Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Роман Баховський відомий передовсім тим, що був одним із небагатьох працівників міліції, який після побиття студентів 30 листопада 2013 року написав заяву на звільнення і поїхав на Майдан. Згодом, після перемоги Революції Гідності, він поновився в МВС, добровільно пройшов так званий “детектор брехні” і долучився до процесу реформування цієї структури на посаді заступника начальника управління кадрів у Львівському обласному УМВСУ. Але нещодавно, уже після перейменування міліції в поліцію Роман Баховський звільнився і пішов працювати в ЛОДА. POLUKR.net дізнавався, чому він прийняв таке рішення і розпитав у Романа як зсередини виглядало перетворення міліції на поліцію.
– Романе, 7 листопада повинно було стати рубіконом для МВС. Стара корумпована міліція, пройшовши через фільтри конкурсів, мала перетворитися на нову чесну поліцію. Була також небезпека, що зміниться лише вивіска на будівлі і форма одягу. Що відбулося насправді?
– Відбувся перехід в Національну поліцію. Не можу стверджувати, що він відбувся у всій Україні так, як у Львові, але тут вдалося максимально відсіяти тих, на кого була інформація у відповідних служб (служби внутрішньої безпеки та інспекції особового складу). За деяких працівників вступилося керівництво, оскільки вважає їх цінними кадрами, і вони залишилися до атестації. Але всі одіозні працівники, зокрема даішники та беркутівці, які поновилися на службі, – всі залишилися за бортом. На січень планувалася атестація. Ми активно готувалися, старалися до нового року зробити всю документальну частину по особовому складу. Але атестацію перенесли на невизначений термін. Сьогодні з’явилася інформація, що нарешті стартує переатестація і у Львові. Тобто чистка кадрів триває, але дуже повільно. Загалом, я передбачав, що чистка не буде такою радикальною, як хотілося б. А хотілося б принаймні оновлення на 50%. За відкритими даними, в процесі переходу з МВС у Поліцію по Україні відсіяно лише 12% правоохоронців. У Львівській області не пройшло близько ста осіб.
– Зі скількох?
– З п’яти тисяч. Багато ще вирішили звільнитися самі, наприклад, через пенсійний вік, плюс були ще скорочення. Скорочення відбувалося у два етапи і загалом було звільнено 18% особового складу. Впродовж жовтня-грудня 2015 року з 5 тис. особового складу було відсіяно 800 осіб.
– Ті, на кого була компрометуюча інформація, і ті, хто звільнився сам – з ними наче усе зрозуміло. А хто потрапив під скорочення?
– Це як рядові працівники, що не були помічені в корупції і теоретично могли працювати в МВС, так і працівники пенсійного віку.
– Це у рядовому складі. А що у вищій ланці?
– Вища ланка фактично вся залишилася без змін. Усі чекають атестацію. Відмінність лише в тому, що порядні працівники хочуть, щоб атестація відбулася швидко і очистка була радикальною, а є частина працівників, зокрема у вищому керівництві, хто активно шукає варіанти пристосуватися.
– Як відбуватиметься атестація?
– Спершу відбір проходять члени комісії, котрі будуть проводити атестацію. Документи, які надає система про людину, це лише частина. Великий акцент робиться на інформації, що надходить з різних зовнішніх джерел. Буде поширюватися спеціальне посилання на аплікаційну форму, куди громадяни зможуть надіслати важливу інформацію щодо діяльності конкретних працівників Поліції. В процесі атестації ця інформація підшивається у справу і на співбесіді комісія ставить питання по ній. Врешті, комісія колегіально приймає рішення.
– А хто обирає членів цих комісій?
Центральний апарат Національної поліції, зокрема Хатія Деконоїдзе.
– Тобто є шанс, що в ці комісії потраплять адекватні люди?
– Так, звичайно. В Києві багато адекватних людей потрапили. З частиною з них я особисто знайомий. Вони викладалися по максимуму – з 8 ранку до 10-12 вечора. І так упродовж 2 місяців. Робота невдячна, особливо паперова частина і співбесіди з деякими працівниками. Зрештою, перли з цих співбесід уже поширюються в соцмережах як анекдоти… Але нині стало відомо про іншу серйозну проблему. Арсен Аваков прийняв рішення запропонувати тим, кого відсіяли на атестації, проходити службу поліцейським в Луганській та Донецькій областях, тобто в Краматорськ, Маріуполь (дільничими, слідчими, розшуківцями). А перевестися назад ніхто юридично заборонити не може. Тому це схоже на бажання Арсена Авакова саботувати реформи, легалізувати злочинців і корупціонерів всередині системи, шляхом маніпуляцій і обману.
