субота, 22 Лютий, 2020
pluken
Головна / Інтерв’ю / Уляна Ткачук: православна церква Московського патріархату впливає на політичні погляди вірян
u.tkachuk

Уляна Ткачук: православна церква Московського патріархату впливає на політичні погляди вірян

Share Button

З Уляною Ткачук, експертом Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України розмовляє Даріуш Матерняк.

Наскільки великим є вплив православної церкви Московського патріархату в Західній Україні?

Ви повинні пам’ятати, що окрім Галичини, західна частина України також включає в себе, між іншим, волинську та рівненську область. У тому регіоні православна церква Московського патріархату користується більшою довірою, ніж греко-католицька церква, яка має більшість у львівській, тернопільській та івано-франківській областях. Проживає тут близько 80% греко-католицьких вірян. Церква Московського патріархату має також досить сильний вплив на Закарпатті, де розташовано багато храмів Московського патріархату. Тим не менш, у даний час багато людей покидають МП. У львівській області його вплив майже непомітний, але за винятком трьоx вищезгаданиx областей, Московський патріархат є потужною силою. Сьогодні говориться про можливість об’єднання української церкви автокефальної та греко-католиків, щоб створити свого роду противагу МП, однак на даний момент тривають переговори, пов’язані з встановленням літургійних відносин.

З яких причин виникає такий процес?

Перш за все, для того, що Московський патріархат рішуче підтримує Росію – і йдеться не про вірян, а духовенство. Духовенство намагається переконати в тому, що Україна є частиною «Російського світу» («Русского мира») і що Україна повинна підтримувати відносини з Росією – свого роду символічна зброя в боротьбі з Росією. Особливо в той час, коли почалася війна, і багато російськомовних українців стало в обороні країни, багато з них відкрито заявили, що вони не хочуть бути пов’язані з МП. Крім того, багато інших людей, попри те, що є або були вірянами МП ніколи не відносили себе до про-російських – при цій церкві тримає їх традиція, а не політичні погляди. Аналогічно, багато священиків МП на заході України не бере активної участі в політичній діяльності проросійського характеру.

Чим насправді займається духовенство МП – поза релігійною діяльністю?

У закарпатській та чернівецькій області не бракує духовенства, які безпосередньо виступають по стороні Росії, вказуючи на те, що теперішні зміни й конфлікт мають негативний вплив і є результатом політики влади у Києві. Може вони й не говорять прямо про те, щоб братися за зброю і боротися по стороні Росії, але їх заяви мають свій вкрай негативний контекст.

Наскільки віряни церкви МП сприймають аргументи духовенства політичного контексту?

Це дуже великий фактор впливу, також i на політичні погляди людей, які відвідують церкви. Багато вірян МП має набагато більш “фанатичне” ставлення до віри, ніж греко-католики чи інші. У той час, як представники Київського патріархату і Греко-католицька церква кладуть натиск на самостійну оцінку, яку повинні сформувати віряни, також вказують на те, що віряни повинні слухати того, чого навчає церква, а не конкретний священик. У той же час, в православній церкві МП ясно вказується на те, що відсутність послуху до священика це гріх і тоді треба сповідатися. І багато людей, згідно з “фанатичним” ставленням до віри, саме так робить – тому можна помітити, що церква МП має на них суттєвий вплив.

Чи діяльність церкви Московського патріархату має також вплив на політику, принаймні шляхом здійснення впливу на результати виборів?

Так, ці люди голосують за проросійські партії та за партії, на які вказало духовенство під час богослужіння. Ще немає даних щодо останніх парламентських виборів, але результати досліджень попередніх, чітко демонструють, що Партія регіонів отримала кращі результати в тих округах, де переважає Московський патріархат – як в Східній так і в Західній Україні. У свою чергу, духовенство МП теж стартувалo у виборах і отримувалo мандати у виборах до місцевих органів влади – тепер це, однак, офіційно заборонене.

Звідки церква МП отримує дофінансування своєї діяльності, передусім у політичному вимірі?

Перш за все, джерелом фінансування є збори, з тієї чи іншої релігійної послуги – в кожній церкві при вході є таблиця з інформацією про розмір таких платежів. Для вірян обґрунтовується це в наступний спосіб: якщо хочете, щоб церква розвивалася, то ви повинні підтримувати її, в тому числі й у фінансовому плані. Джерелом фінансування є також власні видавництва, магазини, де можна купити ікони, чотки та інші аналогічні предмети, які виробляються на місці або імпортуються з Росії. Вся ця діяльність звільнена від податків, хоча насправді це є комерційною діяльністю. Патріархат також отримує фінансування з Росії, на фінансування операцій в Україні. МП, однак, не публікує інформації про те, у якому розмірі є таке фінансування.

Чи державні структури можуть прийняти якісь дії, в разі проведення антидержавної діяльності, як наприклад популяризація сепаратизму?

Церква офіційно відокремлена від держави, тому можливості обмежені. Також немає опрацьованих механізмів дій в такій ситуації. Крім того, існують побоювання, що якщо державні структури зробили б ряд профілактичних заходів, з’явилися б одразу звинувачення в переслідуванні на релігійному тлі – а не на політичному. На жаль, МП не завжди робить те, що повинна робити релігійна асоціація і на теперішній день частина цієї діяльності фактично зводиться до участі в інформаційно-пропагандистській війні по стороні Росії.

Наскільки реальною є небезпечна діяльність МП з точки зору сепаратизму, наприклад на Закарпатті?

У закарпатській області серед жителів перемагає прагматизм, тому скоріше не йдеться про те, що духовенство МП мало б можливість реального впливу на настрої в цій області. Тим більше, що нинішній статус дозволяє Закарпаттю користуватися з різних пільг, що виникають у зв’язку з її розміщенням на межі України та ЄС. Однак це не змінює того факту, що МП буде продовжувати підтримувати проросійські політичні сили, та мати локальний вплив на частину її мешканців.

Дякую за інтерв’ю.

Share Button

Також перегляньте

Юрист-міжнародник Олексій Роговик. / Фото www.lmn.in.ua

«Справа Мазура – провокація та інформаційна спецоперація росіян», – юрист-міжнародник Олексій Роговик

Для оголошення в розшук ветерана АТО Ігоря Мазура Росія виставила не червону картку Інтерполу, а …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.