Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Без особливого зацікавлення виборців, зі складною системою голосування та масовими помилками у бюлетенях – у такій атмосфері в Україні відбулися вибори до органів місцевого самоврядування.
Висловити свою позицію на дільниці прийшло менше половини українців. Явка по Україні становить 46,6% виборців. Найвищою вона була на Західній Україні – 51,4%, найнижчою на Сході – 41,1%. Такі числа експерти називають прогнозованими – порівняно з виборами президента та виборами до Верховної Ради, місцеві завжди викликали менше зацікавлення у виборців. Інша причина – попри те, що багато питань на місці належать до компетенції власне місцевої влади, про неї українці знають значно менше, ніж про центральну. Тож часто просто не можуть визначитись, за кого з політиків мають віддати голос.
Гарячий Схід і не тільки
Найгарячіше було, звісно, на Сході країни. Окрім окупованих територій, вибори не змогли провести у двох містах Донецької області: Маріуполі і Красноармійську та у місті Лисичанську Луганської області. Виборчий процес на Донеччині був зірваний з вини територіальних виборчих комісій, які не доставили бюлетені на дільниці. На Луганщині вибори визнали такими, що не відбулися, через масові помилки у бюлетенях.
«Зрив виборчого процесу на Донеччині відбувся з технічних і організаційних причин. І цьому передувала низка прецедентів, яка свідчила про відсутність політичної волі організувати виборчий процес у цих регіонах», – розповіла координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Експерти ОПОРИ та Комітету виборців України, які проводять офіційне спостереження за волевиявленням українців, наполягають – вибори у цих містах треба провести якнайшвидше. Реальним терміном називають початок наступного року.
Водночас вибори на решті території України експерти вважають такими, що відбулися, навіть попри зафіксовані порушення. Більшість із них сталося через некомпетентність працівників виборчих комісій. За інформацією ОПОРИ, на 2,6% дільниць голосування почалося із запізненням. Ще на частині дільниць були проблеми з недопущенням спостерігачів або із прозорістю процедури ранкових засідань. Чимало порушень стосувались незаконної агітації кандидатів у день виборів.
«Проблемою номер один цих виборів стала проблема із друком виборчих бюлетенів (його забезпечувала кожна територіальна комісія окремо – ред). В усіх регіонах України без винятку ми отримали проблеми із помилками в бюлетенях, невідповідність кількості бюлетенів кількості виборців, а також проблеми із затримкою доставки бюлетенів. Через це ми вперше фіксували таке порушення, як незаконні перерви у роботі комісій. Зважаючи на це, пропонуємо на другий тур виборів в усіх округах забезпечити централізований друк бюлетенів», – розповів на брифінгу колова правління Комітету виборців України Олексій Кошель.
Попри ці випадки, загалом, за інформацією ГМ ОПОРА, вибори в Україні пройшли відносно спокійно і їх можна вважати такими, що відбулися.
«Кількість зафіксованих порушень не матимуть вирішального негативного впливу на результати виборів і не дають підстав ставити під сумнів результатів волевиявлення громадян на цьому етапі виборчого процесу», – коментують ситуацію у Громадянській мережі ОПОРА.
Несподіванки у Львові
Рівень зацікавлення виборами у Львові не особливо відрізняється від інших міст України. За офіційною інформацією обласної виборчої комісії, явка виборців на час закриття дільниць у Львівській області склала приблизно 55%. У Львові явка виборців була дещо нижчою і на завершення голосування становила 48,37%.
Не обійшлось у місті й без порушень. Серед найбільших – випадки незаконної агітації у день виборів і навіть спроба підкупу виборців, до якого причетна особа, раніше близька до Партії Регіонів.
