Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Все більше країн світу визнають плани агресії Росії. Моральна підтримка України день у день зростає, та від того потрібної іноземної летальної зброї в Україні більше не стає. Так само як й немає й політичної волі діяти рішуче та превентивно в керівників США та ЄС. Економічні санкції діють занадто повільно аби запобігти планованій масштабній агресії.
Віце-спікер парламенту України Андрій Парубій вже як тиждень дуже голосно закликає українське суспільство готуватись до глобального наступу Росії, присвяченого до Дня перемоги – 9 травня (оскільки Україна та Захід, на думку кремлівської пропаганди, нові інкарнації фашизму, з яким треба боротися). До цієї дати агресором мають бути досягнуті проміжні стратегічні цілі, які виправдають гроші, спалені росіянами за рік протистояння на сході України. На кордоні нашої держави знаходиться близько 60 тис. російських військових, ще 40 тис. вже зайшли на території псевдореспублік ДНР та ЛНР. Педантично вибудовуються шляхи забезпечення, відпрацьовуються на навчаннях горизонтальні та вертикальні зв’язки військових. За цих умов пригнічує стан українського суспільства, яке ніби не помічає зовнішньої загрози, а продовжує абсолютно мирне існування. Це як зима, яка завжди приходить для комунальників дуже раптово у грудні. Можливо, у сутності українців заперечувати очевидне…
А можливо хтось знає щось більше. Адже на тижні активізувались з полемікою російської загрози європейці, зокрема прибалти та скандинави. Фінляндія активно заговорила про можливість відмови від традиційного нейтралітету, оскільки, за умов, російської агресії проти НАТО, він фінам не допоможе. Литовці викрили мережу російських розвідників, пов’язаних з Головним розвідувальним управлінням Міністертва оборони Росії, яка складалась з кожного третього (!) дипломата посольства Російської Федерації у цій країні. Американці відкрито, пафосним маршем повернули свою техніку через Польщу та Чехію (якою керує лідер з проросійськими симпатіями) до Німеччини, на місце її постійного базування. Польща провела пробну мобілізацію, розробляючи сценарії військового протистояння з Росією. Всі ці факти свідчать, на суб’єктивну думку автора, про можливу наявність в союзників розвідданих щодо відкриття росіянами другого фронту на півночі. Мілітаризована Калінінградська область та наявність російськомовної меншини, яку можна захистити, створюють сприятливі умови для масштабної провокації, яка виправдає російську агресію проти однієї з країн НАТО. Проте, наразі, найбільш ймовірним все ж залишається сценарій продовження ескалації в Україні, на якому наголошує Андрій Парубій.
Кількість терактів та диверсій в Одесі та Харкові зростає. Цілями в Південній Пальмірі є волонтери, їх майно та бізнес. Створюється атмосфера, на кшталт тої, що була в Донецьку в березні 2014 р., коли прояви симпатії до України (чи волонтерська допомога вітчизняним збройним силам) були погашені силовими прийомами. У Донецьку рік тому це було відкрито, коли, під час маніфестацій, завезені з Росії та місцеві «тітушки» із залізними прутами в руках, за повної інертності міліції, ганялись вулицями міста за українськими активістами. В Одесі використовується інакша тактика, але так само за повної безучасті силових підрозділів – жодний теракт не був розкритий. Одеситів показово привчають боятись виказувати українську позицію – волонтерів стріляють по під’їздах, підривають їх офіси. Безумовно, можна казати про підготовку масштабного реваншу проросійських сил, який, скоріш за все, буде приурочений до річниці травневої трагедії в Одесі. Що стосується Харкова, то останні диверсії на залізниці свідчать лише про пильність силових структур після резонансних та кривавих терактів у самому місті. Вочевидь, ризик бути спійманим на підриві колії на далекій харківській периферії є набагато меншим, аніж, наприклад, у разі закладання вибухівки на центральних вулицях міста. Проте ці дії, так само як й в Одесі, спрямовані на психологічне пригнічення, ефект залякування населення. Варто відмітити, що через географічну близькість Росії, традиційні родинні зв’язки, сценарій антидержавного заколота в Харкові виглядає набагато більш реальним, аніж в Одесі.
Тож чи варто очікувати черговий виток агресії? Спокій є дуже оманливим, адже всі індикатори вказують на підготовку до війни. Терористи та росіяни на лінії зіткнення поволі повертають артилерію, готують мобільні десантні групи для ведення бойових дій у містах. Ескалація на фронті буде супроводжуватись підривом України з середини через активізацію російських агентурних мереж в Харкові та Одесі, їх повним викриттям, за умов наявності резонного та масштабного приводу зробити це – провокації міжнародного характеру.
Valeriy Kravchenko
