неділя, 8 Грудень, 2019
pluken
Головна / Думки та коментарі / Гривня-2016: втримають чи впустять?
Фото: Андрій Поліковський
Фото: Андрій Поліковський

Гривня-2016: втримають чи впустять?

Share Button
Фото: Андрій Поліковський
Фото: Андрій Поліковський

Напередодні 2016 року доля української національної валюти знову під питанням. При цьому основних сценаріїв лише два: гривня подешевшає плавно й несильно або різко обвалиться. Від чого це залежатиме?

Уряд молиться на МВФ

«МВФ Україні зараз дуже потрібен. Без нього ми не зможемо забезпечити стабільність нашої економіки, стабільність національної валюти, зменшувати рівень інфляції», – так оцінила роль наступного траншу від МВФ Міністр фінансів України Наталія Яресько.

Іншими словами, від подальшого кредитування Фонду в українській економіці залежить буквально все. І навіть трохи більше. У разі відмови для України закриються й інші фінансові можливості – американські кредитні гарантії, макрофінансова допомога ЄС тощо.

Залучити кошти в інший спосіб зі зрозумілих причин не вдасться – зовнішні ринки запозичень для країни закриті (дефолтні рейтинги, перемовини про реструктуризацію попередніх боргів, бойові дії на сході України). А випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) означатиме запуск друкарського верстата, інфляцію й різке здешевлення гривні. Та й покупців на них знайти буде практично неможливо.

Тож доля гривні безпосередньо залежить від того, чи вдасться переконати МВФ у тому, що Україна виконує всі його приписи і рекомендації.

Валюти обмаль

На жаль, сьогодні цей кредит – фактично, єдиний шанс для підтримки української грошової одиниці. Адже валюти в країну надходить обмаль, а обсяг золотовалютних резервів Нацбанку хоча й відповз від критичної позначки (зараз це $13,1 млрд – проти $5,6 млрд у березні), однак загалом це вкрай незначна сума, якої не вистачить на серйозну підтримку гривні. Та й витрачати ці гроші на інтервенції НБУ, по суті, не має права.

Підстав для оптимістичних очікувань немає: хоча сальдо зовнішньої торгівлі України вже певний час позитивне, насправді це просто імпорт обвалився набагато сильніше, ніж експорт. Окрім того, внаслідок війни на Донбасі наша країна втратила близько чверті експортних потужностей – підприємств металургії, машинобудування. І в найближчі роки цей потенціал не відновиться.

Під кінець 2015 року також проявились дві фатальні тенденції для основних українських експортних галузей: на світових ринках помітно дешевшають як металургійна продукція, так і сільськогосподарська. Окрім погіршення збуту, проти аграріїв грає і майже повне припинення кредитування в самій Україні. Тож через брак ресурсів майбутня посівна кампанія опинилась під загрозою, а загалом ми ризикуємо втратити цілу експортоорієнтовану і дуже перспективну галузь (АПК).

Для повноти картини додамо, що з 1 січня мала б запрацювати в повному обсязі зона вільної торгівлі з ЄС. У зв’язку з цим очікується кількаразове збільшення потоку імпортних товарів, що також сприятиме вимиванню валюти з України, ослабленню місцевих товаровиробників, зменшенню обсягів виробництва – далі продовжувати не хочеться.

Ну і ще один момент із розряду зовнішніх чинників – іноземні інвестиції, які могли б забезпечити і притік валюти в країну, і нарощення виробництва. Але й тут не склалося: другий рік поспіль обсяги інвестування в Україну скорочуються – зі всіма відповідними наслідками.

Внутрішні проблеми

Окрім зовнішніх чинників, не на користь українській національній валюті грає й ціла низка внутрішніх факторів.

Насамперед це загальне ослаблення економіки: падіння ВВП за підсумками 2015 року очікується на рівні 12,5-15%, інфляція може перевищити 50%.

Далі вибудовується очевидний ланцюжок: спад у промисловості веде до зменшення заробітків у працівників і – зрештою – їх звільнення. Через скорочення доходів і зростання цін та житлово-комунальних тарифів у населення знижується купівельна спроможність, відповідно – обвалюється і роздрібна торгівля: протягом січня-листопада вже зафіксовано її скорочення майже на 22% від попереднього року.

А це означає зменшення збуту в харчовій і легкій промисловості, будівництві, сфері послуг тощо, внаслідок чого їм доводиться також скорочувати обсяги. І ситуація виходить на новий виток.

