Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
У Львові розпалюються пристрасті довкола новоствореного Центру допомоги воїнам АТО. Структура, яка би мала допомагати бійцям і стримувати сварки та скандали, сама опинилась у їх епіцентрі. Все майже як у гостросюжетному фільмі – підкилимні ігри, погрози гранатою і земельні інтереси. Водночас у програші демобілізовані військові, яким так і не забезпечили центру, який би їм допомагав.
Допоміжна п’ятірка
Уперше про те, що волонтери мають працювати разом з державою і допомагати тим, хто повернувся з АТО, заговорили ще на початку року. У березні 2015 року, з початком перших хвиль повернення військових додому, Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким зобов’язав обласні адміністрації «створити центри допомоги учасникам антитерористичної операції як допоміжні органи та залучивши до діяльності таких центрів представників громадськості».
Бачення, як це має виглядати, запропонували лише через півроку. 5 жовтня Президент Петро Порошенко підписав указ №570/2015, яким передбачив створення центру допомоги воїнам АТО в кожній області і залучення до цих центрів представників громадськості. За задумом президента, центри мають координувати діяльність волонтерів та органів влади для допомоги демобілізованим бійцям. Про яку ж допомогу йдеться? Фактично під контроль волонтерів підпадають кілька напрямків роботи державних органів влади. Передусім – медична та психологічна допомога, а також нагляд за присвоєнням статусу учасника бойових дій, нарахуванням пільг, нагородженням вояків і розподілом земельних ділянок та квартир воїнам АТО.
Одразу ж за два дні, 7 жовтня, перший заступник голови Львівської ОДА Роман Замлинський підписав розпорядження про створення центру на Львівщині. Хто саме увійде до нього – у документі не було сказано. Тож 8 листопада у Львові представники 46 громадських, благодійних та волонтерських організацій та окремі волонтери провели збори, на яких обрали п’ятьох координаторів майбутнього центру. Ними стали Богдан Дідич (Волонтерська ініціатива «Допоможи Фронту»), Любов Возняк (волонтерська організація «Коло короля Данила»), Тимур Баротов («Спілка офіцерів України»), Лілія Бойко (волонтер) та Наталя Ліпська (благодійний фонд «Крила надії»). Головою обрано Богдана Дідича.
«Збори відбулись легітимно, у них взяли участь 46 волонтерських організацій і відкритим голосування вони вибрали з-поміж себе тих, кого вважали найкращими», – коментує polukr.net координатор волонтерської ініціативи «Львівський лицар» Андрій Салюк.
«Усі волонтери поставилися до цього дуже відповідально, – розповідає представниця Центру Лілія Бойко, яка волонтерить у Львові ще з часів Революції Гідності. – Ми зібрались, провели рейтингове голосування і вибрали між собою представників центру».
На цьому історія би мала закінчитися і початись рутинні будні та робота. Однак насправді вже після зборів довкола нової структури стали відбуватися дивні речі.
П’ять плюс дев’ять
Спершу, як кажуть волонтери, призначення поіменного складу центру затягував голова ЛОДА Олег Синютка. Розпорядження, яке би надало офіційного статусу п’ятірці обраних, дуже довго не підписували. А коли врешті з’явився відповідний документ, у ньому фігурували прізвища, окрім затвердженої п’ятірки, ще 9 осіб. До його складу ввели шістьох нових представників громадськості і трьох чиновників. Отже, громадськість у центрі також представляють Володимир Правосудов (ГО «Учасники бойових дій та волонтери Галичини»), Ігор Саврій (ГО «Учасники бойових дій та волонтери Галичини»), Мар’яна Салашник (ГО «Спілка соціального захисту учасників АТО та сімей загиблих Яворівщини»), Леся Турашвілі (ГО «Соціальний захист населення та учасників АТО»), Марта Ярославська (ГО «Спілка учасників та волонтерів АТО»).
Координаторами центру від державних структур призначені директор департаменту соціального захисту населення ЛОДА Василь Мартиняк, військовий комісар Львівського обласного військового комісаріату Микола Садовський та головний спеціаліст сектору у Львівській області Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Володмир Шамрай.