– Як Ви можете оцінити ситуацію з реформою Поліції загалом?
– Ситуація у проекті Патрульної служби, який започаткувала і здійснює Ека Згуладзе та грузинська команда – добре. Він успішний. Але якщо говорити про системність реформи колишньої МВС, то я не можу дати оптимістичні прогнози. Я б не давав гарантії, що через кілька років ми побачимо позитивні зміни в цій структурі.
– Чому?
– Бо час грає не на руку реформаторам. Час біжить і ті, хто працювали в старій міліції за старими правилами, пристосовуються до змін. Вони відчайдушні пристосуванці і їм вдається прикріпитися до системи, котра позиціонує себе як нова. Але при цьому своєю персоною вони зберігають в структурі старі правила гри, старі процедури, інструкції і підходи до роботи.
– Про що саме йдеться?
– Немає організаційних змін у системі. Люди там не вчаться планувати наперед. Вони постійно працюють в режимі гасіння пожежі. І це ціла система так працює. Це дуже велика проблема не лише для Поліції, а для всієї системи державного управління. Немає стратегічного планування, не визначаються місія, візія структури, не ставляться стратегічні цілі. А в цей час старі працівники системи стають все твердіше на ноги.
– Якщо є людина, на яку є конкретна інформація про корупційні дії – в який спосіб вона може пристосуватися? Чи корупція і тут спрацює?
– Корупція зараз є. Не на такому рівні, як це було раніше, коли корумпованість була запорукою кар’єрного успіху, але є. Раніше, коли ти приходив на якусь високу посаду потрібно було сформувати свою схему і давати постійно хабарі. Такого зараз немає, але у слабших формах – так, вона ще існує. Навіть та ж система переатестації. Одразу після Майдану, коли почалися конкурси, то держслужбовці боялися їх. Але зараз вони зрозуміли, що це таке і придумали, як цей конкурс використати собі на користь. Вони очолюють конкурси відбору і конкурс використовується як легалізація своєї людини на посаді.
– Чому Ви вирішили піти з Поліції?
– Я півтора року лупав сю скалу. Але МВС – це державний орган з жорсткою вертикаллю і в процесі проштовхування правильних, справді потрібних ініціатив ти завжди впираєшся у стіну з вищого керівництва.
– Але зараз Ви пішли в ЛОДА. Це теж державний орган з чіткою структурою і там доля ініціативи теж залежатиме від волі керівництва.
– Не зовсім. В ЛОДА зараз інакше. Я йшов туди, бо глава задекларував, що у нас буде інша організація роботи і повністю нова команда. Робота буде будуватися з нуля: усі процеси, посадові інструкції, алгоритми виконання завдань ми прописуємо нові. І вони будуть ефективніші ніж те, що є зараз.
– Яку посаду Вам запропонували?
– Заступника начальника управління з інвестиційної діяльності. Формально управління ще не створено, але реально ми вже доволі тривалий час працюємо над ним. Займатимуся залученням і супроводом інвестицій. Наразі організовуємо службу з нуля з новими, молодими і вмотивованими людьми. Будемо своєрідним містком між інвесторами, громадами та владою.
– Чи було щось ще, що спонукало піти з Поліції?
– Загальне виснаження від того, що потрібно було докладати дуже багато зусиль лише для того, щоб твою ідею чи ініціативу було почуто. Почуто. Про втілення я взагалі мовчу.
– Про які ініціативи йдеться?
– Якщо за хронологією, то починаючи від ініціатив з поліграфом, де я на собі показував приклад, і закінчуючи останніми намаганнями імплементувати систему державних закупівель “Прозоро”. Мені так і не вдалося її проштовхнути. Впровадити цю ідею для допорогових тендерів (до 200 тис. грн) дуже просто, але мої аргументи, що це дуже потрібно, так і не були почуті.
– Ким не були почуті?