«Якщо порівнювати ці вибори з місцевими виборами 2010 року, можна говорити, що вони пройшли приблизно в однаковій динаміці. Ми не зафіксували грубих порушень, які би впливали на результати виборів чи на волевиявлення львів’ян, – розповідає інформаційний директор ГМ ОПОРА у Львові Ірина Швець. – Треба говорити хіба що про так звану «карусель», яку ми зафіксувала на дільниці на вул. Патона у Львові. Була інформація, що член ДВК видавала бюлетені особам, які не були у списках виборців. Це відбувалось за умови, що в паспорті виборця була спеціальна помітка олівцем у вигляді літери «П». Особа підходила до члена комісії за визначений стіл і там, після підпису у списку, їй видавали бюлетені. Є інформація нібито виборцям обіцяли до 300 грн винагороди за галочку навпроти певного кандидата. На жаль, ми не знаємо, на користь якого кандидата треба було голосувати. Адже людина, яка почула про цю схему, викликала поліцію і зробила цей експеримент. Але вона не знала, ні за кого треба голосувати, ні хто давав гроші. Поліція втрутилась у ситуацію одразу після видачі бюлетеня. Але нам відомо, хто з членів ДВК видавав бюлетень. Її звати Анна Гумен. Серед членів комісії вона не числиться, очевидно її замінили в останній момент. Тому наразі не знаємо, за чиїм поданням вона була в комісії. Але знаємо, що на попередніх виборах вона працювала на партії, що були дружні до Партії Регіонів».
Зараз справою займається міліція. Вони повинні детально перевірити, скільки бюлетенів видала ця член комісії, і скільки з них видані не виборцям цього округу. За словами спостерігачів від Комітету виборців України, наразі про скасування результатів виборів на цій дільниці, а також ще на кількох сусідніх, де нібито теж працювала ця схема, не йдеться. Про це говоритимуть, якщо доведуть масштабність цієї фальсифікації – приблизно на рівні 5% від кількості виборців.
«Окрім випадку підкупу ми фіксували дрібні порушення, що пов’язані здебільшого з непрофесійністю дільничних виборчих комісій. Наприклад, йдеться про помилки у бюлетенях. Деякі дільничні комісії відкрились із затримками, але максимум на півгодини. Однак порушення на Львівщині не були системними і такими, що впливають на результат голосування. Тому вважаємо вибори такими, що відбулись», – резюмує Ірина Швець.
Львів: нова рада і старий мер?
Головний результат виборів у Львові – права партія ВО «Свобода» позбулась своєї більшості у місцевій раді. Щоправда, прогнози соціологів, що вона може взагалі не потрапити у нову раду, не збулися. За результатами екзит-полів, ВО «Свобода» набирає більше 10% голосів львів’ян і може претендувати на кількість до 10 із 64 місць у Львівській міській раді. Загалом, за результатами двох екзит-полів, туди потраплять 6-7 партій. Серед них лише дві парламентські – партія міського голови Львова «Самопоміч» та президентська партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Однак саме вони і є лідерами вподобань мешканців Львова. Серед інших партій, що, очевидно, займуть місця у сесійній залі львівської Ратуші, дві місцеві – Українська галицька партія і «Народний контроль», а також молоді післяреволюційні проекти: «УКРОП» (пов’язана з командою олігарха Ігоря Коломойського) і «Громадянська позиція» (колишнього міністра оборони України Анатолія Гриценка). За даними екзит-полу соціологічної агенції «Фама», вони претендуватимуть на такі відсотки підтримки:
«Об’єднання «Самопоміч» – 32.7%
ВО «Свобода» – 11,8%
«Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 10,7%
Політична партія «Громадянська позиція» – 8,4%
Громадський рух «Народний контроль» – 6,8%
УКРОП – 6%
Українська Галицька партія – 5,5%
Дещо інші дані дає опитування «Савік Шустер Студія». За ними, до ради потрапляє шість партій:
«Об’єднання «Самопоміч» – 32,7%
«Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 12,8%
ВО «Свобода» – 11,3%
