Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Внутрішньополітичне життя в ДНР веселе та різноманітне. Молода республіка сповнена парадоксів: призначає та скасовує місцеві вибори, відособлюється та реінтегрується в Україну. При цьому в хитросплетіннях політичних та бізнесових угруповань нових місцевих «еліт», їх зв’язках з різними кураторами в Кремлі, можна дуже легко заплутатись. Зазначений матеріал є спробою спрощеного аналізу внутрішньополітичних розкладів у невизнаній «республіці», де функціонують різні політичні угруповання.
Перше угруповання можна умовно віднести до радикальних ідеалістів-республіканців. Їх час вже вийшов разом з усуненням Стрєлкова-Гіркіна з керуючих посад ДНР. Вони були потрібні для підняття бойового духа та створення ілюзії масовості сепаратистських тенденцій на Донбасі – від Слов’янська до Сніжного. Проте через власну непередбачуваність радикали мали істотний рівень політичної некерованості, відповідно кремлівським кураторам затяті «реконструктори руського миру» не подобались. Навіть зараз, відставлений від влади Стрелков активно критикує Москву за нерішучість у відношенні до долі «Республік».
Другу групу, яку умовно очолюють засновник руху «ДНР» Андрій Пургін та Павло Губарєв, можна віднести до числа поміркованих ідеалістів. Після переходу конфлікту в спокійну стадію, з проведенням кордону закріпленого в мінських домовленостях, діячі цієї течії були змушені зменшити власні амбіції під тиском Кремля та внутрішніх обставин. До останнього часу вони, безперечно, відігравали важливу роль на ідейному фронті, популістськими лозунгами підживлюючи боротьбу з «укропами», проте не мали реальної влади. Події на початку вересня 2015 р. з арештом Пургіна та його соратника Александрова знаменували падіння рівня впливу поміркованих ідеалістів. За умов лінії на виконання мінських домовленостей, Кремль зробив ставку на інших.
Відносно самостійну роль в ДНР відіграють польові командири, на кшталт розпіарених Гіві (Михайло Толстих) та Мотороли (Арсеній Павлов), які очолюють автономні збройні підрозділи «Сомалі» та «Спарта» відповідно. Вони ситуативно становляться на сторону різних угруповань у внутрішньополітичній боротьбі, але загалом дотримуються лінії політики чинної влади.
Останню остаточно закріпили за собою представники третьої групи – «республіканських прагматиків». Їх уособлює Денис Пушилін – вірний служака кремлівських кураторів, який втілює їх забаганки у політику «республіки». Останнім часом з табору поміркованих ідеалістів до прагматиків перебрався й лідер ДНР Олександр Захарченко, в якого є своя надскладна місія поєднувати не поєднуване – полеміку про незалежність та самодостатність ДНР з потребою реінтеграції з Україною через економічні чинники.
До складу угруповання латентних реінтеграторів, вочевидь, приєднається й один з крупних гравців ідейного поля ДНР – колишній голова «Альфи» СБУ в Донецькій області, а нині командир бригади «Восток» Олександр Ходаковський, який вчасно переорієнтувався від ідеї «війни до перемоги» на інтенцію «компроміс у складі України», що дозволило йому зберегти свою посаду і не бути «усуненим», як стали «усуненими» радикальні та помірковані ідеалісти Стрєлков та Пургін. Варто особливо відзначити, що «Восток» Ходаковського, який стояв у витоків збройних формувань ДНР ще у квітні 2014 р., фактично останнім часом не брав участь у активній фазі військових дій, займаючись налагодженням контрабанди. Натомість особисто Ходаковського часто поєднують з Ахметовим, ніби перший «кришує» та захищає від різних любителів «віджимання» бізнес останнього, а також бізнесменів меншої руки, афілійованих з Ахметовим (наприклад Бориса Колєснікова). Батальйон «Восток» фактично перетворений на охоронну фірму.
