субота, 3 Грудень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Сумний донецький епос
Fot. pl.wikipedia.org
Fot. pl.wikipedia.org

Сумний донецький епос

Share Button

donieckЖиття у невизнаній республіці ДНР, та зокрема в її столиці м. Донецьк,  з кожним днем стає все гіршим. Від злиднів вже не рятують ані безмежна череда свят, які влаштовують районні та міські адміністрації з кожного наймалішого приводу, що заполоняють медіа-простір каналів сепаратистів, на кшталт «Оплот ТВ» та «Новоросія», ані така жадана «гуманітарка».  З останньою вже почались істотні затримки. Зокрема фонд Рината Ахметова, що піклується про пенсіонерів, затримує видачу гуманітарних пакетів за чергою на 3 тижні. Тобто, якщо ти стаєш в чергу сьогодні, то отримаєш допомогу в кращому разі під кінець місяця – добре що обсяги цих пакетів насправді значні (до 15 кг. на людину). Проблеми виникли й у Червоного Хреста, чиї вантажівки з харчами та іншою допомогою часто без роз’яснень не пускають на окуповані території.

Веселе життя в мультивалютній зоні закінчилось. Власне валюту (долари) в обмеженій кількості тут мають лише верхівка сепаратистів. Те що в ДНР називають зарплатою виплачується переважно в рублях. Гривня завозиться у все менших обсягах з вільної території України, проте аби з’їздити туди на автомобілі треба вистояти величезну, інколи кількаденну чергу на КПП, й обов’язково дати хабар українському військовому. Без цього вас обов’язково під вигаданим приводом відправлять у кінець черги. Таке ставлення українських військових до людей дуже контрастує з відповідними заходами сепаратистів, чий КПП можна пройти за 30 хвилин. Звідси зростання напруги, віра в те, що українці «виживають» цих людей, прокльони на адресу уряду та президенту тощо.

При цьому додому з Києва та інших районів України повертається дедалі більше донеччан. В Києві, за традицією, прийнято казати на це явище «зрада», проте після річних поніверянь, спроб знайти роботу (а «данєцкіх» дуже часто ніде не беруть), орендувати житло (теж проблема), після моральних принижень на Великій землі, вислуховувань про «заслуги» та «електорат Януковича», коли закінчились всі запаси грошей, люди змушені їхати туди, де війна. Принаймні там у цих людей є де жити, проте немає перспективи, так само як й, зрештою, в Україні.

Хоча й з домівкою не все так складно. Протягом останнього тижня в абонентні скриньки донеччан почали надходити повідомлення, в яких зазначалось про те, що якщо на квартирі «висить» несплачений борг за комунальні послуги на суму понад 3000 грн., з 1 серпня будуть прийматись рішення про  судове відчуження цих квартир на користь держави. Звичайно під судом мається на увазі суд ДНР, так само як й під державою – «псевдо республіка». Дуже просто можна підрахувати, що ця сума є еквівалентом річної сплати комунальних послуг. Більшість збіглих біженців з Донецька виїхали у червні-липні 2014 р. Ті родичі, які залишились у Донецьку часто продовжували сплачувати за порожні квартири, чекаючи на подібний розвиток ситуації. Адже родинам ополченців, чиї діти масово подають заявки до сепаратистських вишів, родинам «туристів» з Сибіру, Уралу та Далекого Сходу, яких вабить південних клімат – їм всім треба ж десь жити! Недограбоване  майно донеччан неодмінно треба дограбувати.

В цей логічний порядок послідовно лягають й антивоєнні демонстрації, що їх постійно влаштовують мирні мешканці під колишньою обласною адміністрацією та готелем “Park Inn”, де мешкають представники місії ОБСЄ. Звичайно це є сценарій на замулювання очей, звинувачення українських військових в обстрілах та легалізацію грабежів. Як влада ДНР може не допомогти мирним мешканцям з Октябрського, яке постійно знаходиться під обстрілами? Готелі та гуртожитки вишів давно вже заселені ополченцями, тож треба шукати варіант, як «віджати» порожні квартири.

Місто без перспектив живе своїм невеселим життям. Спустошені, озлоблені на українську владу, залякані бойовиками люди їздять по своїх справах по мирному з виду місту. Ніби все як завжди, проте заводи стоять, бізнесу й комерції (окрім ринків) немає, роботи немає. Й ті хто повертається додому з України через озвучені вище причини, зовсім не ідейні українофоби, змушені, аби прогодувати сім’ю, йти працювати на сепаратистів, в їх адміністрації за російську копійку. А Україна продовжує жити й «плекати любов» до Донбасу, та хіба в ньому проблема? Ставлення до людей не залежить від географічних ознак, тож подібний сценарій міг трапитись будь-де. А люди однакові й на Сході й на Заході: тягни те, що ближче до тіла, бери те, що можна взяти, а реформи хай лишаються тільки на папері!

Valeriy Kravchenko

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.