– В персоналії вдаватися не хотів би, але говорив про це багатьом. Зокрема тим, хто працює з фінансами і матеріально-технічним забезпеченням.
– Якщо вони не чули, то чому не зверталися до керівника управління Дмитра Загарії?
– Я говорив з ним про це.
– Як він відреагував?
– Сказав продовжувати говорити з тими, хто безпосередньо працює в тих ділянках роботи. Я до них приходив, а вони казали: “в нас реформа йде, наразі мало що зрозуміло, давайте пізніше”. Мовляв, це зараз не на часі. Деякі з тих людей, на щастя, зараз вже не працюють. Проблема була не в тому, що не було результату роботи. Не було навіть зворотного зв’язку. Я далі залишився скалкою в задниці корупціонерів, але руху вперед не було. Зав’язувати себе на структурі, яка системно не реформується, я більше не бачив сенсу.
– А що із “Самбірським проектом”, яким Ви, зокрема, займалися?
– Він успішний і зараз масштабується на всю область.
– В чому успіх?
– В кущовій організації структури. Ідея проекту була в структурній реорганізації вертикалі. Там не йшлося про заміну кадрів на нові чи глобальну зміну процесів. На це не було ресурсів. Суть зміни в тому, що підрозділи поліції в районах мають підпорядковуватися не напряму Львову, а кущовому відділенню в Самборі. Він там вирішує матеріальні, фінансові, кадрові питання. Дрібними правопорушеннями займаються поліцейські на місцях. Важкі злочини – кущовий відділ, а найважчі злочини розслідує головне управління. От і все.
– Така структура працює ефективно?
– Ефективніше, ніж стара. Але це не є зміна системи управління. Якщо говорити про мої не почуті пропозиції, то тут був цілий проект “HR в міліції”, до якого я долучив велику кількість експертів, – не почули, але я і далі буду його лобіювати, вже не будучи в структурі.
– При цьому наскільки змінилися кадри?
– Взагалі не змінилися. Залишилися усі ті, що були раніше. Суть лише в зміні організаційної структури.
– Але чому не ввести нових людей в структуру?
– Триває затяжне реформування МВС. Вказівки згори не було, а без неї ніхто ініціативу проявляти не спішить. Це теж одна з причин, чому я пішов. Без вказівки ніхто нічого не робить. Ініціативу або ігнорують, або блокують.
– Тобто будь-які зміни відбуваються лише у Патрульній поліції, а в загальній структурі колишнього МВС нічого не міняється?
– Сьогодні почалася атестація. Подивимося, як вона пройде у Львові і чи це щось змінить. Але станом на той час, коли я звільнявся, системних змін не було. Всі орієнтувалися по вертикалі виключно на Київ. Тут ще є інша проблема. ВНЗ, які готують поліцейських, залишилися такими, як і були.
– В чому їхня найбільша проблема?
– В тому, що вони вчать корупції. Починається вона при вступі і триває під час навчання. Там культивується кругова порука, приналежність до силової структури, як до касти і т.д. Ми бачимо, що в Києві зараз відкривається нова програма “Лицарі честі” для керівників патрульних служб. Це нова методика. Хатія Деканоїдзе (ексміністр освіти Грузії) знає як правильно організувати навчальний процес. Але це не просто створити нову школу. Це потрібно реорганізувати повністю всю систему відомчої освіти. А це близько дюжини навчальних закладів на чолі з ректорами-генералами, які є людьми старої системи. Вони мають свої лобі в Києві і будуть чинити опір. Я не є прихильником “зради”. Сподіваюся, що Хатії і Еці вдасться втілити зміни. Можливо, у них є якийсь секретний план, до якого я не мав доступу. І, очевидно, що на фоні інших силовиків міліція хоч якось реформується. Словом, сподіваюся Ека і Хатія мають ще якісь козирі в рукаві.
– Але вони втрачають кадри. Наприклад, Вас.
– Це мені теж дивно. Мені здавалося, що для них важливо мати своїх людей у віддалених від Києва регіонах. Але зворотного зв’язку від них добитися теж дуже важко. Можливо, у них якось по-іншому побудована робота. Бажаю їм успіху.
Розмовляли Даріуш Матерняк, Роман Рак. Фото – Андрій Поліковський.