А охороняти насправді є що та є від кого. Перший хто зацікавлений в активах Ахметова – лідер «республіки» Захарченко. У цій ситуації не зайвим буде відзначити, що так званий «міністр МДБ ДНР» Сергій Лукашевич – ставленик самого Захарченко, на якого «глава ДНР» може розраховувати в будь-якій проблемній ситуації, що «йде врозріз з політикою держави». Так Олександр Захарченко неодноразово натякав, що вважає Єнакіївський металургійний завод, що належить «Метінвест» Ахметова, «державною власністю ДНР», та що він зобов’яже керівництво заводу підвищити ціну на металобрухт, який приймає підприємство від населення та організацій на окупованій території. До інтересів Захарченка належить також й енергетичний сектор, керований кампанією ДТЕК Ахметова, а також найбільша мережа АЗС «Паралель», робота якої була спочатку зупинена, а потім переорієнтована на постачання бензину з Росії, яке забезпечують люди Захарченка.
Крім того, продовольча безпека «ДНР» також залежить від «віджатого» бізнесу Захарченка, який курує дві найбільші продовольчі мережі супермаркетів – колишній «АТБ Маркет» під брендом «Перший республіканський» (належить дружині Захарченка) та «Амстор» (формально належить «Смарт-груп» народного депутата Вадима Новинського). В сферу інтересів лідера ДНР входить й зачинена навесні мережа супермаркетів «Брусничка», що належить Ахметову. Водночас продовжує працювати мережа супермаркетів «Обжора», яку пов’язують з бізнесом президента ФК «Шахтар».
Що стосується правил ведення бізнесу на окупованій території Донецької області, то якщо на початку свого існування псевдореспубліки були зайняті виключно проблемами військового планування, то з нормалізацією ситуації і укоріненням «державних» структур «ДНР», «республіканські» органи все пильніше стали стежити за податковими відрахуваннями в казну «молодої держави».
На рівні дрібного і середнього бізнесу це проявляється в нав’язливих натяках підприємцям про те, що ті, мовляв, показують занадто малі обороти. Що ж стосується великих гравців ринку, на зразок торгових мереж, то тут ситуація складається цікаво. З одного боку, продовжувати свою діяльність в «республіці», визнаній в Україні терористичною організацією, не дозволяє законодавство України. З іншого боку – «республіка» наполягає на тому, що всі податкові відрахування повинні йти виключно в «республіканський» бюджет.
У цій ситуації найбільші торговельні мережі Донецька та інших окупованих міст просто змінили свої назви, перереєстрували бізнес з новими, вже номінальними власниками в органах «ДНР», звільнили за українським законодавством всіх співробітників і прийняли їх знову на ті ж посади. Це дозволяє їх реальним власникам комфортно себе відчувати перед обома сторонами. Таким метаморфозам, зокрема, в Донецьку піддалася торгова мережа «Епіцентр», що нині носить назву «Галактика», а також «Екомаркет» – «Нова-Терра», «Фокстрот» – нині в деяких місцях став «Фоксом», а також «Ашан», тепер званий «Сигма». Примітно, що у всіх цих торгових мережах зміна назв не вплинула ні на асортимент, ні навіть на робочу форму співробітників, як і раніше продають все ті ж товари, що і їх «побратими» на підконтрольній України землі.
Незважаючи на всі негаразди, ДНР намагається робити вигляд, що все добре. Проте проблеми з опалювальним сезоном (вочевидь рукотворні), невирішення питання з місцевими виборами, постійна загроза військової ескалації (адже військові навчання з провокаціями проти ЗСУ в «республіці» не припиняються ні вдень, ні вночі), абсолютна залежність від рішень кремлівських кураторів, ставлять перед місцевими «політиками» все складніші завдання. Не виключено, що Москва вже підготувала для «республік» запасний план зі зміною політичних еліт, від бойовиків-маргеналів до більш звичних політиків з колишньої Партії регіонів – Азарова, Олійника, Левченка та інших, які можуть прийти під старими-новими знаменами. Скільки ще терпітиме Донбас подібне знущання покаже час.
Валерий Кравченко
