Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
За останні 2 тижні в Україні відбулись істотні кадрові перестановки, пов’язані зі змінами намісників Президента двох регіонів, де існують потужні сепаратистські тенденції. Колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі, отримавши від президента Петра Порошенка (в якого він працював радником від лютого 2015 р.) громадянство України, очолив Одеську обласну адміністрацію. На посаді він змінив Ігоря Палицю, якого пов’язують з бізнес-інтересами дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойского. Прізвище нового голови Донецької військово-цивільної адміністрації набагато менше відоме широкому загалу. Павло Жебрівський змінив на посаді довірену людину президента – генерала Олександра Кіхтенка. Жебрівський за фахом міліціонер, проте великого успіху від досягнув на початку 2000-х рр.. як бізнесмен та політик. Що стоїть за кадровими перестановками в Україні, та які вони матимуть наслідки?
Напевно, більш одіозної фігури за колишнього президента Грузії, великого реформатора та ярого атлантиста, на посаду намісника Одещини було знайти складно. Серед плюсів такого призначення, по-перше, варто відзначити особисту харизму Міхеіла, що істотно важливо для специфічної та культурно різнобарвної Одеси. Міхеіл – сильний та самостійний гравець, який скоріше буде впливати та відстоювати зміни до правил гри, аніж буде виконувати чиїсь команди. По-друге, він має величезний досвід реформування в Грузії, де на початку 2000-х рр.. довелось «через коліно» зламувати та руйнувати корупційні та кримінальні схеми. Він не боїться робити непопулярні, інколи диктаторські, кроки, а тим паче не буде зволікати з подібними рішеннями зараз, коли в нього є беззаперечний кредит довіри від президента й, фактично, розв’язані руки. Порти Одеської області – головні морські ворота держави – щороку недодають до бюджету країни мільярди гривень, що осідають в кишенях корупціонерів-митників. Також Одеська область є раєм для транзитерів-контрабандистів, межує з клоакою Придністровської республіки, через яку приходиться найбільший нелегальний товарообіг. Одеська область є найбільшою за площею в Україні, всього вдвічі меншою за Грузію. Проте середовище для Саакашвілі є дуже схожим – морські порти, кордони та заморожені конфлікти. Тож він має почуватись цілком нормально за нових обставин, на його досвід дуже розраховує особисто президент України.
Варто відзначити, що мінусів в призначенні Міхеіла на посаду намісника Президента в Одеській області також вистачає. За умов наявності стійких проросійських настроїв в регіоні, особа Саакашвілі є сприятливою для вчинення провокацій, висунення нових звинувачень на адресу Києва. Колишній президент Грузії, як це подається в російських ЗМІ, розв’язав війну в 2008 році в Південній Осетії. Вже зараз російські ідеологи шукають можливість аби порівняти Одесу з її трагічними подіями 2 травня 2014 р. з подіями в Цхінвалі у серпні 2008 р. Проросійська «вата» дуже жваво реагує на подібні апеляції, підтримуючи тези про майбутній геноцид російськомовного населення від рук «кривавого Міхеіла». Інший виклик є транскордонним. Придністров’я є наріжним каменем політики Росії по реалізації «проекту Бессарабія» (а-ля «проект Новоросія») в регіоні. Зважаючи на рішення України та Молдови зупинити військовий транзит для утримання російських гарнізонів в Тирасполі (в тому числі так званих російських «миротворців»), можливі провокації з перекиданням такого підкріплення повітряним коридором, всупереч забороні, з Криму, територією Одещини, до невизнаної республіки. Ситуація нагадує на практику надсилання гуманітарних конвоїв с Росії до ДНР/ЛНР. Чи будуть збивати українські засоби ППО уявний ІЛ-76 з військово-гуманітарним вантажем, призначеним російським «миротворцям», що порушить повітряний простір України?
Провокації зсередини та провокації зовні – ось що очікує на Саакашвілі на посаді намісника. Чи наведуть грузинські генерали, яких запросить екс-президент Грузії до себе в команду, порядок на митниці? Чи вдадуться реформи у регіоні зі своєю характерною специфікою, місці, куди переїхало багато грузинських «ворів в законі» після початку корінних реформ в Тбілісі? Єдине відомо – для реформ потрібен час, якого в Міхеіла обмаль. Натомість Росія робитиме все можливе та неможливе аби скористатись сприятливим кліматом, зіграти на негативному іміджі Саакашвілі, поширити сепаратистські тенденції на Одещині. Для колишнього президента це призначення є чимось на зразок ходьби по мінному полю, де ти не маєш право на помилку. Яка особиста мотивація Саакашвілі щодо свого призначення? Навряд чи він має великі амбіції щодо амністії в себе на батьківщині, де виданий ордер на його арешт. В Грузії він вже «награвся» в політику й єдине, що може змусити його повернутись додому – екстраординарні обставини, на кшталт прямої військової загрози Грузії зі сторони Росії, коли знадобиться досвідчений та принциповий рятівник. Натомість цікавим виглядає сюжет розвитку української політичної кар’єри для колишнього президента Грузії.
Що стосується Павла Жебрівського, то його попередника активно критикували (зокрема голова МВС Арсен Аваков та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк) за лінію на замирення агресора, встановлення стосунків з окупованими територіями, економічне співробітництво з ДНР. Вочевидь, зважаючи на гучні заяви голови фракції Блока Петра Порошенка Юрія Луценка про потребу повністю закрити кордони з ДНР та ЛНР, визнання успішності практики голови Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля щодо транспортного блокування окупованих територій, від Жебрівського очікують більш жорсткої позиції з цього питання. Новий намісник є компромісною фігурою, погодженою владною коаліцією, яка задовольняє й яструбів (очікується, що помічником Жебрівського стане Зорян Шкіряк – права рука Арсена Авакова) й голубів (якщо до таких можна віднести команду Порошенка). Сам Павло Жебрівський, не виключено, матиме також особисті інтереси в призначенні. Його сестра Філя Жебрівська є головою наглядової ради одного з найпотужніших фармацевтичних заводів України – «Фармак». Таким чином, з призначенням анти-корупціонера (до цього очолював анти-корупційну службу в Генеральній прокуратурі України) Жебрівського на посаду, створюються умови для лобіювання бізнесу в регіоні, що потерпає від війни, та в якому існує гостра потреба в ліках. Втім наразі давній соратник Порошенка (разом розпочинали політичну діяльність у рамках партії «Солідарність» у 2001 р.), невдалий самостійний політик (Українська платформа «Собор» не мала успіху), мільйонер Жебрівський має досить сильну репутацію в Києві за рахунок, в тому числі, популістських кроків – з серпня по листопад 2014 р. він воював в зоні АТО під Волновахою та Дебальцевим.
Як складеться доля цих двох призначень залежить від купи факторів, як внутрішніх так й зовнішніх. Звичайно, більше уваги та надій прикуто до Міхеіла Саакашвілі, проте й Жебрівський має потенціал. Зміни свідчать про бажання влади втримати ситуацію в проблемних регіонах під контролем, стимулювати (або симулювати?) реформи, зокрема впроваджувати на справах, а не на словах, дерегуляцію на децентралізацію.
Valeriy Kravchenko