«Вперше волонтери почули про Лесю Турашвілі ще під час першого голосування за склад Центру, – розповіла polukr.net Лілія Бойко. Тоді вона прийшла зі свою групою підтримки і вимагала посади в центрі, бо вона нібито активна волонтерка. Але за неї ніхто не проголосував, бо її ніхто не знав. І це дивно, бо волонтери, які працюють вже півтора року на допомогу воїнам АТО, добре знають один одного. Тоді були крики, що вона все одно там буде. Фактично, пішовши їй на поступки волонтери проголосували за включення до складу ради бійця АТО Тимура Баротова. Але цього виявилось мало – протягом наступних днів вже на робочих зустрічах Леся Турашвілі з колегами влаштувала кілька скандалів з однією вимогою – включити їх у склад і переобрати керівництво».
Після низки цих скандалів і з’явилося розпорядження Олега Синютки не з 5, а з 14 прізвищами. Однак навіть на цьому етапі робота не почалася. Добившись своєї присутності у Центрі, нові члени і далі висувають вимоги. Цього тижня вони провели під стінами Львівської ОДА пікет.
«Одними з перших вимог є: переобрання керівника новоствореного центру допомоги учасникам АТО згідно з прозорим голосуванням, забезпечення нормальної роботи Центру, який мав запрацювати відповідно до указу Президента України №150 від 18.03.2015 року, створення моніторингових комітетів щодо питань АТО при ЛОДА, ЛМР та управлінні Держгеокадастру Львівської області», – йшлося у повідомленні організаторів пікету.
Чия земля?
За словами Лілії Бойко, найбільше цих людей цікавить земля. Саме про це говорили і бійці АТО, які підтримують Лесю Турашвілі.
«Постійно звучить тема землі. Нам погрожують, що ми не маємо права лізти до цих питань, бо нас «поховають». Насправді один з них, Ігор Саврій, причетний до будівельної фірми, яка прославилась незаконним будівництвом. Інший – власник магазину військового спорядження «Штурм», де продавали браковані бронежилети. Леся Турашвілі усюди намагається влаштувати скандал і бійку, а не працювати. Нам навіть погрожують і працювати в таких умовах, очевидно, неможливо».
За словами волонтерів, за інформацією Олега Синютки, на п’ять тисяч заяв учасників АТО Львівська ОДА вже видала вісім тисяч ділянок. Лілія Бойко припускає, що основна роль їхніх опонентів – покрити дерибан, який вже відбувся, і дати можливість його продовжити. Однак для цього потрібно усунути з центру незалежних волонтерів. «Ми не маємо повноважень роздавати землю. Але ми у будь-який момент можемо вимагати документи про її роздачу на перевірку. Цього усі й бояться. А реальні військові виявились просто жертвами маніпуляцій».
Опоненти нинішнього керівництва кажуть – за ними бійці, і називають львівські бригади – 80, 24 і кілька добровольчих батальйонів. Проте офіційних заяв командування про таке рішення не було. Ба більше, колишні військові є по обидва боки конфлікту, однак обрана п’ятірка волонтерів наполягає – не хоче захисту від своїх підопічних, аби не загострювати і так не легку ситуацію.
«Ми чітко висловили свою позицію, що не будемо працювати з тими шістьма людьми, яких нам нав’язують. Основна причина – їхня підпсута репутація. Натомість кожен з нас дуже цінує свою. Один з останніх скандалів ці люди влаштували на робочій зустрічі з головою ОДА, де один з них погрожував мені підкласти гранату під двері. І схожі погрози лунали не один раз. Працювати в рамках одної команди ми просто не можемо», – говорить Богдан Дідич.
Через постійні скандали нині Центр, який би мав допомагати демобілізованим бійцям, фактично не працює. Волонтери кажуть, що планували зробити, зокрема, гарячу лінію для вояків, налагодити роботу з надання психологічної допомоги, вирішити питання лікування для тих, кому це вкрай необхідно.
«Нечіткість державних актів зіграла поганий жарт, – переконаний координатор ініціативи «Львівський лицар» Іван Радковець. – Не було чітко прописаної структури обрання членів центру та їхніх повноважень. Відчуття, що Президент створив його просто для галочки. У Львові громада дуже активна і фактично вдалось волонтерам самим організуватись і вибрати своїх представників. Але дехто керується іншою логікою. Мабуть, добре розуміє, що війна рано чи пізно закінчиться і намагається зробити можливість вирішення земельних питань своїм капіталом».
Натомість голова ЛОДА коментарів щодо теми центру активно уникає. Під час цьоготижневого пікету за зміну керівництва центру під стінами ОДА він запевнив, що не розуміє ажіотажу довкола посади керівника центру, адже вона неоплачувана, без особливих повноважень – без права виділяти земельні ділянки тощо, однак пообіцяв найближчим часом вирішити питання з роботою центру.
Мирослава Іваник
