтації на лінії зіткнення, а можливо й поза нею, до якої російська мілітарщина заздалегідь готувалась два роки. Натомість, якщо президент України та парламент не виявлять потрібної солідарності – це стане підґрунтям до політичного декадансу діючої влади, шляхом до перевиборів або Третього майдану. Будь-який сценарій більшою або меншою мірою задовольняє  Москву, розхитуючи ситуацію в Україні та регіоні в цілому.

Час для провокації розрахований дуже вірно – в липні 2016 р. відбудеться Варшавський саміт НАТО, який з огляду на міжнародну обстановку та політичну кон’юнктуру, буде найбільш антиросійським за всю історію. При цьому підбурювачами антиросійських настроїв будуть країни Східної Європи, зокрема Польща та Балтійські країни, та можливо Великобританія (якщо провалиться Brexit 23 червня). Водночас великі держави НАТО – США, Франція, Німеччина – будуть балансувати між позицією яструбів та голубів. До останніх передусім відносяться південні країни Альянсу – Греція, Італія, Іспанія. Саміт приречений бути або вкрай успішним, або стати повним провалом (автор більше вірить в другий варіант). Агресивна Україна – партнер Альянсу (представлена російськими ЗМІ як країна-маріонетка), на тлі подій Саміту, найкращий каталізатор для нестабільності в регіоні.

Щодо часових рамок – вже сьогодні кількість обстрілів за добу наблизилася до 50. Критичною, як показує практика, є цифра в 100-120. Найпевніше, така кількість обстрілів може бути досягнути вже в канун Варшавського саміту. На заваді подібному плану може хіба стати чергова спроба мінських переговірників припинити вогонь до християнського свята – Святої Трійці (19 червня), що загалом безуспішно, але практикується переговірниками (остання спроба була на Великдень 1 травня). Проте найбільш ймовірно, масштабну ескалація Кремль запланував вже, за традицією, на кінець серпня-початок вересня 2016 р. (як раз на 25-річницю незалежності України).

Таким чином, Росія планово готує підґрунтя для відповіді на образу. Так чи інакше, але фінальна декларація Варшавського саміту НАТО буде спрямована проти Росії, на її стримання. НАТО планує надати пакет допомоги Україні, розширити співробітництво – ще одна антиросійська акція Альянсу. На думку Москви, подібні дії вимагатимуть симетричної відповіді, й найбільш вдалою ареною тут є саме сусід Альянсу, радикалізована Україна. Сценарій Москви зрозумілий. Ставимо свій сценарій?

Валерий Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Fot. polukr.net

Чи готова Україна до деескалації у відношенні до Росії та їх проксі на Донбасі?

На тлі чергових заяв про заплановані обміни утримуваними між Україною та Росією перед українським суспільством …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.