Політична партія «Громадянська позиція» – 9,7%
Громадський рух «Народний контроль» – 7,4%
Українська Галицька партія – 6%
Щодо міського голови, то, попри прогнози соціологів, чинному меру не вдалось отримати впевненої перемоги у першому турі. За результатами екзит-полів, для цього йому не вистарчило максимум 2% голосів. А от те, хто буде його суперником у наступному турі, здивувало багатьох. Реальними претендентами на ймовірний другий тур, разом з Андрієм Садовим, останній місяць перед виборами називали колишнього депутата Львівської міської ради Володимира Гірняка («Громадянська позиція») або колишнього журналіста і лідера «Народного контрою» Дмитра Добродомова. Натомість екзит-поли стверджують, що у другий тур виходить свободівець, колишній віце-спікер українського парламенту, а нині мобілізований військовослужбовець Руслан Кошулинський. На минулих місцевих виборах 2010 року пан Кошулинський став депутатом Львівської міської ради. Але пробув ним не більше двох років, оскільки після обрання до Верховної Ради України віддав перевагу роботі у Києві. Після того як «Свобода» торік не потрапила до парламенту, у лютому він був мобілізований до Збройних сил України. Власне довкола своєї участі в АТО і допомоги воїнам пан Кошулинський і вибудував передвиборчу кампанію на посаду міського голови Львова. За даними екзит-полів, його відрив від найближчих суперників доволі суттєвий, аби без оголошення офіційних результатів вже зараз говорити про його друге місце.
Відповідно до даних агенції «Фама», рейтинги кандидатів у мери за результатами виборів виглядатимуть так:
Андрій Садовий – 48,8%
Руслан Кошулинський – 13,2%
Володимир Гірняк – 9,7%
Дмитро Добродомов – 9,3%
Оксана Юринець – 6,3%
П’ятірка лідерів від «Савік Шустер Студія» виглядає схоже:
Андрій Садовий – 48,6%
Руслан Кошулинський – 14,1%
Володимир Гірняк – 11,6%
Дмитро Добродомов – 10%
Оксана Юринець – 4,8%
Певну несподіваність результатів виборів у Львові, порівняно із соціологічними дослідженнями напередодні, соціологи пояснюють специфікою місцевих виборів в Україні. Близько чверті виборців в останні два дні визначаються, за кого голосуватимуть. Окрім цього, електорат «Свободи», за словами керівника соціологічної групи «Фама» Мар’яни Малачівської, завжди дуже дисциплінований і обов’язково ходить на вибори, на відміну від виборців інших партій.
Водночас Мар’яна Малачівська наголошує, що результати екзит-полів щодо рейтингу міського голови Львова Андрія Садового та необхідності другого туру є у межах статистичної похибки. Тож поки не буде оголошено офіційних результатів, готувати другий тур передчасно.
Точніші результати виборів можна буде дізнатися лише після їхнього підрахунку в обласній виборчій комісії.
«Думаю, останні протоколи про підсумки голосування привезуть до обласної виборчої комісії у четвер-п’ятницю. Львівська обласна виборча комісія має програмне забезпечення на базі Гугл-таблиць, яке рахуватиме результати. Районні виборчі комісії мали би вносити туди цифри в режимі он-лайн під час прийому бюлетенів. Ця таблиця під час надходження протоколів буде показана в режимі он-лайн в соціальній мережі. Там будуть проценти партій і рейтинг кандидатів усередині партій», – розповів голова обласної виборчої комісії Микола Щур.
Водночас, за його словами, є велика ймовірність, що після оголошення результатів на комісію чекає чимало позовів від кандидатів. Посадовець також прогнозує незадоволення самих виборців. Через складну виборчу систему та її відмінність, залежно від рівня ради, до якої відбуваються вибори, експерти прогнозують, що значна частина українців просто не зрозуміють результатів волевиявлення. Адже в містах, районах та областях вони залежатимуть не лише від перемоги кандидатів на округах, але і від рейтингу партії та рейтингу кандидата в партійному списку.
Мирослава Іваник