Проте українські урядовці випромінюють оптимізм: вони переконані, що у новому році на зміну падінню економіки прийде зростання – на 2% за рік (ВВП). При цьому інфляція буде в межах 12-14%, дещо зросте середня зарплата, а соціальні виплати будуть проіндексовані принаймні на прогнозований рівень інфляції.

Стосовно обмінного курсу, то міністр фінансів обіцяє нам у наступному році коридор 24-25 грн за долар. Нагадаємо, проект бюджету-2016 верстався на базі курсу 24,1 грн/долар. Тобто в Кабміні вважають, що протягом року гривня буде суперстабільною, і її позицій ніщо не похитне.

На чому ґрунтується такий оптимізм – сказати складно, хоча найрізноманітніших прогнозів зараз вистачає. Однак їх автори одностайно попереджають: усе залежатиме від того, як будуть розвиватися події на Донбасі, яка доля спіткає проект бюджету, чи виконуватимуться домовленості з МВФ та чи допустять технічний дефолт в Україні.

Окрім того, Кабмін намагається «протиснути» новий варіант Податкового кодексу, який може лише поглибити проблеми в економіці. Наслідками його впровадження стане, зокрема, скорочення малого і середнього бізнесу, зростання безробіття та подальше зубожіння населення. Дедалі частіше при цьому українці проводять аналогії з початком 1990-х, коли Україну накрила стагнація економіки та гіперінфляція.

У цій ситуації Нацбанк не втомлюється хвалитися «стабілізацією» фінансового ринку. І закриває при цьому очі на такі «дрібниці», як неймовірно ускладнена робота експортерів та імпортерів, зв’язана грошова маса і безліч обмежень («родзинкою» є можливість фізичній особі придбати офіційно лише $120 доларів на добу). Результат – маємо два валютних ринки. На одному українці масово продають валюту, чим дуже тішать статистику. Другий функціонує на засадах попиту і пропозиції, але в «тіні», і його обсяги в рази більші за офіційний. Проте, схоже, НБУ це влаштовує.

Періоди підвищеної небезпеки

Такими періодами обіцяють бути кінець зими, весна і кінець літа. Доопрацювання і прийняття нового Податкового кодексу, чергова місія МВФ і початок посівної кампанії можуть задати тон на весь фінансовий рік – як це було на початку 2015-го, коли курс стрибнув майже вдвічі. Ситуацію можуть ускладнити й профінансовані напередодні нового року бюджетні видатки-2015 (занадто багато їх уряд відклав на останні місяці – зате можна було хвалитись «перевиконанням» бюджету).

НБУ планує продовжити практику «очищення» банківського сектора, тож виплати вкладникам через Фонд гарантування вкладів будуть тривати – ця готівкова гривня майже стовідсотково перекочує на валютний ринок і створить додатковий тиск на курс.

Оскільки можливі перевибори Верховної Ради навесні, найвірогідніше, вже не відбудуться, політичні ризики зміщуються принаймні на осінь, хоча й залишаються високими. Зрештою, на курс вони впливатимуть радше позитивно – влада захоче продемонструвати стабільність.

Ну і дві статті видатків нависатимуть дамокловим мечем над гривнею – це чимала сума обслуговування зовнішнього боргу (99 млрд грн – майже $4 млрд), а також кошти, необхідні для поповнення запасів газу в українських підземних сховищах після зими. Небезпека в тому, що вони потребуватимуть валютного забезпечення.

Загалом Нацбанк декларує вільний курс. Зважаючи на скромні золотовалютні резерви та обмежені можливості їх використання, навряд чи ми побачимо масивні валютні інтервенції в разі форс-мажору. Тож час звикати до ширшої амплітуди коливань курсу: тут ближчим до істини може бути прогноз Мінекономрозвитку – середньорічний коридор 22,25–29 грн за долар.

Хоча за несприятливого збігу обставин (гіпотетична світова криза, тиск сусідньої Росії тощо) ближчим до істини буде прогноз 40-50 грн/долар. Такі цифри називала таролог, прогнозуючи долю гривні з допомогою карт Таро. І вже невдовзі ми побачимо, хто ближчий до істини – Кабмін чи карти?

Юрій Сколоздра

Share Button

Також перегляньте

131366-660x330

Чим закінчиться гра у розведення на Донбасі

29 жовтня 2019 р. в Золотому розпочалось розведення військ сторін конфлікту – збройних сил України …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.